Рішення № 119913407, 20.06.2024, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/100/24

Провадження №2/592/717/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого судді Алфьорова А.М., за участю секретаря Літовченко С.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду і свої позовні вимоги мотивує тим, що 23.02.2022 р. між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2977145, за умовами якого відповідач отримала кредит у сумі 9500 грн., строком на 360 днів. 23.05.2023 р. між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» укладено Договір факторингу № 01.02-25/23, за умовами якого ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» передає (відступає) ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» за плату належній йому права вимоги, а ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до Договору факторингу № 01.02-25/23 від 23.05.2023 р. ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 43756 грн. 64 коп. з яких: заборгованість по тілу кредиту у сумі 8836 грн. 34 коп.; заборгованість по відсотках у сумі 34920 грн. 30 коп. Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» за кредитним договором № 2977145 у сумі 43756 грн. 64 коп. Просить суд: стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором № 2977145 від 23.02.2022 р. у сумі 43756 грн. 64 коп. та судовий збір у сумі 2684 грн.

У судове засідання представник позивача ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» - Кашпур М.Л. не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав, просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася.

Дослідивши докази по справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 23.02.2022 р. між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2977145, за умовами якого відповідач отримала кредит у сумі 9500 грн., строком на 360 днів.

Згідно п. 2.1 Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки Клієнта, реквізити якої надані Клієнтом Товариству з метою отримання кредиту.

23.05.2023 р. між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» укладено Договір факторингу № 01.02-25/23, за умовами якого ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» передає (відступає) ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» за плату належній йому права вимоги, а ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до Договору факторингу № 01.02-25/23 від 23.05.2023 р. ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 43756 грн. 64 коп. з яких: заборгованість по тілу кредиту у сумі 8836 грн. 34 коп.; заборгованість по відсотках у сумі 34920 грн. 30 коп.

Відповідно до ч. 3ст. 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно зіст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюютьсяЗаконом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України "Про електроннукомерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно з частинами 1, 2ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Частиною 1ст. 1054 ЦК Українивизначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно зістаттею 516 ЦК Українизаміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зістаттею 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно дост. 526 ЦК Українизобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогамиЦК України.

ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» в сукупності з іншими доказами, які долучає до матеріалів справи та посилається на них, як на підставу обґрунтованості своїх позовних вимог, стверджує, що відповідач ОСОБА_1 отримала на свій картковий рахунок № НОМЕР_1 суму кредитних коштів у розмірі 9500 грн. шляхом грошового переказу на платіжну картку, проте суд ставиться критично до вказаних тверджень, оскільки відомості, що картковий рахунок № НОМЕР_1 належить відповідачу, матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.М. Алфьоров