Постанова № 11990612, 24.09.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

24.09.2010 р. 13:02Справа № 2а-4617/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Зіньковського О. А., секретар судового засідання Васильєва А.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Енергокомфорт", пр. Леніна, 76,Миколаїв,54017

доДержавна Інспекція з контролю за цінами в Миколаївській області, вул. Адміральська, 41,Миколаїв,54009

провизнати неправомірними та скасувати рішення № 66 від 22.04.10р. та припис № 10/15-1255 від 22.04.10р., за участю представників: від позивача представник 1: Лях Н.В., довіреність, від 05.05.10р.;

від позивача представник 2: Ножкін В.В. керівник ТОВ "Енергокомфорт", паспорт НОМЕР_1, від 09.07.98р.;

від відповідача: Болдирєва Х.С., довіреність №10/15-39, від 13.01.10р.;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергокомфорт" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області, з вимогою визнати неправомірними та скасувати рішення Державна Інспекція з контролю за цінами в Миколаївській області №66 від 22.04.10р. згідно з яким у Позивача вилучено в дохід Державного бюджету - 12522 грн. та штраф у розмірі 25104 грн., скасувати припис Державної Інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області №10/15-1255 від 22.04.10р. про виконання вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін, в якому міститься вимога про усунення в місячний термін порушення порядку застосування тарифів за послуги з опалення, з приведенням до вимог п.3 "Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води із змінами, затвердженими постановою КМУ від 10.07.06р. №955".

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві (а.с.4-12) та наданих додаткових доказах й поясненнях (а.с.71-73).

Відповідач проти позову заперечив, надав письмові пояснення (а.с.54-56) та зазначив, що він діяв відповідно до вимог чинного законодавства, а позивачем порушено вимоги рішення виконкому Миколаївської міської ради від 04.10.07р. №2027 «Про тарифи на теплову енергію та підігрів води, які надаються ТОВ «Енергокофорт»населенню м.Миколаєва». В результаті зазначених порушень, на думку відповідача, позивач отримав необґрунтовану виручку в розмірі 12552грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач, на підставі ст.13 Закону України "Про ціни та ціноутворення", є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.14 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень законодавства про застосування цін та тарифів й притягнення до відповідальності, стягнення у судовому порядку не сплачених сум штрафних (економічних) санкцій, а тому позовні вимоги до такого суб'єкту владних повноважень підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

14 квітня 2010 року, на підставі посвідчення №79 від 25.02.10р. відповідачем було проведено планову перевірку позивача на предмет додержання державної дисципліни цін на житлово-комунальні послуги за період: квітень 2009р. березень 2010р. Перевірка розпочата 26.02.10р., закінчена 14.04.10р.

За наслідками перевірки складено акт №73 від 14.04.2010р. (а.с.15-21) в якому було зазначено, що позивачем (ТОВ Енергокомфорт) було безпідставно завищено тариф на централізоване постачання теплової енергії для (а.с.17):

- «населення ОСББ «Наш дом» в сумі 20777,52грн. (фактично сплачена сума 12552,06грн.);

- Управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в сумі 24094,44 грн. (фактично сплачена сума 24094,44грн.);

- Миколаївської філії Державного підприємства “Український державний центр радіочастот” в сумі 21500,73грн. (фактично сплачена сума 21500,73грн.);

На підставі зазначено акту перевірки відповідачем було прийнято рішення №66 від 22.04.10р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, згідно якого до позивача застосовано санкції у вигляді вилучення в доход Державного бюджету - 12522 грн. необґрунтовано отриманої виручки та штраф у розмірі 25104 грн.

Згідно зазначено рішення, на думку відповідача, позивачем було порушено вимоги рішення виконкому Миколаївської міської ради від 04.10.07р. №2027 «Про тарифи на теплову енергію та підігрів води, які надаються ТОВ «Енергокофорт»населенню м.Миколаєва»(а.с.33).

В той же день головним державним інспектором відділу контролю цін на ринках послуг Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області видано Припис №10/15-1255 від 22.04.10р. про виконання вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін (а.с.14).

В зазначеному приписі містися вимога про усунення в місячний термін порушення порядку застосування тарифів за послуги з опалення, з приведенням до вимог п.3 «Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води»затвердженими Постановою КМУ від 10.07.06р. №955.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергокомфорт»(позивач) є юридичною особою заснованою на приватній формі власності фізичної особи (а.с.41, 35-40).

Основними видами діяльності позивача є Будівництво будівель, монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, газопровідні роботи тощо (а.с.42).

Згідно ліцензії №362802 серія АВ від 29.08.07р. позивач має право здійснювати діяльність з виробництва та постачання теплової енергії (крім певних видів господарської діяльності у сфері теплопостачання, якщо теплова енергія виробляється на теплоелектроцентралях, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії) (а.с.46).

Позивач здійснює надання послуг з теплопостачання на підставі господарських договорів укладених тільки з трьома юридичними особами, які знаходяться в одному будинку за адресою: м.Миколаїв, вул.Чигрина, 3:

- Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Наш дом” (ЄДРПОУ 32542517);

- Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Миколаївський області;

- Миколаївська філія Державного підприємства “Український державний центр радіочастот”.

Відповідно до договору №150305/1 від 15.03.05р. (а.с.22-27) укладеному між суб'єктом господарювання, що здійснює некомерційну господарську діяльність у виді об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш Дом», зареєстрованого Виконкомом Миколаївської міської ради за реєстровим №28 від 27.01.2004р. (Замовник) та ТОВ «Енергокомфорт»(Виконавець), останній прийняв на себе зобов'язання за власні кошти виконати проект та побудувати котельну на орендованій частині крівлі (даху), після чого, шляхом експлуатації котельні надавати Замовнику послуги по опаленню багатоповерхового будинку №3 по вул.Чигрина у м.Миколаєві та підігріву води в його водопровідній системі, а Замовник зобов'язується своєчасно здійснювати оплату за послуги на умовах Договору.

Згідно Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»№2866-III, 29.11.2001р. - об'єднання є юридичною особою, яка створюється відповідно до закону, має печатку із своїм найменуванням та інші необхідні реквізити, а також розрахункові рахунки в установах банку. Об'єднання відповідає за своїми зобов'язаннями коштами і майном об'єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов'язки.

Згідно ст.16 Закону «Об'єднання»має право відповідно до законодавства та статуту:

приймати рішення щодо надходження та витрати коштів об'єднання;

визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту неподільного і загального майна відповідно до статуту;

давати згоду на укладення договорів на виконання робіт та надання послуг для об'єднання;

встановлювати розміри платежів, зборів і внесків членів об'єднання, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів;

для виконання статутних завдань здійснювати необхідну господарську діяльність в порядку, визначеному законом.

визначати підрядника, укладати договори на управління та експлуатацію, обслуговування і ремонт майна з будь-якою фізичною або юридичною особою відповідно до статуту та законодавства.

У разі, якщо правління «Об'єднання»самостійно здійснює функції управителя, воно за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об'єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об'єднання комунальних послуг.

Статтею 6 Закону України "Про ціни та ціноутворення" встановлено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Відповідно до ст.7 названого Закону вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Ст.4 Закону України "Про ціни і ціноутворення" Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення в республіці державної політики цін, визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Пункт 1 "Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води" затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №955 від 10.07.2006р. визначає механізм формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії підприємствами сфери теплопостачання та надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води.

Таким чином, зазначений Порядок може бути застосований тільки для формування тарифів на виробництво теплової енергії системами централізованого опалення.

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання, визначає Закон України "Про теплопостачання".

В статті 1 Закону України "Про теплопостачання" - наведено визначення видів систем теплопостачання:

- система автономного теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії потужністю до 1 Гкал/год., місцевих (розподільчих) теплових мереж;

система децентралізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії потужністю від 1 до 3 Гкал/год., місцевих (розподільчих) теплових мереж;

система помірно - централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії потужністю від 3 до 20 Гкал/год., місцевих (розподільчих) теплових мереж;

система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії потужністю понад 20 Гкал/год., місцевих (розподільчих) теплових мереж.

З наведеного вбачається, що належна ТОВ “Енергокомфорт” дахова котельня, яка розташована на даху будинку №3 по вул.Чигрина (м.Миколаїв) у відповідності до Закону України "Про теплопостачання" є системою автономного теплопостачання, а не системою централізованого теплопостачання, на яку розповсюджуються вимоги “Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води”, затвердженими постановою КМУ від 10.07.2006 року №955.

Таким чином, Відповідач безпідставно застосував до Позивача нормативно правової акти які стосуються централізованого опалення та надання житлово комунальних послуг населенню. В той же час Позивач надає послуги з опалення юридичним особам шляхом експлуатації автономної (внутрибудинкової) системи опалення. Зазначені правовідносини (у тому числі ціни та тарифи на послуги) регулюються нормами господарського та цивільного законодавства.

Крім того, у відповідності до ст.20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Крім того, судом встановлено, і це не заперечене відповідачем, що позивач закуповує газ для своєї котельні за вільними цінами які склалися на ринку.

Відповідачем не надано суду доказів наявності будь яких ознак монопольного становища Позивача на ринку теплопостачання.

В той же час судом встановлено, що ТОВ “Енергокомфорт” не здійснює централізованого постачання теплової енергії, а тому не може вважатися природнім монополістом, тарифи на вироблену теплову енергію якого підлягають державному регулюванню.

Крім того, згідно із ст.19 Закону України "Про теплопостачання” споживач або суб'єкт теплоспоживання має право вибирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо. В зв'язку з цим слід зазначити, що будинок на якому Позивачем збудована дахова котельна, з моменту його введення в експлуатацію був підключений до мережі центрального опалення, теплопостачання в будинок здійснювалося Миколаївською ТЕЦ. За рішенням співвласників будинку в 2005 році ними була змінена теплопостачальна організація та укладений договір про надання послуг з ТОВ “Енергокомфорт”.

В рішенні №66 від 22 квітня 2010 року про застосування економічних санкцій Відповідачем зроблено висновок, що ТОВ “Енергокомфорт” порушено вимоги рішення виконкому Миколаївської міської ради від 04.10.2007 року №2027, яким Позивачу на його думку затверджено застосування тарифу на теплову енергію та підігрів води для розрахунків із населенням в розмірі 160,98 грн. за Гкал (в тому числі ПДВ).

У зв'язку з цим слід зазначити, що основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначаються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.04р. №1875-ІУ.

Згідно ч.2 ст.31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Вказаним Законом (ст.6) визначені повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, одним з яких є встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до Закону.

Порядок формування та погодження тарифів на теплову енергію, що виробляється системами автономного теплопостачання законодавчо не передбачений, також не передбачено погодження або затвердження зазначеного тарифу органом місцевого самоврядування.

Крім того, відповідно до ст.14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи:

перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади;

друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території;

третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Позивачем, при проведенні перевірки та прийнятті рішення про застосування санкцій, взагалі не було звернуто увагу на це положення Закону та віднесено послуги з теплопостачання, які надаються відповідачем юридичним особам, що користуються приміщеннями будівлі, яка знаходиться на балансі користувачів та опалюється міні котельною, до послуг з теплопостачання другої групи споживачів.

В свою чергу, враховуючи те, що Позивач не є монополістом на ринку послуг, порядок формування тарифу на теплову енергію системи автономного теплопостачання не регламентований діючим нормативним актом, відповідно до ст.14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" суд вважає правомірним віднесення послуг, що надаються ТОВ “Енергокомфорт” до третьої групи послуг, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

У будь-якому випадку відповідачем проігноровано вимоги статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»№877-V від 05.04.2007р. згідно якої, у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого відповідно до закону, припускає неоднозначне тлумачення прав і обов'язків суб'єкта господарювання або органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, рішення приймається на користь суб'єкта господарювання.

В порушення зазначеної норми закону відповідачем було застосовано штрафні санкції до позивача без з'ясування економічної природи господарських правовідносин, що склалися між постачальником (позивачем) та замовником послуги з автономного опалення будинку; не було також з'ясовано наявність або відсутність монопольного становища позивача або його відношення до систем централізованого теплопостачання. Зазначене свідчить про необґрунтованість та протиправність оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень (відповідача).

Крім того, слід зазначити,що згідно статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»вся необґрунтовано, на думку відповідача, одержана підприємством сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства. В позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

В порушення вимог статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»відповідач прийняв рішення про стягнення (вилучення) в доход державного бюджету не тільки суми, на його думку, необґрунтовано отриманої виручки, але й суми штрафу.

Відповідно до положень ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їхні посадові й службові особи повинні діяти у порядок та спосіб передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Дослідивши всі обставини справи суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, прийнятим без врахування мети, для якої надано повноваження відповідачу, а також без дотримання балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду достатніх доказів правомірності та обґрунтованості прийнятого оскаржуваного рішення та вчинених дій.

У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись статтями 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати неправомірними та скасувати рішення Державної Інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області №66 від 22.04.2010 року згідно з яким у Позивача вилучено в дохід Державного бюджету - 12522 грн. та штраф у розмірі 25104 грн.

3. Скасувати припис Державної Інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області №10/15-1255 від 22.04.2010 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін, в якому міститься вимога про усунення в місячний термін порушення порядку застосування тарифів за послуги з опалення, з приведенням до вимог п.3 "Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води із змінами, затвердженими постановою КМУ від 10.07.2006 року № 955".

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергокомфорт" суму сплаченого судового збору в розмірі 3грн. 40коп.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення у судому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О. А. Зіньковський

постанова складена у повному обсязі

29.09.2010 р.