Постанова № 11990412, 07.09.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

07.09.2010 р. (15:10)Справа № 2а-4962/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. при секретарі судового засідання Янєві Ю.К. розглянувши адміністративну справу

за позовомТОВ "ПМБ-1", (вул. Набережна, 42, с. Галицинове, Жовтневий район, Миколаївська область, 57286) доДПІ у Жовтневому р-ні Миколаївської області, (вул. Торгова, 63-а, м. Миколаїв, 54050) проскасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПМБ-1»звернулось до суду із позовом про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області від 18.12.2009 №0050791501/0 та від 18.12.2009 №0050801501/0 з підстав несвоєчасного направлення контролюючим органом рішення за результатами розгляду первинної скарги. В обгрунтування вимог позивач в заяві та представник позивача в судовому засіданні посилається на пропуск відповідачем строку надіслання рішення про результати розгляду первинної скарги не на поштову адресу, що зазначена у скарзі, що свідчить про невчасне направлення рішення за результатами розгляду скарги позивачеві. Зокрема, позивача вказував, що 14.12.2009 ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області було проведено документальну невиїзну перевірку позивача, за результатами якої було складено акт від 14.12.2009 №1395/15-35301773. На підставі акта перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: від 18.12.2009 №0050791501/0 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 1108470,52 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 554235,26 грн.; від 18.12.2009 №0050801501/0 про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 1385588,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 544424,2 грн.. Позивач оскаржив оспорювані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, звернувшись до ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області з первинною скаргою, яка отримана контролюючим органом (відповідачем) 15.01.2010. При цьому, останнім днем для надсилання позивачу рішення про результати розгляду скарги є 03.02.2010. Позивач отримав рішення за результатами розгляду скарги 28.04.2010, тобто після сплину терміну для надіслання суб'єкту господарювання вказаного рішення. Причиною пропуску строку направлення рішення за результатами розгляду скарги, на думку представника позивача, є те, що контролюючим органом рішення за результатами розгляду первинної скарги було направлено не на адресу позивача. Крім того, на думку представника позивача, наданий відповідачем фіскальний чек №0360 від 01.02.2010 про оплату поштового відправлення свідчить про те, що рішення про результати розгляду скарги направлено іншій юридичній особі ТОВ АМБ1 за іншим адресом. На думку представника позивача, зазначений фіскальний чек не можна вважати належним доказом направлення поштової кореспонденції саме для ТОВ «ПМБ-1», оскільки в чеку зазначено індекс 54000 МИКОЛАЇВ, в той час коли представник позивача (Ліквідатор Безабчук А.Л., яка на час подання скарги виконувала функції керівника підприємства) зазначила у скарзі адресу для надсилання рішення про результати розгляду скарги: «54056 Миколаїв, а/с14». На конверті, що містив рішення про результати розгляду скарги, проставлені штемпелі відправлення 01.01.2010, що унеможливлює фізично відправлення кореспонденції за 01.02.2010 в день зазначений на штемпелі поштового відділення.

Посилаючись на викладені обставини, представник позивача в судовому засіданні просив про задоволення позовних вимог.

Відповідач позов не визнав, вказавши, що рішення про результати розгляду скарги було прийнято на направлено позивачу у передбачений законом строк, а відбиток календарного штемпеля із датою на описі вкладення та конверті зроблений внаслідок механічної помилки працівників поштового відділення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

При розгляді справи встановлено, що 14.12.2009 ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області було проведено документальну невиїзну перевірку, за результатами якої було складено акт від 14.12.2009 №1395/15-35301773.

На підставі акта перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: від 18.12.2009 №0050791501/0 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 1108470,52 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 554235,26 грн.; від 18.12.2009 №0050801501/0 про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 1385588,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 544424,2 грн..

На виконання процедури апеляційного узгодження позивач оскаржив оспорювані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, звернувшись до ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області з первинною скаргою з зазначенням в скарзі повної та точної адреси відправника в тому числі поштового індексу відправника, яка отримана контролюючим органом (відповідачем) 15.01.2010.

На підставі досліджених в судовому засіданні фактичних даних судом також встановлено, що 01.02.2010 відповідачем був складений текст рішення за результатами розгляду первинної скарги позивача, після чого 01.02.2010 вказане рішення було направлене за поштовою адресою: Миколаїв, а/с14 ТОВ «ПМБ-1»ліквідатору Безабчук А.Л.. Внаслідок невірного зазначення адреси скаржника (відсутність індексу поштового відділення), рішення за результатами розгляду первинної скарги, яке було направлено до ВПЗ-1, не було отримано позивачем. І тільки 04.03.2010 після уточнення відправником (відповідачем) адреси позивача, поштова кореспонденція була повторно направлена за належною адресою ТОВ «ПМБ-1»до ВПЗ Миколаїв-56.

В судовому засіданні було досліджено наданий відповідачем фіскальний чек №0360 від 01.02.2010, із якого вбачається, що в якості адресата (в полі «КОМУ») зазначено назву іншої юридичної особи - ТОВ АМБ, в полі «КУДИ»вказаного чеку зазначено індекс отримувача кореспонденції - 54000 МИКОЛАЇВ. При цьому, представником позивача (ліквідатором Безабчук А.Л., яка на час подання скарги виконувала функції керівника підприємства) у скарзі адресою для надсилання рішення про результати розгляду скарги зазначено: «54056 Миколаїв, а/с14».

Оцінивши досліджені докази, суд погоджується з твердження позивача про те, що датою відправлення контролюючим органом рішення про наслідки розгляду первинної скарги є 04.03.2010 (дата відправлення повернутої поштової кореспонденції після зазначення точної та повної адреси скаржника).

Суд погоджується з доводами позивача про те, що одне лише зазначення номера абонентської скриньки без зазначення індексу поштового відділення, не дає змоги однозначно ідентифікувати адресу призначення, а, отже і вручити листа адресату, оскільки кожне поштове відділення має власні абонентські скриньки, які надає у платне користування.

Згідно листа центру поштового звязку №1 з причин не зазначення відправником на конверті індексу поштового відділення (№56) листа (рішення за результатами розгляду первинної скарги) було направлено до відділення поштового звязку №1, куди цей лист надійшов 03.02.2010. Із згаданої відповіді ЦПЗ №1 вбачається, що лист знаходився в відділенні поштового звязку №1 до 04.03.2010, і тільки після зазначення ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області правильної адреси отримувача лист 04.03.2010 був направлений до поштового відділення №56 для вручення адресату. Заначене підтверджується також свідчення ОСОБА_1. (працівник поштампу-ЦПЗ №1).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області не виконало свого обовязку по своєчасному направленню на належну адресу позивача рішення про результати розгляду скарги. Рішення про результати розгляду скарги фактично направлено позивачеві поза межами строку, встановленого пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Зазначені правовідносини врегульовані ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Положенням «Про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби», затвердженого Наказом ДПА України від 18.12.1996 №29, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18.12.1996 за №723/1748.

Так, відповідно до пп.5.2.2. п.5.2. ст.5 ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобовязаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Відповідно до ІІІ розділу Методичних рекомендацій про порядок подання та розгляд скарг (заяв) платників податків органами державної податкової служби рішення вважається направленим (врученим) юридичній особі платнику податків, якщо його вручено керівнику чи уповноваженій особі такої юридичної особи платника податків під розписку або направлено поштою з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною юридичною особою безпосередньо у скарзі (заяві).

Пунктом 10 Положення «Про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби», затвердженого Наказом ДПА України від 18.12.1996 №29, передбачено, що рішення вважається направленим (врученим) юридичній особі платнику податків, якщо його вручено керівнику або уповноваженій особі такої юридичної особи платника податку під розписку або надіслано поштою з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною юридичною особою платником податків безпосередньо у скарзі (заяві) як адреса, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) на скаргу (заяву).

Відповідно до пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Оцінивши досліджені докази, суд погоджується з твердження позивача про те, що датою відправлення контролюючим органом рішення про наслідки розгляду первинної скарги є 04.03.2010 (дата відправлення повернутої поштової кореспонденції після зазначення точної та повної адреси скаржника).

В той же час аналіз норм законодавства, що регулює спірні правовідносини, вказує на те, що встановлені в судовому засіданні обставини (несвоєчасне направлення відповідачем рішення за наслідками розгляду скарги) не можуть бути підставою для скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень, оскільки в даному випадку предметом судового доказування є процедурні питання (порушення контролюючим органом строку направлення рішення за наслідками розгляду скарги платника податків), з якими закон повязує автоматичне узгодження (задоволення) скарги платника податків відповідно до ст.5 ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а тому обраний спосіб захисту в даному випадку не кореспондує з порушеним правом субєкта господарювання.

Вищенаведене є підставою для відмови в задоволенні позову.

Керуючись. ст.ст. 70-71, 86, 122, 138, 158 - 163 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний