Постанова № 11990079, 12.08.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2010 року <Текст >Справа № 2а-3681/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Янюк О.С.,

при секретарі судового засідання Світлицькій О.В.,

за участю:

представника позивача не зявився;

відповідача не зявився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

У червні 2010 року Державна податкова інспекція у м.Енергодар Запорізької області (далі - ДПІ у м.Енергодар, позивач) звернулась до суду із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1, відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 359,24грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III (далі - Закон №2181-ІІІ) та зазначає, що відповідач має податкову заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 359,24 грн.

Представник позивача у судове засідання не з”явився, проте 20.07.2010 надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не зявився, про причини неявки суду не повідомив,клопотання про розгляд справи без його участі та заперечення на позов до суду не надходило. Про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Енергодарської міської ради Запорізької області 20.03.2003, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_2.

10.12.2008 відповідач звернувся до ДПІ м.Енергодар із заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та 03.01.2009 отримав свідоцтво про сплату єдиного податку із щомісячною ставкою у розмірі 200,00грн.

Заяву про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності відповідач до податкового органу до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу) не надавав.

Згідно із довідкою про стан заборгованості станом на 16.06.2010 відповідач має заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 359,24грн., яка утворилася внаслідок неповної сплати встановленої ставки єдиного податку у розмірі 200,00грн., а саме: за жовтень 2009 року, з наявної переплати у розмірі 40,76грн., заборгованість становить 159,24грн.; за листопад 2009 року 200,00грн.

Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем податкової заборгованості, позивачем прийняті податкові вимоги: перша від 27.10.2009 №1/248, друга від 29.12.2009 №2/302, які отримані відповідачем, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень від 13.11.2009 №987360 та від 15.01.2010 №313547.

Оскільки відповідачем існуюча заборгованість погашена не була, позивачем прийняте рішення від 15.02.2010 №7 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-XII (далі Закон №509-XII), податкові органи, зокрема, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» від 03.07.1998 № 727/98 (далі Указ №727/98), передбачено право субєктів малого підприємництва-фізичних осіб, самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком, шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку, шляхом подачі письмової заяви до органу державної податкової служби.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, користуючись наданим йому Указом №727/98 правом обрання способу оподаткування шляхом сплати єдиного податку, 10.12.2008 надав до ДПІ у м.Енергодар заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та отримав свідоцтво про сплату єдиного податку.

Згідно із ст. 4 Указу № 727/98 відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернення до раніше встановленої системи оподаткування суб'єкти малого підприємництва можуть здійснювати з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).

Відповідна заява про відмову від спрощеної системи оподаткування відповідачем до податкового органу не подавалась.

У відповідності до приписів чинного законодавства, платники податку, які в установленому порядку перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, зобовязані сплачувати в установлений Указом №727/98 термін єдиний податок за ставками, визначеними місцевою радою.

З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідач, в порушення приписів ст. 4 Указу №727/98 має заборгованість зі сплати єдиного податку, яка на час розгляду справи у суді є не сплаченою.

Спеціальним законом з питань оподаткування, яким регулюється порядок погашення податкових зобовязань, визначається механізм нарахування і сплати пені та штрафних санкцій є Закон №2181-ІІІ.

Податкове зобовязання та податковий борг згідно п.п.1.2., 1.3 ст.1 Закону №2181-ІІІ, є зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

З урахуванням вище викладених приписів, зобовязання з єдиного податку є узгодженим, проте у добровільному порядку не сплачений.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем податкове зобовязання з єдиного податку у добровільному порядку не сплачено у повному обсязі не плачено.

Згідно п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону №2181-ІІІ, податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Як свідчать матеріали справи, податкові вимоги відповідачем не оскаржувались, а отже є узгодженними.

Згідно п.5.4 ст. 5 Закону №2181-ІІІ, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. При цьому, пеня нарахована на суму податкового зобов'язання та не сплачена у встановлений строк, згідно із п. 1.3 ст. 1 цього Закону, вважається податковим боргом.

Як вбачається із приписів п. 1.7 ст. 1 Закону №2181-ІІІ, активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до п. п. 3.1.1 ст. 3 Закону №2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Ураховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість зі сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб у розмірі 359,24грн. (триста пятдесят девять грн 24 коп) на користь місцевого бюджету м.Енергодар Запорізької області (р/р 34211379700015, код бюджетної класифікації 16050200, код ЄДРПОУ 34677056, ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015). Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяО.С. Янюк