Постанова № 11989627, 19.10.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2010 р. справа № 2а-23053/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Буряк І. В.

при секретаріБеспалько Г.Г.

за участю представників сторін:

позивача:Мочкаєва Ю.І. (дов. від 29.09.2010р.)

відповідача:не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву позовну заявуДержавної податкової інспекції у м. Торезі

додоДержавного підприємства «Торезантрацит»

простягнення податкового боргу з податку на додану вартість

Встановив:

Державна податкова інспекція у м. Торезі (надалі позивач, ДПІ у м. Торезі) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державного підприємства «Торезантрацит» (надалі відповідач, ДП «Торезантрацит») про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 1617 190,00 грн.

Позов мотивовано встановленням факту несплати відповідачем в установленому законодавством України порядку суми самостійно узгоджених податкових зобовязань по податку на додану вартість, що є підставою для примусового стягнення такого податкового боргу за рішенням суду, відповідно до нормативних приписів Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ.

У судовому засіданні від 19.10.2010р. представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Письмових заперечень на вказану позовну заяву відповідач не надав.

До судового засідання від 19.10.2010р. відповідач надав заяву про повне визнання позовних вимог, та зазначив клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача

Представник відповідача в судове засідання від 19.10.2010р. не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

ДП «Торезантрацит» перебуває на обліку в якості платника податків у ДПІ у м. Торезі, про що зазначено у Довідці про взяття на облік платника податків.

ДП «Торезантрацит» подав до ДПІ у м. Торезі податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період серпень 2010 року (звітний період за який виправляються помилки липень 2010р.) №9003984946, яким визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 1617 138,00 грн. та визначив суму штрафу, нараховану платником самостійно у звязку із виправленням помилки 52,00 грн.

Із розрахунку суми кредиторських вимог по ДП «Торезантрацит» станом на 30.09.2010р. вбачається, що відповідач має заборгованість по податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2010 року (№9003984946) у загальному розмірі 1617 190,00 грн.

Копії зазначених документів наявні у матеріалах справи.

До судового засідання відповідачем надана заява про повне визнання позовних вимог.

Відповідно ч. 1,3 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Частинами 3, 4 ст. 112 КАС України передбачено, що у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

На підставі викладеного суд приймає вказану заяву до уваги, крім того, суд вбачає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п. 5.1 ст. 5 зазначеного Закону, встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 зазначеної статті встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У відповідності до пп. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно п. п. 3.1.1. п.3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Пунктом 11 ст. 10 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні» передбачено, що податкові органи подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Як вбачається із наданої відповідачем заяви від 18.10.2010р. відповідач визнає наявність у нього заборгованості по податку на додану вартість у розмірі 1617 190,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Таким чином, відповідач має заборгованість по податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року (№9003984946) у розмірі 1617 190,00 грн., що підлягає примусовому стягненню.

Також, слід зазначити, що у матеріалах справи наявні копії першої податкової вимоги на та другої податкової вимоги, які отримані відповідачем.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та наявності достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Державного підприємства «Торезантрацит» про визнання позовних вимог Державної податкової інспекції у м. Торезі прийняти.

2. Позов Державної податкової інспекції у м. Торезі до Державного підприємства «Торезантрацит» задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Торезантрацит» (ЄДРПОУ № 32366906; 86600, Донецька область, м. Торез, вул. Енгельса, 88) в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість перед бюджетом у сумі 1617190 (один мільйон шістсот сімнадцять тисяч сто девяносто) гривень 00 копійок (код платежу 14010100 отримувач: Державний бюджет, банк отримувач ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код 34687305, рахунок № 31110029700084).

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 19 жовтня 2010 року, повний текст виготовлено 20 жовтня 2010 року.

4. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягомдесяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Буряк І. В.