Постанова № 11989350, 05.10.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 жовтня 2010 р.Справа №2а-11893/10/6/0170 (14:05)

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого суддіЛатиніна Ю.А. ,

при секретарі Усковій О. І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Відділу зі справ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій

Суть спору: позивач звернувся до окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Відділу у справах громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУ МВС України в АР Крим, у якому просить визнати дії щодо відмови у видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон протиправними та зобовязати видати паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Позовні вимоги ґрунтуються на положеннях статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» та мотивовані тим, що Відділом у справах громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУ МВС України в АР Крим відмовлено у видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон на підставі п.5 ст.22 «Правил оформлення та видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон та проїзного документу дитини та їх тимчасового затримання та вилучення», затверджених Постановою КМ України від 24.03.2004 р. № 380, оскільки за ОСОБА_1 числиться заборгованість за вироком Київського районного суду м. Сімферополя.

Представник позивача у судове засідання 05.10.2010 року не з'явився, направив клопотання про розгляд справи за його відсутністю, на позовних вимог наполягав.

Представник відповідача до суду не зявився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Будь-яких клопотань суду не направив, заперечень на позов не надав.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача відповідно до заявленого ним клопотання та у відсутність представника відповідача, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані позивачем, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон провадиться громадянам України, які постійно проживають в Україні і досягли 18-річного віку, - за особистим клопотанням про отримання паспорта або через своїх законних представників до органу внутрішніх справ за місцем проживання. У виняткових випадках за наявності вимог держави, до якої здійснюється виїзд, чи вимог міжнародної організації, для участі в заходах якої здійснюється виїзд, а також у разі виїзду на постійне проживання за кордон усиновленої іноземцями дитини - громадянина України паспорт може бути оформлено до досягнення громадянином 18-річного віку. Особи, які звертаються за отриманням паспорта, сповіщають дані про себе, відомості про сімейний стан і наявність неповнолітніх дітей та утриманців, про відсутність обставин, що обмежують відповідно до цього Закону право на виїзд за кордон.

Заяви громадян України або їх законних представників про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини (далі - паспорт) розглядаються протягом не більше трьох місяців з дня подання документів.

Правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню.

Відповідно до п.5 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, що затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 №231 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 №380) заява щодо оформлення паспорта/проїзного документа подається особисто або через своїх законних представників до управлінь (відділів) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи), відділів (секторів) міграційної служби у містах та районах (далі - підрозділи) за місцем проживання в Україні або незалежно від місця проживання в Україні - до міжрегіональних центрів видачі паспортних документів.

Згідно до п.13 Правил підставою для оформлення паспорта/проїзного документа чи обґрунтованої відмови у його видачі є рішення, прийняте начальником (або його заступником) відповідного територіального органу або підрозділу, посадовою особою дипломатичного представництва чи консульської установи України в порядку, встановленому відповідно Державним департаментом у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб і МЗС.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.12.2004 №1603, що зареєстрований у Мінюсті України 20.01.2005 р. за номером 68/10348, затверджений Порядок провадження за заявами про оформлення паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини (далі - Порядок). У п.10 вказаного Порядку встановлено, що територіальні органи та територіальні підрозділи, що прийняли заяву-анкету про оформлення паспорта, вживають заходів до зясування наявності чи відсутності в осіб, старших 14 років, підстав для тимчасової відмови у видачі паспорта, перелічених у пункті 22 Правил. З цією метою працівники відповідного територіального підрозділу у міських без районного поділу, районних та районних у містах відділах (управліннях) органів внутрішніх справ за обліком служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, що включає також облік адресно-довідкового бюро (групи) цього підрозділу, протягом пяти робочих днів здійснюють перевірку наявності чи відсутності:

діючих неврегульованих аліментних, договірних чи інших невиконаних зобовязань заявника (підпункт 2 пункту 22),

ухиляння заявника від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням (підпункт 5 пункту 22),

подання на заявника цивільного позову до суду (підпункт 8 пункту 22).

Про результати перевірки на зворотному боці заяви-анкети проставляється штамп (додаток 6) і робиться відповідний запис, що скріплюється підписом працівника, який проводив перевірку.

П.11 Порядку передбачає, що після закінчення перевірки прийняті матеріали надсилаються за підпорядкованістю територіальним органам та територіальним підрозділам вищого рівня, які уповноважені приймати рішення щодо оформлення чи відмови у видачі паспорта / проїзного документа. Територіальні органи та територіальні підрозділи вищого рівня, які приймають відповідні рішення, після надходження матеріалів від територіальних підрозділів нижчого рівня на підставі їх вивчення протягом 10 робочих днів перевіряють правильність оформлення документів та відсутність підстав, що тимчасово обмежують право громадянина на виїзд за кордон відповідно до пункту 22 Правил (п.12). Для цього здійснюють перевірку за обліком відповідного територіального органу та адресно-довідкового бюро з питань, визначених в абзаці другому пункту 10 цього Порядку. Про результати перевірки на зворотному боці заяви-анкети проставляється штамп (додаток 7) і робиться відповідний запис, що скріплюється підписом працівника, який проводив перевірку. Перевірка наявності чи відсутності обставин, що обмежують право громадянина на виїзд за кордон відповідно до підпунктів 3, 4 і 9 пункту 22 Правил (порушеної проти заявника кримінальної справи; судимості за вчинення злочину; перебування заявника під адміністративним наглядом органів внутрішніх справ), здійснюється вказаними територіальними органами та територіальними підрозділами через відповідні управління (відділи) інформаційних технологій ГУМВС, УМВС. Відповідна інформація підрозділу інформаційних технологій береться до уваги протягом місяця з моменту її надання та долучається до заяви-анкети. Відносно осіб, засуджених за вчинення злочину, працівники служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб уживають заходів для з'ясування факту відбування покарання або звільнення від нього.

За результатами розгляду заяв про оформлення паспорта начальники (або їх заступники) територіальних органів або територіальних підрозділів приймають рішення щодо оформлення паспорта чи тимчасової відмови в його видачі. Повноваження щодо прийняття рішень підрозділам у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб у міських без районного поділу, районних та районних у містах відділах органів внутрішніх справ можуть бути надані ДДГІРФО МВС України на підставі мотивованих клопотань його територіальних органів.

Статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Законом, яким відповідно до Конституції України регулюються відносини, повязані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними актами, а також визначаються порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлюються випадки їх обмеження є Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі Закон) передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Статтею 14 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових та службових осіб з питань свободи пересування, вільного вибору місця проживання, реєстрації місця проживання чи місця перебування особи можуть бути оскаржені в установленому законом порядку.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про міліцію» міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції.

Отже, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим та Відділ у справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб ГУ МВС України в АР Крим є органами внутрішніх справ, що входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, реалізуючи свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами являються органами виконавчої влади та відповідно, субєктами владних повноважень. Субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Обовязок щодо видачі громадянам України, які постійно проживають в Україні, паспортних та інших документів, що посвідчують особу, а також іноземцям та особам без громадянства документів для в'їзду в Україну, перебування в Україні та виїзду за її межі або постійного проживання на її території і посвідчень біженця покладений на Державну міграційну службу України, діяльність якої врегульовано відповідним Положенням, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2009 р. № 643.

Відповідно до п. 6 вказаного Положення служба здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку органи міграційної служби, територіальні органи та підрозділи служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, пункти тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Згідно з п. 1 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.06.2006 № 600, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.07.2006 року за № 804/12768 (далі Порядок), паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається територіальними підрозділами у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб міських, районних управлінь (відділів) МВС (далі - територіальні підрозділи) за місцем проживання кожному громадянинові України після досягнення 16-річного віку, а надалі в разі необхідності обмінюється, видається замість утраченого, викраденого або зіпсованого.

Судом встановлено, що 07 грудня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Відділу у справах громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС України в АР Крим із клопотанням про видачу паспорту громадянина України для виїзду за кордон.

Листом № 10/3196 від 28.05.2010 р. у задоволенні клопотання відмовлено на підставі п.5 ст.22 «Правил оформлення та видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон та проїзного документу дитини та їх тимчасового затримання та вилучення», затверджених Постановою КМ України від 24.03.2004 р. № 380, оскільки за ОСОБА_1 числиться заборгованість за вироком Київського районного суду м.Сімферополя.

На виконання Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості надійшло 20.07.2007 р.

Станом на 26.11.2008 р. виконавче провадження закінчено на підставі п.8 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», заборгованість погашена повністю, про що є довідка Відділу державної виконавчої служби Залізничного району м.Сімферополя № 3531/013/10 від 19.03.2000 р.

Положеннями статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, якщо:

1) він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю, - до закінчення терміну, встановленого статтею 12 цього Закону;

2) діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобовязання - до виконання зобовязань або розвязання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України;

3) проти нього порушено кримінальну справу - до закінчення провадження у справі;

4) він засуджений за вчинення злочину - до відбуття покарання або звільнення від покарання;

5) він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань;

6) він свідомо сповістив про себе неправдиві відомості - до з'ясування причин і наслідків подання неправдивих відомостей;

7) він підлягає призову на строкову військову службу - до вирішення питання про відстрочку від призову;

8) щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі;

9) він за вироком суду визнаний особливо небезпечним рецидивістом чи перебуває під адміністративним наглядом міліції - до погашення (зняття) судимості чи припинення нагляду.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами України і є обовязковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження». Зокрема, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, установлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії (стаття 5 Закону). Виконання боржником своїх зобов'язань та копія постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі частини першої пункту 8 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» є підставою для зняття такої особи (боржника) з контролю.

Судом зясовано, що у ОСОБА_1 відсутні невиконані зобовязання, покладені на нього судовим рішенням та які є підставою для обмеження його у праві виїзду за межі України, що підтверджується довідкою Відділу державної виконавчої служби Залізничного району м.Сімферополя № 3531/013/10 від 19.03.2010 р., відповідно до якої станом на 26.11.2008 р. виконавче провадження закінчено на підставі п.8 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», заборгованість погашена повністю.

Крім того, під час розгляду справи з дослідженого листа ВДВС від 05.10.2010 року вбачається, що виконавчі листи про стягнення заборгованості з позивача на виконання не надходили, а борг за виконавчими листами № 1-47/07 від 10.07.2007 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5000,00 грн. , № 1-47/07 від 10.07.2007 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь КНДІСЕ 1406,80 грн., № 1-47/07 від 13.07.2007 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 12930,62 грн., № 1-47/07 від 10.07.2007 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУ МВД України в АР Крим 648,89 грн. списаний.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.

Компетенція (юрисдикція) судів щодо розгляду таких справ визначається процесуальними законами.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Позивачем не врахований той факт, що згідно з довідкою Відділу державної виконавчої служби Залізничного району м. Сімферополя № 31/03-5 від 26.01.2009 р. заборгованість погашена повністю.

Дії відповідача - Відділу у справах громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС України в АР Крим у звязку з відмовою у видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі, у межах повноважень, добросовісно та розсудливо.

Невиконання відповідачем покладених на нього Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» обовязків призводить до порушення прав позивача, зокрема щодо передбаченого ст.33 Конституції України права вільно залишати територію України. Крім цього, це суттєво обмежує і здійснення інших конституційних прав, які підлягають безумовному захисту. Так, ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи та виїзд за кордон необхідний для консультації та лікування.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що рішення про відмову у видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон не може бути визнати такими, що прийняті на підставі та відповідно до діючого законодавства, добросовісно та безсторонньо, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що адміністративний позов задоволено, суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого при поданні позову судового збору у розмірі відповідно до задоволених вимог немайнового характеру (3,40 грн.), в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

Під час судового засідання, яке відбулось 05.10.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 08.10.2010 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС України в АР Крим задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Відділу у справах громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС України в АР Крим щодо відмови ОСОБА_1 (95000, АДРЕСА_1) у видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон.

Зобовязати Відділ у справах громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС України в АР Крим видати ОСОБА_1 (95000, АДРЕСА_1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Стягнути з Державного бюджету України (п\р 31115095700002, МФО 824026 ЗКПО 34740405, код платежу 22090200 у банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь одержувач: Держбюджет м. Сімферополя (або іншого рахунку)) на користь ОСОБА_1 (95000, АДРЕСА_1) 3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.