Вирок № 11988170, 12.10.2010, Хотинський районний суд Чернівецької області

Кримінальна справа №1-65/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Хотин 12 жовтня 2010 року

Колегія суддів Хотинського районного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Галичанського О.І.

суддів Гергележіу Р.Ф.

Владичана А.І.

за участю прокурора Гінгуляка;

адвоката ОСОБА_2;

при секретарі Пелехатій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Котелево Новоселицького району Чернівецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні малолітня дитина, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше засудженого:

1. 15.01.1996 року Новоселицьким районним судом Чернівецької області за вчинення злочину, передбаченого ст. 140 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 46-1 КК України до 1 року позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік;

2. 05.08.1996 року Новоселицьким районним судом Чернівецької області за вчинення злочинів, передбачених ст. 81 ч.3, 89 ч.1, 193 ч.2 КК України із застосуванням ст. 42, 43 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

3. 23.09.1999 року Новоселицьким районним судом Чернівецької області за вчинення злочину, передбаченого ст. 140 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі. УДЗ 14.11.2001 року,-

у вчиненні злочинів, передбачених ст. 286 ч. 2, 289 ч.2, 345 ч. 2, 357 ч. 3 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Підсудний ОСОБА_3 25 лютого 2004 року біля 1 години ночі, з дозволу і на прохання власника ОСОБА_4, сів за кермо автомобіля БМВ-320 державний номерний знак НОМЕР_1, який був припаркований біля будинку № 16 по вул. Щорса в м. Новоселиця Чернівецької області. Тут в порушення п.п. 2.9, 10.1, 10.9, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, перед початком руху не переконався у його безпечності та розпочав рух заднім ходом. При цьому ОСОБА_3 не врахував дорожню обстановку, відсутність освітлення в умовах темного часу доби, не звернувся за допомогою інших осіб та не вжив негайних заходів для зменшення швидкості автомобіля аж до його зупинки, в результаті чого скоїв наїзд на громадянина ОСОБА_4, спричинивши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала смерть.

Після скоєння ДТП ОСОБА_3 в порушення вимог п. 2.10 «а-е» правил дорожнього руху України не вжив всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, не повідомив про це органи міліції, а поклав труп ОСОБА_4 на переднє сидіння автомобіля, на якому виїхав за село Котелево Новоселицького району Чернівецької області, де на полі закопав.

Після вчинення ДТП, внаслідок якої настала смерть ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 біля 1-ї години ночі ОСОБА_3 заволодів належним ОСОБА_4 на підставі генеральної довіренності, автомобілем БМВ 320 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 25052 нривні 41 копійка.. Даним автомобілем ОСОБА_3 розпоряджався на власний розсуд та намагався збути колишньому його власнику ОСОБА_5 Проте, 29.04.2004 року зазначений транспортний засіб було затримано та вилучено працівниками органів внутрішніх справ Чернівецької області.

Тієї ж ночі ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 із салона зазначеного автомобіля викрав особливо важливий документ-технічний паспорт на автомобіль БМВ 320 державний реєстраційний номер НОМЕР_1, виписаний на ім»я ОСОБА_6, який на підставі оформленої генеральної довіренності продав вказаний автомобіль ОСОБА_4

Крім того, 08.09.2008 року в 16 годині дня до місця проживання ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 прибула оперативна група Новоселицького РВ УМВСУ в Чернівецькій області, яка була викликана туди дружиною підсудного - ОСОБА_7 з причин сімейного конфлікту .

Під час з»ясування обставин і причин, за яких була викликана оперативна група міліції, ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння, знаходячись по місцю свого проживання, достовірно знаючи, що перед ним знаходиться працівник міліції при виконанні службових обов»язків, схопив кухонний ніж та наніс ним ножове поранення лівої руки сержанту міліції ОСОБА_8, спричинивши легке тілесне ушкодження, що призвело до короткочасного розладу здоров»я.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину свою у вчиненні злочинів, передбачених статтями 286 ч. 2, 289 ч. 2, 357 ч. 3, 345 ч. 2 КК України визнав частково та пояснив, що при дорожньо-транспортній пригоді він не мав технічної можливості уникнути наїзда на ОСОБА_4, оскільки той сам потрапив під колеса автомобіля, вийшовши на траекторію руху авта, коли він здавав заднім ходом.

Відповідно, підсудний вважає, що в його діях не має складу злочину, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України, оскільки він користувався автомобілем ОСОБА_4, не знаючи куди його подіти. Він навіть пропонував колишньому власнику цього авта забрати його у нього.

Також вважає, що в його діях не було незаконного заволодіння технічним паспортом автомобіля, оскільки цей технічний паспорт знаходився в самому автомобілі, якого він не мав наміру угоняти, оскільки при житті ОСОБА_4 користувався даним автомобілем з дозволу і на прохання останнього, а те, що трапилось, коли він на нього наїхав автомобілем-це нещасний випадок.

Крім того, підсудний ОСОБА_3 заперечив проти того, що навмисно наніс ножове поранення працівнику міліції. Це сталося випадково, коли він сам собі намагався нанести ножове поранення, а працівник міліції блокував його дії.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 показав суду, що дії ОСОБА_3 по спричиненню йому ножового поранення були навмисними. Підсудний схопив ножа і намахнувся ним на лейтенанта міліції ОСОБА_9 ОСОБА_9 встиг ухилитися від удару ножем. ОСОБА_8 заблокував руки ОСОБА_3, в одній з яких той продовжував тримати ніж. ОСОБА_3 став вириватися від захвату і наніс ножем удар по його руці. Спроб нанести собі ножові поранення ОСОБА_3 не вчиняв.

Аналогічні покази дав свідок ОСОБА_9

Від потерпілого ОСОБА_10 до суду надійшла заява, в якій він просить розглядати справу за його відсутності, оскільки він наполягає на показах, даних ним раніше.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що приблизно в кінці лютого 2004 року до нього в гараж приїхав ОСОБА_3 на автомобілі БМВ 320 і сказав, що не може знайти власника цього авта та попросив, щоб ця машина де кілька днів постояла у нього в гаражі. Він залишив зазначену автомашину біля гаража, а через два дні ОСОБА_3 її забрав, після чого він її більше не бачив.

Судом досліджені письмові докази по справі, якими підтверджується вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Так, вина підсудного також доказується:

-письмовою заявою ОСОБА_10, датованою 12.03.2004 року про зникнення його брата ОСОБА_4 (т. 1 а.с.24)

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 (т.1 а.с.50-52)

-протоколами виїмки та огляду транспортного засобу (т. 1а.с.65-69)

-довіренністю, виданою ОСОБА_6 ОСОБА_4 від 24.02.2004 року (т.1 а.с. 102)

-висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_4.(т. 1 а.с. 171-174), відповідно до якої тілесні ушкодження ОСОБА_4 виникли незадовго до моменту настання смерті від дії твердих тупих предметів, не виключено, що вони виникли від дії твердих предметів задньої частини автомобіля;

-висновком комісійної судово-медичної експертизи (т.1 а.с.222-235), відповідно до якої при проведенні СМЕ трупа ОСОБА_4 не виявлено тілесних ушкоджень, не пов»язаних з автомобільною травмою, окрім посмертних;

-протоколами відтворення обстановки і обставин події (т.2 а.с. 19-24, 47-49)

-протоколом огляду місця події (т.2 а.с.25-28)

-протоколом усної заяви (т. 3 а.с.7)

-протоколом огляду місця події (т.3 а.с.9, 12-15)

-висновком експерта № 183 екс (т.3 а.с.64), відповідно до якого ушкодження у ОСОБА_8 у вигляді колото-різаної рани лівого передпліччя виникли в результаті дії гострого колото-ріжучого предмету або від удару об такий і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров»я;

-висновком судово-криміналістичної експертизи(т. 3 а.с. 77-79)

-протоколами відтворення обстановки і обставин події (т. 3 а.с. 85-95)

Таким чином, вищенаведені докази в повній мірі підтверджують вину підсудного ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Його дії вірно кваліфіковані за ст. 286 ч. 2, 289 ч. 2, 357 ч. 3, 345 ч. 2 КК України. Враховуючи, що ОСОБА_3 грубо порушив правила дорожнього руху, що потягло за собою смерть особи, суд вважає за необхідне застосувати до підсудного додаткову міру покарання у вигляді тимчасового позбавленя його права керувати транспортними засобами.

По місцю проживання ОСОБА_3 характеризується негативно (т. 2 а.с. 102).

Призначаючи підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу винного, а також те, що на його утриманні знаходиться малолітня дитина, обставину, що відповідно до ст. 66 КК України пом»якшує покарання, а саме-з»явлення із зізнанням (т.2 а.с.6), обставину, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання, а саме-рецидив злочинів.

Враховуючи той факт, що підсудний є особою раніше судимою за вчинення корисливих злочинів, суд вважає, що його виправлення не можливе без реального відбування покарання. Підстав для застосування до ОСОБА_3 вимог ст.69 та 75 КК України не вбачається.

Цивільний позов в кримінальній справі заявлено на суму 50000 гривень. Під час розгляду справи до суду надійшла заява потерпілого ОСОБА_10, в якій він просить залишити його позовну заяву без розгляду. За таких обставин, суд вважає, що заява потерпілого ОСОБА_10 підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним:

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п»яти) років позбавлення волі без конфіскації майна;

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 345 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки;

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 357 ч. 3 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити засудженому ОСОБА_3 остаточне покарання у вигляді 5(п»яти) років позбавлення волі без конфіскації майна з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

Заявлений потерпілим ОСОБА_10 цивільний позов залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_3. на користь НДЕКЦ при УМВСУ в Чернівецькій області ЄДРПОУ 25575279, р/р 35220002000298, банк УДК в Чернівецькій області, МФО 856135 судові витрати в сумі 243 (двісті сорок три) гривні 38 копійок відшкодування витрат за проведення експертизи.

Речові докази по справі-технічний паспорт на автомобіль марки БМВ-320 д/н НОМЕР_1, виданий на ім»я ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 62), автомобіль БМВ 320 д/н НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні в Новоселицькому РВ УМВСУ в Чернівецькій області (т. 1 а.с. 70), гольф , светр, труси та черевик (т. 1 а.с. 191), які зберігаються в слідчому управлінні УМВСУ в Чернівецькій області повернути потерпілому, а пару рукавиць, чотири зразки речовини бурого кольору та три змиви речовини бурого кольору (т. 1 а.с. 71), які зберігаються там же- знищити. Речовий доказ ніж (т. 4 а.с. 97), який зберігається в кімнаті речових доказів прокуратури Новоселицького району Чернівецької області повернути дружині ОСОБА_3-ОСОБА_7

Постанову слідчого СВ УМВСУ в Чернівецькій області від 15 вересня 2004 року про накладення арешту на майно ОСОБА_3 скасувати.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити утримання під вартою. Зарахувати засудженному ОСОБА_3 в строк відбуття покарання перебування його під вартою за період з 28 квітня 2004 року по 14 вересня 2006 року та з 21 жовтня 2008 року до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Чернівецької області через Хотинський районний суд Чернівецької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий суддя: підписО.І.Галичанський

Судді: підписА.І.Владичан

підписР.Ф.Гергележіу

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО

Оригінал даного вироку суду знаходиться в Хотинському районному суді: кримінальна справа №1-65/10 року.

Головуючий суддя О.І. Галичанський