Вирок № 11987747, 01.10.2010, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 1-283

2010 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2010 року Шепетівський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі : головуючого судді Босюка В.А.

при секретарі Кулеші Л.М.

з участю прокурора Піонтковського В.О.

адвоката ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка Хмельницької області кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мукачево Закарпатської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіта початкова загальна, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого,

у вчинені злочинів, передбачених ч.1 ст.121, ч.3 ст. 135 КК України, суд, -

В С Т А Н О В И В :

13 січня 2010 року близько 22-ої години, ОСОБА_3, у власному будинку, який знаходиться в с. Климентовичі Шепетівського району, на грунті особистих неприязних стосунків, що виникли внаслідок систематичного вживання спиртних напоїв його співмешканкою ОСОБА_2, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, умисно наніс останній декілька ударів руками, ногами та дерев'яною палицею в голову, грудну клітку та живіт, чим спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки та живота, розриву селезінки, внутрішньочеревної кровотечі, перелому 8-го ребра зліва, лівобічного гемопневмотораксу, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення. Прокурором заявлено позов про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілої на суму 3288,62грн..

В судовому засіданні ОСОБА_3 вину у заподіянні потерілій умисно тяжкого тілесного ушкодження визнав повністю, щиро розкаявся, за ч.3 ст. 135 КК України не визнав, позов прокурора визнав повністю, та пояснив, що ввечері 13 січня 2010 року забрав свою співмешканку ОСОБА_2, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння з м. Шепетівки і привіз додому в с. Климентовичі Шепетівського району, де на його запитання навіщо вона п'є, ОСОБА_2 відповіла, що пила і буде пити та стала його обзивати. В результаті цього між ними виник конфлікт, під час якого він, у відповідь на слова потерпілої, вдарив останню два рази кулаком спочатку в груди, а потім в живіт, від чого вона впала на диван і попросила більше не бити. Це було близько 22-ої години вечора. Після цього вони пішли ночувати до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, де потерпіла скаржилась на біль у животі та просила викликати медичну допомогу. Оскільки видимих тілесних ушкоджень на потерпілій не бачив, вона перебувала у стані сп'яніння, він не придав цьому уваги. Наступного ранку вони повернулись додому, де протягом двох днів потерпіла просила викликати медичну допомогу, однак на такі прохання він не реагував. Лише по приходу до них ОСОБА_5, остання викликала швидку допомогу, яка доставила потерпілу в лікарню, де її видалили селезінку. Заперечує, що наносив удари потерпілій ногами чи іншими предметами.

Крім часткового визнання вини підсудним, його вина у заподіянні умисно тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2, стверджується сукупністю доказів, досліджених під час судового слідства, а саме:

показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка пояснила, що 13 січня 2010 року, близько 21 години в будинок її вітчима по вул. Енгельса, 2/3 в м. Шепетівка, де вона святкувала новорічні свята, приїхав ОСОБА_3 і змусив її їхати в с. Климентовичі, де вони з останнім тимчосово винаймали квартиру. Їхати з ОСОБА_3 вона не хотіла, оскільки знала, що він може її побити. Зайшовши разом з підсудним в будинок в с. Климентовичі, ОСОБА_3 декілька раз вдарив її кулаком в живіт. Чи бив ногами та палицею не пам'ятає, оскільки була п'яна, втрачала свідомість, до якої ОСОБА_3 приводив обливаючи водою. Коли вона прийшла до свідомості, ОСОБА_3 на плечах заніс до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, де вони ночували, вона просила про надання медичної допомоги. Наступного дня ОСОБА_3 відвів її додому, і не реагув на прохання викликати швидку допомогу. Лише через два дні прийшла ОСОБА_5 і викликала швидку допомогу, якою вона була доставлена в Шепетівську ЦРЛ, де їй видалили селезінку. Після вказаних дій співмешкати з ОСОБА_3 не бажає, оскільки боїться за своє життя та здоров'я.

показаннями свідка ОСОБА_5, яка пояснила, що близько 22-ої години 13 січня 2010 року до неї додому в с. Климентовичі прийшов сусід ОСОБА_3 і приніс на руках потерпілу, яка була трохи п'яна та побита, на обличчі були синці та набряки, і поклав на диван. ОСОБА_3 при цьому пояснив, що побив ОСОБА_2, оскільки вона пиячить та не доглядає дітей. Ранком наступного дня ОСОБА_3 та ОСОБА_2 пішли додому. 17 січня 2010 року вона зайшла до них в гості, де ОСОБА_2 скаржилась на болі в животі та просила викликати допомогу. В цей же вечір вона викликала швидку допомогу і в Шепетівській ЦРЛ потерпілій видалили селезінку за наслідками нанесних ОСОБА_3 ударів. Потерпіла розповідала їй, що ввечері 13 січня 2010 року ОСОБА_3 побив її руками, ногами та палицею по різних частина тіла.

висновком судово-медичної експертизи №534 ві 02.08.2010 року (а. с. 28-29), з яким погодився підсудний, згідно якого у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження: закрита травма грудної клітки та живота, розрив селезінки, внутрішньочеревна кровотеча, перелом 8-го ребра зліва, лівобічний гемопневмоторакс, які виникли від травмуючої дії тупих твердих предметів, і які відносяться до тілесних ушкоджень, тяжкого ступеня тяжкості за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення;

даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 13.07.2010 року та фототаблицею до нього (а.с.51-53), де ОСОБА_3 розповідає та показує, як кулаками лівої руки наносив удари в область грудей та живота потерпілої.

Аналізуючи наведені докази в їх сукупності та вважаючи їх відповідаючими фактичним обставинам, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_3 в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2, що небезпечні для життя в момент їх спричинення доведена, його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст. 121 КК України.

Органами досудового слідства дії ОСОБА_3 також кваліфіковано за ч.3 ст. 135 КК України, як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через свій безпорадний стан, якщо той, хто залишив її без допомоги сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, що спричинило тяжкі наслідки.

Суд вважає, що в цій частині кваліфікація дій ОСОБА_3 є зайвою, оскільки відповідальність за залишення в небезпеці виключається, якщо особа своїми умисними діями спричиняє потерпілому тяжкі тілесні ушкодження. Судом встановлено, що тяжкі тілесні ушкодження потерпілій заподіяно внаслідок нанесення умисно ударів підсудним. За наведених обставин ОСОБА_3 в частині обвинувачення за ч.3 ст. 135 КК України слід виправдати за відстутністю складу вказаного злочину в його діях.

Призначаючи підсудному вид та розмір покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, обставини, що помякшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, позицію потерпілої, яка не бажає жити з ОСОБА_3, так як боїться за своє життя та здоров'я.

ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, скоїв тяжкий злочин проти здоров'я особи, посередньо характеризується, здоровий та працездатний, будучи зареєстрований в м. Мукачево, проживає без реєстрації в с. Климентовичі Шепетівського району.

До скоєння злочину ОСОБА_3 проживав з потерпілою, з якою мають четверо малолітніх дітей, у яких він являється кровним батьком, що підтвердила потерпіла. Вказані обставини випливають з копій актових записів про народження дітей, де у відомостях про їх батька запис вчинено за прізвищем матері, а ім'я та по батькові батька співпадають з іменем та по батькові підсудного.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю та розслідуванню злочину.

За наведених обставин, суд приходить до висновку необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією частини 1 статті 121 КК України з відбуванням такого реально.

Позов прокурора підлягає до задоволення на суму 3288 грн. 62 коп., оскільки саме такі витрати понесені Шепетівською ЦРЛ на лікування наслідків тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілій ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України і призначити покарання у виді 5 (пяти) років позбавлення волі.

За ч.3 ст. 135 КК України ОСОБА_3 виправдати за відсутністю складу вказаного злочину в його діях.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Шепетівської ЦРЛ, р/р 25427145 в АППБ «Аваль», МФО 315966, КОД 02004812, 3288 грн. 62 коп. витрат понесених на лікування потерпілої ОСОБА_2

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахуванти з 12 липня 2010 року.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 залишити попередню тримання під вартою.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Хмельницької області через суд, що постановив вирок протягом 15-ти днів з моменту його проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Головуючий: В.А. Босюк.