Вирок № 119863882, 14.06.2024, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 304/57/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

представника потерпілих - адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суд, кримінальне провадження, відомості про яке 14 жовтня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071130000277 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця Закарпатської області, село Тур`я Поляна, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, одруженого, має на вихованні одну малолітню дочку (інваліда), раніше не судимого, тимчасово не працюючого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

14 жовтня 2023 року близько 16 години 10 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння у концентрації - 2,56%, що відповідає сильному ступеню алкогольного сп`яніння, керуючи власним, технічно справним транспортним засобом марки «BMW», моделі «X5» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись біля будинку АДРЕСА_1 , діючи у супереч вимог п. 1.2., 1.3., п. 1.5., п. 1.10. (в частині значення термінів «безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка» та «безпечний інтервал»), п.п. б), д) п. 2.3. б), п. 2.9 а) «керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», п. 12.1., «Правил дорожнього руху» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, які вступили в дію з 1 січня 2002 року, будучи самовпевненим, розраховуючи на свої водійський досвід та навики керування транспортним засобом, нехтуючи особистою безпекою та безпекою інших учасників дорожнього руху, маючи можливість завчасно оцінити дорожні умови та дорожню обстановку, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни, не забезпечив безпеку дорожнього руху, не обрав безпечну швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах, не втримав керований ним автомобіль у межах своєї смуги руху, виїхав на зустрічну смугу руху, та в подальшому виїхав на узбіччя, де допустив наїзд на пішохода малолітню ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка рухалась краєм лівого узбіччя та, в подальшому, не зупиняючись здійснив зіткнення з бетонною огорожею та зупинив свій автомобіль на території домогосподарства будинку АДРЕСА_1 .

У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, смерть пішохода малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , настала від тупої поєднаної травми голови, тулубу та правої нижньої кінцівки у вигляді закритої черепно-мозкової травми, субарахноїдального крововиливу правої гемісфери, забою речовини головного мозку, повного перелому грудного відділу хребта на межі 2-3 грудних хребців з повним розривом спинного мозку, переломів ребер з обох сторін по різних анатомічних лініях, перелому тіла грудини, відкритого перелому правої ключиці, закритого перелому лівої ключиці, відкритого перелому лівої лопатки, закритого перелому правої лопатки, закритого перелому верхньої третини правого стегна, забою обох легень, серця, правої нирки, розриву серцевої сорочки, серця, грудного відділу аорти, трахеї, стравоходу, множинних розривів печінки, обох легень, розчавлення селезінки, ускладнилось зовнішньою та внутрішньою кровотечею та розвитком шоку, що і стало безпосередньою причиною її смерті. Дана причина смерті підтверджується наявністю вищевказаних ушкоджень та даними судово-гістологічного методу дослідження. Приймаючи до уваги умови зовнішнього середовища, в якому знаходився труп дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та трупні зміни, виявлені на ній можна стверджувати, що з моменту смерті до судово-медичного дослідження трупа пройшло біля 12-24 годин. При судово-медичному дослідженні на тілі трупа дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виявлені тілесні ушкодження у вигляді, підшкірного крововиливу голови справа; забою головного мозку; субарахноїдального крововиливу правої гемісфери; переломів ребер з обох сторін по різних анатомічних лініях з крововиливами в навколишні тканини, перелому тіла грудини; перелому грудного відділу хребта з повним розривом спинного мозку; відкритого перелому правої ключиці; закритого перелому лівої ключиці; відкритого перелому лівої лопатки; закритого перелому правої лопатки; закритого перелому верхньої третини правого стегна; забою обох легень, серця, правої нирки; повного розриву грудного відділу аорти, трахеї, стравоходу; розривів серцевої сорочки, серця, обох легень, печінки; розчавлення селезінки; обширної рани лівої - бокової поверхні черева з травматичною евентрацією кишечника та шлунку; саден, рани, площини здирання, синець обличчя, тулубу та кінцівок. Виникли вище вказані тілесні ушкодження найбільш імовірно, з врахуванням даних кримінального провадження № 12023071130000277 від 14.10.2023 одномоментно або в швидкій послідовності одне за одним, внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії, якими могли бути виступаючі частини кузова транспортного засобу під час ДТП, з послідуючим переїздом колесом через ділянку тулубу та здавлення її між колесами рухаючогося транспортного засобу та твердим покриттям, про що свідчать відкритий перелом правої ключиці, закритий перелом лівої ключиці, відкритий перелом лівої лопатки, закритий перелом правої лопатки, перелом тіла грудини, переломи ребер з обох сторін по різних анатомічних лініях, повний перелом грудного відділу хребта з розривом спинного мозку, повний розрив грудного відділу аорти, розрив трахеї, стравоходу, розриви, розчавлення внутрішніх органів грудної та черевної порожнини з травматичною евентрацією кишечника та шлунку. Дані тілесні ушкодження є характерними для пішохода при ДТП, по давності виникнення вкладаються в час пригоди, що мала місце 14.10.2023 року і не суперечить обставинам справи. Тілесні ушкодження у вигляді саден, площини здирань, синця на шкірних покривах обличчя, тулубу та кінцівок мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше як 6 днів і по цій ознаці згідно п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров?я чи незначної стійкої втрати працездатності. Тілесні ушкодження у вигляді ран в області тулубу, правої нижньої кінцівки потягли за собою розлад здоров`я тривалістю понад 6 днів, але не більше як 21 день, і по цій ознаці, згідно п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я. Тілесні ушкодження у вигляді переломів обох ключиць, лопаток, тіла грудини, переломів ребер з обох сторін по різних анатомічних лініях, перелому правої стегнової кістки потягли за собою розлад здоров`я строком більше як 21 дня і по цій ознаці згідно п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості. Тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку, субарахноїдального крововиливу правої гемісфери, перелому грудного відділу хребта з повним розривом спинного мозку, забою обох легень, серця, правої нирки, повного розриву грудного відділу аорти, трахеї, стравоходу, розривів серцевої сорочки, серця, обох легень, печінки, розчавлення селезінки стосовно живих осіб згідно п. 2.1.3. (в,г,3,к,0,1) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року, кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, які знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв?язку із настанням її смерті. При судово-токсикологічній експертизі крові від трупа дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , алкоголю не виявлено.

Таким чином, водій ОСОБА_4 , порушив вимоги п. 1.2., 1.3., п. 1.5., п. 1.10. (в частині значення термінів «безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка» та «безпечний інтервал»), п.п. б), д) п. 2.3., п. 2.9 а) «керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», п. 12.1., «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, які вступили в дію з 1 січня 2002 року, якими визначено:

п. 1.2. В Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів.

п. 1.3. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

п. 1.10. Терміни, що наведені у цих Правилах, мають таке значення:

«безпечна швидкість» - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах;

«дорожні умови» - сукупність факторів, що характеризують (з урахуванням пори року, періоду доби, атмосферних явищ, освітленості дороги) видимість у напрямку руху, стан поверхні проїзної частини (чистота, рівність, шорсткість, зчеплення), а також її ширину, величину похилів на спусках і підйомах, віражів і заокруглень, наявність тротуарів або узбіч, засобів організації дорожнього руху та їх стан;

«дорожня обстановка» - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом;

«безпечний інтервал» - відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об`єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху;

п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

п.п. б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п.п. д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

п. 2.9. Водієві забороняється:

п.п. а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

п. 12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Вказану дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_4 , скоїв у результаті порушення та невиконання вимог п. 1.10. з посиланням на термін «безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка» та «безпечний інтервал», п.п. б), д) п. 2.3., п. 2.9 а) «керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», п. 12.1., «Правил дорожнього руху», які безпосередньо перебувають у прямому причинному зв`язку з наступившими наслідками, зокрема отриманням тяжких тілесних ушкоджень які потягли за собою смерть малолітньої потерпілої ОСОБА_8 , а також п. 1.2., 1.3., п. 1.5. «Правил дорожнього руху», які сприяли порушенню вищевказаних ПДР.

Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_4 , інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України, а саме, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, якщо вони спричинили смерть потерпілого.

Обвинувачений в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України, визнав у повному обсязі та надав покази, якими підтвердив обставини скоєння злочину. Обвинувачений не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 286-1 КК України, визнав себе повністю винним, щиро розкаявся, запевнив, що зробив для себе належні висновки, просив суворо його не карати.

Цивільний позов потерпілих визнає частково, просив врахувати вже отриману потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_6 суму компенсації в розмірі 10 000 дол. США.

Захисник в судовому засіданні вказав, що його підзахисний повністю усвідомлює, що він вчинив тяжкий злочин, у скоєному щиро розкаюється. Просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 років. Цивільний позов просив задовольнити частково, врахувати вже отриману потерпілими суму компенсації в розмірі 10 000 дол. США.

Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_6 в судовому засіданні просили суд суворо покарати обвинуваченого та призначити йому максимальне покарання. Цивільний позов просили задовольнити в повному обсязі.

Представник потерпілих адвокат ОСОБА_7 просив цивільний позов задовольнити в повному обсязі.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги те, що прокурор, потерпілі та їх представник також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, заслухавши учасників судового засідання та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_4 , суд кваліфікує за ч. 3 ст. 286-1 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, якщо вони спричинили смерть потерпілого..

При призначенні виду та розміру покарання ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого необережного злочину, дані про особу обвинуваченого, його вік, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце реєстрації та проживання, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, часткового відшкодував заподіяну шкоду.

Також, суд враховує обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відповідно до статті 66 КК України відносить щире каяття.

Обтяжуючі покарання обставини щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно статті 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, враховуючи конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення та його непоправні наслідки у вигляді загибелі людини, характер дій обвинуваченого, який грубо порушив Правила дорожнього руху України, керував транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вищенаведені дані про особу обвинуваченого, повне визнання ним своєї вини та щире каяття, позицію прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, думку потерпілих та їх представника потерпілого, які підтримали позицію прокурора та просили призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі у межах санкції статті обвинувачення, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст.286-1 КК України, з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Вищевказане покарання на переконання суду, відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та його суспільній небезпеці, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та необхідним для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченого, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами та відповідатиме меті покарання, наведеній у ст.50 КК України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст. 286-1 КК України.

На переконання суду, саме таке покарання буде найбільше відповідати принципам та цілям призначення покарань і буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів

Вирішуючи заявлений у кримінальному провадженні потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_6 цивільний позов, суд виходить з наступного.

В обґрунтування заявлених позовних вимог потерпілі посилається на ті обставини, що вони перенесли дуже сильні душевні хвилювання, які відбилися на стані їх здоров`я у зв`язку із смертю їхньої малолітньої дитини. Вони перестали спокійно спати, перші дні взагалі не могли спати більше двох-трьох годин, їм постійно сниться їхня померла дочка, вони постійно моляться за неї, і не можуть забути цей день. Зазначили, що ОСОБА_4 станом на сьогодні не вжив належних та наближених до співмірної шкоди завданої ним заходів щодо відшкодування шкоди. Відповідач частково компенсував шкоду пов`язану із похованням дитини, пошкодженням бетонної огорожі в розмірі менше ніж 400 000 грн. Зазначають, що враховуючи те, що між злочинними діями відповідача та завданою їм, моральною шкодою, є прямий причинний зв`язок, враховуючи характер та обсяг завданих позивачам моральних та фізичних страждань, втрат майнового та немайнового характеру, є усі підстави для стягнення на їх користь матеріальної та моральної шкоди у розмірі 6 000 000 грн., тобто по 3 000 000 грн. кожному з них. Повідомили, що дана сума не може бути такою, що може розцінюватися як «індульгенція» від звільнення від покарання обвинуваченого. З огляду на викладене просили : стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі - 3 000 000 грн. та судові витрати; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі - 3 000 000 грн. та судові витрати

Згідно положень ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння (частина 1). Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленим КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовується норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства (частина 5).

Згідно п.10 ч.1 ст.56 КПК України потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

Згідно положень ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Виходячи зі змісту ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

За змістом ч.ч.1,2 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Встановлене Конституцією та Законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав, свобод та законних інтересів громадян.

Між тим, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч.3 ст.23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру та обставин правопорушень, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року (зі змінами та доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Судом встановлено, що внаслідок вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, загинула малолітня ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є донькою позивачів, чим останнім була спричинена значна моральна шкода. Зазначена подія суттєво відобразилася на психологічному здоров`ї потерпілих, які важко переживають втрату своєї рідної доньки, що загинула.

Душевні страждання потерпілих безмірні, що є підґрунтям моральної шкоди, яку позивачі обґрунтували у позові та оцінили в сумі 6 000 000 грн.

Відповідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ромашов проти України» «по заяві від 27.07.2004 року № 67534/01» (пункт 52) встановлено, що суд враховує той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, яка не може бути виправленою шляхом лише констатації Судом факту порушення. За статтею 41 Конвенції розмір сатисфакції має бути справедливим. Враховуючи практику ЄСПЛ суд вважає, що розмір моральної шкоди, яка має бути стягнута з обвинуваченого на користь позивача буде справедливою сатисфакцією за дії та наслідки, які були їм заподіяні внаслідок вказаного злочину.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 заявлений цивільний позов визнав частково та просив врахувати вже отриману потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_6 суму компенсації в розмірі 10 000 дол. США

При визначенні розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_6 внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує встановлені під час судового розгляду справи обставини, глибину фізичних та душевних страждань, пов`язаних з противоправною поведінкою обвинуваченого, малолітній вік дитини ОСОБА_8 , яка внаслідок отримання під час ДТП тяжких тілесних ушкоджень, померла, обсяг і характер змін у житті потерпілих, інтенсивність та тривалість моральних страждань, а також, крім вищенаведених обставин, суд також враховує поведінку обвинуваченого безпосередньо після вчинення ДТП, ставлення до скоєного, часткове відшкодування моральної шкоди в розмірі 400 000 грн.

Враховуючи викладене, а також виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості та з урахуванням вже отриманої суми компенсації потерпілими в розмірі 400 000,00 гривень, суд вважає, що вимоги цивільного позову підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з обвинуваченого на користь потерпілих моральної шкоди в загальній сумі 1 500 000 грн.

Питання щодо речових доказів вирішується в порядку ст. 100 КПК України.

Судові витрати по справі за проведення експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

З метою забезпечення виконання вироку, з врахуванням того, що ОСОБА_4 , призначається покарання у виді позбавлення волі, обраний йому запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити, до набрання вироком законної сили

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 років.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 14.10.2023 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_4 , до набрання цим вироком законної сили - залишити без змін.

В строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 зарахувати строк перебування під вартою.

Цивільний позов ОСОБА_6 та ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування завданої моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 завдану моральну шкоду в розмірі 750 000,00 (сімсот п`ятдесят тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 завдану моральну шкоду в розмірі 750 000,00 (сімсот п`ятдесят тисяч) гривень.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави процесуальні витрати за проведення інженерно-транспортної експертизи від 07.12.2023 за CE-19/107-23/10698-ІТ в розмірі 1 434 грн., за проведення інженерно-транспортної експертизи від 07.12.2023 за CE-19/107-23/10697-ІТ в розмірі 1 434 грн., за проведення висновку експерта №5199-Е в розмірі 5679,60 грн.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 17 жовтня 2023 року, після набрання вироком законної сили - скасувати.

Речові докази по справі:

- транспортний засіб марки «BMW X5», р/н НОМЕР_1 , зв`язку ключів, медичну документацію на 23-ох аркушах, які зберігаються у відділенні поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, повернути власнику ОСОБА_4 ;

- дитячі капці, рожевого кольору, що упаковані до спецпакету з написом «НПУ PSP 2143913»; кришку бензобаку, що упакована до спецпакету з написом «IT WAR 0007263»; передню фару, частину пластикового переднього підкрильника, частину передньої решітки, частину правого дзеркала заднього виду, що упаковані до поліпропіленового мішка білого кольору з биркою з підписами понятих; змив на стерильну марлеву серветку з ручки водійських дверцят, що упакований до крафтового конверту; змив на стерильну марлеву серветку з керма автомобіля, що упакований до крафтового конверту; змив на стерильну марлеву серветку з ручки пасажирських дверей, що упакований до крафтового конверту; змив на стерильну марлеву серветку з ручки перемикання передач, що упакований до крафтового конверту; змив на стерильну марлеву серветку речовини бурого кольору з нижньої частини водійського сидіння, що упакований до крафтового конверту; змив на стерильну марлеву серветку речовини бурого кольору з верхньої частини водійських дверцят, що упакований до крафтового конверту; зріз подушки безпеки з керма автомобіля, що упакований до крафтового конверту; зріз подушки безпеки з правого боку панелі автомобіля, що упакований до крафтового конверту, що зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ВП 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, - знищити.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1