Ухвала суду № 119819774, 11.06.2024, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 405/8896/19

Ужгородський міськрайонний суд

У Х В А Л А

11 червня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Бенца К.К.,

при секретарі судового засідання Майор Ю.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором .

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.03.2020 року справу за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості направлено за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Ужгородського міськрайоного суду Закарпатської області з підстав перебування відповідіча в ДУ "Закарпатська установа виконання покарань №9".

21.04.2020 року справа передана судді Бенца К.К. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2020 року.

05.06.2024 року до суду від відповідача ОСОБА_3 надійшло клопотання про перенесення розгляду справи до Ленінського районного суду м. Кіровограда за місцем проживання відповідача. Клопотання вмотивовано тим, що 26 грудня 2019 року суддею Ленінського районного суду м. Кіровограда Шевченко І.М. було відкрите провадження у цивільній справі №405/8896/19 за позовною заявою АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. У зв`язку з утриманням його в Закарпатській УВП-9 з 06.03.2018 року по 15.02.2023 року, Ленінським районним судом м. Кіровограда цивільна справа №405/8896/19 була направлена до Ужгородського міськрайоного суду Закарпатської області, хоча відповідач такого клопотання не заявляв.

Зазначає,що наразісправа розглядаєтьсяв Ужгородськомуміськрайонному суді,але безйого участі,онак вінбажає прийматибезпосередню участьу розглядіданої справи,та узв`язкуз тим,що він є інвалідом війни ІІ групи, з посиланням на положення ЦПК України , якими визначено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання , просить суд перенаправити цивільну справу №405/8896/19 з Ужгородського міськрайоного суду Закарпатської області до Ленінського районного суду м. Кіровограда за місцем проживання відповідача.

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Ільницький С.М. підтримав подане клопотання . Просив суд задовольнити клопотання відповідача та передати цивільну справу №405/8896/19 з Ужгородського міськрайоного суду Закарпатської області до Ленінського районного суду м. Кіровограда за місцем проживання відповідача.

Зазначив, що дану справу ухвалою судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.03.2020 року було незаконно направлено за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Ужгородського міськрайоного суду Закарпатської області у зв`язку з тимчасовим перебуванням відповідача в ДУ "Закарпатська установа виконання покарань №9", чим порушено правила територіальної підсудності розгляду справ. У зв`язку з даними обставинами, на даний час справа розглядається неналежним складом суду, що в подальшому може призвести до безпосереднього скасування прийнятого рішення в майбутньому. Зазначає, що відповідач позбавлений безпосередньої участі в розгляді справи, оскільки з 17.01.2006 року гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , та протягом всього часу не змінював місце реєстрації . Вважає, що тимчасове перебування відповідача в УВП № 9 не надавало правових підстав для направлення справи до Ужгородського міськрайонного суду. З огляду на викладене просив суд задовольнити клопотання відповідача та передати цивільну справу №405/8896/19 з Ужгородського міськрайоного суду Закарпатської області до Ленінського районного суду м. Кіровограда за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання про передачу справи, заслухавши доводи представника відповідача, представника позивача, дійшов наступного висновку.

Позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26.12.2019 року відкрито провадження по справі за позовною заявою АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.03.2020 року справу за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості направлено за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Ужгородського міськрайоного суду Закарпатської області з підстав перебування відповідача в ДУ "Закарпатська установа виконання покарань №9".

21.04.2020 року справа передана судді Бенца К.К. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2020 року

Дослідивши матеріали цивільної справи, приходжу до висновку, що дана цивільна справа помилково направлена з Ленінського районного суду м. Кіровограда до Ужгородського міськрайоного суду Закарпатської області з огляду на наступне.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Отже, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Слід також врахувати, що недотримання судом правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд до належного суду (ч. 1ст. 378 ЦПК України).

За загальним правилом про підсудність за ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 28 ЦПК України надає позивачу право на вибір підсудності між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Отже, право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві, а не суду, що цілком узгоджується з п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013 року № 3.

Як встановлено судом, за відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Кіровоградській області гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 17.01.2006 року.

Суддею Ужгородського міськрайонного суду зроблено повторний запит до Єдиного державного демографічного реєстру. Згідно відповіді №93042 від 30.05.2023 року гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 17.01.2006 року.

Враховуючи вищевикладене, судом не встановлено обставин, які б давали можливість розгляду даної справи саме Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області.

Тимчасове перебування відповідача в ДУ "Закарпатська установа виконання покарань №9" не є підставою та причиною для зміни підсудності цивільної справи. Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання зміни підсудності у зв`язку з перебуванням особи в установах відбування покарань. Нормами ЦПК України визначено загальну підсудність справ за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування. Тобто, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованиму встановленомузаконом порядкумісцем їїпроживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання ОСОБА_3 - АДРЕСА_1 з 17.01.2006 року. Таким чином , відповідачу ОСОБА_3 належало право участі в розгляді справи Ленінським районним судом м. Кіровограда в режимі відеоконференції.

Відтак, позивач обирав вірно Ленінський районний суд м. Кіровограда, як підсудний для даного спору, посилаючись на ст.27 ЦПК України.

Отже, з наведеного можна підсумувати, що Ленінський районний суд м. Кіровограда помилково направив дану цивільну справу до Ужгородського міськрайоного суду Закарпатської області.

Суд зобов`язаний передати справу на розгляд до суду, якому вона підсудна за законом, оскільки ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

На підставі вищевикладеного, приходжу до висновку, що матеріали цивільної справи за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають поверненню для розгляду за підсудністю до Ленінського районного суду м. Кіровограда як помилково направлені Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

Згідно зіст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленомустаттею 27 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Проте, розгляд судом непідсудної йому справи може призвести до ухвалення незаконного рішення, обмежити право кожного на судовий захист належним судом, позбавити можливості скористатися правом на апеляційне чи касаційне оскарження рішення.

Недотримання судом правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд до належного суду (частина 1статті 378ЦПК України).

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення нормпроцесуального праває обов`язковоюпідставою дляскасування судовогорішення судупершої інстанціїта ухваленнянового судовогорішення, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.

Разом з тим, враховуючи, що дана справа направлена Ленінський районним судом м. Кіровограда до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з порушенням правил, встановлених ст. 31 ЦПК України, перенаправлення справи за належною підсудністю не може вважатися спором про підсудність. Таке рішення суду свідчить про виконання вимог процесуального закону щодо забезпечення дієвості і обов`язковості положень інституту підсудності цивільних справ і є реалізацією гарантії кожного на розгляд справи судом, встановленим законом. Крім того, рішення є виконанням вимог закону.

У відповідності до п.1 ч.1ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За нормами ч.3 ст.31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Враховуючи недопустимість порушення правил щодо підсудності, а також той факт, що приймаючи до провадження вказану цивільну справу, суд позбавляє сторін провадження права на розгляд справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, суд приходить до висновку про необхідність повернення матеріалів вказаної справи для розгляду до Ленінського районного суду м. Кіровограда, як помилково надісланої. У даному випадку відсутній спір між судами про підсудність.

Керуючись ст.ст.27, 28, 31,187, 260, 261,354ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання відповідача ОСОБА_3 про перенесення розгляду справи до Ленінського районного суду м. Кіровограда за місцем проживання відповідача - задовольнити.

Матеріали цивільної справи за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернути на розгляд до Ленінського районного суду м. Кіровограда за територіальною юрисдикцією (підсудністю) як помилково направлені.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного тексту ухвали 17.06.2024.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца