Рішення № 119819603, 10.06.2024, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2024 року

м. Харків

Справа № 638/2912/24

Провадження № 2/638/3186/24

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді - Яковлевої В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Сікорського А.С.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщенні Дзержинськогорайонного судум.Харкова впорядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості,-

встановив:

Представник позивача Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» адвокат Гайдо Олена Валеріївна звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 03 грудня 2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 22034000550761, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти на споживчі потреби, а відповідач зобов`язався повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені цим Договором, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених цим Договором розмірах і строках та виконати свої зобов`язання за цим Договором в повному обсязі. Банк надав відповідачу грошові кошти на наступних умовах: сума виданого кредиту 148 720,00 грн.; дата надання кредиту 03.12.2021; кінцева дата погашення кредиту 03.12.2024; валюта кредиту UAH; строк користування кредитом 36 місяців. Цільове призначення на споживчі потреби щомісячна комісія за обслуговування кредиту: з 03.12.2021 по 02.10.2022 3 % від суми кредиту; з 03.10.2022 по 02.07.2023 2,5 % від суми кредиту; з 03.07.2023 по 02.04.2024 1,5 % від суми кредиту; з 03.04.2024 по 03.12.2024 0,925 % від суми кредиту. Процентна ставка за користування кредитом на строкову заборгованість 0,001 % річних. Процентна ставка за користування кредитом на прострочену заборгованість 56,0 % річних. Тоді ж, 03 грудня 2021 року між відповідачем та ПрАТ «Українська акціонернастрахова компанія"АСКА-ЖИТТЯ» було укладено договір добровільного страхування життя за програмою «Страхування життя позичальника кредиту НВ», предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону та пов`язані з життям застрахованої особи. Страховим агентом та вигодонабувачем, у разі настання страхового випадку, виступає АТ «Банк Кредит Дніпро». Як зазначено в умовах договору страхування, розмір страхового платежу, здійсненого на користь страховика, становив 18 720грн. Страхування відповідача було супровідною до кредитного договору послугою. В подальшому, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, Національний банк України дозволив банкам не враховувати несплату за кредитами протягом 24.02.2022-30.06.2022 як прострочення (кредитні канікули). Про запровадження, умови та строк дії кредитних канікул у зв`язку із введенням на території України воєнного стану АТ «Банк Кредит Дніпро» повідомляло клієнтів у низці публікацій на сторінках офіційного сайту Банку www.creditdnepr.com.ua. Відповідач як позичальник свої обов`язки за кредитним договором не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, загальний розмір якої станом на 23.01.2024 становить 217086,41 грн. та складається з: залишок простроченого кредиту 143449, 52 грн.; залишок прострочених відсотків 2,49 грн.; залишок прострочених комiсiй 73616,40 грн. В зв`язку із чим, представник позивача просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Кредит Дніпр» вказані суми та судові витрати. (а. с. 2-6)

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 березня 2024 року по справі відкрито спрощене позовне провадження.

Представник позивача Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» - Гайдо О.В. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Надав через систему «Електронний суд» заяву, в якій просить проводити розгляд справи без його участі, проти заочного рішення не заперечує, позовну заяву підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.

Поштові повідомлення про вручення поштового відправлення повернулися з відміткою - адресат відсутній за вказаною адресою.

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18, та постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23).

Відповідач, місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (частина одинадцята статті 128 ЦПК України).

Згідно частини третьої статті 131 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явились в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу (частина перша статті 281 ЦПК України).

Верховний СудУкраїни,узагальнюючи судовупрактику,також вказав,що інститутзаочного провадженнявідповідає положеннямта спрямованийна реалізаціюРекомендації №R(84)5Комітету МіністрівРади Європидержавам-членамстосовно принципівцивільного судочинства,що направленіна вдосконаленнясудової системи.Для досягненняцієї метинеобхідно забезпечитидоступ сторіндо спрощенихі більшоперативних формсудочинства тазахистити їхвід зловживаньта затримок,зокрема,надавши судуповноваження здійснюватисудочинства більшефективно.

Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не подав, суд відповідно до ухвали від 10 червня 2024 року постановив розглянутисправу завідсутності відповідачата зізгоди позивачапровести заочнийрозгляд справина підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

З цього приводу Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до частини другої статті 247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, як кожен окремо так і у їх сукупності, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

03.12.2021між АТ «Банк Кредит Дніпр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 22034000550761, згідно з умовами якого останній отримав кредит у розмірі 148 720,00 грн., строком на 36 місяців, кінцева дата повернення кредиту 03.12.2024. Цільове призначення на споживчі потреби, щомісячна комісія за обслуговування кредиту: з 03.12.2021 по 02.10.2022 3 % від суми кредиту; з 03.10.2022 по 02.07.2023 2,5 % від суми кредиту; з 03.07.2023 по 02.04.2024 1,5 % від суми кредиту; з 03.04.2024 по 03.12.2024 0,925 % від суми кредиту. Процентна ставка за користування кредитом на строкову заборгованість 0,001 % річних. Процентна ставка за користування кредитом на прострочену заборгованість 56,0 % річних. Відповідно до умов договору відповідач зобов`язався повернути одержаний кредит в повному обсязі та сплатити відсотки за користування кредитними коштами, про що свідчить його особистий підпис в договорі. (а.с. 82)

Згідно з п. 1.3 кредитного договору кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта, відкритий у АТ «Банк Кредит Дніпро». Датою видачі кредиту вважається день зарахування суми кредиту на рахунок клієнта. Якщо сума кредиту не зарахована на рахунок протягом 7 (семи) операційних днів з дати укладення договору, цей договір вважається не укладеним.

Пунктом 2.1 кредитного що клієнт доручає банку в дату видачі кредиту, здійснити перерахування з рахунку клієнта на користь страховика ПрАТ «УАСК АСКА-ЖИТТЯ» суму страхового платежу у розмірі 18720,00 грн. за весь період страхування згідно з договором страхування № NS-22034000550761 від 03.12.2021.

У пункті 3.1 кредитного договору передбачено, що платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюється у вигляді щомісячних ануїтетних (рівномірних) платежів. Дата погашення та розмір обов`язкового платежу визначені в розділі 4 цього договору.

Пункті 3.2. кредитного договору зазначено, що погашення заборгованості за цим договором здійснюється шляхом договірного списання банком коштів з рахунку клієнта. Для забезпечення своєчасного погашення заборгованості за обов`язковим платежем клієнт зобов`язаний забезпечити надходження коштів у сумі обов`язкового платежу на відповідний рахунок, не пізніше 18:00 години (за Київським часом) дати платежу, що визначена в графіку платежу.

Пунктом п. 3.3 кредитного договору визначено, що підписанням цього договору клієнт доручає банку здійснити договірне списання грошей зі свого рахунку на користь банку з урахуванням умов УДБО, в дату платежу, що визначена у Графіку платежів.

03.12.2021 ОСОБА_1 була підписана з банком заява-згода № 1172554 про приєднання до універсального договору банківського обслуговування клієнтів-фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпр», в якій зазначено, що клієнт, шляхом підписання цієї заяви, відповідно до статті 642 ЦК України, акцептує публічну пропозицію АТ «Банк Кредит Дніпр» на укладання універсального договору банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпро» (УДБО) із змінами та доповненнями, яка розміщена на веб-сайті банку і беззастережно приєднується до умов УДБО, та в повному обсязі, з урахуванням надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при акцептуванні УДБО, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням змін і доповнень), та погодився з тим, що може обирати будь-які послуги, передбачені УДБО. Клієнт підписанням зазначеної заяви підтвердив, що до моменту підписання цієї заяви він ознайомився та згодний з умовами, викладеними в УДБО, що розміщені на офіційному сайті банку за електронною адресою www.creditdnepr.com.ua і тарифами. Також клієнт підтвердив, що має можливість та зобов`язується самостійно відстежувати всі зміни і доповнення, які будуть вноситися в УДБО. (а.с. 80)

Також судом встановлено, що відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту «Кредит готівкою, Top-Up І зі страховкою (3-500)», який містить основні умови кредитування за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 . Згідно з вказаним паспортом споживчого кредиту ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 148 720,00грн. на строк кредитування 36 місяців, на споживчі потреби, шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок позичальника, відкритий у банку на підставі укладеного договору про споживчий кредит та приєднання до універсального договору банківського обслуговування клієнтів - фізичних осіб. (а.с. 81)

Крім того, пуктом 7.2. підписаного відповідачем паспорту споживчого кредиту також містить посилання на те, що споживач має право відмовитися від договору про споживчий кредит протягом 14 календарних днів у порядку та на умовах, визначених Закону України «Про споживче кредитування. (а.с. 81)

03.12.2021 між ОСОБА_1 та ПрАТ «УКРАЇНСЬКА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ АСКА-ЖИТТЯ» було укладено договір добровільного страхування життя за програмою «Страхування життя позичальника кредиту НВ» № NS-22034000550761, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону та пов`язані з життям застрахованої особи. Розмір загального страхового платежу у валюті страхування становить 18720,00грн., страховиком та страховим агентом є АТ «Банк Кредит Дніпр». (а.с. 14)

Позивачем АТ «Банк Кредит Дніпр» свої зобов`язання за кредитним договором виконано в повному обсязі, та надано відповідачу грошові кошти (кредит) у сумі 148 720,00 грн., розмір якого встановлено кредитним договором № 22034000550761 від 03.12.2021.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості по особовому рахунку вбачається, що станом на 23.01.2024 загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 22034000550761 від 03.12.2021 складає 217068,41 грн., яка складається з: 143449,52грн. - залишок простроченого кредиту; 2,49 грн. залишок прострочених відсотків; 73 616,40 грн. залишок прострочених комісій. Даний розрахунок на думку суду є повністю обґрунтованим та зрозумілим. (а.с. 68-69)

Також, користування ОСОБА_1 особистим рахунком відкритому в АТ «Банк Кредит Дніпро» підтверджується випискою по його особовому рахунку за період з 03.12.2021 по 23.01.2024, де в повній мірі відображено всі транзакції та суми відповідно. (а.с. 18-43)

Крім того, на адресу відповідача позивачем була направлена письмова вимога про повернення кредиту в якій зазначено, що ОСОБА_1 необхідно сплати заборгованість, яка в нього виникла перед АТ «Банк Кредит Дніпр» за кредитним договором № 22034000550761 від 03.12.2021, що підтверджується наявною в матеріалах справи вимогою. (а.с. 77)

Відповідно до статті 11ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

В силу частини 1 статті 14ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 202ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини 1 статті 205ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно частин першої, другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до положень статтей 509, 525, 526, 530 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передатимайно,виконати роботу,надати послугу,сплатити грошітощо)або утриматисявід вчиненняпевної дії(негативнезобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов`язку. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно статтею 610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611ЦК України чітко визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 612ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частини 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3, статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, свобода договору означає право фізичних або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтею 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядок, що встановлені договором.

Згідно статті 1050ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається, та сплати процентів.

Згідно статті 625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 1, 8, 12Закону України«Про споживчекредитування» та Правилами розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затвердженими постановою НБУ № 49 від 08 червня 2017 року, передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом відносяться витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення розрахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отримання, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Відповідно до статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року №2121-IIIбанк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

Суд звертає увагу, що кредитний договір № 22034000550761 від 03.12.2021 між сторонами був укладений 03.12.2021, кредитні кошти були отримані позичальником на споживчі потреби, що підтверджується як кредитним договором так і паспортом споживчого кредиту.

Кредит було видано на споживчі потреби, отже особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

Так, законодавство, що регулює порядок укладення договорів споживчого кредитування в Україні, зазнало змін в 2017 році з прийняттям Закону України «Про споживче кредитування», тобто саме з цього часу, законодавець залишив за банком можливість встановлення комісії під час укладення кредитних договорів.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що відповідачу, до підписання ним кредитного договору № 22034000550761 від 03.12.2021, було надано на ознайомлення паспорт споживчого кредиту, в якому чітко доведено до відома позичальника суму кредиту та умови його отримання, зокрема обов`язок сплати позичальником щомісячної комісії за обслуговування кредиту. (а.с. 81)

Отже, паспорт споживчого кредитування, підтверджує отримання споживачем всіх пояснень та інформації, необхідної для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі в разі невиконання зобов`язань за таким договором.

Враховуючи положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини із банком, якщо дійсно вважав встановлення комісії за обслуговування кредиту несправедливою умовою, натомість відповідач погодив зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень.

Тобто, підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 засвідчив, що погодився на отримання у кредит коштів саме на умовах, що визначені договором. ОСОБА_1 , ознайомившись з умовами паспорта споживчого кредитування та кредитного договору, мав реальну можливість відмовитися від укладення останнього та на момент його підписання щодо спірності умов договору не заявляв, що свідчить про свідоме визнання умов договору.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Банк Кредит Дніпро» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 22034000550761 від 03.12.2021 в сумі 217068,41 грн., яка складається з: 143449,52 грн. залишок простроченого кредиту; 2,49 грн. залишок прострочених відсотків; 73 616,40 грн. залишок прострочених комісій.

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами 2, 3 статті 12ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності з частинами 1, 3 статті 13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За правилами, встановленими статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частинами 1, 5 статті 81ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За змістом частини 2 статті 77ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що відповідач в порушення умов договорів свої зобов`язання по поверненню грошових коштів та сплати відсотків за користування ними не виконав, у зв`язку з чим у банку виникло право вимагати повернення грошових коштів та стягнення заборгованості у примусовому порядку, з урахуванням викладеного, суд вважає звернення позивача з позовом до відповідача про стягнення грошових коштів та судових витрат цілком обґрунтоване, та таке, що відповідає характеру та змісту цивільно-правових відносин та приходить до обґрунтованого висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2605,04 грн., сплачений позивачем при подачі позову до суду.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 3, 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 623, 625, 627, 629, 633, 1050, 1054 - 1055 ЦК України, статтями 2, 4, 12, 13, 76, 77, 81, 178, 263, 264, 265 ЦПК України, -

ухвалив:

Позовні вимогиАкціонерного товариства«Банк КредитДніпро» до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіпро стягненнязаборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» заборгованість за кредитним договором № 22034000550761 від 03.12.2021 у розмірі 217 086 (двісті сімнадцять тисяч вісімдесят шість) грн. 41 коп., яка складається із: 143 449, 52 грн. сума залишку простроченого кредиту; 2, 49 грн. сума прострочених відсотків; 73616,40 грн. сума прострочених комісій.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2605 (дві тисячі шістсот п`ять) грн. 04 коп.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/на Офіційному вебпорталі судової влади України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро», місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, код за ЄДРПОУ 14352406.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

У зв`язку із перебуванням судді в нарадчій кімнаті у період з 13:25 години 14 червня 2024 року по 11:40 годину 18 червня 2024 року повний текст судового рішення складено 18 червня 2024 року.

Суддя В.М. Яковлева