Рішення № 119792954, 18.06.2024, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/205/24 Провадження № 2/613/273/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 року м.Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Харченка С.М., за участю секретаря Мізяк М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за якою просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» заборгованість в розмірі 31740,72 грн., нараховані відсотки за 60 календарних днів 10507, 20 грн. Також просить стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

Позов мотивує тим, що ОСОБА_1 відповідно до укладеного 14.02.2022р. між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 договору №5540257 отримала кредит у розмірі 8800 грн. 29 травня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу №29-05/2023-Ф, згідно якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором. Як зазначає представник позивача, станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 8800 грн. тіло кредиту та 33447,92. Отже до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. У зв`язку з неналежним виконанням умов договору та порушенням зобов`язань за кредитним договором у відповідача станом виникла вищевказана вказана заборгованість, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 26 лютого 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, надала заяву, за змістом якої просить справу слухати за її відсутності, уточнила, що з приводу позовних вимог покладається на думку суду. Щодо стягнення з неї, як відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу просить їх зменшити до 2000 грн., таку суму вважає співмірною, розумною та такою, що буде відповідати реальності адвокатських витрат та її фінансовому стану.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

14.02.2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений електронний Договір №5540257 про надання споживчого кредиту, відповідно до правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», затверджених наказом №19-ОД від 05.01.2022, розміщених на сайті https://creditplus.ua/ru/documents.

Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору, укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток "CreditPlus". Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.

Пунктами 1.3, 1.4 цього договору визначено, що сума кредиту(загальний розмір) складає: 8800 гривень. Тип кредиту кредит. Строк кредиту 160 дні (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни(дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

Відповідно до п. 1.5.1. Кредитного договору процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується в межах строку кредиту,вказаного в п.1.4 цього Договору. Відповідно до п.1.5.2 знижена процентна ставка 0,398 % в день застосовується відповідно до таких умов. Якщо споживач до 16.03.2022 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу. визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку,в зв`язку з чим, розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, бкде перераховано за зниженою процентною ставкою.

16.03.2022 року відповідач не здійснив оплату процентів згідно графіку платежів, не повернув тіло кредиту. ТОВ «Авентус Україна» у зв`язку з введенням воєнного стану, в період з 25.02.2022 року по 30.04.2022 року було прийнято рішення про призупинення нарахування процентів та надання кредитних канікул за користування кредитними коштами. У період з 01.05.2022р. по 13.11.2022 р. було здійснено нарахування за стандартною ставкою. Проте 05.07.2022 року за ініціативою ТОВ «Авентус Україна» в індивідуальному порядку було здійснено списання всіх нарахованих відсотків у сумі 11943,18 грн. та надано можливість для виконання боргових зобов`язань, про що відповідача було повідомлено в особистий кабінет споживача. Однак наданою можливістю відповідач не скористався.

29.05.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» і ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» був укладений Договір факторингу № 29-05/2023-Ф, за яким Клієнт (первісний кредитор) відступив Фактору (новому кредитору) право грошової вимоги по зобов`язанням, строк виконання яких настав або виникне в майбутньому до Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належало ТОВ «Авентус Україна».

На підставі Договору факторингу № 29-05/2023-Ф від 29.05.2023 року ТОВ «Авентус Україна» відступило право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна».

Згідно з витягом з Реєстру Боржників позивач ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором № 5540257.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За загальним правилом зобов`язання виконуються тими самими особами, які були кредитором і боржником під час їх виникнення. Але законодавство передбачає можливість заміни осіб (як кредитора, так і боржника) при збереженні предмета і змісту зобов`язання. Стосовно обсягу прав, що переходять до нового кредитора, Цивільний Кодекс України у ст.514 закріплює правило, згідно з яким до нового кредитора переходять усі права первісного кредитора у зобов`язанні, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» являється новим кредитором у зобов`язанні, позичальником в якому є відповідач ОСОБА_1 .. Про набуття прав нового кредитора позивач повідомив відповідача шляхом направлення на електронну пошту відповідача, зазначену при укладенні кредитного договору, відповідного повідомлення від 29.05.2023 року, в якому одночасно запропонував погасити виниклу заборгованість (а.с.21)

Відповідно до ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документу.

За змістом ст.6 вказаного Закону, для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 статті 8 вказаного Закону, юридична сила електронного документу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документу як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

В ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положеннями ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

При цьому, абз.2 частини другої статті 639 ЦК України встановлено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У силу частини першої статті 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20), від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20).

Отже, належними і допустимими доказами по справі підтверджується факт укладення між сторонами спірного правочину, погодження ними всіх його істотних умов, а також виконання кредитором своїх зобов`язань за кредитним договором шляхом перерахування грошових коштів на платіжну картку відповідача.

Всупереч умов кредитного договору, відповідач не виконав свої зобов`язання по поверненню кредитних коштів.

Станом на 12.02.2024 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 31740,72 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8800 грн., сума процентів за користування кредитом у розмірі 22940,72 грн.

Крім того, позивачем (ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ Україна») нараховано відсотки за 60 календарних днів з 14.11.2022 по 12.01.2023 року у розмірі 10507 грн. 20 коп. (8800грн*1,99% = 175,12 грн*60 календарних днів ).

Будь-яких заперечень проти позову чи доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунок, або зобов`язання по сплаті нарахованої суми, відповідачем не надано.

Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або Законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, за яким боржник зобов`язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів.

Зважаючи, що відповідачем належним чином не виконано умови кредитного договору, заборгованість у повному обсязі не погашено, то наявні підстави для її стягнення у судовому порядку.

За таких обставин, позовна заява ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 31740, 72 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8800 грн., сума процентів за користування кредитом у розмірі 22940,72 грн.

Що стосується вимог в частині стягнення нарахованих відсотків за 60 календарних днів у розмірі 10507,20 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Розмір заборгованості за кредитним договором був визначений на рівні 31740,72 гривень, з яких: 8800 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 22940,72 грн. - сума заборгованості за відсотками станом на час укладання договору факторингу та відображений в зазначеному витягом з Реєстру Боржників за Договором Факторингу №29-05/2023 від 29.05.2023 року.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження підстав нарахування відсотків за 60 календарних днів у період з 14.11.2022 року по 12.01.2023 року, тобто за період, що передував даті укладання договору факторингу, коли позивач ще не набув прав вимоги до відповідача. Тому суд відмовляє у задоволенні вимоги в частині стягнення нарахованих відсотків за 60 календарних днів у розмірі 10507,20 грн.

За таких обставин, позовна заява ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 5540257 від 14 лютого 2022 року в розмірі 31740,72 гривень, з яких: 8800 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 22940,72 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд відмічає, що, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997за №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 за № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Боттацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п.55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат, представником позивача було надано договір про надання правничої допомоги від 10.07.2023 року укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» та адвокатом Столітнім М.М., звіт про надання правової допомоги згідно вказаного договору.

При визначенні судом розміру витрат на професійну правничу допомогу судом враховується, що представник позивача в судове засідання не прибував, спори вказаної категорії є поширеними та не мають особливої складності, а обсяг наданих адвокатом послуг фактично складається зі складення позовної заяви, підготовки та друку необхідних документів.

Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, заяву відповідача про зменшення судових витрат, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в сумі 5000 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України та абз.1 п.36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір, пропорційно до задоволених вимог в розмірі 1819 грн. 94 коп. (31740,72 х 2422,40 : 42247,92)

Керуючись ст.ст. 11, 14, 16, 526, 530, 611, 615, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 141, 258, 259, 264-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» заборгованість у розмірі 31740 (тридцять одну тисячу сімсот сорок) гривень 72 (сімдесят дві) копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» судовий збір у розмірі 1819 (одну тисячу вісімсот дев`ятнадцять) гривень 94 (дев`яносто чотири) копійки та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять) тисяч гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст України», місцезнаходження: м.Київ, вул. Загородня, буд.15, офіс 18/2, ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1

Суддя