Рішення № 119779981, 17.06.2024, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2024 р. Справа № 480/2359/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України у Сумській області, Сумського відділу №2 Управління державної міграційної служби України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) в інтересах ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління державної міграційної служби України у Сумській області (далі - відповідач-1, Управління державної міграційної служби України у Сумській області), Сумського відділу №2 Управління державної міграційної служби України в Сумській області (далі - відповдіач-2, Сумський відділ №2 Управління державної міграційної служби України у Сумській області), в якій просила:

- визнати протиправною бездіяльність Управління Державної міграційної служби України в Сумській області в особі Сумського відділу № 2 Управління Державної міграційної служби України в Сумській області (УДМС у Сумській області) щодо не оформлення та видачі паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року неповнолітньому на ім`я ОСОБА_1 , відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992р. № 2503-ХII;

- зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Сумській області в особі Сумського відділу № 2 Управління Державної міграційної служби України в Сумській області оформити та видати паспорт громадянина України неповнолітньому на ім`я ОСОБА_1 у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України затвердженого Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-Х11, з проставленою відміткою місця проживання (що передбачено пунктами 6, 7 Положення №2503-ХІІ) - без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки його персональних даних.

Свої вимоги мотивувала тим, що по досягненню 16 років її сина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зверталася до відповідачів із заявами про оформлення та видачу йому паспорта громадянина України у формі книжечки. Однак, відповідачі листами відмовили у видачі паспорту, оскільки заявником не надано в повному обсязі документи, зокрема, не надано документи визначені пп.2 п.1 розділу III Тимчасового порядку (рішення суду). Втім, позивач вважає, що на цей час відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затверджене постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII відповідач може видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України йому у формі книжечки.

Ухвалою суду від 01.04.2024 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник Управління державної міграційної служби України у Сумській області, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що упродовж 2023 року мали місце численні звернення позивача до УДМС у Сумській області і його територіальних підрозділів з заявами щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року, останнє з яких відповідно до ст. 8 Закону України "Про звернення громадян" залишено без розгляду. Таким чином, відповідь від 20.12.2023, відмічає представник відповідача, не є актом індивідуальної дії. Окремо відмічає про порушення позивачем строків на оскарження відповідей відповідача, які були отримані ними протягом 2023р, оскільки відповідно до частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач подала відповідь на відзив, в якій просила вимоги задовольнити з підстав, викладених у позові.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач по досягненню 16-річного віку свого сина - ОСОБА_1 , неодноразово зверталася в його інтересах із заявами до Сумського відділу №2 Управління державної міграційної служби України у Сумській області, в яких просила оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII, що включає в себе проставлення в паспорті відмітки про реєстрацію місця проживання, та просила вести паспортний облік відносно ОСОБА_1 без внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, будь-яких інших інформаційних систем, без їх автоматизованої обробки (а.с.25-26, 28-29, 31-32, 34-35, 38-39, 41-42, 54-59, 60-61, 63-64, 66-67, 69-71, 72зворот-74), надаючи дві фотокартки для оформлення та копію свідоцтва про народження.

Втім, листами Сумського відділу №2 Управління державної міграційної служби України у Сумській області від 13.05.2023 (а.с.27, 59зворот), від 19.05.2023 (а.с.30, 62), від 29.06.2023 (а.с.33, 65) та листами Управління державної міграційної служби України у Сумській області від 22.08.2023 (а.с.36-37, 67зворот-68), від 19.09.2023 (а.с.40, 71зворот-72), позивачу повідомлено, що за результатами розгляду заяв про видачу паспорта, згідно підпункту 5 пункту 1 розділу IX наказу МВС України від 06.06.2019 №456 встановлено відсутність рішення суду, що набрало законної сили про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому порядку, у зв`язку з чим відмовлено в оформленні та видачі паспорта. Листом від 20.12.2023 (а.с.74зворот) повідомлено, що звернення залишено без розгляду.

Надаючи правову оцінку відносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частин першої, другої статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно з частиною другою статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Статтею 5 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 №2235-ІІІ (далі Закон України "Про громадянство України") визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.

Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII затверджено, зокрема, Положення про паспорт громадянина України (далі - Положення про паспорт громадянина України).

Згідно з пунктами 1, 3, 5, 8, 9-11 Положення про паспорт громадянина України, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.

Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної к н и ж е ч к и, не обмежується.

Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної к а р т к и (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України.

Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.

Отже, чинним Положенням про паспорт громадянина України передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.

Водночас, Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 №5492-VI (далі - Закон "Про ЄДДР") визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Згідно зі статтею 13 Закону "Про ЄДДР", документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються, на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, до яких відноситься, зокрема, на паспорт громадянина України, та документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус.

Відповідно до частин 2, 4, 6 статті 14 Закону "Про ЄДДР", документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі к н и ж е ч к и або к а р т к и, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.

Отже, вказаним Законом також передбачена можливість видачі документа як у формі книжечки, так і у вигляді картки.

Водночас вказаним Законом не передбачено визначення поняття "документ".

Разом з цим, відповідно до статті 21 Закону "Про ЄДДР" паспортом громадянина України є документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Таким чином, суд визнає, що заявник, звернувшись до уповноваженого суб`єкта з відповідними документами, передбаченими вказаним Законом, має право на отримання документа у формі книжечки, зокрема, паспорта громадянина України.

При цьому, варто відмітити, що у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв`язку з неможливістю їх реалізації.

Крім того, відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015р. №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою (далі - Порядок КМУ №302)» Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Враховуючи викладене, не вбачається відсутності у відповідачів можливості видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року за результатами розгляду зразкової справи № Пз/9901/2/18 (№806/3265/17).

При цьому, спір у цій справі виник у зв`язку з бездіяльністю відповідачів щодо оформлення та видачі ОСОБА_3 паспорта громадянина України у формі книжечки у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

Відтак, з огляду на суб`єктний склад спірних правовідносин, зміст позовних вимог та підстави позову, а також правове регулювання спірних відносин, є достатні підстави вважати, що ця справа відповідає ознакам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи Пз/9901/2/18 (№806/3265/17).

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Згідно із п. 21 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України типові адміністративні справи адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявленого аналогічні вимоги.

Таким чином, враховуючи предмет спору у цій справі та предмет спору у справі, яку розглянуто Верховним Судом як зразкову, суд дійшов висновку про те, що вказана справа є типовою справою по відношенню до справи №806/3265/17.

Отже, правові висновки Великої Палати Верховного Суду, які зроблені під час розгляду справи №806/3265/17, підлягають врахуванню під час розгляду цієї справи.

У зазначеному рішенні Велика Палата Верховного Суду констатувала, що норми Закону "Про ЄДДР", на відміну від норм Положення про паспорт громадянина України, не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, імені та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій.

На переконання Великої Палати Верховного Суду це є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Також такий підхід не відповідає вимогам якості закону (тобто, таке втручання не було "встановлене законом"), не є "необхідним у демократичному суспільстві". Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя у контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року, позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не є необхідним у демократичному суспільстві, і таке втручання є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в інтересах ОСОБА_1 зверталася до Сумського відділу №2 Управління державної міграційної служби України у Сумській області із заявами, в яких просила оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII (а.с.25-26, 28-29, 31-32, 34-35, 38-39, 41-42, 54-59, 60-61, 66-67, 69-71, 72зворот-74). Матеріалами справи підтверджено, що позивачем для вирішення порушеного питання було додано копія свідоцтва про усиновлення, копія свідоцтва про народження, довідка на підтвердження місця проживання неповнолітнього (а.с.26зворот,54-59). Ці документи позивачу не повертались та були наявні під час подальших її зверненнях у відповідача (а.с.59зворот). Крім того, як встановлено судом, до всіх звернень позивачем були додані дві фотокартки ОСОБА_1 .

Оскільки, спірні правовідносини між сторонами виникли саме з приводу бездіяльності відповідачів щодо не оформлення та не видачі паспорту у формі книжечки на неодноразові звернення позивача, враховуючи правові висновки Верховного Суду, які викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, суд дійшов висновку щодо наявності у ОСОБА_1 права на отримання паспорту у формі книжечки.

Втім, згідно наданих Сумським відділом №2 Управління державної міграційної служби України у Сумській області відповідей від 13.05.2023 (а.с.27, 59зворот), від 19.05.2023 (а.с.30, 62), від 29.06.2023 (а.с.33, 65) та листів Управління державної міграційної служби України у Сумській області від 22.08.2023 (а.с.36-37, 67зворот-68), від 19.09.2023 (а.с.40, 71зворот-72), позивачу повідомлено, що за результатами розгляду заяв про видачу паспорта, згідно підпункту 5 пункту 1 розділу IX наказу МВС України від 06.06.2019 №456 встановлено відсутність рішення суду, що набрало законної сили про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому порядку, у зв`язку з чим відмовлено в оформленні та видачі паспорта.

Суд не погоджується з такими висновками.

Дійсно, відповідно до п.1 розділу ІІІ Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.06.2019 №456 (далі - Тимчасовий порядок), для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник подає, серед іншого, рішення суду.

Разом з тим, пунктом 13 Положення про паспорт громадянина України, визначено, що для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; - свідоцтво про народження; - дві фотокартки розміром 35х45 мм; - у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

Тобто, положення п.13 Положення про паспорт громадянина України, відповідно до якого позивач неодноразово просила видати паспорт, не містять вимоги про обов`язок надання відповідного рішення суду щодо оформлення паспорта у формі книжечки. У свою чергу, позивачем для видачі паспорта громадянина України ОСОБА_1 , як вже зазначено вище, надавались копія свідоцтва про усиновлення, копія свідоцтва про народження, довідка на підтвердження місця проживання неповнолітнього, дві фотокартки.

Відтак, за обставин цієї справи, суд визнає, що Управління державної міграційної служби України в Сумській області протиправно не оформило та не видало ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII, така бездіяльність не відповідає критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим суд вбачає необхідним визнати таку бездіяльність Управління державної міграційної служби України в Сумській області протиправною та зобов`язати Управління державної міграційної служби України в Сумській області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII.

Крім того, обираючи саме такий спосіб захисту у цій справі (зобов`язати оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки), судом взято до уваги, що позивач неодноразово зверталась із зверненнями про видачу її сину паспорта громадянина України, однак, на за результатом розгляду всіх звернень, паспорт виданий не був. Таким чином, судом при прийнятті рішенні враховано позицію Верховного Суду, викладеної у постановах від 10.09.2019 у справі №803/1376/17, від 10.09.2019 у справі №803/941/17, а також Верховного Суду України, який у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Доводи представника відповідача в обґрунтування відсутності підстав для задоволення позову про те, що остання відповідь позивачу була надана у порядку Закону України «Про звернення громадян», яка не являється актом індивідуальної дії, суд не приймає до уваги, оскільки позивачем не оскаржується лист відповідача від 20.12.2023. Предметом позову є бездіяльність відповідача, що полягає у не видачі ОСОБА_1 на неодноразові звернення позивача, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII.

При цьому варто відмітити, що Закон України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Втім жодне із звернень позивача не містить посилань на її подання в порядку Закону України «Про звернення громадян», натомість в них зазначено саме про наявність волевиявлення на видачу паспорту громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII. У свою чергу рішення, які відповідач має право прийняти за результатом розгляду заяви про видачу паспорту, визначені в Законі "Про ЄДДР". При цьому, відмовити заявникові у видачі відповідного документа уповноважений суб`єкт має право виключно за певних обставин.

Так, відповідно до частини 7 ст. 16 Закону "Про ЄДДР", уповноважений суб`єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо: 1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті); 3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником.

У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб`єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа. Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.

Відтак, надання Управлінням державної міграційної служби України у Сумській області відповіді позивачу з посиланням на Закон України "Про звернення громадян", не спростовує висновок суду про протиправність бездіяльності цього відповідача, що полягає в не оформленні та не видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

Водночас, вимоги про визнання бездіяльності саме Сумського відділу №2 Управління державної міграційної служби України в Сумській області щодо не оформлення та не видачі ОСОБА_1 паспорту громадянина України у формі книжечки та про зобов`язання саме Сумського відділу №2 Управління державної міграційної служби України в Сумській області оформити та видати ОСОБА_1 такий документ не підлягають задоволенню, оскільки враховуючи приписи Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №360, повноваження ДМС, у тому числі з оформлення і видачу громадянам України документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, здійснює безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. У свою чергу, згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2011 №658 як юридичну особу публічного права було утворено Управління державної міграційної служби України в Сумській області. Тобто уповноваженим органом на здійснення функцій з реалізації державної політики з питань громадянства на території сумської області є саме Управління державної міграційної служби України в Сумській області, що визнається і самим представником відповідача у відзиві.

Відтак, з урахуванням зазначеного, належним способом захисту прав ОСОБА_1 є визнання бездіяльності Управління державної міграційної служби України в Сумській області щодо не оформлення та не видачі ОСОБА_1 паспорту громадянина України у формі книжечки та зобов`язання саме Управління державної міграційної служби України в Сумській області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки.

Щодо вимог про проставлення відмітки місця проживання в паспорті книжечці, суд вказує, що такі позовні вимоги є передчасними і право позивача щодо проставлення такої відмітки ще порушене не було і спір з цього приводу фактично відсутній, водночас, задоволення позовних вимог на майбутнє суперечить приписам ст.5 КАС України, згідно з якими судовому захисту підлягає саме порушене право особи. Відтак, такі вимоги задоволенню не підлягають. При цьому, суд зауважує, що до компетенції територіальних органів та підрозділів ДМС України не відносяться повноваження щодо безпосередньої реєстрації місця проживання особи, оскільки згідно п.3 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265, декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.

Щодо вимог про оформлення та видачу паспорта книжечки без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки його персональних даних, суд вказує, що Положення про паспорт громадянина України, затвердженим постановою Верховної Ради України № 2503-ХІІ від 26.06.1992, не передбачено внесення таких даних особи до ЄДДР. Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що при оформленні ОСОБА_1 паспорту у формі книжечки, відповідно до вказаного Положення ним будуть застосовані будь-які засоби ЄДДР. В той же час, захисту підлягають лише порушені права особи. Відтак, такі вимоги також не підлягають задоволенню.

Щодо посилань представника Управління державної міграційної служби України в Сумській області у відзиві на пропущення строку подання позивачем позову у цій справі, суд вказує, що згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У цій справі позивачем оскаржується бездіяльність відповідачів, яка полягає у не оформленні та не видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ на неодноразові звернення позивача. Останнє звернення позивачем було подано 13 г р у д н я 2023року, однак паспорт відповідачем виданий не був. З цим позовом до суду позивач звернулася 27 березня 2024. Відтак, враховуючи предмет спору та обставини справи, строк звернення до суду позивачем не пропущено.

Щодо доводів представника відповідача про сплату позивачем судового збору за подання цього позову, суд зауважує, що відповідно до п.7 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб. Враховуючи, що позивач звернулася до суду з цим позовом за захистом порушених прав свого неповнолітнього сина - ОСОБА_1 , то позивач звільнена від сплати судового збору за подання цього позову відповідно до п.7 ст.5 Закону України "Про судовий збір". При цьому, необхідність вирішення питання звільнення від сплати судового збору саме ухвалою суду, на чому наголошує представник відповідача, передбачено статтею 8 Закону України "Про судовий збір". Натомість позивачі, які звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях в силу закону (ст.5). Відтак, вказані вище посилання представника відповідача є безпідставними та необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 ) в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ) до Управління державної міграційної служби України у Сумській області (40000, м.Суми, вул.Герасима Кондратьєва, буд.27, код ЄДРПОУ 37846270), Сумського відділу №2 Управління державної міграційної служби України в Сумській області (вул. Нижньохолодногірська, 8,м. Суми,Сумська область,40000) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Державної міграційної служби області у Сумській області, що полягає в не оформленні та не видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

Зобов`язати Управління Державної міграційної служби області у Сумській області оформити та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 17.06.2024.

Суддя І.Г. Шевченко