Рішення № 1197667, 04.12.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 108

РІШЕННЯ

Іменем України

04.12.2007

Справа №2-9/12889-2007

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудторг", м. Луганськ

До відповідача Фірми "Дакос-Т", м. Сімферополь

Про стягнення 153287,50грн.

Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача – не з’явився

Від відповідача - не з’явився

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить стягнути з відповідача 153287,50 грн. заборгованості, у тому числі 149000 грн. основного боргу, 4287,50грн. процентів за користування кредитом.

Позивач тричі явку свого представника у судове засідання не забезпечив, витребувані документі суду не надав. Про день слухання справи був сповіщений належним чином. Ухвала суду була направлена на його адресу рекомендованою кореспонденцією. Причина не явки представника позивача суду не відома.

Відповідач тричі явку свого представника у судове засідання не забезпечив, витребувані документі суду не надав. Про день слухання справи був сповіщений належним чином. Ухвала суду була направлена на його адресу рекомендованою кореспонденцією. Причина не явки представника відповідача суду не відома.

Справа розглядається на підставі наявних у неї матеріалів у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд –

В с т а н о в и в:

Як убачається з позивної заяві, згідно договореності між сторонами, відповідач - Фірма "Дакос-Т" взяв на себе зобов’язання продати позивачу продукцію побутовій хімії на суму 149000 грн.

Позивач провів попередню оплату товару на суму 149000 грн. платіжними дорученнями №5 від 03.03.2006р., №12 від 16.03.2006р., №30 від 26.05.2006р., №31 від 29.05.2006р., №32 від 30.05.2006р.

Однак, відповідач не поставив позивачу товар. У зв’язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом.

Розглянувши матеріали справі, суд не знаходить підстав для задоволення позову.

З матеріалів справі убачається, що 149000 грн. були перераховані позивачем платіжними дорученнями №5 від 03.03.2006р., №12 від 16.03.2006р., №30 від 26.05.2006р., №31 від 29.05.2006р., №32 від 30.05.2006р. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Дакос-Т".

У матеріалах справи є копія листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Дакос-Т" за №141/3 від 13.09.06р., з якого убачається, що отримана їм передоплата за продукцію побутовій хімії буде повернена позивачу, а також є копія розписки директора Фірми "Дакос" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дакос-Т" Кочур Д.А. про те, що він підтверджує наявність солідарної заборгованості по обом підприємствам.(Надані копії документів належним чином не завірені).

Оскільки у матеріалах справі не було довідки про включення відповідача - Фірми "Дакос-Т" до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України Господарським судом Автономної Республіки Крим був зроблений запит до Головного управління статистики у АР Крим про те, що значиться лі в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України як юридична особа Фірма "Дакос-Т", 95017, м. Сімферополь, вул. Федотова, 25, ЗКПО 31591956.

З листа Головного управління статистики у АР Крим вих. №05.3-5/4111 від 26.11.2007р. убачається, що у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, за вказаним у запиті єдиним кодом, значиться як юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Дакос-Т"( ЗКПО 31591956).

З матеріалів справі не убачається, що на рахунок Фірми "Дакос-Т" позивачем перераховані грошові кошті на суму 149000 грн.

Крім того, ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.11.2007 р. суд зобов’язав позивача надати доказі, що кошті, які стягуються з відповідача, були отримані Фірмою "Дакос-Т". Однак, доказів того, що 149000 грн. були отримані Фірмою "Дакос-Т" позивачем суду не надано.

Відповідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України сторони мають довести суду обставини, на які вони посилаються в обґрунтування своїх вимог або заперечень тими засобами доказування, якими мають бути підтверджені певні факти.

Враховуючи те, що позивач не обґрунтував свої вимоги належними доказами, суд не знаходить законних підстав для їх задоволення, а тому в позові слід відмовити.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України і підписано 04.12.2007 р.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Петухова Н.С.