Рішення № 119762427, 27.05.2024, Оболонський районний суд міста Києва

27.05.2024 Справа № 756/4162/24

Справа № 756/4162/24

Провадження № 2/756/2697/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27 травня 2024 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Шевчука А.В.

за участю секретаря - Ковальчука А.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

в с т а н о в и в :

У квітні 2024 року позивач ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» звернувся до Оболонського районного суду м. Кива з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив суд:

- стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за електронним договором № 5587056 про надання споживчого кредиту від 23.02.2022 року (далі по тексту - кредитний договір) у розмірі 40 113,70 грн.; судовий збір у розмірі 2422,40 грн.; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,0 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23.02.2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно - телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено кредитний договір. Зазначений договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» затверджених наказом №53-ОД від 05.01.2022 року та розміщених їх на сайті: https://creditplus.ua/ru/documents. Згідно умов кредитного договору сума кредитного договору складає 11 000,0 грн., строк кредиту 30 днів зі встановленою відсотковою ставкою у розмірі 1,99 % в день. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за вказаним договором виконав в повному обсязі, надав можливість відповіду користуватись кредитними коштами надіславши на картку останньої грошові кошти в сумі 11 000,0 грн. Відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів в повному обсязі не виконала, а також не уклала угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, у зв`язку з чим, а також керуючись п.п. 4.3 кредитного договору, цей договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 днів, при цьому 31.05.2022 року відповідачем було сплачено проценти у розмірі 4 510,00 грн. Надалі відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не здійснювала у зв`язку з чим у неї утворилась заборгованість, яка станом на дату звернення до суду становить 40 113,70 грн., що складається з: 11 000,0 грн. - тіло кредиту; 29 113,70 грн. - проценти.

Позивач вказує, що набув право вимоги на вказану суму в зв`язку з укладенням 18 квітня 2023р. договору факторингу № 29-05/2023-Ф.

Оскільки в досудовому поряду вирішити спір не можливо позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та дату судового розгляду справи повідомлявся належним чином. В матеріалах справи міститься клопотання, в якому позивач підтримує позовні вимоги та просить суд проводити розгляд справи за відсутності представника, щодо заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідач в судове засідання не з`явивилася, про час та дату розгляду справи повідомлялася належним чином. Причин неявки до суду не повідомила.

Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Нормою ст. 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 23.02.2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до якого, Товариство надало Позичальнику кредитні кошти у сумі 11 000,0 грн. зі строком використання кредиту 30 днів, з датою повернення кредиту 21.03.2022 року зі стандартною відсотковою ставкою 1,99% в день.

Згідно Додатку №1 до кредитного договору, сторони погодили таблицю обчислення вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, зі змісту якої вбачається, що загальна вартість кредиту складають 89 804,0 грн., реальна річна процентна ставка складає 29 653,85 % річних, проценти за користування кредитом складають 78 804,00 грн., в разі, якщо позичальником не буде виконані умови договору для отримання зниженої процентної ставки.

29.05.2023 року ТОВ «Авентус Україна» на підставі договору факторингу № 29-05-2023-Ф за плату відступило, а ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» повідомило відповідача про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором електронним листом на електронну пошту останньої.

Згідно з п. 1.2 договору факторингу, права вимоги щодо конкретного боржника переходять до фактора (позивача) з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників, після чого фактор (позивач) стає кредитором по відношенню до боржників стосовно його заборгованості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов`язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання кредитного договору між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачкою. Крім того, факт перерахування коштів підтверджено листом ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» про перерахування коштів на платіжну картку відповідачки. ТОВ «Авентус Україна», належним чином виконало свої обов`язки по наданню кредиту, а відповідачка отримала кредитні кошти, але належним чином не виконувала свої обов`язки за кредитним договором.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно п.1.4 кредитного договору передбачено, що строк кредиту складає 30 днів.

Згідно п. 1.5.1 кредитного договору, стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.3 договору.

Пунктом 4.2.1 кредитного договору передбачено, що споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 грн. може ініцювати продовження строку користування кредитом, відповідно до пп. 4.2.2 договору.

Згідно п. 4.2.2 кредитного договору, пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів. Відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 години з моменту вчинення вказаної дії споживачем. Якщо Споживач здійснюючи вказаний платіж не бажає продовжувати строк користування кредитом, споживач зобов`язаний повідомити про це товариство у спосіб визначений договором.

Пунктом 4.2.3 кредитного договору встановлено, що кредитодавець має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) Споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення Споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку користування кредитом шляхом направлення Споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені споживачем товариству в особистому кабінеті/зазначені в Договорі.

Згідно п. 4.3.1 кредитного договору, сторони домовились, що у випадку, якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один календарний день , що слідує за закінченням такого строку, але не більше ніж 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою Споживача, відповідно до п.п. 4.2.2 - 4.2.4 Договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.

Суд вважає, що за зазначеним кредитним договором, строк кредитування закінчився 21.03.2022 року.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, та вказано позивачем у позовній заяві, відповідач не здійснювала платежі по погашенню заборгованості за тілом кредиту у строк до 21.03.2022 року в повному обсязі, а тому пролонгація дії кредитного договору відбувалась автоматично на підставі п. 4.3.1 кредитного договору на 90 календарних днів поспіль.

Позивач вказує, що у зв`язку з введенням воєнного стану та з метою врегулювання кредитних правовідносин з клієнтами, а також зменшення їх фінансового навантаження ТОВ «Авентус Україна» було прийнято рішення про призупинення нарахування процентів та надання кредитних канікул за користування кредитними коштами в період з 25.02.2022 року по 30.04.2022 року за всіма кредитними договорами.

При цьому, у період з 01.05.2022 року по 22.11.2022 року було здійснено нарахування за стандартною процентною ставкою.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 7 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін. Умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною.

Крім того, 24 грудня 2023р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким ч. 7 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 2 наступного змісту: «У договорі про споживчий кредит забороняється встановлювати умову про продовження в односторонньому порядку строку користування кредитом. Продовження строку користування кредитом здійснюється виключно шляхом укладення додаткового договору за домовленістю сторін».

Окрім того, відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про установлення невиправдано малого строку для надання споживачем згоди на продовження дії договору, укладеного на визначений строк, з автоматичним продовженням такого договору, якщо споживач не висловить відповідного наміру (п. 9 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»)

Такий перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

У відповідності до ч. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

З урахуванням викладеного, встановивши, що позичальником включені до умов кредитного договору несправедливі умови, які полягають у тому, що фінансова установа в незалежності від того, чи споживач здійснить погашення заборгованості за кредитним договором, може в односторонньому порядку, без повідомлення споживача продовжити дію такого договору для подальшого нарахування та стягнення відсотків за кредитним договором, що вносить істотний дисбаланс до договірних правовідносин та ставить споживача в несправедливе становище по відношенню до кредитної установи.

За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми відсотків, які нараховані позивачем за період часу після закінчення строку кредитування є необґрунтованим, що вбачається з правового висновку Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2018р. по справі № 564/2199/15-ц.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в сумі 13 057,00 грн. яка складається з тіла кредиту - 11 000,00 грн., та відсотків у сумі 2 057,00 грн. (11 000,00*1,99%=218,90*30=6 567,00-4 510,00 грн.=2 057,00) виходячи з суми, які були сплачені відповідачем 31.05.2022 року виходячи з стандартної відсоткової ставки 1,9 % в день, при цьому суд вважає, що вимога позивача про стягнення відсотків, які нараховані поза встановленим договором строком користування кредитом, а саме 30 днів, є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На думку суду, розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн. є завищеним, неспівмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

У зв`язку з чим суд вважає правильним та доцільним стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Згідно ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 611, 623, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 12, 19, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за кредитним договором в розмірі 13 057 (тринадцять тисяч п`ятдесят сім) гривень 00 копійок, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 2 000,00 (дві тисячі гривень 00 копійок).

В задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя А.В. Шевчук