Рішення № 119746788, 13.06.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2024 року Справа№200/1204/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Мірянова Михайла Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області) про визнання протиправними дій, скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2024 до Донецького окружного адміністративного суду, засобами поштового зв`язку, надійшов позов Мірянова Михайла Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, у якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 27.03.2024, просив:

-дії Пенсійного фонду України в особі його Головних управлінь в Сумській області та в місті Києві стосовно відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах визнати неправомірними;

- рішення пенсійного органу № 051330003303 від 12.01.2024 та 20.02.2024 про відмову в призначенні пенсії скасувати;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 05.01.2024.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач має достатній пільговий стаж для призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Періоди роботи позивача на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, підтверджуються записами трудової книжки та довідками про підтвердження пільгового стажу, виданими роботодавцями за встановленою формою, в яких містяться посилання на номери та дати видання наказів про проведення атестації робочих місць, а також можуть бути підтверджені відповідною Інформацією з реєстру застрахованих осіб. Проте, позивачу неодноразово відмовлено у призначенні пенсії з незрозумілих причин.

Позивач наголосив, що відповідно до ч. 5 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах, що відповідачами зроблено не було.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вказав, що за результатом розгляду документів, доданих до заяви позивача про призначення пенсії, до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди, проте за наявними документами право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 та п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заявник немає, у зв`язку з недосягненням пенсійного віку та відсутністю необхідного пільгового стажу.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області також надійшов відзив на адміністративний позов, у якому вказано, що 15.03.2024 за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області розглянуто заяву позивача від 07.03.2024 та додані до неї документи та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного стажу роботи на підземних роботах та відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з недосягненням пенсійного віку.

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 06.03.2024 вказану позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 22.03.2024 вирішено продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 02.04.2024 відкрито провадження в справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження, витребувано копії та докази.

Ухвалою суду від 06.05.2024 вирішено залучити до участі у справі третім відповідачем Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Калінінським РВ УМВС України у м. Горлівці 17.06.1997.

23.10.2017 позивачу видана довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №0000374835, згідно з якою фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

05.01.2024 ОСОБА_1 звернувся через вебпортал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ, а саме Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області для розгляду заяви позивача про призначення пенсії.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 12.01.2024 № 051330003303 відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 та п.3 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 .

При цьому, згідно з вказаним рішенням, вік заявника: 44 роки 9 місяців 7 днів. Страховий стаж згідно наданих документів становить 28 років 19 днів; пільговий стаж згідно наданих документів 24 роки 9 місяців по Списку №1 18 років 4 місяці 10 днів в тому числі: підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 (25) складає 6 років 4 місяці 20 днів.

Також зазначено, що до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди роботи та за наявними документами право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 та п.3 ст.114 Закону №1058 заявник немає, у зв`язку з недосягненням пенсійного віку та відсутністю необхідного пільгового стажу.

Позивач вважає, що фактичною відмовою в призначенні йому пенсії послугував факт відсутності в Індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 інформації про заробітну плату застрахованої особи та сплачені за неї страхові внески за 4 квартал 2023 року.

12.02.2024 позивач знов звернувся через вебпортал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії. За принципом екстериторіальності, заяву позивача розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 20.02.2024 № 051330003303 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу (25 років).

Згідно з вказаним рішенням, загальний страховий стаж враховано повністю та складає 53 роки 19 днів, пільговий стаж (роботи підземні, професії за постановою №202 (25)) складає 9 років 1 місяць 5 днів (враховано по 04.01.2024), що недостатньо для призначення пенсії. Пільговий стаж за Списком №1 складає 15 років 10 місяців 29 днів.

Також, матеріалами справи підтверджується, що 07.03.2024 ОСОБА_1 вкотре подав заяву про призначення пенсії, яку розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та рішенням від 15.03.2024 № 051330003303 відмовлено в призначенні пенсії оскільки

Згідно із зазначеним вище рішенням, вік заявника 44 роки 11 місяців, страховий стаж особи 53 роки 03 місяці 19 днів (в тому числі додатково 25 років на підземних роботах та за Списком№1), стаж роботи на підземних роботах, який дає право на призначення пенсії незалежно від віку, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058 (25 років) становить 6 років 07 місяців 24 дні, стаж роботи в особливо шкідливих та особливо важких умовах праці за Списком №1 25 років 0 місяців 04 дні, в тому числі: - стаж роботи на підземних роботах (25 років) 06 років 07 місяців 24 дні; стаж роботи за Списком №1 18 років 04 місяці 10 днів.

При цьому, згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 29.12.1998 позивач:

- 22.12.1998 прийнятий для проходження виробничої практики електрослюсарем ремонту підземним з повним робочим днем у шахті у ДП «Шахта «Кіндратівка» (запис №1);

- 29.12.1998 переведений електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті (запис №2);

25.10.2000 звільнений по переводу у 1-й воєнізований гірничорятувальний загін (запис №4);

- 26.10.2000 прийнятий у 1-й воєнізований гірничорятувальний загін по переводу респіраторником оперативного взводу (запис №5);

- 10.09.2021 переведений командиром відділення оперативного взводу (запис №6);

- 19.11.2014 звільнений по переводу у 10 ВГРЗ (запис №8);

- 20.11.2014 прийнятий по переводу з 1 ВГРЗ у Десятий воєнізований гірничорятувальний загін респіраторником взводу (запис №9);

- 01.08.2016 переведений командиром відділення 2 взводу на умовах контракту (запис №10).

Отже, позивач з 22.12.1998 по 25.10.2000 працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті та з 26.10.2000 по теперішній час у воєнізованому гірничорятувальному загоні.

Згідно з дипломом НОМЕР_3 та додатком до нього ОСОБА_1 в 1995 вступив до Горлівського технікуму Донецького державного університету і в 1999 рік закінчив повний курс за спеціальністю Технологія підземної розробки корисних копалин, та здобув кваліфікацію гірничий технік-технолог.

На підтвердження пільгового періоду роботи позивачем надані уточнюючі довідки підприємств та накази про атестацію робочих місць.

Вважаючи протиправними рішення відповідачів про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся з даним позовом до суду.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058).

Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

За частиною 5 статті 114 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Відповідно до частини 6 статті 114 Закону № 1058-IV,контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення таких списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік.

Відповідно ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII також визначено, що при призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (даліПорядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків

Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону № 1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, за умови безпосередньої зайнятості на роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи - 25 років для працівників професії яких містяться у Списку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202 (далі Список № 202), або мати стаж роботи провідної професії визначених статтею 14 Закону № 1788-XII, частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV -не менше 20 років.

Так Кабінетом Міністрів України 31.03.1994 прийнято постанову № 202 Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, яка чинна на час розгляду справи.

Відповідно до п. І, ІІ, ІІІ Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, до зазначених вище робіт зокрема відносяться підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю); підземні гірничі роботи в рудниках для видобутку руд та інших корисних копалин з вмістом (в тому числі і у вміщуючих породах) двоокису кремнію 10 відсотків і більше або за наявності газодинамічних явищ, гірничих ударів: бурильники шпурів (крім зайнятих на видобутку руд чорних і кольорових металів); бурильники свердловин (підземні); гідромоніторники підземні; гірники підземні; гірники з ремонту гірничих виробок; гірничі майстри і механіки добувних і підготовчих (гірничо- капітальних) дільниць; гірничі майстри підземних дільниць; гірничомонтажники підземні; електрослюсарі підземні; енергетики підземних дільниць, їх заступники та помічники; кріпильники; майстри-підривники, підривники; машиністи бурових установок (крім машиністів бурових установок на підземному видобутку руд) та їх помічники; машиністи вантажних автомобілів (підземні); машиністи вібронавантажувальних установок; машиністи екскаваторів (підземні); машиністи електровозів (підземні); машиністи змішувальних установок гідрозакладання; машиністи навантажувальних машин; машиністи навантажувально-доставних машин; машиністи підіймальних машин (підземні); машиністи підземних установок; машиністи прохідницьких комплексів; машиністи скреперних лебідок; механіки підземних дільниць, їх заступники і помічники; начальники підземних дільниць, їх заступники і помічники; начальники підземних змін; роздавальники ВР; стволові (підземні).

Згідно з розділом ІІІ Списку №202 право на пенсію незалежно від віку мають респіраторники, командири відділень і взводів, їх заступники (помічники) гірничорятувальних частин, які обслуговують шахти і рудники, небезпечні щодо газодинамічних явищ, гірничих ударів, надкатегорійні і третьої категорії за газом, зайняті протягом повного робочого дня терміном не менше 25 років.

Отже, за постановою №202 передбачено право на пенсію незалежно від віку особам зайнятих протягом повного робочого дня терміном не менше 25 років за професією: як електрослюсарі підземні так і респіраторники, командири відділень і взводів, їх заступники (помічники) гірничорятувальних частин.

При цьому, згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.

Згідно з п.1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів уній трудовий стажвстановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи,служби,навчання,атакожархівними установами.

Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 21.05.2020 у справі № 550/927/17, від 10.12. 2020 у справі № 195/840/17.

Оскільки позивач не досяг віку необхідного для призначення пенсії відповідно до частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV (50 років) суд вважає за необхідне з`ясувати: чи набув/коли набув позивач право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV, при цьому, суд зауважує, що страховий стаж позивача не є спірним у даній справі.

Як встановлено судом, позивач з 22.12.1998 по 28.12.1998 проходив виробничу практику електрослюсарем ремонту підземним з повним робочим днем у шахті у ДП «Шахта «Кіндратівка», з 29.12.1998 по 25.10.2000 працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті; з 26.10.2000 по 09.09.2021 працював у 1-й воєнізованому гірничорятувальному загоні; з 10.09.2021 по 19.11.2014 працював командиром відділення оперативного взводу, з 20.11.2014 по 31.07.2016 працював у 1 ВГРЗ у Десятому воєнізованому гірничорятувальному загоні, з 01.08.2016 переведений командиром відділення 2 взводу на умовах контракту (працюю по теперішній час).

Судом досліджені довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №2/98 від 28.11.2014, яка видана Першим воєнізованим гірничорятувальним загоном, №79 від 31.07.2015, яка видана Відособленим структурним підрозділом Горлівська дирекція з виконання проектів ліквідації шахт Державного підприємства Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, №01/404 від 28.10.2020, яка видана Десятим воєнізованим гірничорятувальним загоном.

В зазначених довідках вказані періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія, посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видані зазначені довідки.

Так, згідно з довідкою №01/404 від 28.10.2020, яка видана Десятим воєнізованим гірничорятувальним загоном, позивач з 20.11.2014 по 31.07.2016 виконував роботи за професією респіраторник, що передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 5 , з 01.08.2016 по теперішній час (дата видачі довідки 04.01.2024) виконував аварійно-рятувальні роботи у підземних умовах на шахтах, що обслуговувалися, небезпечних з газодинамичних явищ, гірничих ударів, надкатегорійних і 3 категорії газами за посадою командира відділення, що що передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 5. За період з 20.11.2014 по 04.01.2024 стаж роботи визначений 9 років 1 місяць 4 дні.

Разом з цим, вказана довідка містить відомості про відпустки без оплати з 16.07.2019 по 20.07.2019 року (5 днів), з 21.08.2019 по 25.08.2019 (5 днів).

Згідно з довідкою №2/98 від 28.11.2014, яка видана Першим воєнізованим гірничорятувальним загоном, позивач з 26.10.2000 по 09.09.2001 виконував роботи за професією респіраторник, з 10.09.2001 по 19.11.2014 командир відділення, вказані роботи що передбачені Списком 1 розділ 1 підрозділ 5. За період з 26.10.2000 по 19.11.2014. Стаж роботи визначений 14 років 0 місяців 23 дні.

Разом з цим, вказана довідка містить відомості про відпустки без оплати з 15.09.2014 по 24.09.2014, з 06.11.2014 по 12.11.2014.

Згідно з довідкою №79 від 31.07.2015, що видана Відособленим структурним підрозділом Горлівська дирекція з виконання проектів ліквідації шахт Державного підприємства Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств позивач працював повний робочий день у шахті «Кондрат`єва» з 22.12.1998 по 25.10.2000 та виконував гірничі роботи під землею за професією електрослюсар підземний, що передбачене за Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 код КП 1010100а. За період з 22.12.1998 по 25.10.2000 стаж 1 рік 10 місяців 3 дні.

Отже, відповідно до зазначених документів, усі професії та посади позивача передбачені Постановою №202, як електрослюсар підземний, так і респіраторник, так і командир відділення ВГРЗ.

Разом з тим, дослідивши розрахунки стажу до спірних рішень, судом встановлено, що робота позивача за професією електрослюсар підземний, а також робота за респіраторником у ВГРЗ, не зараховано до пільгового стажу за постановою№202.

Так, згідно з розрахунком стажу (форма -РС право), до заяви про призначення пенсії від 05.01.2024, що розглядав ГУПФУ в Сумській області, період роботи з 22.12.1998 по 25.10.2000, з 26.10.2000 по 09.09.2001, з 10.09.2021 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 19.11.2014, з 20.11.2014 по 30.04.2017 зараховано за Списком №1, періоди роботи з 01.05.2017 по 15.07.2019, з 21.07.2019 по 20.08.2019, з 26.08.2019 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 30.09.2023 за ст. 14, Постановою №202.

При цьому не зараховано період роботи з 16.07.2019 по 20.07.2019, з 21.08.2019 по 25.08.2019 без зазначення підстав у спірному рішенні.

Отже, суд вважає, що ГУПФУ в Сумській області при розгляді заяви позивача від 05.01.2024 протиправно не зараховано періоди роботи позивача за професією електрослюсар підземний та респіраторник до пільгового стажу за постановою№202.

Також, згідно з розрахунком стажу (форма -РС право), до заяви про призначення пенсії від 12.02.2024, що розглянута ГУПФУ у м. Києві, період роботи з 22.12.1998 по 19.11.2014 зараховано за Списком №1, періоди роботи з 20.11.2014 по 30.04.2017, з 01.05.2017 по 15.07.2019, з 21.07.2019 по 20.08.2019, з 26.08.2019 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 04.01.2024 за ст. 14, Постановою №202, підземні, інші.

При цьому не зараховано період роботи з 16.07.2019 по 20.07.2019, з 21.08.2019 по 25.08.2019 без зазначення підстав у спірному рішенні.

Отже, суд вважає, що ГУПФУ у м. Києві при розгляді заяви позивача від 12.02.2024 протиправно не зараховано періоди роботи позивача за професією електрослюсар підземний та респіраторник до пільгового стажу за постановою№202.

Згідно з розрахунком стажу (форма -РС право), до заяви про призначення пенсії від 28.03.2024, що розглянута ГУПФУ в Миколаївській області, період роботи з 22.12.1998 по 30.04.2017 зараховано за Списком №1, періоди роботи з 01.05.2017 по 15.07.2019, з 21.07.2019 по 20.08.2019, з 26.08.2019 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 04.01.2024 за ст. 14, Постановою №202, підземні, інші.

При цьому не зараховано період роботи з 16.07.2019 по 20.07.2019, з 21.08.2019 по 25.08.2019 без зазначення підстав у спірному рішенні.

Отже, суд вважає, що ГУПФУ в Миколаївській області при розгляді заяви позивача від 28.03.2024 протиправно не зараховано періоди роботи позивача за професією електрослюсар підземний та респіраторник до пільгового стажу за постановою№202.

При цьому, дослідивши наявні в матеріалах справи пільгові довідки, суд зазначає, що відповідачами правомірно не зараховано період роботи з 16.07.2019 по 20.07.2019, з 21.08.2019 по 25.08.2019 до пільгового стажу, оскільки в зазначені періоди позивач перебував у відпустках без збереження заробітної плати, при цьому належні та допустимі докази, які б підтверджували, що дні відпустки без збереження заробітної плати були пов`язані з виробничою необхідністю, в матеріалах справи відсутні.

Стосовно тверджень позивача щодо відмови у призначенні пенсії за заявою від 05.01.2024 у зв`язку із не зарахуванням періоду роботи за який були відсутні відомості про сплату страхових внесків, суд зазначає, що спірне рішення не містить інформацію про не зарахування періодів роботи з таких підстав.

Разом з цим, згідно з відомостями з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК5) станом на 05.01.2024 відомості про нарахування заробітної плати та сплати страхових внесків за 4 квартал 2023 року відсутні.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці, які відповідно до положень частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України.

Відповідно до норм Податкового кодексу України контроль за своєчасним перерахуванням єдиного внеску роботодавцем покладено на податковий орган.

Таким чином, не виконання страхувальником обов`язків щодо обліку, нарахуванню та сплати страхових внесків за найманих працівників не може бути підставою для не зарахування зазначених періодів роботи до страхового стажу позивача, так як невиконання таких обов`язків роботодавцем не повинно обмежувати права пенсіонера на отримання пенсійних виплат.

Аналогічна правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а та постанові від 01.11.2018 року у справі № 199/1852/15-а.

При цьому суд ураховує, що у ОК-5 станом на 13.02.2024 наявні відомості про заробітну плату позивача та сплачені страхові внески за 4 квартал 2023 року.

Суд звертає увагу, що положенням частини 3 статті 44 Закону № 1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, відповідач мав можливість перевірити щодо нарахування позивачеві заробітної плати та сплати страхових внесків підприємством за 4 квартал 2023 року, проте такі дії не вчинив.

Суд зазначає, що наведений у рішеннях відповідачів № 051330003303 від 12.01.2024, від 20.02.2024 та від 15.03.2024 розрахунок пільгового стажу є помилковим, у зв`язку з чим вказані рішення прийняті без повного з`ясування усіх обставин справи та дослідження не в повному обсязі документів, наданих позивачем при зверненні з заявою про призначення пенсії, отже, спірні рішення є протиправними та таким, що підлягають скасуванню.

Разом з тим, оскільки саме оскаржуваними рішеннями № 051330003303 від 12.01.2024, від 20.02.2024 та від 15.03.2024 позивачу відмовлено в призначенні пенсіїі не зараховано до пільгового стажу деякі періоди, окреме оскарження дій стосовно відмови в призначенні пенсії є неналежним способом захисту, оскільки у спірних правовідносинах негативні наслідки для позивача створює саме вказане рішення.

Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій задоволенню не підлягають.

При цьому, стосовно вимоги позивача зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 05.01.2024, суд зазначає, що обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважує на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховує положення Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980, а саме суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Разом з тим, пунктом 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Ураховуючи викладене вище, суд зазначає, що правовідносини щодо розрахунку стажу, призначення пенсії та здійснення нарахування та виплати пенсії позивачу, відносяться до виключної компетенції працівників Пенсійного фонду України, та є їх дискреційними повноваженнями і суд, захищаючи права та свободи особи, не може перебирати на себе функції інших органів державної влади, та втручатися в делеговані повноваження.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, суд може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Відтак, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Керуючись наведеними приписами та враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 05.01.2024 із зарахуванням до пільгового стажу за постановою №202 періодів роботи електрослюсарем підземним з 22.12.1998 по 25.10.2000, респіратирником оперативного взводу з 26.10.2000 по 09.09.2001, командиром відділення з 10.09.2001 по 31.12.2003, 20.11.2014 по 30.04.2017, з 01.10.2022 по 04.01.2024.

При цьому, суд звертає увагу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, що у разі наявності у позивача, після зарахування періодів роботи, пільгового стажу за ст. 14 Закону України Про пенсійне забезпечення та Постанови № 202 від 31.03.1994 - 25 років та більше, управління зобов`язано призначити йому пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

На підставі викладеного вище, суд задовольняє позовні вимоги частково.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з матеріалами справи позивачем сплачено судовий збір за дві вимоги немайнового характеру у сумі 1937,92 грн ((1211,20 грн х 2 вимоги немайнового характеру)*0,8), оскільки позивач звертався до суду до двох відповідачів з вимогами про скасування двох рішень про відмову у призначенні пенсії.

При цьому, ураховуючи, що суд за власною ініціативою залучив третього відповідача та рішення відповідачів визнані судом протиправними та зобов`язано повторно розглянути заяву про призначення пенсії, суд вважає, що судовий збір, сплачений позивачем за подання даного позову, слід стягнути на користь позивача солідарно у розмірі 645,97 грн (1937,92/3) за рахунок бюджетних асигнувань з кожного з відповідачів.

Керуючись ст.ст. 2,5-10, 72-80, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 051330003303 від 12.01.2024 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві № 051330003303 від 20.02.2024 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 051330003303 від 15.03.2024 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (місцезнаходження: м. Суми, вул. Степана Бандери, 43 ЄДРПОУ 21108013) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про призначення пенсії від 05.01.2024, із зарахуванням до пільгового стажу за постановою №202 від 31.03.1994, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, періодів роботи: електрослюсарем підземним з 22.12.1998 по 25.10.2000, респіратирником оперативного взводу з 26.10.2000 по 09.09.2001, командиром відділення з 10.09.2001 по 31.12.2003, 20.11.2014 по 30.04.2017, з 01.10.2022 по 04.01.2024.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (місцезнаходження: м. Суми, вул. Степана Бандери, 43 ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 645,97 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16 ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 645,97 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Морехідна, б. 1, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 645,97 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв