Ухвала суду № 119742685, 14.06.2024, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/1037/24

Провадження №2/463/808/24

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

14 червня 2024 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: Стрепка Н.Л.,

з участю секретаря судових засідань: Онишкевича О.І.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь 90000 (дев`яносто тисяч) грн. відшкодування заподіяних позивачеві витрат та суми судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Матеріали позову надійшли до Личаківського районного суду м. Львова 9 лютого 2024 року, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду таких було визначено суддю Стрепка Н.Л.

Ухвалою суду від 12 лютого 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання з повідомленням (викликом) осіб на 29 лютого 2024 року.

19 лютого 2024 року представник позивача ОСОБА_3 , що діяв на підставі довіреності №271223-2/с від 27 грудня 2023 року, подав на електронну адресу суду клопотання про проведення розгляду справи, призначеного на 29 лютого 2024 року, без участі представника ПрАТ «СК «Арсенал Страхування».

Водночас, в судовому засіданні 29 лютого 2024 року розгляд справи було відкладено у зв`язку з клопотанням представника відповідача, наступний розгляд справи призначено на 12 березня 2024 року.

12 березня 2024 року до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_3 про проведення розгляду справи, призначеного на 12 березня 2024 року, без участі представника ПрАТ «СК «Арсенал Страхування».

В судовому засіданні 12 березня 2024 року розгляд справи повторно було відкладено у зв`язку з неявкою відповідача та надходженням клопотання представника останнього про відкладення розгляду, наступне засідання призначено на 12 квітня 2024 року.

В судове засідання 12 квітня 2024 року позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, явку свого представника не забезпечив, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи, чи будь яких інших клопотань до суду не подав. У розгляді справи за клопотанням представника відповідача було оголошено перерву для надання можливості врегулювання спору в позасудовому порядку.

В наступне судове засідання 28 травня 2024 року позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце такого, явку свого представника знову не забезпечив, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи, чи будь яких інших клопотань до суду не подав, в тому числі не подав клопотання про розгляд справи без його участі. У зв`язку з неявкою представника позивача розгляд справи було відкладено на 14 червня 2024 року.

В судове засідання 14 червня 2024 року позивач, що був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, зокрема шляхом скерування судової повістки на його офіційну електронну адресу, втретє явку свого представника не забезпечив, про причини неявки такого не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи або ж про розгляд справи без участі його представника чи будь-яких інших заяв чи клопотань по суті справи до суду не подав.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Кульчицький О.С., що діє на підставі ордеру серії ВС №1264431 від 28 лютого 2024 року, в судовому засіданні 14 червня 2024 року заявив клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою представника позивача.

Заслухавши думку представника відповідача, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Так частинами 1, 5 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Водночас згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. При цьому згідно з ч. 3 даної статті Кодексу юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника, яким відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України може бути адвокат.

При цьому згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Також відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, таку неодноразово було призначено судом до розгляду в судових засіданнях, в які здійснювався виклик учасників справи, зокрема виклик позивача відповідно до положень абзацу 1 ч. 6 ст. ЦПК України здійснювався шляхом надсилання судових повісток до його електронного кабінету, водночас позивач явку свого представника у останні три судові засідання не забезпечив та про причини неявки такого не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не подав, поданий позов не підтримав.

Факт належного повідомлення позивача про дату, час та місце призначених судових засідань, зокрема засідань призначених на 12 квітня 2024 року, 28 травня 2024 року та 14 червня 2024 року, підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа від 12 березня 2024 року, 12 квітня 2024 року та 28 травня 2024 року відповідно, згідно з якими позивачем було отримано вказані судові повістки на його офіційну електронну адресу. Відтак з наведеного вбачається, що сторона позивача, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з`явилась в дане судове засідання.

В своєму рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 у справі №1-9/2011 Конституційний Суд України зазначає, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Процесуальні права та обов`язки учасників справи визначені ст. 43 ЦПК України. Зокрема, учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Водночас учасник справи зобов`язаний: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у нього докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, надавати суду повні й достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Окрім того, згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

При цьому відповідно до ч. 1 вказаної статті Кодексу учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

А частиною 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, розглядаючи справу №552/2378/17, визначив зловживання, як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Зловживаючи процесуальними правами, особа може вдатися до дезінформації суду. Мова йде про неповідомлення суду відомостей, які мають значення для справи, введення суду в оману, свідоме викривлення фактів у заяві (рішення ЄСПЛ у справі «Мельник проти України»). Ознаками зловживання процесуальними правами є: недобросовісність; нечесність; відсутність відкритості поведінки; відсутність поваги до інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин.

Це підтверджується постановою Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у справі №337/474/14.

«Основною ознакою зловживання процесуальними правами є відсутність наміру вирішити реально існуючий цивільний спір, або забезпечити захист свого реально порушеного права, або намір перешкодити законним діям інших осіб шляхом звернення до суду та створення штучного судового спору, або використання судового спору як способу не виконувати вимоги законодавства щодо здійснення визначених ним дій» (окрема думка судді Валентини Сімоненко щодо постанови ВС від 2 жовтня 2019 року у справі №750/3021/18).

Таким чином, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад цивільного судочинства.

Оскільки жодних підтверджуючих доказів про неможливість позивача забезпечити явку в судове засідання свого представника суду не представлено, клопотання про відкладення розгляду справи стороною позивача не подано, відтак суд не вбачає жодних обставин, які б перешкоджали представнику позивача з`явитись в судове засідання та вжити заходів щодо участі у розгляді даної справи. Окрім того, ухилення сторони позивача від участі в судовому розгляді поданого ним ж позову порушує права іншої сторони.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» він зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України» наголошує на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Відтак згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача (представника позивача у даному випадку) і у разі повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведене кореспондується із правовими висновками, викладеними ряді у постанов Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, зокрема у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, у справі № 658/1141/18 від 21 вересня 2020 року.

Враховуючи вищенаведене, оскільки позивач відповідно до положень ЦПК України про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку, з моменту пред`явлення позову до суду зобов`язаний був цікавитись розглядом такого та проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи, однак явку свого представника в судове засідання повторно не забезпечив, про причини неявки такого не повідомив, заяви про розгляд справи за відсутності такого не подав, відтак суд приходить до висновку, що позов слід залишити без розгляду.

З врахування наведеного та керуючись ст.ст. 44, 58, 60, 128, 131, 223, 257, 260, 261, 279, 353, 354 ЦПК України, суд -

постановив:

позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_2 про стягнення коштів залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», місцезнаходження: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 33908322.

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя: Стрепко Н.Л.