Вирок № 119735471, 12.06.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/11890/24

Провадження №: 1-кп/752/1898/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2024 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за № 62024100120000476 від 29.05.2024, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Бахмач Чернігівської області, громадянина України, освіта середня, не одружений, тимчасово не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336-1 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_4 ,

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

захисник - ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

04.06.2024 від прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_4 надійшов обвинувальний акт від 30.05.2024 у кримінальному провадженні № 62024100120000476 від 29.05.2024, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 336-1 КК України.

Згідно обвинувального акту, досудовим розслідуванням встановлено, що пожежним-рятувальником 15-ДПРЧ ГУ ДСНС України у м. Києві ОСОБА_3 вчинено кримінальне правопорушення у сфері забезпечення мобілізації та призову за наступних обставин.

Так, молодший сержант служби цивільного захисту ОСОБА_3 , пожежний- рятувальник 15-ДПРЧ ГУ ДСНС України у м. Києві під підпис був ознайомлений з п. 1 контракту № 176/19 від 22.04.2019 «Про проходження служби цивільного захисту», згідно з яким ОСОБА_3 ознайомився із законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, і добровільно бере на себе зобов`язання додержуватися Конституції та законів України, сумлінно виконувати вимоги Присяги служби цивільного захисту, статутів, наказів чи розпорядження керівників (начальників), свої службові обов`язки.

Тим самим ОСОБА_3 підтвердив, що йому відомі вимоги п. 31 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593, та п. 1 ст. 58 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05.03.2009 № 1068-VІ.

Таким чином, молодший сержант служби цивільного захисту ОСОБА_3 , будучи пожежним-рятувальником 15-ДПРЧ ГУ ДСНС України у м. Києві, в порушення п. 31 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593, п. 1 ст. 58 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05.03.2009 № 1068-VІ, п. 1 контракту про проходження служби цивільного захисту, пп. 1,2 розділу II «Інструкції про особливості направлення у відрядження осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та відшкодування їм витрат на службові відрядження в межах України і за кордон» та ст. 336-1 Кримінального кодексу України, діючи умисно, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилитися від проходження служби цивільного захисту, та з мотивів небажання переносити труднощі такої служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без дозволу безпосереднього керівника, без поважних причин та без відповідного службового відрядження, умисно ухилився від проходження служби цивільного захисту починаючи з 26.02.2022 по 18.04.2022 включно, тобто по дату звільнення

зі служби та виключення з кадрів ДСНС України, зокрема 15.03.2022, 16.03.2022, 19.03.2022, 20.03.2022, 23.03.2022, 24.03.2022, 27.03.2022, 28.03.2022, 31.03.2022, 01.04.2022, 04.04.2022, 05.04.2022, 08.04.2022, 09.04.2022, 13.04.2022, 14.04.2022, та самовільно не з`явився до місця розташування 15-ДПРЧ ГУ ДСНС України у м. Києві, за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 8, для несення служби у складі 1-го караулу вказаної ДПРЧ.

Доводячи свій злочинний умисел до кінця, молодший сержант служби цивільного захисту ОСОБА_3 починаючи з 26.02.2022 по 18.04.2022 включно, зокрема 15.03.2022, 16.03.2022, 19.03.2022, 20.03.2022, 23.03.2022, 24.03.2022, 27.03.2022, 28.03.2022, 31.03.2022, 01.04.2022, 04.04.2022, 05.04.2022, 08.04.2022, 09.04.2022, 13.04.2022, 14.04.2022, без дозволу безпосереднього керівника, без поважних причин та без відповідного службового відрядження ухилився від проходження служби цивільного захисту, тобто в умовах особливого періоду, пов`язаного з воєнним станом, незаконно перебував поза межами 15-ДПРЧ ГУ ДСНС України у м. Києві з метою ухилення від служби цивільного захисту.

Протягом відсутності на території 15-ДПРЧ ГУ ДСНС України у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 8, молодший сержант служби цивільного захисту ОСОБА_3 обов`язки зі служби цивільного захисту за посадою не виконував, а також правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до служби цивільного захисту, про вчинене ним ухилення від служби цивільного захисту та про його причини не повідомляв, вільний час проводив на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336-1 КК України, тобто ухилення від проходження служби цивільного захисту в особливий період.

Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості від 30.05.2024, яка укладена між прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст. 468, 469 та 472 КПК України.

Відповідно до умов даної угоди прокурор ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 за участю захисника дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення та його правової кваліфікації, а саме: ст. 336-1 КК України, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин, беззастережного визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні даних кримінальних правопорушень, а також узгодили покарання обвинуваченому ОСОБА_3 :

- за ст. 336-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки зі звільненням останнього на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, визначеним судом.

У даній угоді передбачені наслідки її укладення та затвердження, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки її невиконання, які роз`яснені обвинуваченому. В угоді зазначено дата її укладення та вона скріплена підписами сторін.

Під час підготовчого судового засідання прокурор ОСОБА_4 , вважаючи, що при укладенні даних угод дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.

Захисник та обвинувачений також просили затвердити угоду про визнання винуватості та повністю підтримали позицію прокурора.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 та 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Вказані вище вимоги узгоджуються з положенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд зазначає, що саме укладення сторонами угоди про визнання винуватості сприяє ефективному судовому розгляду, упродовж розумного строку спрямованого на прискорення кримінального провадження (справи «Вітрук проти України» від 16 вересня 2010 року, «Ютраєв проти України» від 31 січня 2006 року та інші).

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 згідно із ст.12 КК України, є нетяжкими злочинами.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 згідно ст. 66 КК України, суд визнає, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Також, при обранні обвинуваченому ОСОБА_3 міри покарання судом враховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують, зокрема, що останній на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, тимчасово не працює, не одружений, раніше не судимий.

У судовому засіданні прокурор, обвинувачений та захисник підтвердили, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що він повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ст. 336-1 КК України, і не оспорює всі істотні для даного кримінального провадження обставин та правову кваліфікацію його дій, згоден з укладеною угодою та розуміє наслідки її укладення, затвердження та невиконання. Зобов`язується у повному обсязі виконати обов`язки, взяті за угодою.

Судом, на виконання вимог ст. 474 КПК України, а також шляхом опитування учасників судового провадження, з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, укладеної з прокурором ОСОБА_4 , характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Таким чином, оскільки умови угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 , її форма та зміст відповідають вимогам КПК і КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

За таких обставин, ухвалюючи вирок, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, передбачені ст. 336-1 КК України,у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.

Судові витрати відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ст. 373, 374, 376, 472, 474-476 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 30.05.2024, укладену між прокурором третього відділу процесуального керівництва Управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської міської прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 62024100120000476.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336-1 КК Україниі призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки зі звільненням останнього на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю в 1 (один) рік.

Відповідно до вимог ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості наступають наслідки, передбачені ст. 476 КПК України.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Голосіївський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1