Ухвала суду № 119723234, 12.06.2024, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/1360/24

Провадження по справі 2/276/452/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 червня 2024 року смт. Хорошів

Суддя Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області Збаражський А.М., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

11 червня 2024 року до Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від представника позивача ОСОБА_2 надійшла позовна Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в загальному розмірі 75933,62 грн.

Перевіривши матеріали позовної заяви, судом встановлені недоліки позовної заяви, які унеможливлюють відкриття провадження у справі та обумовлюють необхідність залишення позовної заяви без руху за наступних підстав.

Відповідност. 19 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження; спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ.

Згідно з ч. 6ст. 19 ЦПК Українидля цілей цьогоКодексумалозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини шостої статті 19 визнано таким, що не відповідаєКонституції України(є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-р(II)/2023 від 22.11.2023. Пункт 1 частини шостої статті 19 утрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення);

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);

4) справи про розірвання шлюбу;

5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 5 частини шостої статті 19 визнано таким, що не відповідаєКонституції України(є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-р(II)/2023 від 22.11.2023. Пункт 5 частини шостої статті 19 утрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення).

Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, з врахуванням втрати чинності пунктів 1, 5 частини 6 статті 19 ЦПК України, суд не вбачає підстав для віднесення вказаної справи до категорії малозначних справ.

Як слідує з вимог ст.58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (само представництво )та (або) через представника.Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до положеньст. 59 Конституції Україникожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Статтею 131-2 Конституції Українипередбачено, що незалежність адвокатури гарантується.

Разом з тим, відповідно до пунктів 11, 16-1Перехідних положень Конституції Українипредставництво відповідно до пункту 3 частини першої статті131-1та статті 132-1 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.

Статтею 15 ЦПК Українивизначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

ОСОБА_2 діє за довіреністю від імені Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (довіреність від 14.10.2022 року, видана Головою Правління Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» Черненком Сергієм Павловичем).

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що представник Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» за довіреністю Киричук Галина Миколаївна не є особою, яка може здійснювати представництво інтересів позивача, оскільки ця цивільна справа відповідно до п. 2 ч. 6ст. 19 ЦПК Українине була судом визнана малозначною і підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.

Таким чином, представником позивача в цій справі може бути або особа, яка уповноважена діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва юридичної особи, або адвокат. Документами, що підтверджують повноваження адвоката як представника є довіреність або ордер, виданий відповідно доЗакону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»(ч. 4 ст. 62 ЦКП України).

Станом на 12 червня 2024 року ОСОБА_2 не надано суду доказів на підтвердження її повноважень діяти в судовому процесі в порядку самопредставництва Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк». Також в матеріалах справи відсутні докази про наявність у ОСОБА_2 статусу адвоката та не підтверджено її повноваження як адвоката.

Зазначені положення не суперечать конституційній нормі щодо права особи на отримання професійної правничої допомоги. Законодавче закріплення доручення саме адвокатам представництва інтересів особи у справах, які не відносяться до категорії малозначних, внаслідок складності та істотності правових наслідків, покликане забезпечити дотримання прав та інтересів особи, їх належний захист та виконання завдань цивільного судочинства.

Вказані недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі і підлягають усуненню.

У зв`язку з викладеним, суд вважає за необхідне залишити позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості без руху та надати час для усунення недоліків.

Для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду належні докази представництва у суді.

Заяву про усунення недоліків разом з долученими документами необхідно надати до Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Практикою Європейського суду з прав людини (див. рішення у справі «Мельник проти України» (Melnyk v.Ukraine), заява № 23436/03, пункти 2223, від 28 березня 2006 року) встановлено, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.

Норми, що регулюють правила подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 цього Кодексу, протягом п`яти з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали до встановленої дати, вказані недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Керуючись статтями175,177,185 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Надати позивачу строк тривалістюсім днівз дня вручення копії ухвали, для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Роз`яснити Акціонерному товариству «Перший Український Міжнародний Банк», що у разі невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.М. Збаражський