Рішення № 119723138, 13.06.2024, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/678/24

Провадження № 2-а/0274/17/24

РІШЕННЯ

Іменем України

"13" червня 2024 р. м. Бердичів

Суддя Бердичівськогоміськрайонного судуЖитомирської областіХуторна І.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП Бердичівського РВП капітана поліції Пушкарука Юрія Миколайовича, Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

24.01.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 559478 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу правопорушення.

Стислий виклад позиції позивача

На обґрунтування позову ОСОБА_1 вказала, що 04.10.2023 її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122, ч.1 ст.126 КУпАП.

Вважає постанову неправомірною оскільки Правил дорожнього руху України вона не порушувала, проїхала перехрестя на зелений сигнал світлофора, причин для зупинки транспортного засобу не було. Доказів вчинення нею порушення не надано. Постанову їй не було вручено, про її існування вона дізналась з мобільного додатку "ДІЯ", після чого 16.01.2024 у відділі ДВС їй було вручено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію оскаржуваної постанови від 04.10.2023 з супровідним листом від 15.01.2024. Зазначає, що її прізвище " ОСОБА_2 ", постанова складена на прізвище " ОСОБА_3 ".

Постанова не містить відомостей про те, які докази до неї додаються. Їй не було роз`яснено права та обов`язки, вона не могла скористатись правовою допомогою. Постанова не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеофіксацію події.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою від 29.01.2024 дана позовна заява була залишена без руху.

05.02.2024 на виконання ухвали суду від 29.01.2024 позивачка надала квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 13.02.2024 ОСОБА_1 поновлено пропущений строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, у справі відкрито спрощене провадження без виклику сторін.

29.02.2024 від представника відповідача - ГУНП в Житомирській області Яремчука О.В. надійшов відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позову із таких підстав. Причиною зупинки ОСОБА_1 стало порушення нею ПДР України. Доказом вчинення позивачкою правопорушення є постанова та відеодокази з нагрудного реєстратора поліцейського та з автомобільного реєстратора службового автомобіля. Відеозаписами зафіксовано рух автомобіля під керуванням позивача, порушення ПДР України, повідомлення водію причини зупинки та суть скоєного порушення та прохання надати документи. Позивачка повідомила про те, що не має при собі поліс обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Позивачці неодноразово надавались докази вчиненого нею правопорушення, яке спростовує твердження позивачки про те, що про існування постанови вона дізналась із додатку "Дія". Порушення, передбачені ч.2 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП вважається закінченим з моменту допущеного проступку, поліцейський чітко сформулював кваліфікуючу ознаку проступку. Позивач був повідомлений про час та місце розгляду справи, йому роз`яснено права, передбачені ст.268 КУпАП, та роз`яснено строк оскарження постанови. Твердження позивача щодо неправомірності дій з боку інспектора поліції є необґрунтованими, будь-яких доказів наявності таких дій суду не надано. До відзиву долучено диск з відеозаписами події, яка сталась 04.10.2024 за участю ОСОБА_1 .

Відповідач - інспектор СРПП Бердичівського РВП ОСОБА_4 у визначений судом строк відзиву на позовну заяву не надав.

Фактичні обставини, встановлені судом

Відповідно до постанови серії БАД №559478 від 04.10.2024, винесеної інспектором СРПП Бердичівського РВП Пушкаруком Ю.М., Хаї ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених за ч.2 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП та накладено стягнення згідно ч.2 ст.36 КУпАП - штраф у розмірі 510 грн.

За цією постановою 04.10.2024 о 15 год 58 хв в м. Бердичеві по вул. Чуднівській, 32 водій ОСОБА_6 керуючи транспортним засобом «Dacia Sandero», д.н.з. НОМЕР_1 , проїхала перехрестя з вул. 30-річчя Перемоги на заборонений червоний сигнал світлофора. Окрім того, не мала при собі поліса обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушила п.п. 8.7.3(е), 2.1(г) ПДР України. У графі 7 "До постанови додаються" вказано, що до постанови додаються: відеозаписи з портативних відеореєстраторів службового автомобіля 0961 та поліцейського 9. У графі 8 «Права за ст. 268 КУпАП та строк оскарження за ст. 289 КУпАП мені роз`яснено» зазначено «відмовилася». У графі 9 «Копію постанови мною отримано. Підпис особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, запис про відмову від підпису або отримання копії постанови» зазначено від підпису та отримання копії постанови відмовилася. Копію постанови надіслано рекомендованим листом вих. № 9106/203/01-2023 від 06.10.2023».

Норми права, які застосував суд, аналіз доводів сторін, висновки суду

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд відмовляє у задоволенні позову до інспектора СРПП Бердичівського РВП капітана поліції Пушкарука Юрія Миколайовича із таких підстав.

За приписами ст. 46 КАС України сторонами у справі є позивач та відповідач.

При цьому, п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України встановлює, що відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Предметом розгляду у даній справі є постанова інспектора поліції по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст.122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Згідно зі ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

В силу п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону №580-VIII, у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

В силу ч.ч. 1-2 ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).

Таким чином, за приписами ст.222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, зокрема ч.1 ст.122, ч. 1 ст. 126 КУпАП покладено на органи Національної поліції.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Приписами ч.1 ст.1 ЗУ «Про Національну поліцію» визначено, що національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно ч.1 ст.13 ЗУ «Про Національну поліцію» систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції. Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (ч.1 ст.15 ЗУ «Про Національну поліцію»).

Відповідно до ч.1 ст.17 цього Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання працівника поліції.

Приписами ч. 3 ст. 288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч.2 ст.122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції в її територіальних органів.

Відповідно до ст.ст. 25, 26, 42 КАС України на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. Водночас позивач не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про залучення до участі у справі співвідповідачів і третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог.

Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст.222 - 244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 року у справі №742/2298/17 та від 26.12.2019 р. у справі за №724/716/16-а.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

У разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред`явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні.

Саме таку позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 21 грудня 2018 року у справі № 803/1252/17.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Враховуючи туобставину,що інспектор СРПП Бердичівського РВП капітана поліції Пушкарук Юрій Миколайович є неналежним відповідачем у цій справі, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову до інспектора СРПП Бердичівського РВП капітана поліції Пушкарука Юрія Миколайовича

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, суд дійшов таких висновків.

За змістом положень ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист встановленим шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

За положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Нормами ст.222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (ч. 1 ст. 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачено відповідальність водіїв, зокрема, за порушення правил проїзду перехресть на заборонений сигнал світлофора - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 8.7 ПДР визначено, що світлофори призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально.

Відповідно до п.п. 8.7.3. ПДР сигнали світлофора мають такі значення: е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Підпунктом 2.1 (г) ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтверджуючі документи (посвідчення).

Згідно з статтею 31 Закону № 580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Згідно ст.36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Стаття 251 КУпАП вказує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" (надалі - Закон № 580-VIII), поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Так, положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

За положеннями частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Судом досліджено диск з відеозаписами події, яка сталась 04.10.2023 за участю ОСОБА_1 , долучений представником відповідача до відзиву.

Суд зазначає, що диск із відеозаписом є належним та допустимим доказом у справі, оскільки проведення відеофіксації поліцейським ґрунтується на ст. 40 ЗУ «Про національну поліцію» та містить інформацію про фактичні обставини справи. На відео зафіксовано рух транспортного засобу, процедуру складання матеріалів, із відео можливо встановити обставини, що мають суттєве значення для правильного розгляду даної справи.

Постанову в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП суд скасовує із таких підстав.

Зі змісту ст. 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст. 10 КУпАП).

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Як передбачено ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

З долученого до відеозапису події вбачається, що 04.10.2024 о 15 год 58 хв на відеореєстратор службового автомобіля поліції зафіксовано рух транспортного засобу «Dacia Sandero», д.н.з. НОМЕР_1 , який проїхав Т-образне перехрестя з вул 30-річчя Перемоги на вул. Чуднівську в м. Бердичеві. При цьому вбачається, що по вул. Чуднівській був увімкнений зелений сигнал світлофора.

З відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 було продемонстровано відеозапис руху належного їй транспортного засобу на перехресті. Позивачка заперечила факт проїзду перехрестя на забороняючий сигнал світлофора та повідомила, що продемонстрований відеозапис з мобільного телефона поліцейського не може бути доказом. Працівник поліції повідомив, що відеозапис зафіксований на відеореєстратор службового автомобіля поліції. Також зафіксовано, що ОСОБА_1 надала поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспортного засобу, строк дії якого був прострочений.

Крім того, на відео зафіксовано факт складання поліцейським при позивачці постанови про притягення до адміністративної відповідальності, проте ОСОБА_1 від отримання постанови відмовилась.

Представлений суду відеозапис відповідачем здійснювався з перехрестя перпендикулярно вулиці, якою рухалась позивачка, а відтак доводи відповідача, що позивачка рухалась на заборонений сигнал світлофору, ґрунтуються на аналізі обставин з урахуванням синхронного режиму роботи світлофорів на перехресті та фактичних дій інших учасників дорожнього руху, тобто непрямих доказах, які дозволяють зробити лише припущення про наявність зазначених відповідачем обставин.

Оцінюючи наданий відеозапис, суд його вважає недостатнім доказом на підтвердження доведеності факту проїзду позивачкою перехрестя на червоний сигнал світлофору.

Суд зазначає, що відеозаписом не зафіксовано, який колір світлового сигналу регулював дорожній рух позивачки на момент її переїзду через перехрестя, а також не надано доказів на підтвердження синхронності роботи світлофора, зокрема, циклограми роботи світлофорного об`єкту по вулиці, якою рухалась позивачка, станом на 04.10.2024.

Крім того, водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху (пункт 8.11 ПДР України). Із наданого відеозапису вбачається, що позивачка не перешкоджала у русі іншим учасникам.

Таким чином, постанова серії БАД № 559478 від 04.10.2023 в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП підлягає скасуванню.

Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, суд зазначає наступне.

У розділі 2 ПДР, ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" передбачено основні права та обов`язки водіїв механічних транспортних засобів та закріплено, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Верховний Суд у постанові від 25 вересня 2019 року у справі № 127/19283/17 висловив правову позицію та наголосив на тому що, право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити необхідні документи.

З дослідженого відеозапису вбачається, що на пропозицію працівника пред`явити для перевірки документи позивачка через бокове вікно транспортного засобу показала посвідчення водія та страховий поліс. Працівник поліції повідомив, що пред`явлений поліс обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів прострочений.

Окрім того, з сайту МТСБУ (https://policy-web.mtsbu.ua) вбачається, що поліс на транспортний засіб, д.н.з. НОМЕР_1 , станом на 04.10.2023 не знайдено.

Позивачкою до позовної заяви також не долучено будь-яких доказів на спростування того, що станом на 04.10.2023 на транспортний засіб марки «Dacia Sandero», д.н.з. НОМЕР_1 , було оформлено поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Тобто, наявними у справі доказами доведений факт вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.

З огляду на правомірність дій відповідача під час зупинки транспортного засобу та факт непред`явлення поліс обов`язковогострахування цивільно-правової відповідальностівласників наземнихтранспортних засобів на законну вимогу працівника поліції, постанова про накладення адміністративного стягнення у за ч. 1 ст. 126 КУпАП є правомірною.

Тому, підстави для скасування постанови серії БАД №559478від 04.10.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальностіза ч.1ст.126КУпАП відсутні.

Доводи позивачки щодо скасування постанови із підстав невірного зазначення в оскаржуваній постанові її прізвища, суд вважає неприйнятними.

Суд зазначає, що очевидна описка, допущена при написанні прізвища позивачки в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності не може бути самостійною підставою для скасування постанови та звільнення від адміністративної відповідальності, а підлягає виправленню органом, який складав постанову.

Позивачка не заперечує, що була учасником подій, викладених в постанові. Заперечення позивачки по суті стосуються лише наявності її вини у вчиненні адміністративного правопорушення. Інші відомості щодо написання імені, по батькові, дати та місця народження позивачки у постанові та паспорті дають підстави достовірно стверджувати, що оскаржувана постанова складена щодо позивачки.

Щодо роз`яснення прав ОСОБА_1 , то на відео зафіксовано запитання поліцейського чи потрібно ОСОБА_1 роз`яснити права ще раз, оскільки були уже зачитані, ОСОБА_1 вказала вона знає права. ОСОБА_1 надавала пояснення поліцейському, висловлювала заперечення щодо проїзду нею перехрестя на заборонний сигнал світлофора, клопотала про огляд відеофіксації порушення нею правил дорожнього руху, яке було заволодено інспектором.

Судом не встановлено, що мав місце факт порушення права ОСОБА_1 на захист. До того ж, у цій справі участь захисника не є обов`язковою та позивачка правом отримання послуг адвоката скористалася, оскарживши постанову до суду.

Крім того, суд зважає на ту обставину, що беззаперечним та очевидним є факт порушення позивачкою ч.1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом не маючи полісу (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Поліцейським при винесенні оскаржуваної постанови було застосовано положення ч. 2 ст. 36 КУпАП та адмінстягнення накладено на позивачку за приписами цієї норми права в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто за ч.2 ст.122 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 510 грн.

Оскільки відповідачем належними та допустимими доказами доведений факт вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, але не доведено вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, суд дійшов висновку, що слід скасувати рішення відповідача в частині притягнення позивачки до відповідальності за ч.2 ст.122КУпАП, змінивши захід стягнення на санкцію, передбачену ч.1 ст.126 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 грн.

Оцінку іншим доводам сторін суд не наводить, як таким, що не впливають на висновки суду.

Отже, суд частково задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат

Частиною 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З наявної в матеріалах справи квитанції вбачається, що позивачкою сплачено судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 605.60 грн

Враховуючи той факт, що позов ОСОБА_1 задоволено частково та дотримуючись вимог ст.139 КАС України, суд стягує на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 302.80 грн, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Житомирській області.

Керуючись статтями 241, 242, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора СРПП Бердичівського РВП капітана поліції Пушкарука Юрія Миколайовича про скасування постанови відмовити повністю.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови задовольнити частково.

Постанову серії БАД №559478від 04.10.2024 скасувати в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП.

Виключити з тексту постанови серії БАД №559478від 04.10.2024 посилання на ст.36 КУпАП.

Змінити застосоване вказаною постановою стягнення з адміністративного штрафу у розмірі 510 грн на адміністративне стягнення у вигляді у виді штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 грн.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови серії БАД №559478 від 04.10.2024, в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управлінняНаціональної поліціїв Житомирськійобласті на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 302 гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач 1: Інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції Бердичівського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській капітан поліції Пушкарук Юрій Миколайович, місцезнаходження: м. Бердичів, вул. Героїв України, 67.

Відповідач 2: Головне управління Національної поліції в Житомирській області, місцезнаходження: м. Житомир, вул. Старий Бульвар, 5/37, код ЄДРПОУ 40108625;

Суддя: І.Ю. Хуторна