Рішення № 119709725, 20.05.2024, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1/23

Провадження №2/477/438/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої - судді Саукової А.А.,

за участю секретаря Купрейчик К. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Жовтневого районного суду Миколаївської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом в.о. керівника Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

за участі сторін:

прокурора Татаревич М.В.,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2023 року в.о. керівника Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Мішково-Погорілівської сільської ради звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення на користь Мішково-Погоріловської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області кошти пайової участі у розмірі 85335,30грн.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що у період з 31.01.2020р. по 04.02.2020р. на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 31.01.2020 № МК 061200310834 ОСОБА_1 здійснено нове будівництво індивідуального житлового будинку в с. Мішково-Погорілове Миколаївського (Вітовського) району Миколаївської області.

11.02.2020 року Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків ( відповідальності) належить до об`єктів із незначними наслідками(СС1). Будівництво об`єкта здійснено на підставі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4823383000:02:084:0001.

Будівництво здійснено на підставі проектної документації від 27.01.2020р. та декларації про готовність № МК 141200421045, відповідно до якої нове будівництво індивідуального житлового будинку площею 639,9 кв.м. у с. Мішково-Погорілове Миколаївського (Вітовського) району Миколаївської області є закінченим та об`єкт готовий до експлуатації.

Посилаючись на ст. 1212 ЦК України, п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в України» зазначає, що ОСОБА_1 , як замовник будівництва, мала сплатити до місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту ( пайова участь) у розмірі 2 відсотка вартості об`єкта, площа якого перевищує 300квадратних метри, а саме 85335, 3 грн, які просить стягнути з відповідачки.

У відзиві представник позивачки адвокат Бортик Р.О. проти позову заперечував, зазначивши, що позов поданий неналежним позивачем, також зазначав про відсутність у позивачки обов`язку сплачувати пайовий внесок, оскільки з 01.01.2020 року втратила чинність норма закону, яка встановлювала поняття та регулювала питання сплати пайової участі замовників будівництва.

У відповіді на відзив представник позивача зазначила про наявність підстав для звернення прокуратури з зазначеним позовом в інтересах держави, оскільки орган, який мав вжити відповідних заходів Мішково-Погорілівська сільська рада Миколаївського (Вітовського) району Миколаївської області, будучи обізнаною про несплату ОСОБА_1 пайової участі, жодних заходів, спрямованих на захист порушених інтересів щодо стягнення з відповідача до місцевого бюджету кошти не вжила. Наполягала на правомірності стягнення коштів з відповідачки, посилаючись на абз. 2 п.2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в України», оскільки будівництво розпочате 31.01.2020 року.

В судовому засіданні прокурор позов підтримала, просила його задовольнити з викладених у заяві підстав.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві, додатково зазначивши про безпідставність розрахунку з посиланням на Наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 02.12.2029р. № 286, яким передбачена вартість площі квартир у багатоквартирному житловому будинку.

Мішково-Погорілівська сільська рада Миколаївського (Вітовського) району Миколаївської області в судове засідання свого представника не направила, відповідно до наданої заяви просили справу розглянути у їх відсутність та вирішити позов згідно діючого законодавства.

Вислухавши думку прокурора, представника відповідачки, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів, суд дійшов наступного висновку.

11.02.2020року УправліннямДержавної архітектурно-будівельноїінспекції у Миколаївській області зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта,що закласом наслідків(відповідальності)належить до об`єктів із незначними наслідками (СС1), а саме6 нове будівництво житлового будинку в с. Мішково-Погорілове Вітовського району Миколаївської області, замовником якого є ОСОБА_1 .

Будівництво вказаного об`єкта здійснено напідставі документів,що посвідчуютьправо власностіна земельну ділянку:витягу зДержавного реєструречових правна нерухомемайно про реєстрацію прававласності від13.01.2020№ 96079369;реєстраційний номер об`єкта нерухомогомайна:2006039248233,номер записупро правовласності: 35013920 від 10.01.2020; підстава виникнення права власності: витяг з Державного реєструречових правна нерухомемайно прореєстрацію правта їх обтяжень від26.02.2016№ 3095220;витяг зДержавного реєструречових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.02.2016№ 54090292;витяг зДержавного реєструречових правна нерухомемайно про реєстрацію правта їхобтяжень від26.02.2016№ 54094082;витяг здержавного земельного кадаструвід 18.12.2019№ НВ 4808235492019;підстава внесення запису:рішення продержавну реєстраціюправ таїх обтяжень(звідкриттям розділу) № 50627365, кадастровий номер 4823383000:02:084:0001.

Будівництво вищевказаного об`єкта здійснено на підставі проєктної документації від27.01.2020та деклараціїпро готовність№ МК141200421045, відповідно до якої нове будівництво індивідуального житлового будинку у с.Мішково-ПогоріловеМиколаївського (Вітовському)району Миколаївської області є закінченимта об`єктготовий до експлуатації.

Відповідно до зазначеної декларації дата початку будівництва 31.01.2020р., дата закінчення будівництва 04.02.2020 р., кошти пайової участі не залучались.

На підставі заяви ОСОБА_1 рішенням виконавчого комітету Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївського (Вітовського) району Миколаївської області від 14.02.2020р. № 10 земельній ділянці з кадастровим номером 4823383000:02:084:0001, належній ОСОБА_1 , та житловому будинку присвоєне нове поштове літерне позначення - адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідачка до Мішково-Погорілівської сільської ради із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва «Нове будівництво житлового будинку в с. Мішково-Погорілове Вітовського району Миколаївської області» не звернулась та кошти пайової участі до місцевого бюджету не сплатила.

Відповідно до статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Статтею 131-1Конституції України на органи прокуратури покладена функція представництваінтересів державив судіу виключнихвипадках ів порядку, що визначені законом. Право прокурора звертатися до суду в інтересах держави передбачено також статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» та статті 56 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

У відповідності до частини 4 статті 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно зчастиною 3статті 23Закону України«Про прокуратуру»прокурор здійснює представництво всуді законнихінтересів державиу разіпорушення абозагрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чиінший суб`єктвладних повноважень,до компетенціїякого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз пункту3частини 1статті 131-1Конституції Українита частини 3статі 23Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише удвох випадках:за наявностіоргану,який може здійснювати захистінтересів держависамостійно таза відсутністютакого органу.

У першомувипадку прокурорнабуває правона представництво,якщо відповідний суб`єктвладних повноваженьне здійснюєзахисту абоздійснює неналежно.

«Не здійсненнязахисту» виявляєтьсяв усвідомленійпасивній поведінці уповноваженого суб`єктавладних повноважень вінусвідомлює порушення інтересів держави,має відповідніповноваження дляїх захисту,але всупереч цим інтересам за захистомдо судуне звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупностідій тарішень),спрямованій назахист інтересівдержави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясуванняобставин порушенняінтересів держави,обрання способуїх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Відповідно до пунктів 4-1частини 1 статті 71 Бюджетного кодексу України кошти пайової участіу розвиткуінфраструктури населеногопункту спрямовуютьсядо бюджету розвитку місцевого бюджету.

Частиною 3 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування єрухоме інерухоме майно,доходи місцевихбюджетів,інші кошти,земля,природні ресурси,що єу комунальнійвласності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Бюджетом розвиткузгідно зпунктом 19частини 1статті 1Закону України«Про місцеве самоврядування в Україні» визнаються доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку та зміцнення матеріально-фінансової бази.

Підпунктом 5 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Провнесення зміндо деякихзаконодавчих актівУкраїни щодостимулювання інвестиційної діяльностів Україні»передбачено,що кошти,отримані якпайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортноїта соціальноїінфраструктури відповідногонаселеного пункту.

Отже,орган місцевогосамоврядування,до компетенціїякого віднесені повноваження здійснювати захист інтересів держави в галузі бюджету, фінансів, цін та у галузі будівництва, є Мішково-Погорілівська сільська рада Миколаївського (Вітовського) району Миколаївської області.

Однак,Мішково-Погорілівською сільською радою Миколаївського (Вітовського)району Миколаївськоїобласті самостійно не вжито заходів до стягнення з ОСОБА_1 у судовому порядку коштів пайової участі.

Миколаївською окружноюпрокуратурою 07.11.2022рокускерований запитдо Мішково-Погорілівськоїсільської радиМиколаївського (Вітовського)району Миколаївськоїобласті,в якомуповідомлено провиявлене порушення та необхідність вжиття заходів реагування,з метою їх усунення.

Від Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївського(Вітовського)району Миколаївськоїобласті надійшла відповідь про те, що заяви щодо отримання вимог по пайовій участі від замовника об`єкта будівництва «Нове будівництво житлового будинку в с. Мішково-Погорілове, Вітовський район, Миколаївська область» не надходили.

Разом із тим, замовник об`єкта будівництва 12.02.2020року звернувся до сільської ради з заявою про присвоєння адреси вищевказаному об`єкту будівництва,тим самимпоінформувавши органмісцевого самоврядуванняпро побудову натериторії громадинового житловогобудинку.При цьому,об`єкт будівництва було прийнято в експлуатацію 11.02.2020року, відтак, на думку уповноваженого органуукладення договорупро пайовуучасть післявведення об`єкта будівництва в експлуатацію суперечить чинному законодавству.

Отже,не дивлячисьна обізнаністьМішково-Погорілівськоїсільської радиМиколаївського (Вітовського)району Миколаївськоїобласті про фактнесплати пайовоїучасті ОСОБА_1 з 12.02.2020року,останньою не вжитожодних заходів,спрямованих назахист порушенихінтересів щодо стягненняз відповідачадо відповідногомісцевого бюджетукоштів для створення і розвиткуінфраструктури населеного пункту.

Вказане,на думкусуду,є достатньоюпідставою длязвернення прокурораз позовомдо судув інтересах держави, відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та статті56ЦПК України.

Крім того, суд звертає увагу, що після звернення прокурора до суду з позовом від Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївського (Вітовського) району Миколаївської області будь-яких заяв, окрім неможливості участі в судових засіданнях та вирішення позову відповідно до діючого законодавства, до суду не надходило.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначеніЗаконом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI(далі - Закон № 3038-VI).

Застаттею 1 Закону № 3038-VIзамовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Частиною першоюстатті 2 цього Законувказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

Нормамистатті 40 Закону № 3038-VIбуло визначено обов`язок у передбачених цимЗакономвипадках щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту до прийняття такого об`єкта в експлуатацію, а також обов`язок щодо укладення відповідного договору про пайову участь, положеннями якого мала бути визначеною належна до перерахування сума (розмір пайової участі).

Відповідно доЗакону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в України» від 20.09.2029 року № 132-ІХ ( далі - Закон №132-IX )статтю 40 Закону № 3038-VIбуло виключено з 1 січня 2020 року.

Таким чином, починаючи з 01.01.2020 передбачений до цьогостаттею 40 Закону № 3038-VIобов`язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту перестав існувати.

Разом з тим, абзацом першим пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX визначено, що договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

Абзацом другим пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку: розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом) для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування. Пайова участь не сплачується у разі будівництва індивідуальних(садибних)житлових будинків,садових,дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках.

У ПостановіВеликої ПалатиВерховного Судувід 14грудня 2021року (справа №643/21744/19)визначено,що у зв`язку з порушенням замовником будівництва зобов`язання про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та сплати пайового внеску у позивача виникає право вимагати стягнення коштів на підставістатті 1212 ЦК України.

Вирішуючи правові питання щодо підстав та порядку пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, зокрема, у випадку, якщо початок будівництва відбувся після 01.01.2020, але до 01.01.2021, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в Постанові від 20 липня 2022 року ( справа № №910/9548/21) здійснив аналіз правового регулювання вказаних правовідносин та дійшов таких висновків.

Норми абзацу першого та другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX не перебувають у взаємозв`язку та не є взаємодоповнюючими.

Зі змісту наведених норм вбачається, що передбачений прикінцевими та перехідними положеннямиЗакону № 132-IXпорядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для: (1) об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені; (2) об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

Тож у вказаних двох випадках, ураховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає:

- для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;

- для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.

Відтак колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що для об`єктів, будівництво яких розпочато раніше (однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію і якщо договори про сплату пайової участі до 01.01.2020 не були укладені) або будівництво яких розпочате у 2020 році, абзацом другим пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX визначено обов`язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об`єкта в експлуатацію.

Такі висновки Верховного Суду у цій справі відповідають загальним принципам рівності та справедливості, є націленими на те, щоб замовник будівництва, який розпочав його до 01.01.2020 та добросовісно виконав встановлений законом (статтею 40 Закону № 3038-VI) обов`язок щодо пайової участі, був у однакових ринкових умовах із забудовником, який аналогічно розпочав будівництво у попередні роки до 01.01.2020, але до цієї дати такого обов`язку не виконав, можливо навіть свідомо затягуючи процес здачі об`єкта будівництва в експлуатацію до 01.01.2020 з метою уникнення сплати пайової участі.

Таким чином, касаційний суд зауважує, що у випадку, якщо замовниками вищевказаних об`єктів будівництва не буде дотримано передбаченого прикінцевими та перехідними положеннямиЗакону № 132-IXобов`язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію, то, ураховуючи викладені у постанові від 14.12.2021 зі справи № 643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту буде звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставістатті 1212 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що будівництво житлового будинку відповідачкою розпочато та завершено у 2020році, про що свідчить Декларація про готовність до експлуатації об`єктавід 11.02.2020р.,(відповіднодо якоїзазначена датапочатку будівництва 31.01.2020р.,дата закінченнябудівництва 04.02.2020р.,),суд приходитьдо висновкупро виникненняу останньоїобов`язку перерахувати довідповідного місцевогобюджету пайовоїучасті (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об`єкта в експлуатацію.

А оскільки ОСОБА_1 такого обов`язку не дотримано, грошові кошти пайової участі підлягають стягненню з неї на підставі ст. 1212 ЦК України, як безпідставно збережені грошові кошти у розмірі 85335,2грн.

Щодо розмірупайового внеску,суд зазначає,що зазначенасума розрахованапозивачем напідставі пункту2Розділу ІІ"Прикінцевіта перехідніположення"Закону України«Про внесеннязмін додеяких законодавчихактів Українищодо стимулювання інвестиційної діяльностів Україні»(зурахуванням площіжитлових будинківдо 300кв.м.,стосовно якихпайова участьне сплачується)та НаказуМіністерства розвитку громад та територій України від 02.12.2019року № 286 «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України», відповідно до якого вартість 1 кв.м.площі квартир у будинку (з урахуванням ПДВ) станом на 01.09.2019 по Миколаївській області складає 12 553 грн.

Щодо посиланняпредставника відповідачана те,що вказанимНаказом передбаченіпоказники вартостіквартир,що вказуєна те,що ціпоказники розраховуютьсялише щодоквартир убагатоквартирних будинкахта нестосуються індивідуальногожитлового будинку,суд зазначає,що зазначенимНаказом визначено,що нимзатверджуються показники опосередкованої вартості спорудження житла відповіднодо ЗаконуУкраїни від20вересня 2020року №132-ІХ«Про внесеннязмін додеяких законодавчихактів Українищодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні».

Впункті 2Прикінцевих таперехідних положеньЗакону Українивід 20вересня 2020року №132-ІХ«Про внесеннязмін додеяких законодавчихактів Українищодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» міститься пряме посилання на розмір пайової участі для житлових будинків, який становить ( якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом) - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування. А Порядком залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури М.-Погорілівської сільської ради, затвердженого Рішенням УІІ позачергової сесії 7 скликання від 26 липня 2026 року №4 визначений граничний розмір пайової участі, який не може перевищувати 4 відсотка загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта для житлових будинків.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обгрунтованість та доведеність позовних вимог, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положеньстатті 141ЦПК України з відповідачки належить стягнути судові витрати по справі на користь Миколаївської обласної прокуратури.

Керуючись статями258,259,263,265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов виконуючого обов`язки керівника Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Мішково-Погорілівської сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової карки платника податків НОМЕР_1 , на користь Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області кошти в сумі 85335 (вісімдесят п`ять тисяч триста тридцять п`ять) грн. 30коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової карки платника податків НОМЕР_1 , на користь Миколаївської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м.Києва, МФО 820172, р/р НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

позивачвиконуючий обов`язки керівника Миколаївської окружної прокуратури Зінич Г., адреса: вул. Бузький бульвар 15, м. Миколаїв, 54006, ЄДРПОУ 02910048;

позивач - Мішково-Погорілівська сільська рада Миколаївської області, адреса: вул. Миру 38, с. Мішково-Погорілове, Миколаївського району Миколаївської області, 57214, ЄДРПОУ 04375257;

відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової карки платника податків НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складений 20 травня 2024 року.

Суддя А. А. Саукова