Постанова № 11969074, 04.10.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2010 року Справа № 28/304-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Білецької Л.М.–доповідача

суддів: Виноградник О.М., Герасименко І.М.

при секретарі судового засідання: Ковзиков В.Ю.

від позивача: Субочева Т.Г., представник, довіреність № б/н від 21.05.10;

від відповідача: Пащук В.В., представник, довіреність № 15 від 01.01.10;

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" м.Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.10р.

у справі №28/304-10

за позовом: Закритого акціонерного товариства "МТЕК" м.Київ

до: Державного підприємства "Придніпровська залізниця"м.Дніпропетровськ

про стягнення 14 089 464 грн. 70 коп.

ВСТАНОВИВ:

2.07.2010 р. до господарського суду Дніпропетровської області звернувся позивач ЗАТ “МТЕК” до відповідача ДП “Придніпровська залізниця” з позовною заявою про стягнення заборгованості по договору фінансового лізингу, у тому числі основної заборгованості 13 472 298, 38 грн., пені 143 218, 07 грн., 333 857, 37 грн., трьох процентів річних 140 090, 89 грн., а всього 14 089 464, 70 грн.

20.07.2010 р. рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі №28/304-10 (суддя Манько Г.В.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі за їх обґрунтованістю і доведеністю належними доказами.

Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач - Державне підприємство "Придніпровська залізниця", звернувся з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в якій посилаючись те, що за своєю правовою природою валютне коригування і є захистом від інфляції, а тому стягнення додатково суми інфляційних є надмірним. Просить змінити рішення суду, зменшити суми стягнення до 6 340 563,87 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів, 31 618, 09 грн. пені, 30 956, 87 грн. трьох відсотків річних. На обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач наводить судову практику у справі №38/305 (постанова ВГСУ від 12.02.2002 р.), у відповідності до якої курсова різниця є збитками кредитора, вимоги по стягненню яких ним не були заявлені. Додана також постанова ВГСУ від 23 липня 2009 р. у справі № 15/351-08, у відповідності до якої сума, що виникає у зв'язку з курсовою різницею, і є інфляційними втратами. Нарахування пені та трьох процентів річних на суму інфляційних втрат чинним законодавством не передбачено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.08.10р. апеляційну скаргу призначено до розгляду.

ЗАТ “МТЕК” надано відзив на апеляційну скаргу ДП "Придніпровська залізниця" в якому зазначено, що доводи та вимоги викладені в скарзі є необґрунтованими, просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як видно із матеріалів справи, 10.05.07р. між ЗАТ “МТЕК” (далі позивач) та ДП "Придніпровська залізниця" (далі відповідач) було укладено договір фінансового лізингу № ПР/В- 071137/НЮ. (а.с. 13-18)

Відповідно до умов договору фінансового лізингу Позивач, який являється лізингодавцем, зобов'язувався на умовах визначених договором набути у власність п'ятсот напіввагонів серійного виробництва моделі 12 - 9745 ТУ У 35.2-01124454-032-2004, укомплектованих модернізованими візками моделі 18-00 та передати їх у користування Відповідачу, який згідно з договором фінансового лізингу являється лізингоодержувачем (п. 1.1. договору фінансового лізингу).

Також позивачем та відповідачем підписано додаткову угоду від 06.11.2008р. №7 до Договору фінансового лізингу №Пр/В-071137/НЮ від 10.05.2007р. в якій викладено п. 3.2 Договору в наступній редакції:"3.2 Лізингові платежі за цим Договором сплачуються Лізингоодержувачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавця у розмірі, визначеному у Загальному графіку лізингових платежів (Додаток №13 до цього Договору) та скоригованому, у разі зміни офіційного курсу НБУ швейцарського франку до гривні на дату сплати відповідного лізингового платежу порівняно з цим курсом на дату підписання цього Договору. В разі, якщо на момент нарахування лізингового платежу розмір винагороди Лізингодавцю за отримане в лізинг Майно у складі такого лізингового платежу буде становити суму, що перевищує подвійну облікову ставку НБУ, встановлено на день нарахування такої винагороди за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим Договором, розраховану від загальної вартості Майна, то сума такого перевищення є об"єктом оподаткування ПДВ. Всі лізингові платежі сплачуються не пізніше 23 числа місяця сплати відповідного платежу.

У п. 10.3 договору фінансового лізингу Сторони дійшли згоди, що у разі прострочення оплати лізингового платежу, Відповідач повинен сплатити пеню у розмірі 0,01% від суми "заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування пені, за кожний день прострочення.

Матеріали даної справи підтверджують, що Позивач передав а Відповідач прийняв майно в лізинг - чотириста п'ятдесят напіввагонів моделі 12 - 9745, зокрема доказом зазначених обставин є Акт приймання - передачі майна в лізинг від 27 червня 2007 року, що засвідчує прийняття Відповідачем 50 піввагонів, Акт приймання - передачі майна в лізинг від 31 липня 2007 року, що засвідчує прийняття Відповідачем 58 піввагонів, Акт приймання - передачі майна в лізинг від 31 липня 2007 року, що засвідчує прийняття Відповідачем 42 піввагонів, Акт приймання - передачі майна в лізинг від 11 вересня 2007 року, що засвідчує прийняття Відповідачем 70 піввагонів, Акт приймання - передачі майна в лізинг від 10 жовтня 2007 року, Лфщо засвідчує прийняття Відповідачем 25 піввагонів, Акт приймання - передачі майна в лізинг від 31 жовтня 2007 року, що засвідчує прийняття Відповідачем 45 піввагонів, Акт приймання -передачі майна в лізинг від 26 листопада 2007 року, що засвідчує прийняття Відповідачем 35 піввагонів, Акт приймання - передачі майна в лізинг від 29 листопада 2007 року, що засвідчує прийняття Відповідачем 15 піввагонів, Акт приймання - передачі майна в лізинг від 29 листопада 2007 року, що засвідчує прийняття Відповідачем 50 піввагонів та Акт приймання -передачі майна в лізинг від 30 листопада 2007 року, що засвідчує прийняття Відповідачем 60 піввагонів.

Таким чином, Позивач свої зобов'язання за договором фінансового лізингу

виконав належним чином.

Відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконав та утворилась заборгованість зі сплати лізингових платежів сумі 13 178 130 грн. 51 коп.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції, сторони у договорі передбачили сплату лізингових платежів з урахуванням курсової різниці. На думку скаржника це і є збитки від інфляції, проте погодилися з таким доводами неможливо, зважаючи на наступне.

Сторонами не заперечується, що коригування суми заборгованості до курсу інфляції валюти було передбачено в договорі не у зв’язку з інфляційними процесами, а тому, що позивач для придбання предмету лізингу уклав кредитний договір в іноземній валюті –швейцарському франку.

Як зазначено у наказі Державного казначейства України “Про затвердження Порядку відображення в обліку операцій в іноземній валюті” від 24.07.01р. № 126 та Наказі Міністерства Фінансів України “Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 “Вплив змін валютних курсів” від 10.08.00р. № 193 курсова різниця –це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валити при різних валютних курсах.

Стосовно ж індексу інфляції, то його введення пов’язано з метою підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін для гарантування забезпечення достатнього життєвого рівня населення України. Індекс інфляції (індекс споживчих цін) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях (ст. 3 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”).

За таких підстав, коли курсова різниця передбачена сторонами для виплат позивачем заборгованості по кредитному договору, а індекс інфляції за своєю правовою природою відображає купівельну спроможність в цілому, немає перешкод для стягнення заборгованості з урахуванням і курсової різниці як різниці між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах і індексу інфляції як відображення купівельної спроможності позивача у відповідності до чинного законодавства, а саме ст. 625 ЦК України, яка була вірно застосована судом першої інстанції до даних правовідносин.

Таким чином, зазначені вище обставини доводять, що Відповідачем всупереч умовам договору та ст. 526 ЦК України, яка передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, було порушено виконання взятих на себе зобов'язань, тим самим було завдано шкоду правам та інтересам Позивача.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно задоволено позові вимоги, оскільки, підтвердженні матеріалами справи та обґрунтовані.

Колегія суддів вважає, що господарським судом повно, всебічно та об’єктивно розглянуто всі обставини справи їм надана належна правова оцінка, рішення господарського суду відповідає вимогам закону і підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.10р. у справі № 28/304-10 –залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" м.Дніпропетровськ –без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя                                                   О.М. Виноградник

Суддя І.М. Герасименко