Рішення № 119689423, 12.06.2024, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2024 р. № 400/4696/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачівГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54008, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, майдан Волі, 3, м.Тернопіль, Тернопільський район, Тернопільська область, 46001, провизнання протиправним та скасування рішення від 07.12.2023 № 143550004565; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивачка) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про:

визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 07.12.2023 № 143550004565 про відмову у призначенні пенсії за віком;

зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву позивачки про призначення пенсії за віком від 03.01.2024, зарахувавши до страхового стажу всі періоди роботи, які зазначені в трудовій книжці серія НОМЕР_1 , дата заповнення 05.05.1980.

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області протиправно не зарахували до її страхового стажу періоди роботи згідно з її трудовою книжкою, оскільки на першій сторінці її прізвище російською мовою не відповідає прізвищу згідно з паспортних даних. В наслідок цього, органом Пенсійного фонду України було прийнято рішення про відмову їй у призначені пенсії за віком.

У відзиві на позовну заяву від 05.06.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та у відзиві на позовну заяву від 06.06.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області просили відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Відзиви аргументовано тим, що до страхового стажу позивачки не підлягає зарахуванню періоди роботи згідно з трудової книжки серія НОМЕР_1 , дата заповнення 05.05.1980, оскільки всупереч приписам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України ід 29.07.1993 № 58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110, на першій сторінці трудової книжки зазначено прізвище, яке не відповідає паспортним даним позивачки.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) (без виклику сторін у судове засідання).

Розглянувши заяви по суті, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Згідно із записами у трудовій книжці позивачки серія НОМЕР_2 , дата заповнення 05.05.1980, перша її сторінка заповнена російською мовою і на ній прізвище позивачки « ОСОБА_2 » виправлено спочатку на « ОСОБА_3 », а потім знов на « ОСОБА_2 ».

На титульному аркуші трудової книжки позивачки Снігурівським районним центром зайнятості Миколаївської області зроблено запис українською про те, що прізвище ОСОБА_3 змінено на ОСОБА_4 у зв`язку з розірванням шлюбу.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 05.12.2023 № 00042592715 23.05.1981 у зв`язку з укладанням шлюбу позивачка змінила прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_3 ».

Згідно зі свідоцтвом про розірвання шлюбу від 14.11.1995 НОМЕР_3 позивачка змінила прізвище « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ».

06.12.2023 позивачка подала до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області заяву за призначенням / перерахунком пенсії, в якій просила призначити їй пенсію за віком. До цієї заяви вона додала, зокрема, трудову книжку серія НОМЕР_2 , дата заповнення 05.05.1980.

У зв`язку з тим, що призначення / перерахунок пенсії здійснюється за екстериторіальним принципом, вищенаведена заява позивачки була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, яке 07.12.2023 прийняло рішення № 143550004565 про відмову у призначенні пенсії.

Вказана відмова аргументована тим, що страховий стаж позивачки становить 08 років 03 місяці 04 дні при необхідному страховому стажу, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», не менше 31 року. За доданими документами до страхового стажу позивачки не враховано періоди роботи згідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 , дата заповнення 05.05.1980, оскільки на першій сторінці трудової книжки зазначено прізвище « ОСОБА_2 » (російською мовою) не відповідає прізвищу « ОСОБА_4 » (російською мовою) згідно з паспортними даними.

Вважаючи таке рішення органу Пенсійного фонду України протиправним, позивачка звернулася до суду з цим позовом. Так, позивачка переконана, що такими діями відповідачів порушено її право на призначення та отримання пенсії за віком.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». (далі Закон № 1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Абзацом тридцять шостим статті 1 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного страхування.

Згідно з абзацом першим пункту 1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV цей Закон набирав чинності з 01.01.2004.

Тому страховий стаж обчислюється за період роботи:

до 31.12.2003 на підставі документів і в порядку, визначених законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV, тобто Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

після 01.01.2004 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Отже, період роботи позивачки до 01.01.2004 може бути зарахований до страхового стажу лише на підставі документів і в порядку, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Пунктом «а» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Відтак періоди роботи позивачки до 01.01.2004 згідно зі статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» можуть бути зараховані до страхового (трудового) стажу на підставі документів, що їх підтверджують.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Тому в разі наявності трудової книжки страховий стаж за періоди роботи до 01.01.2004 встановлюється на підставі відповідних записів у ній. При цьому на тривалість страхового стажу не впливає юридичний факт отримання чи не отримання застрахованою особою заробітної плати за відповідний період.

Позивачка при подані органу Пенсійного фонду України заяв про призначення /перерахунок пенсії додала до неї копію своєї трудової книжки.

Проте, підставою для незарахування до страхового стажу відповідних періодів роботи позивачки в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову у призначені пенсії від 07.12.2023 № 143550004565 вказано те, що згідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 , дата заповнення 05.05.1980, оскільки на першій сторінці трудової книжки зазначено прізвище « ОСОБА_2 » (російською мовою) не відповідає прізвищу « ОСОБА_4 » (російською мовою) згідно з паспортними даними.

Згідно з абзацами першим і другим пункту 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України ід 29.07.1993 № 58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110, зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.

Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.

Суд встановив, що відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 05.12.2023 № 00042592715 23.05.1981 у зв`язку з укладанням шлюбу позивачка змінила прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_3 ».

Згідно зі свідоцтвом про розірвання шлюбу від 14.11.1995 НОМЕР_3 позивачка змінила прізвище « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ».

У трудовій книжці у серія НОМЕР_2 , дата заповнення 05.05.1980, запис про зміну прізвища здійснений російською мовою: спочатку прізвище « ОСОБА_2 » виправлено на « ОСОБА_3 », а потім знов на « ОСОБА_2 ».

Водночас на титульному аркуші трудової книжки позивачки Снігурівським районним центром зайнятості Миколаївської області зроблено запис українською про те, що прізвище ОСОБА_3 змінено на ОСОБА_4 у зв`язку з розірванням шлюбу.

У паспорті громадянина України позивачки її прізвище українською та російською зазначено однаково, як « ОСОБА_4 ».

Таким чином, у трудовій книжці паспортним даним не відповідає прізвище позивачки, який написаний російською, натомість у записах українською такі розбіжності відсутні.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» прізвище, імена та по батькові громадян України виконуються державною мовою відповідно до правил українського правопису, передаються шляхом транслітерації за допомогою літер відповідного алфавіту згідно із звучанням державною мовою та не перекладаються іншими мовами.

Частиною шостою статті 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» встановлено, що органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області протиправно взяло до уваги запис трудової книжки позивачки, зроблений російською, за наявності на титульному її аркуші даних про зміну прізвища позивачки українською.

Відтак відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати позивачці періоди її роботи до 31.12.2003, що зазначені у трудовій книжці позивачки серія НОМЕР_2 , дата заповнення 05.05.1980, на тій підставі, на першій сторінці трудової книжки зазначено прізвище « ОСОБА_2 » (російською мовою) не відповідає прізвищу « ОСОБА_4 » (російською мовою) згідно з паспортними даними, є протиправною.

Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 07.12.2023 № 143550004565 про відмову у призначенні пенсії є протиправним і підлягає скасуванню.

Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Що стосується позовних позивачки зарахувати їй усі періоди роботи, зазначені у її трудовій книжці, то суд вище зазначив, що страховий стаж обчислюється за період роботи після 01.01.2004 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а не за даними трудової книжки.

Тому позовні вимоги позивачки щодо зарахування до її страхового стажу періоди її роботи після 01.01.2004 на підставі даних виключно трудової книжки НОМЕР_2 , дата заповнення 05.05.1980, задоволенню не підлягають.

Щодо органу Пенсійного фонду України, який повинен здійснити повторний розгляд заяви позивачки про призначення пенсії за віком, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 2, абзацу п`ятого підпункту 3, підпункту 4 пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 21.12.2022 № 28-2), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 40/26485, головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань:

планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду;

організовує роботу управлінь Фонду щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства;

забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат.

Таким чином, належним відповідачем в адміністративних справах щодо повторного розгляду заяв про призначення пенсії є орган Пенсійного фонду України, який здійснює пенсійні виплати на території, на якій проживає заявник.

Оскільки позивачка проживає в Миколаївській області, тому Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області є належним відповідачем щодо вищевказаних позовних вимог.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Платіжною інструкцією від 20.05.2024, що міститься в матеріалах справи, підтверджується понесення позивачкою судових витрат у розмірі 1211,20 грн на сплату судового збору за подачу адміністративного позову. Оскільки цим рішенням позов задоволено, тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів необхідно стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме: по 605,60 грн з кожного (?1211,20 : 2 = ?605,60).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54008; код ЄДРПОУ: 13844159) та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський район, Тернопільська область, 46001; код ЄДРПОУ: 14035769) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 07.12.2023 № 143550004565 про відмову у призначенні пенсії за віком.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54008; код ЄДРПОУ: 13844159) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ) про призначення пенсії за віком від 03.01.2024, зарахувавши до страхового стажу всі періоди роботи до 31.12.2003, які зазначені в трудовій книжці серія НОМЕР_1 , дата заповнення 05.05.1980, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54020; код за ЄДРПОУ: 13844159) судовий збір у розмірі 605 (Шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

6. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський район, Тернопільська область, 46001; код ЄДРПОУ: 14035769) судовий збір у розмірі 605 (Шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

8. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

9. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Г.Ярощук

Рішення складено в повному обсязі 12 червня 2024 року