Ухвала суду № 11968937, 27.09.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"27" вересня 2010 р.4/01-12/2228 Суддя , розглянувши матеріали

за позовом НПП "Подільські Товтри" м. Кам'янець-Подільський

до ПП "Інфокар" м. Кам'янець-Подільський.

ДПзП "Автоінвестстрой-Хмельницький" м. Хмельницький

про 1) визнання правочину недійсним та повернення сторін у первісний стан

2) зобов'язання відповідача-1 повернути позивачу кошти отримані за автомобілі у повному обсязі

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду надійшла позовна заява НПП "Подільські товтри" до ПП "Інфокар" та ДПзП "Автоінвестстрой-Хмельницький" про визнання правочину недійсним та повернення сторін у первісний стан; про зобов'язання відповідача-1 повернути позивачу кошти отримані за автомобілі у повному обсязі.

Як вбачається вказана позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати, оскільки згідно доданого доручення до позовної заяви Макоцей С. наділений повноваженнями передбаченими ст.28 ГПК України, однак вказана стаття не визначає повноважень представника.

У відповідності до п. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).

Згідно п. 2 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

Як вбачається зі змісту позовної заяви вона подана НПП "Подільські товтри" до ПП "Інфокар" та ДПзП "Автоінвестстрой-Хмельницький" про визнання правочину недійсним та повернення сторін у первісний стан, проте вказані назви не відповідають повному найменуванню сторін по справі, що прямо передбачено в п. 2 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до вимог п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Згідно вимог п.4, 5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов,.

Як вбачається зі змісту поданих матеріалів, у позовній заяві не визначено позовних вимог до відповідача - 2, ДПзП "Автоінвестстрой-Хмельницький", не чітко визначено позовні вимоги до відповідача-1, ПП "Інфокар", оскільки із змісту позовної заяви вбачається, що укладено правочин з відповідачами, а із доданих матеріалів вбачається, що укладено два договори купівлі- продажу з різним предметом договору з відповідачем - 1.

У відповідності до вимог п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Крім того, відповідно до п. 5.27 Вимог до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003 затверджених Наказом Держспоживстандарту України 07.04.2003р. № 55 Відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

Як вбачається зі змісту поданих матеріалів, документи додані до позовної заяви не можна вважати доказами, оскільки вони не відповідають вимогам ст. 36 Господарського процесуального кодексу України та п. 5.27 Вимог до оформлювання документів (копії належним чином не засвідчені у викладеному ДСТУ порядку), а саме до позову додано ксерокопії взагалі не посвідчені.

Відповідно до вимог п.3 ст.57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи про сплату державного мита у встановленому порядку та розмірі.

У позовній заяві позивач просить зобов’язати відповідача-1 повернути позивачу кошти отримані за автомобілі у повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги складаються із двох відокремлених одна від іншої вимог майнового характеру, тобто, вимоги повернути кошти за автомобілі, вартість яких визначена договорами від 17.11.2008 року 80210 грн. та 119790 грн. та вимоги про визнання правочину недійсним.

Згідно п-п а), б) п.2, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із змінами згідно Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 р. та деяких інших законодавчих актів”, із заяв, що подаються до господарських судів майнового характеру, сплачується державне мито у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивачем подано докази сплати державного мита згідно банківської квитанції № 1262.258.1. від 08.09.2010 р. у сумі 85 грн.. лише за вимогою про визнання правочину недійсним, проте, не подано доказів сплати державного мита щодо іншої вимоги майнового характеру про повернення коштів за автомобілі.

Відповідно п.4 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Позивачем як доказ сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу подано банківську квитанцію № 1262.258.5 від 08.09.2010 р. про сплату 236 грн. за інформаційно-технічні послуги із зазначенням наступних реквізитів: отримувач –УДК в м. Хмельницький, код отримувача 23565225, банк отримувача: ГУДКУ у Хмельницькій області, код установи банку 815013, рахунок 31215259700002. Однак, з 21.06.2010р. відповідно до доручення Міністерства фінансів України, звернення Державної судової адміністрації України, листа Головного управління державного казначейства України у Хмельницькій області від 18.06.2010р. № 18.1-09/123-5094 відкриті окремі рахунки за кодами класифікації доходів бюджету для зарахування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в господарських судах: код бюджетної класифікації доходів 22050003, символом звітності 264, рахунок 31211264700002, одержувач УДК у м. Хмельницькому, МФО 815013, банк одержувача ГУДКУ у Хмельницькій області, ОКРО 23565225.

За таких обставин, банківська квитанція № 1262.258.5 від 08.09.2010 р. про сплату 236 грн. за інформаційно-технічні послуги не може бути належним доказом сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 57 ГПК України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 63 Господарського кодексу України, господарський суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:

- не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Пунктом другим ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

З доданих до позовної заяви поштових квитанцій №8491 та №8492 вбачається, що вони містять дату "08 вересня 2010 року", хоча позовна заява датована "22 вересня 2010р."

Тобто, позивачем, в порушення вимог ст. 57 ГПК України, не подано документів, що підтверджують відправлення відповідачам копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до п. 6 ст. 63 ГПК України суд повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо позивачем не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу без розгляду, при цьому вказавши, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п. 1, 2, 3, 4, 6, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачу без розгляду.

Додаток: позовна заява і додані до неї матеріали на 13 аркушах, в т.ч. банківська квитанція №1262.258.1. від 08.09.2010р. про сплату державного мита в сумі 85 грн., банківська квитанція №1262.258.5 від 08.09.2010р. про сплату 236 грн. за інформаційно-технічні послуги.

Суддя                                                                      

Віддруоквано 4 примірника:

1- в наряд,

2 - позивачу,

3, 4 - відповідачам.