Рішення № 119688843, 12.06.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2024 року справа №640/21497/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальне підприємство «Дарницьке лісопаркове господарство» про скасування державної реєстрації земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради (надалі позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (надалі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальне підприємство «Дарницьке лісопаркове господарство» про скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:66:457:0007, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Опришківська, 51.

В обґрунтування позовних вимог позивач заначив, що зміна в Державному земельному кадастрі цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:457:0007 лісогосподарського призначення на землі житлової і громадської забудови за відсутності відповідного рішення Київської міської ради та без урахування обмежень, передбачених ст.ст. 57, 63 Лісового кодексу України, суперечить вимогам чинного законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2022 (суддя Арсірій Р.О.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/21497/22 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

28.03.2023 від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла адміністративна справа № 640/21497/22 на виконання Закону України № 2825-IX від 13 грудня 2022 року Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду.

28.03.2023 року протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями цю справу передано на розгляд судді Харченко С.В.

Рішенням Вищої ради правосуддя №411/0/15-24 від 13 лютого 2024 ОСОБА_1 було звільнено з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до частини 9 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Частиною 14 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

На підставі вказаного справа підлягає прийняттю до провадження, а її розгляд починається спочатку.

Пунктом 3 визначено, засади використання автоматизованої системи документообігу Київського окружного адміністративного суду, затверджених рішенням зборів суддів Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2019 (з наступними змінами та доповненнями), Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України №30 від 26.11.2010 року (з наступними змінами і доповненнями), з метою додержання процесуальних строків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктами 2.3.3, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, підпункту 3.3.2 пункту 3.3 частини 3 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду Київського окружного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл справ на підставі Розпорядження від 19.02.2024 №62 р/ка.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №640/21497/22 передано 26.02.2024 на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 адміністративну справу №640/21497/22 прийнято до провадження судді Парненко В.С., ухвалено здійснювати розгляд справи спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.

Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

В матеріалах справи пояснення відповідача від 11.01.2023, згідно яких останній повідомляє, що заява про державну реєстрацію спірної земельної ділянки з доданими документами сформована та подана відповідним сертифікованим інженером-землевпорядником від імені замовника з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, засобами телекомунікаційного зв`язку в електронному вигляді. У відділі №5 управління надання адміністративних послуг ГУ Дергеокадастру у Сумській області, державний кадастровий реєстратор якого вчинив реєстрації даної ділянки, зазначені документи не зберігаються.

Також у матеріалах справи наявна подана 19.07.2023 відповідь на відзив, відповідно до якої позивач підтримує свої позовні вимоги та просить суд задовольнити позов.

Разом з тим, відзив на позовну заяву в матеріалах справи, яка надійшла до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., відсутній.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що рішенням виконкому Київської міської ради від 07.08.1956 № 1188 «Про утворення управління зеленої зони міста Києва при виконкомі Київської Міськради депутатів трудящих та затвердження структури, штатів, посадових окладів і статуту управління» Комунальне підприємство «Дарницьке лісопаркове господарство» є постійним лісокористувачем земельної лісової ділянки виділ 1 лісового кварталу № 28 Дніпровського лісництва.

За матеріалами лісовпорядкування та інформації КП «Дарницьке ЛПГ» від 22.09.2022 №248 вказана земельна лісова ділянка належить до вкритих лісовою рослинністю земель, лісів рекреаційно-оздоровчого призначення, розташовані в межах міст, селищ та інших населених пунктів. Даний виділ є сосновим насадженням природного походження сосни звичайної з домішкою інших деревних порід віком більше 120 років. Будь-які об?єкти житлової нерухомості, житлові будинки або інші споруди на землях виділу 1 лісового кварталу 28 Дніпровського лісництва ніколи не знаходились.

В ході проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12021100040002366 встановлено, що внаслідок використання недостовірних документів у вказаному виділі 1 лісового кварталу № 28 Дніпровського лісництва здійснено незаконну реєстрацію земельної ділянки з присвоєнням кадастрового номеру 8000000000:66:457:0007 та зі зміною її цільового призначення в Державному земельному кадастрі з ведення лісового господарства і пов?язаних з ним послуг на землі для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_2 на замовлення ОСОБА_3 проведені роботи з технічної інвентаризації житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

ФОП ОСОБА_2 складено довідку про технічні показники об?єкта та підтвердження поштової адреси від 21.05.2021 № 12/09, згідно якої виявлено житловий будинок літ. «А» загальною площею 42,0 кв.м, житловою 19,9 кв.м, який зі слів замовника побудований господарчим способом у 1991 році.

У подальшому на підставі вказаних документів приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Меженською К.С. відповідно до рішення від 31.01.2022 № 63156180 проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 , на житловий будинок загальною площею 42,0 кв.м на АДРЕСА_1 .

Наказом Міністерства юстиції України від 07.11.2022 № 4972/5 вказане рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської К.С. скасовано, оскільки державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на будинок здійснено всупереч вимогам п. 2 ч. 3 ст. 10, п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав не нерухоме майно та їх обтяжень», абз. 1 п. 12, абз. 2 п. 77 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 та використано документи, які не давали змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

З листа Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації від 13.10.2022 вбачається, що в реєстрі адрес у місті Києві відсутні відомості про документ стосовно присвоєння поштової адреси об?єкту нерухомості: АДРЕСА_1 .

У подальшому з метою протиправного набуття права користування земельною ділянкою лісового фонду в межах виділу 1 лісового кварталу 28 Дніпровського лісництва КП «Дарницьке ЛПГ» ОСОБА_3 ініційовано виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та приватним підприємством «Фірма «Інженер» на його замовлення 03.02.2022 розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Метою виготовлення на замовлення ОСОБА_3 технічної документації виступає уточнення та узгодження меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), впорядкування землекористування, забезпечення обліку та контролю за раціональним використанням земель, підготовка технічної земельно-кадастрової та правової документації для внесення даних державного земельного кадастру з присвоєнням кадастрового номера земельній ділянці та наданням ОСОБА_3 витягу з державного земельного кадастру на зазначену земельну ділянку.

У пояснювальній записці до технічної документації наявні недостовірні документи, а саме:

- довідка про технічні показники об?єкта та підтвердження поштової адреси про проведення ФОП ОСОБА_2 робіт з технічної інвентаризації житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;

- технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами.

На підставі вказаної технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 10.06.2022 державним кадастровим реєстратором Відділу №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Сумській області за заявою ОСОБА_3 від 22.02.2022 № 3В-970293962022 про державну реєстрацію земельної ділянки внесено відомості (здійснено реєстрацію) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:66:457:0007 та сформовано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 10.06.2022 № НВ-5900635062022.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.02.2022 № HB-5900635062022 зареєстровано земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 8000000000:66:457:0007, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; категорія земель: землі житлової та громадської забудови, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); вид використання земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Водночас за результатами розгляду скарги Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 13.10.2022 № 15-24699/0/1-22 щодо порушення сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_4 законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру під час виготовлення технічної документації щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , Кваліфікаційною комісією Держгеокадастру України 27.10.2022 встановлено, що ОСОБА_4 під час розроблення вказаної документації із землеустрою порушено вимоги чинного законодавства, в результаті чого до Державного земельного кадастру були внесені недостовірні відомості про земельну ділянку.

Позивач вважає, що зміна в Державному земельному кадастрі цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:457:0007 лісогосподарського призначення на землі житлової і громадської забудови за відсутності відповідного рішення Київської міської ради та без урахування обмежень, передбачених ст.ст. 57, 63 Лісового кодексу України, суперечить вимогам чинного законодавства, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог з урахуванням дії норми закону у часі, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Статтею 3 ЗУ «Про державний земельний кадастр» передбачено, що державний земельний кадастр базується на таких основних принципах як об`єктивність, достовірність та повнота відомостей у Державному земельному кадастрі; внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно вимог Закону.

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про державний земельний кадастр» внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні.

Статтею 11 ЗУ «Про державний земельний кадастр» визначено, що відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до норм та правил, технічних регламентів.

Згідно ч. 1 , ч. 2 ст. 21 ЗУ «Про державний земельний кадастр» відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру:

на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні;

на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками;

на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель;

на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) - у разі виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

Відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру:

а) щодо категорії земель:

на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;

на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки та комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту - щодо земельних ділянок, цільове призначення яких змінюється на підставі такої документації;

на підставі технічної документації із землеустрою - щодо інвентаризації земель;

б) щодо виду цільового призначення в межах певної категорії земель:

на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;

на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки відповідно до комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту.

У разі, якщо законом встановлена обов`язковість погодження зміни цільового призначення земельної ділянки з органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, фізичною, юридичною особою та/або відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, до заяви про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення (категорії земель та/або виду її цільового призначення) земельної ділянки додаються документи, що підтверджують таке погодження та/або забезпечення виконання зобов`язання з відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, у вигляді гарантії.

За змістом ст. 22 ЗУ «Про державний земельний кадастр» документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, мають відповідати законодавству.

Згідно ст. 24 ЗУ «Про державний земельний кадастр» для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа. Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Відповідно до ч. 10 ст. 24, державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Аналогічні підстави для скасування державної реєстрації земельних ділянок містить п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051.

Згідно ч. 6 ст. 24 ЗУ «Про державний земельний кадастр» підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є подання заявником документів, передбачених ч. 4 цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Як вже зазначалось, державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:457:0007 здійснена на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно ст. 28 ЗУ «Про землеустрій» розробники документації із землеустрою зобов`язані дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища, оцінки впливу на довкілля, а також норм і правил при здійсненні землеустрою; інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою.

Вимогами ст. 29 Закону України «Про землеустрій» передбачені загальні вимоги до змісту документації із землеустрою.

Так, документація із землеустрою у складі текстових матеріалів обов`язково містить пояснювальну записку, в якій зазначаються підстава проведення землеустрою (у тому числі рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, на підставі якого здійснюється розроблення документації із землеустрою);

- основні відомості про об`єкт (об`єкти) землеустрою;

- використані розробником нормативно-правові акти з питань здійснення землеустрою;

- використані розробником норми і правила у сфері землеустрою;

- використані розробником документи Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель;

- використані розробником відомості Державного земельного кадастру, а також Державного реєстру земель у разі внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, сформовані до 2013 року;

- використані розробником відомості Державного картографо-геодезичного фонду;

- використана розробником затверджена містобудівна документація, а також викопіювання із такої документації;

- опис процедури виконання топографо - геодезичних робіт (у разі їх виконання);

- опис та обґрунтування проектного рішення;

- інформація про проведення ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою (у разі їх проведення);

- інформація про наявні в межах об`єкта землеустрою будівлі, споруди та речові права на них (у разі формування земельних ділянок, внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру);

- інформація про наявні в межах об`єкта землеустрою обмеження у використанні земель (у разі формування земельних ділянок, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовану земельну ділянку, обмеження у використанні земель) із зазначенням підстави встановлення таких обмежень;

- виконавець робіт із землеустрою, його технічне і технологічне забезпечення;

- умови щодо зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок (у разі порушення ґрунтового покриву земельних ділянок у результаті реалізації проектного рішення);

- інформація про виконання передбачених законом вимог щодо погодження документації із землеустрою;

- інформація про дотримання вимог закону щодо погодження поділу, об`єднання, вилучення земельних ділянок.

Положеннями статті 55 ЗУ «Про землеустрій» передбачено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: завдання на складання технічної документації із землеустрою; пояснювальну записку; матеріали топографо-геодезичних робіт; кадастровий план земельної ділянки; перелік обмежень у використанні земельної ділянки; відомості про встановлені межові знаки.

Судом встановлено, що подана технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не відповідала вимогам Законів України «Про державний земельний кадастр» та «;Про землеустрій» в частині дотримання загальних вимог до змісту документації із землеустрою (ст. 29 Закону України «Про землеустрій»); забезпечення подання документів про погодження зміни цільового призначення земельної ділянки (ст. 21 Закону України «Про державний земельний кадастр»); використання у складі технічної документації із землеустрою завідомо недостовірних документів, які посвідчують право власності на неіснуючий житловий будинок.

Також на підставі скарги Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 13.10.2022 № 15-24699/0/1-22 щодо порушення сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_4 законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру під час виготовлення технічної документації відносно земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , Кваліфікаційною комісією Держгеокадастру України 27.10.2022 встановлено, що ОСОБА_4 під час розроблення вказаної документації із землеустрою порушено вимоги ст.ст. 20, 198 Земельного кодексу України, ст.ст. 29, 55 Закону України «Про землеустрій», а також ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та не перевірено факт наявності чи відсутності в натурі (на місцевості) будівель та споруд як і наявності лісових насаджень на проектованій земельній ділянці, в результаті чого до Державного земельного кадастру були внесені недостовірні відомості про земельну ділянку, що, як наслідок, призвело до порушення прав та/або законних інтересів територіальної громади міста Києва і КП «Дарницьке лісопаркове господарство». Крім того, вказана сформована земельна ділянка з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка)» не відповідає містобудівній документації за функціональним призначенням.

За таких обставин, державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:457:0007 проведена протиправно, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка не відповідала вимогам закону.

Щодо цільового призначення земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Пунктом 34 частини першої статті 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» установлено, що до питань місцевого значення належить регулювання сільськими, селищними, міськими радами земельних відносин.

Статтею 12 ЗК України визначені повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів, до яких, зокрема, належать: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно ст. 20 ЗК України віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу.

Відповідно до ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Судом встановлено, що Київською міською радою рішення про надання в користування та зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:457:0007 не приймалось, що підтверджується листом Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації від 21.09.2022 № 05716-11386.

Відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:66:457:0007 за функціональним призначенням належить до території лісів та лісопарків.

Зміни до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони відносно земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:457:0007 не вносились.

Таким чином суд дійшов висновку, що реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:457:0007 та внесення відомостей щодо її цільового призначення в Державному земельному кадастрі за відсутності відповідного рішення Київської міської ради про зміну цільового призначенні суперечить вимогам чинного законодавства.

Крім того, відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства, що, за змістом ст. 63 Лісового кодексу України, полягає в здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (п. «б» ч. І ст. 164 ЗК). Однією з основних особливостей правового режиму земель лісогосподарського призначення є нерозривний зв`язок їх використання з лісокористуванням.

Згідно ст. 57 Лісового кодексу України зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України. Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання для житлової, громадської і промислової забудови провадиться переважно за рахунок площ, зайнятих чагарниками та іншими малоцінними насадженнями.

Відповідно ст. 20 ЗК України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. Зміна цільового призначення особливо цінних земель та земельних лісових ділянок з метою їх використання для цілей, не пов`язаних із веденням лісового господарства, допускається виключно у разі: розміщення на них об`єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об`єктів соціально-культурного призначення, об`єктів, пов`язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов`язаних з їх експлуатацією; розміщення об`єктів промисловості на землях, визначених пунктом «а» частини першої статті 150 цього Кодексу; відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, визначених пунктами "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення.

Згідно ст. 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Таким чином, зміна в Державному земельному кадастрі цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення на землі житлової і громадської забудови без урахування обмежень передбачених ст.ст. 57, 63 Лісового кодексу України, ст. 20 Земельного кодексу України, суперечить вимогам чинного законодавства.

За статтею 178 Цивільного кодексу України передбачено, що об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншими чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмеження в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи. Види об`єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об`єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі.

Таким чином, земельні ділянки лісогосподарського призначення наділені надважливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною, тобто згідно зі статтею 178 Цивільного кодексу України належать до обмежено обороноздатних об`єктів.

Спірна земельна ділянка входить до складу земель лісогосподарського призначення КП «Дарницьке лісопаркове господарство», що свідчить про незаконну державну реєстрацію земельної ділянки та незаконну зміну її цільового призначення в Державному земельному кадастрі.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо пі порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною: визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ч.1 ст. 9, ч. 1 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 72, ч. 3 ст. 77 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають учасники справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного, саме суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести, що він діяв у межах, установлених законом, відповідно до повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Разом з тим, відповідачем у своєму відзиві не надав належних обґрунтувань, які б спростовували позовні вимоги позивача.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За наведених обставин у сукупності, позовні вимоги підлягають задоволенню у обраний позивачем спосіб захисту, що, на переконання суду, повністю відповідає принципам здійснення адміністративного судочинства.

Решта доводів учасників справи висновків суду по суті справи не змінюють.

Відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Судом встановлено, що судові витрати, пов`язані з розглядом вказаної судової справи, окрім сплаченого судового за подачу позовної заяви, відсутні, тому розподіл судових витрат не здійснюється

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальне підприємство «Дарницьке лісопаркове господарство» про скасування державної реєстрації земельної ділянки,- задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:66:457:0007, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Опришківська, 51.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.