Рішення № 11968804, 12.10.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2010 р. Справа № 64/245-10

вх. № 7856/5-64

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Ісаєв А.Б. за довіреністю №64 від 09.09.10.; відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Камтехсервіс", м. Харків;

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "АРАЗ", м. Харків;

про стягнення 29126,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Камтехсервіс" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "АРАЗ" суму індексу інфляції за період прострочки сплати основної суми боргу з 06.12.08р. по 01.06.10р. в розмірі 21965,11грн. та 3% річних за період прострочки сплати основної суми боргу з 06.12.08р. по 30.06.10р. в сумі 7161,50грн., а всього 29126,61грн. та витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач неналежним чином виконав свої вимоги за договором поставки №01.03/08 від 01.03.08р. та не виконав рішення господарського суду Харківської області від 14.09.2009р. по справі 53/188-09.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.09.2010р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 28.09.10 розгляд справи було відкладено на 12.10.10.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем 01.03.2008 року було укладено договір поставки № 01.03/08. Відповідно до даного договору, позивач, як постачальник зобов’язується поставити будівельні матеріали відповідачу, а відповідач зобов’язаний оплатити та прийняти продукцію. Відповідно до п.2.1. Договору постачальник виставляє покупцю рахунок, в якому зазначається номенклатура, кількість та ціна продукції згідно замовленню покупця та надсилає його покупцю будь яким зручним видом зв’язку. Пунктом 3.1. Договору визначено, що покупець здійснює оплату рахунку шляхом перерахування необхідної суми на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п.4.3 договору від 01.03.08 при відвантаженні продукції постачальник зобов'язується надати наступні документи: рахунок, накладну, податкову накладну.

Крім того, як встановлено судом, між сторонами 01.06.08 було укладено договір про надання послуг, відповідно до п.1.1 якого предметом є зобов'язання виконавця ТОВ ВКФ "Камтехсервіс" надавати замовнику ТОВ фірмі "Араз" послуги автокрана. Згідно п.2.2 вказаного договору оплата здійснюється на розрахунковий рахунок виконавця після підписання змінних рапортів та актів приймання виконаних робіт.

ТОВ “Камтехсервіс”, протягом строку дії договорів, за період з 01.03.08 по 30.09.08 виконувало свої зобов’язання - поставило відповідачу продукцію та надало послуги на загальну суму 617805,49 грн.

Факт виконання договірних зобов'язань позивачем за договором поставки від 01.03.08 та договором про надання послуг від 01.06.08 підтверджується наданими до матеріалів справи копіями видаткових накладних, довіреностей на отримання ТМЦ, рахунками-фактурами та двосторонніми актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з 01.03.08 по 30.09.08.

Однак відповідач за поставлену продукцію та надані йому послуги розрахувався лише частково на суму 417767,51 грн., заборгованість відповідача перед позивачем складає 200037,98 грн., що було підтверджено двостороннім актом звіряння взаємних розрахунків станом на 30.10.08, підписаним керівниками та скріплений печатками підприємств.

Представниками позивача в процесі розгляду справи 53/188-09 до матеріалів справи було подано письмові пояснення, у яких позивач підтвердив факт часткової оплати відповідачем заборгованості на суму 70 000,00 грн.

14.01.09 господарським судом Харківської області по справі № 53/188-09 було прийнято рішення, згідно резолютивної частини якого було вирішено:

Задовольнити позов ТОВ ВКФ “ Камтехсервіс ” частково.

Стягнути з ТОВ фірма «АРАЗ»(код ЄДРПОУ 21184056, адреса: м.Харків, вул. Дарвіна, 37) на користь ТОВ ВКФ „Камтехсервіс” (код ЄДРПОУ 25190220, адреса: м. Харків, ГСП-2, вул. Северна,4) суму основного боргу у розмірі 130 037,98 грн., державне мито у розмірі 2000,38 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118, 00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 70 000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити на підставі п.1.1 ст.80 ГПК України.

В решті позовних вимог відмовити."

Постановою Вищого господарського суду України від 24.12.09 рішення господарського суду Харківської області по справі 53/188-09 було залишено без змін.

На виконанння рішення суду у справі 53/188-09 був виданий відповідний наказ, який було пред"явлено до виконання у Київський ВДВС ХМУЮ, однак боржник грошові кошти за наказом не сплатив.

Згідно ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”. Ця норма є відтворенням норми ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Також відповідно до статті 11 Закону України ”Про судоустрій” судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об`єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

У відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином відповідач є таким, що порушив грошове зобов'язання, оскільки не сплатив заборгованість в строк, визначений умовами договору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних у сумі 12353,58грн., 3088,85грн. 3% річних обґрунтовані, доведені матеріалами справи та такі, що підлягають задоволенню.

В решті позовних вимог, а саме 4072,65грн. 3% річних та інфляційних у розмірі 9611,53грн. суд відмовляє як у необгрунтованих у зв"язку з невірним періодом нарахування.

Згідно ч.5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суд покладає на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 11, 509, 525, 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 115, 193 Господарського кодексу України та статтями 1, 4, 12, 22, 33, 35, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовільнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "АРАЗ" (код ЄДРПОУ 21184056, адреса: м.Харків, вул. Дарвіна, 37) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ"Камтехсервіс” (код ЄДРПОУ 25190220, адреса: м. Харків, ГСП-2, вул. Северна,4) - збитки від інфляції у розмірі 12353,58грн., 3% річних у розмірі 3088,85грн., 154,81грн. державного мита та 125,12 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині заявлених до стягнення 4072,65грн. 3% річних та інфляційних у розмірі 9611,53грн.

Суддя

Повний текст рішення складено 18 жовтня 2010 року.