Рішення № 11968769, 21.10.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.10.10           Справа № 2/112-10. За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛРОМ Україна», смт. Сутиски Тиврівського району Вінницької області

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопласт-Суми»,

м. Суми

про стягнення 9 300 грн. 00 коп.

Суддя Соп’яненко О.Ю.

Секретар судового засідання Волохова Н.В.

За участю представників:

позивача – Кошелюк М.В., дов. від 22.09.2010 р.

відповідача – Давидко І.А., дов. № 4 від 21.10.2010 р.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача борг в розмірі 9300 грн. 00 коп. відповідно до видаткової накладної від 23.04.2009 р. та Акту звірки станом на 09.09.2009 р., а також витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав частково та зазначив, що відповідно до платіжних доручень позивачу з 15.12.2008 р. по 09.09.2010 р. було перераховано 28 493,17 грн., заборгованість станом на 21.10.2010 р. складає 8000 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши надані докази, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЛРОМ Україна» (позивач) відповідно до видаткових накладних № ВР-001265 від 17.12.2008 р. та № ВР-0000233 від 23.04.2009 р. поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Трубопласт-Суми» (відповідачу) труби ПЕВП на загальну суму 36493 грн. 17 коп. Згідно складеного позивачем Акту звірки, який не був підписаний з боку відповідача, станом на 09.09.2010 р. заборгованість відповідача становить 9300 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов‘язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов‘язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов‘язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема, цивільні права та обов‘язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов‘язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

          Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

17.06.2010 р. відповідачу була направлена претензія № 613 від 16.06.2010 р., що підтверджується списком № 50 згрупованих рекомендованих відправлень

Відповідач надав Акт звірки станом на 22.10.2010 р., з якого вбачається , що 09.09.2010 р. ним перераховано 1300 грн., з чим погодився і представник позивача в судовому засіданні. Виходячи з того, що заборгованість в сумі 1300 грн. була сплачена відповідачем до звернення позивача із даним позовом (23.09.2010 р.), позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, заборгованість відповідача на даний час складає 8000 грн. 00 коп., доказів сплати якої відповідач не подав, в зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав суду належних доказів відсутності заборгованості, позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛРОМ Україна» (23320, Вінницька область, Тиврівський район, смт. Сутиски, вул. Вінницька, 49; код 33731431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопласт-Суми» (40030, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, 25; код 33390039) 8 000 грн. 00 коп. боргу, 87 грн. 72 коп. витрат по сплаті державного мита, 202 грн. 96 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині в задоволенні позову — відмовити.

СУДДЯ                     СОП‘ЯНЕНКО О. Ю.

В судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини рішення по справі.

Повний текст рішення підписаний 26.10.2010 р.

Суддя