Рішення № 11968679, 27.10.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"27" жовтня 2010 р. Справа № 11/164

За позовом Національний університет водного господарства та

природокористування м.Рівне

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське

підприємство «Нива»м.Дубно

про стягнення 7 175 грн. 16 коп. заборгованості по розрахунках, пені, інфляційних

втрат та 3% річних

Суддя Грязнов В.В.

Представники сторін:

від позивача-           Собуцький В.О., представник (довір.№001-1276 від 26.10.2010р.);

від відповідача- Цимбалюк І.О., начальник юридичного відділу (довір.№696 від 19.10.2010р.).

Представники сторін не заявили клопотань про технічну фіксацію судового процесу.

Суть спору: Позивач-Національний університет водного господарства та природокористування звернув-ся до суду з заявою про стягнення з Відповідача-ТзОВ «Сільськогосподарське підприємство «Нива»6 000 грн. 00 коп. заборгованості по розрахунках за виконані проектні роботи та 794 грн. 91 коп. пені згідно укладеного дого-вору, а також 260 грн. 61 коп. інфляційних втрат та 119 грн. 84 коп. –3% річних.

В судовому засіданні 27.10.2010р. представник Позивача надав витребувані ухвалою від 11.10.2010р. та додаткові докази, оригінали яких оглянуто судом, а завірені копії долучено до матеріалів справи.(арк.справи 19-27).

Відповідач-ТзОВ «Сільськогосподарське підприємство «Нива», підтвердивши факт укладення з Позива-чем 06.10.2009р. договору №4-353 –представник Відповідача в судовому засіданні 27.10.2010р. позовних вимог, однак не визнав з мотиву проведення повного розрахунку за договором, надав докази сплати 6000 грн. Просив провадження у справі припинити.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ,

що Національний університет водного господарства та природокористування-виконавець та Товариство з обме-женою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Нива»-замовник 06.10.2009р. уклали договір на створення (передачу) науково-технічної і проектної продукції №4-353 та Додаток до нього-протокол узгодження договірної ціни (надалі в тексті –Договір). Згідно пп.1.1, 1.2, 1.5, 2.1-2.3, 3.1, 5.1, 5.3 якого виконавець зобов’-язувався виконати “Обстеження конструкцій та розробка висновків про причини втрати експлуатаційної надій-ності котла ТП-35 ТЕЦ цукрового заводу ТзОВ СП «Нива»у м.Дубно Рівненської області”. Строк передачі робіт за Договором –31.12.2009р. За розроблену технічну документацію замовник сплачує виконавцеві 12000 грн. за умови сплати половини вказаної суми в якості авансу.(пп.2.1-2.2 Договору). Остаточний розрахунок –протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання науково-технічної продукції.(п.2.3 Договору). До-говір та Додаток підписано проректором з наукової роботи Національного університету водного господарства та природокористування та генеральним директором ТзОВ «Сільськогосподарське підприємство «Нива», скріплено відбитками печаток сторін.(арк.справи 19-21).

На час вирішення спору - Договір чинний, змін і доповнень сторони до нього не вносили.

Відповідач протягом п’яти днів з моменту укладення Договору –сплатив Позивачу аванс в сумі 6000 грн., що представники сторін ствердили у судовому засіданні 27.10.2010р.

Фактично Позивач до 31 грудня 2009р. в два етапи виконав передбачені Договором роботи на загальну суму 12 00 грн. грн. 00 коп., що стверджується Актом здачі-приймання науково-технічної продукції №1. Акт під-писано проректором з наукової роботи Національного університету водного господарства та природокористуван-ня та генеральним директором ТзОВ «Сільськогосподарське підприємство «Нива», скріплено відбитками печаток сторін.(арк.справи 22).

Відповідач за виконані роботи повного розрахунку не провів.

Пропозицію сплатити 14000 грн. заборгованості по розрахкунках, яка вбачається з претензії №001-882 від 19.07.2010р. –Відповідач залишив без відповіді та задоволення, що стверджується матеріалами справи.(арк. справи 23-24).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є дого-вори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України,– зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’-зана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна строна (підрядник) зобов’язується на свій ризик ви-онати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити викона-у роботу.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника –достроково. (ч.1 ст. 854 ЦК України).

Як зазначалось вище, у судовому засіданні 27.10.2010р. представник Відповідача надав докази погашен-ня основного боргу.

Вбачається, що платіжним дорученням №16 від 26.10.2010р. Відповідач сплатив на розрахнковий рахунок Позивача 6000 грн.(арк.справи 26).

Погашення заборгованості Відповідачем є підставою для припинення провадження у справі в частині стя-гнення 6 000 коп. боргу на підставі п.11 ст.80 ГПК України –в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний спла-тити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.(ч.2 ст.625 ЦК України).

З огляду на зазначені обставини, господарський суд вважає, що вимоги Позивача в частині стягнення ін-фляційних та річних стверджуються Договором, додатком, Актом, претензією та доказами оплати і підлягають задоволенню на підставі стст. 20, 173, 174, 193 Господарського кодексу України та стст. 16, 509, 526, 625, 837, 854 Цивільного кодексу України.

Несплатою 6 000 грн. 00 коп., які становлять вартвсть виконаних та прийнятих робіт Відповідач завдав Позивачу майнових збитків.

Проте, з нарахованою пенею погодитись неможливо з наступних мотивів.

Так, неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст.549 ЦК України, –є грошова сума або інше майно, які бор-жник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчис-люється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статей 1, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зо-бов’язань”, –за просторочення грошового зобов’язання кредитор вправі нараховувати пеню лише на підставі ук-ладеної угоди, із узгоджених підстав та у встановленому сторонами розмірі, який, однак, –не повинен перевищу-вати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення.

Оскільки, Договором не встановлено відповідальності замовника за несвоєчасну оплату виконаних ро-біт, а майнова відповідальність у формі пені в розмірі облікової ставки Нацбанку України згідно п.4.1 Договору наступає згідно чинного законодавства –вбачається погодження сторонами у даній справі відповідальності за невиконання зобов’язаннь в порядку, передбаченому законом. Однак, нарахування пені за неплату вартості дру-гого етапу робіт Законом не передбачено, а угода стосовно пені, як вже зазначалось – сторонами не укладена.

Відтак, в частині стягнення 794 грн. 71 коп. пені, на підставі ст.33 ГПК України, в задоволенні позову необхідно відмовити як безпідставному.

Інших доказів сплати боргу Відповідач суду не надав.

Позов підлягає частковому задоволенню в сумі 380 грн. 45 коп. боргу (інфляційних втрат та 3% річних). В стягненні 6 000 грн. основного боргу –провадження у справі належить припинити, а в решті позовних вимог –в позові відмовити.

На Відповідача покладаються судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог на підставі час-тини другої ст.49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій –доведення спору до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 46-49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Нива», яке знаходиться в м.Дубно, пров.Проїзний, 7 (код ЄДР 32404621) на користь Національного університету водного господарства та природокористування, який знаходиться в м.Рівне, вул.Собор-на, 11 (код ЄДР 02071116) 260грн. 61коп втрат від інфляції за січень-вересень 2010р., 119грн. 84коп. -3% річних за користування коштами протягом 13.01.2010р. –13.09.2010р., 90грн. 70коп. витрат по сплаті державного мита та 209грн. 86коп. плати за послуги з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 6 000 грн. боргу –провадження у справі припинити.

4. В частині стягнення 794 грн. 71 коп. пені –в задоволенні позову відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Грязнов

Рішення підписане суддею "29" жовтня 2010 р..