Рішення № 11968678, 26.10.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" жовтня 2010 р. Справа № 20/153

Господарський суд Рівненської області у складі судді Василишина А.Р. розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод мінеральної води «Маломидська»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю –фірми «Літа Плюс»

про стягнення в сумі 3 210 грн. 71 коп..

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Волошин Л.С. –директор.

Від відповідача: не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод мінеральної води «Маломидська»(надалі –Позивач) звернулося в господарський суд Рівненської області з позовною заявою в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю –фірми «Літа Плюс»(надалі –Відповідач) на свою користь заборгованість по договору купівлі-продажу від 12 травня 2009 року в сумі 2 608 (дві тисячі шістсот вісім) грн. 21 коп., штраф в розмірі 260 (двісті шістдесят) грн. 82 коп., 247 (двісті сорок сім) грн. 78 коп. інфляційних та 93 (дев’яносто три) грн. 90 коп. річних. Судові витрати (в тому числі й 1000 грн. послуг адвоката) Позивач просить покласти на Відповідача.

11 жовтня 2010 року, до початку слухання справи по суті, Позивач подав заяву про зміну підстав позову де вказує на те, що товар постачався за позадоговірними відносинами сторін (а.с. 25-26). В зазначеній заяві Позивач просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість за отриманий Відповідачем товар в сумі 2 608 (дві тисячі шістсот вісім) грн. 21 коп., 104 (сто чотири) грн. 33 коп. інфляційних та 49 (сорок дев’ять) грн. 09 коп. річних. Судові витрати (в тому числі й 1000 грн. послуг адвоката) Позивач просить покласти на Відповідача. Представник Позивача в судовому засіданні від 26 жовтня 2010 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Відповідача в судове засідання двічі не з’явився. Про дату, час та місце розгляду справи Відповідач належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 38). Причини неявки свого повноважного представника Відповідач суду не повідомив.

Враховуючи вищевказане, та те, що Відповідачу надавалося достатньо часу для подачі своїх доводів та заперечень з приводу позову, суд вважає можливим розгляд справи без участі представника Відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення. При цьому господарський суд Рівненської області виходив з такого.

Судом встановлено, що згідно видаткової накладної № МА-0000533 від 8 травня 2009 року (а.с. 10) Відповідач отримав від Позивача товари, вказані у даній накладній, на загальну суму 601 (шістсот одна) грн. 40 коп..

Згідно видаткової накладної № МА-000123 від 2 червня 2009 року (а.с. 11) Відповідач отримав від Позивача товари, вказані у даній накладній, на загальну суму 774 (сімсот сімдесят чотири) грн. 00 коп..

Згідно видаткової накладної № МА-000226 від 3 липня 2009 року (а.с. 12) Відповідач отримав від Позивача товари, вказані у даній накладній, на загальну суму 2 564 (дві тисячі п’ятсот шістдесят чотири) грн. 24 коп..

В свою чергу, Відповідач частково сплатив заборгованість за отриманий товар в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 43 коп., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 13-14).

26 січня 2010 року Позивач надсилав Відповідачу претензію (а.с. 15; доказ отримання Відповідачем на а.с. 16) з вимогою сплатити заборгованість в сумі 2 608 (дві тисячі шістсот вісім) грн. 21 коп.. Відповідач залишив дану претензію без відповіді та без задоволення.

29 березня 2010 року Позивач надсилав Відповідачу претензію (а.с. 17; доказ отримання Відповідачем на а.с. 18) з вимогою сплатити заборгованість в сумі 2 608 (дві тисячі шістсот вісім) грн. 21 коп.. Відповідач залишив дану претензію, як і першу, без відповіді та без задоволення.

На момент звернення Позивача до суду та станом на 26 жовтня 2010 року заборгованість Відповідача перед Позивачем за отримані товари складає 2 608 (дві тисячі шістсот вісім) грн. 21 коп..

Доказів погашення боргу Відповідач суду не представив.

На основі статтей 509, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, статтей 193, 198 Господарського Кодексу України, позовні вимоги про стягнення 2 608 (дві тисячі шістсот вісім) грн. 21 коп. заборгованості ґрунтуються на Законі та підлягають до задоволення.

У відповідності до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Відповідно до розрахунку інфляційних нарахувань (а.с. 26), за період з лютого місяця 2010 року по серпень місяць 2010 року збитки від інфляції складають 104 (сто чотири) грн. 33 коп..

Згідно розрахунку трьох процентів річних (а.с. 26), за період з 4 лютого 2010 року по 20 вересня 2010 року, сума річних складає 49 (сорок дев’ять) грн. 09 коп..

У відповідності до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача збитків пов’язаних з інфляційним процесом в сумі 104 (сто чотири) грн. 33 коп., та річних від простроченої суми в сумі 49 (сорок дев’ять) грн. 09 коп..

Судові витрати (в тому числі й 1000 грн. послуг адвоката) Позивач просить покласти на Відповідача.

Згідно абзацу 1 пункту 1 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 4 березня 1998 року № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»: відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК) судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як доказ таких витрат Позивач подав суду: договір про надання адвокатських послуг від 1 червня 2010 року укладений між Відповідачем та адвокатом Мельником Василем Васильовичем (а.с. 20); акт виконаних робіт від 20 вересня 2010 року (а.с. 21); платіжне доручення № 900 від 20 вересня 2010 року (а.с. 20).

Суд зауважує, що після виготовлення позовної заяви від 20 вересня 2010 року Позивач (з урахуванням витребуваного ухвалою суду від 24 вересня 2010 року обґрунтування здійснення поставок по договору) подав заяву про зміну підстав позову (а.с. 25-26). Дана ж заява, як і судовий розгляд спору здійснено після того, як адвокат (як зазначено в акті виконаних робіт) здійснив надання послуг по договору від 1 червня 2010 року на суму 1000 (одна тисяча) грн..

Також суд наголошує, що в акті виконаних робіт від 20 вересня 2010 року (а.с. 21) на суму 1000 грн. визначено, що зауважень та претензій Позивача до адвоката по якості надання адвокатських послуг немає (тобто роботи станом на 20 вересня 2010 року на суму 1000 грн. виконані якісно).

Господарський суд критично оцінює акт виконаних робіт (а.с. 21), підписаний адвокатом та Позивачем, з точки зору визначення даних послуг (на суму 1000 грн.) як судових витрат пов’язаних з розглядом справи № 20/153, адже адвокат (апріорі): не міг виготовити станом на 20 вересня 2010 року заяву про зміну підстав позову від 11 жовтня 2010 року (а.с. 25-26); не представляв інтереси Позивача в господарському суді Рівненської області при розгляді справи № 20/153 (адвокат Мельник Василь Васильович жодного разу не був присутній в судових засіданнях при слуханні даної справи) та й взагалі не міг виконати дані роботи ще 20 вересня 2010 року –щодо представництва інтересів Позивача в господарському суді по справі № 20/153 (яка порушена після виконання адвокатом даних послуг)…

Крім того, суд зауважує, що з позовної заяви та інших додатків до неї не вбачається, що їх готував адвокат Мельник Василь Васильович (позовна заява підписана директором Позивача і всі додатки до неї засвідчені директором Позивача).

Враховуючи усе вищевказане, господарський суд вважає безпідставним визначення даних витрат, як судових витрат пов’язаних саме з розглядом справи № 20/153 в господарському суді Рівненської області.

Враховуючи усе вищезазначене, господарський суд Рівненської області не покладає на Відповідача 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. адвокатських послуг наданих по договору від 1 червня 2010 року.

Судові витрати (державне мито та інформаційно-технічні послуги), відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю –фірми «Літа Плюс», 33016, м. Рівне, вул. Степова, 16, код 31894679 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод мінеральної води «Маломидська», 33028, м. Рівне, вул. В.Чорновола, 10, код 35051305 –2608 (дві тисячі шістсот вісім) грн. 21 коп. заборгованості, 104 (сто чотири) грн. 33 коп. інфляційних, 49 (сорок дев’ять) грн. 09 коп. річних, 102 (сто два) грн. 00 коп. витрат по держмиту та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 29.10.2010р.

Суддя Василишин А.Р.