Рішення № 11968499, 01.11.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.10 Справа № 8/244

За позовом Дочірнього підприємства «Конріл», м. Київ,

до Фізичної особипідприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про стягнення 1747 грн. 39 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача Балагура А.В. директор Донецької філії ДП «Конріл», - довіреність № 03/10 від 01.01.10 року;

від відповідача представник не зявився, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар у сумі 1217,90 грн., пені за період з 02.01.09 року по 04.07.09 року у сумі 145,81 грн., 3% річних у сумі 18,31 грн. та договірного штрафу у сумі 365,37 грн., нарахованих позивачем з посиланням на неналежне виконання з боку відповідача умов договору №403 купівлі-продажу з відстрочкою платежу, укладеного між сторонами 26.11.08 року.

Згідно розпорядження заступника голови господарського суду Луганської області Рябцевої О.В. від 15.10.10 року розгляд справи доручено судді Середі А.П.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 18.10.10 року до 01.11.10 року у звязку з неявкою відповідача.

До початку судового засідання 01.11.10 року позивачем заявлено клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

У судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки до суду не повідомив, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.

Судом на юридичну адресу відповідача, вказану у позовній заяві (м.Луганськ, кв. Дружби, 8, кв. 49), - що підтверджується довідкою з ЄДР (а.с.26) та довідкою адресного бюро (а.с.25) були спрямовані ухвали про призначення справи до слухання та про відкладення її розгляду.

Оператор поштового звязку повернув до суду письмове повідомлення про вручення особисто відповідачу ухвали суду про порушення провадження у справі та призначення її до слухання.

З огляду на викладене суд керується приписами ч. 1 ст. 64 ГПК України та підпунктом 3.6 пункту 3 розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами), де зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Позивач не заперечив проти вирішення спору по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.4-3,ч.3 ст.22,ст.ст.32-34,36,43,64 та 75 ГПК України, - суд вважає, що спір підлягає вирішенню по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

26.11.08 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено договір №403 купівлі-продажу з відстрочкою платежу, за умовами якого продавець передає товар під торговими марками KIWI, SEPTONA, CHIRTON, Эврика, ABEA, NANNIS, KALIMERA, VIGILANTE, ELEOKEL, DELFI, Primo Gusto та інші (далі товар), а покупець замовляє, приймає та оплачує товар на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1).

Поставка оформляється накладними, які є невідємною частиною цього договору. В накладних вказується асортимент, кількість, ціна товару, а також загальна сума, що підлягає сплаті покупцем за товар. Накладні складаються продавцем на поставку кожної партії товару та від імені покупця підписується особою, яка прийняла товар. Підписана сторонами накладна є документом, котрій підтверджує факт приймання-передачі товару (п.3.3).

Моментом поставки є дата оформлення відповідної накладної, що підтверджується підписом особи, яка прийняла товар та повинна відповідати даті фактичної поставки товару (п.3.4).

Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання сторонами накладної на поставку товару (п.3.5).

Покупець зобовязується повністю сплатити загальну суму кожної накладної не пізніше, ніж через 14 календарних днів з моменту поставки товару (п.4.1), у безготівковій формі (п.4.2).

Ціна на товар визначається у прайс-листах та накладних на поставку кожної партії товару (п.5.1).

За невиконання або неналежного виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України (п.6.1).

У разі порушення покупцем строку оплати вартості товару він сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.6.2).

У випадку порушення покупцем строку повної оплати накладної на поставку товару більше, ніж на 120 календарних днів, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 30% від загальної заборгованості перед ДП «Конріл»(п.6.3).

Сторони відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України домовилися про те, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені застосовується загальна позовна давність у 3 роки (п.6.4).

На підтвердження факту виконання умов договору позивач надав до справи документальні докази здійснення поставки товару на суму 1487,87грн. на користь відповідача видаткові накладні: №13-002268 від 27.11.08 року на суму 1151,52 грн.; №13-0002350 від 04.12.08 року на суму 87,84 грн.; №13-0002436 від 11.12.08 року на суму 210,91 грн.; №13-0002507 від 18.12.08 року на суму 37,60 грн., - кожна з яких містить підпис відповідача про отримання зазначеного ній товару (а.с.10-14).

Позивач стверджує, що відповідач частково сплатив вартість отриманого товару, внаслідок чого на день звернення позивача з цим позовом до суду сума основного боргу становила 1217,90 грн.

Відповідно до пунктів 6.1-6.4 договору та чинного законодавства позивач на вказану суму нарахував:

пеню за період з 03.01.09 року по 04.07.09 року у сумі 145,81 грн.;

3% річних за той же період у сумі 18,31 грн.;

штраф, передбачений п. 6.4 договору, у сумі 365,37 грн., - а разом 1747,39 грн., які він просить стягнути з відповідача.

Останній позов не спростував та не оспорив.

ІІ.Заслухавши позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обовязковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

Частиною 1 ст. 628 Кодексу встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

Закон ст.525 ЦКУ не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань, а згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, укладений між сторонами за цим спором, належить до договорів купівлі-продажу.

Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач по справі належним чином виконав вимоги ст.ст.662 та 663 ЦКУ, - тобто передав відповідачу обумовлену договором кількість товару (дизельне пальне).

Тобто відповідач, отримавши від позивача товар на вищезгадану суму, повинен був у визначений договором строк оплатити їх вартість, однак зробив це не у повному обсязі, - а значить - припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору.

Так, статтею 691 ЦКУ встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

Отримавши від позивача товар, відповідач повинен був дотримуватися як вимог вищецитованої статті, так і умов договору.

Такий його обовязок передбачено частинами 1 та 2 ст. 692 ЦКУ, якими встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

З огляду на те, що відповідач не вчинив таких дій, позивач цілком правомірно скористався правилом частини 3 ст. 692 ЦКУ, в якій сказано, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобовязань).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки. Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).

Згідно частинам 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України (далі ГКУ), встановлено, що нарахування штрафних санкцій, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців після виникнення права на нарахування таких санкцій.

Позивач дотримався усіх перелічених вимог закону та умов договору при визначенні сум пені та штрафу.

При вирішенні питання про стягнення 3% річних суд керується ст. 625 ЦКУ, згідно якій боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Спосіб захисту порушеного права сторонами за цим спором обрано у відповідності до вимог ст. 16 ЦКУ.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Суд, керуючись ст.ст.44,47-1 та ч.2 ст. 49 ГПК України, судові витрати покладає на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду.

На підставі викладеного, ст.ст.11,16,509,525,526,530,560,610-612,614,623, 627,655,691 та 692 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34,36, 43,44, 47-1,49,75, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 - на користь Дочірнього підприємства «КОНРІЛ», ідентифікаційний код 23703164, яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Кутузова, 18/7, офіс 201, - основний борг у сумі 1217 (одна тисяча двісті сімнадцять) грн. 90 коп., 3% річних у сумі 18 (вісімнадцять) грн. 31 коп., пеню у сумі 145 (сто сорок пять) грн. 81 коп., штраф у сумі 365 (триста шістдесят пять) грн. 37 коп., а також витрати: по сплаті державного мита у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп.; на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 01.11.10 року було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня підписання.

Суддя А.П.Середа

Рішення складено у повному обсязі та підписано 03 листопада 2010 року.