Рішення № 11968454, 28.10.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.10                                                                                 Справа № 17/234

За позовом Державного підприємство “Донецька залізниця” в особі Ясинуватської дирекції залізничних перевезень, м. Ясинувата Донецької області

до Державного підприємства "Донбасантрацит", м. Красний Луч Луганської області

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія „Інтерком”, м. Луганськ

про стягнення 8 065 грн. 00 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача: Чуракова Н.М. , довіреність № Н-01/1666 від 08.07.2010;

від відповідача: Ошиєвська Н.Л., довіреність № 1-1/798 від 19.04.2010;

від 3-ї особи - не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у сумі 8065,00 грн.

Відповідачем у судовому засіданні 27.09.2010 надані заперечення на позовну заяву №1-7/2019 від 24.09.2010, якими він просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість, з підстав вказаних у даному запереченні.

Крім того, відповідачем у судовому засіданні 28.10.2010 надано клопотання №1-7/2709 від 28.10.10, за яким останній просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, у зв'язку з тяжким фінансовим становищем.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

                                                   в с т а н о в и в:

Відповідно до залізничної накладної №51969541 (а.с.9) зі станції відправлення Красний Луч Донецької залізниці на станцію Новий Світ Донецької залізниці відповідачем як вантажовідправником були відправлені вагони № 64025943, № 66061953 та № 61807723.

По прибутті вагонів на станцію Новий Світ Донецької залізниці на вимогу одержувача (а.с.11) залізницею проведено перевірку маси вантажу у вагонах та встановлено невідповідність маси вантажу у вагоні № 64025943. Так, в залізничній накладній вказано 68600 кг, тоді як фактична маса, що виявлена при контрольному зважуванні склала 64300 кг., що менше на 4300 кг, ніж зазначено у накладній.

За фактом виявленого порушення складений комерційний акт № АQ 651725/1 від 31.03.2010 (а.с.10).

В комерційному акті містяться відомості про те що за документами маса вантажу “брутто” складає –90600 кг, тара –22000 кг, маса “нетто” –68600 кг; в дійсності виявилось, що маса вантажу “брутто” складає –86300 кг, тара –22000 кг, маса “нетто” –64300 кг що менше ніж зазначено у провізних документах на 4300 кг.

У зв’язку з невірним зазначенням маси вантажу у провізних документах, позивачем нараховану відповідачу штраф в сумі п’ятикратної вартості провізної плати вагону № 64025943 та направлена претензія № 101/0326 від 28.05.2010, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідач в останніх поясненнях просить зменшити суму штрафу, посилаючись на скрутне фінансове становище державного підприємства, відсутність прямих збитків у позивача.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються Цивільним кодексом України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України (далі за текстом – Статут) накладна - основний документ встановленої форми, оформлений відповідно до вимог Статуту, який надається залізниці відправником разом з вантажем при відправленні. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони –одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статутом, а саме статтею 24, передбачене право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у накладній.

Статтею 56 Статуту встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов’язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Відповідно до п.1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №863/5084 (далі –Правила), на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів).

Відповідно до п. 2.1 та п. 2.2 Правил перевезення вантажів, графи „Маса вантажу,визначена відправником, кг” та „Спосіб визначення маси” заповнюються вантажовідправником.

Згідно п. 1.3 Правил усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.

В залізничній накладній № 51969541 (вагони № 64025943, № 66061953 та № 61807723) вантажовідправником вказана маса вантажу нетто 68600 кг для з спірного вагону, спосіб визначення маси - на 150 тонних вагах відправника.

Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 «Правила приймання і вантажів до перевезення», зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, визначається відправником.

У графі «Відправник»вказаної вище залізничної накладної вказано найменування відправника - Державне підприємство «Донбасантрацит», тобто відповідача у даній справі.

Згідно п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у тому числі захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт невідповідності маси вантажу у вагоні №64025943, що була зазначена відповідачем у перевізних документах –68600 кг, фактичній масі вантажу –64300 кг.

Згідно ст. 129 Статуту акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Комерційний акт № АQ 651725/1 від 31.03.2010 складений з дотриманням вимог чинного законодавства та підписаний уповноваженими на це посадовими особами.

Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Згідно ст. 129 Статуту акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Пунктом 5.5 Розділу 4 Правил перевезень вантажів встановлено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлене неправильне зазначення у накладній відомостей про масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту, а саме у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Провізна плата згідно залізничної накладної №51969541 за вагон №64025943 становить 1613,00 грн.. З її розміру позивачем визначений розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, який складає 8065,00 грн.

Посилання відповідача на те, що штраф повинен сплачувати його правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю „Промислово-інвестиційна компанія „Інтерком”, судом відхиляються з огляду на їх необґрунтованість та відсутність у передавальному балансі на 31.05.2010 між ДП „Донбасантарцит” та ТОВ „ПІК „Інтерком” даної заборгованості.

Також, у письмовому клопотанні про зменшення суми штрафу, що підлягає стягненню, відповідач послався те, що він є державним підприємством та має тяжке фінансове становище.

На підтвердження вказаних фактів відповідачем наданий суду звіт про фінансові результати за 1 півріччя 2010 року, з якого вбачається, що за звітний період відповідач відпрацював із збитком на 174332000 грн.

Також відповідач посилається, на те, що його діями позивачеві не спричинені збитки, а штрафні санкції надмірно великі з огляду на зазначене.

Положеннями ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Як зазначено у пункті 22 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007 № 01-8/917 „Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства”, у застосуванні пунктів 118 та 122 Статуту залізниць України судам слід враховувати, що у відповідності до статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У відповідності з приписами пункту 21 вищевказаного листа, у застосуванні пунктів 118 та 122 Статуту залізниць України слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв’язку з цим збитки”. Разом з цим у п. 22 вищезазначеного Оглядового листа вказано, що “у відповідності до статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки, (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення”.

Приписами ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Застосування положень п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, встановлення розміру зменшення є правом суду та застосовується ним виходячи з обставин справи, з врахуванням всіх її обставин, та ґрунтуючись на внутрішньому переконанні суду щодо встановлення достатнього розміру неустойки, що підлягає стягненню.

Юридичний аналіз наведених правових норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності, слід визнати право судів при винесенні рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір, з урахуванням всіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір, на який зменшується стягуваний штраф, повинні бути в рішенні суду мотивовані та обґрунтовані.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Вищого господарського суду України від 21.01.2010 у справі № 17/115/09, від 24.09.2009 у справі № 23/15-09-612, від 11.08.2009 у справі № 17/52.

Судом приймається до уваги важке фінансове становище відповідача, а також те, що позивач не надав ніяких доказів понесення ним конкретних збитків від того, що відповідач невірно вказав масу вантажу у залізничній накладній, у зв’язку з чим є можливим застосування до правовідносин сторін п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України.

На підставі викладеного вище, клопотання відповідача про зменшення суми належного до стягнення штрафу судом задовольняється, розмір нарахованого позивачем штрафу з урахуванням відсутності у позивача доведених збитків від правопорушення відповідача є занадто великим порівняно з відсутніми збитками кредитора та підлягає зменшенню на 50%.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача у справі підлягає стягненню штраф у сумі 4032,50 грн.

З урахуванням викладеного, позов підлягає задоволенню частково. Судові витрати у справі покладаються на відповідача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з обґрунтованістю вимоги позивача про стягнення суми штрафу.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, п.3 ч.1 ст. 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Донбасантрацит", м. Красний Луч, Луганської області, вул. Косиора, 10, ідентифікаційний код 32446546, на користь Державного підприємство "Донецька залізниця" в особі Ясинуватської дирекції залізничних перевезень, м. Ясинувата, Донецької області, вул. Скрипника, 97, ідентифікаційний код 25905191, штраф у сумі 4032,50 грн., витрати зі сплати державного мита у сумі 51,00 грн., а також витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн., видати наказ.

3. В решті позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 02.11.2010.

Суддя                                                                                 О.С. Фонова