Рішення № 11968208, 01.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/32101.09.10

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «І3І ЛАЙФ»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Максімус»

третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»

простягнення 30441677,31 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача –Єременко В.Б. (довіреність №179 від 31.05.2010); від відповідача –

від третьої особи –не з’явився;

не з’явився. СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «І3І ЛАЙФ»(далі –ТОВ «КУА «І3І ЛАЙФ»або позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Максімус»(далі –ТОВ «АП «Максімус»або відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії 15-93/17-555/07 від 23.02.2007 (далі - Кредитний договір) у сумі 30441677,31 грн. (у тому числі 23 364 626,99 грн. заборгованості за кредитом, 5265249,02 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 3600 грн. несплаченої комісійної винагороди, 1 595 092,10 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом та 213109,20 –3% річних ).

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за Кредитним договором права кредитора за яким перейшли до позивача згідно договору відступлення права вимоги №20-0534/2-1 від 30.03.2010, а також договорів відступлення права вимоги №200562/3-1, №20-0561/3-1 від 30.03.2010.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання були надіслані на юридичну адресу відповідача зазначену в позовній заяві та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Позивач в порядку статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу (далі –ГПК України) подав заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просив накласти арешт на майно відповідача в межах заявлених позовних вимог.

Суд зазначене клопотання відхилів з тих підстав, що позивачем у порушення статті 66 ГПК України не доведено, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Ухвалою суду від 14.06.2010 до участі у справі було залучено Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі –Банк або третя особа) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Третя особа підтримала заявлені позовні вимог у повному обсязі та надала відповідні пояснення по справі.

Розгляд справи відкладався неодноразово.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23 лютого 2007 року між ТОВ «АП «Максімус» (Позичальник) та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(Кредитор, Банк), було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 15-93/17-555/07, відповідно до якого Банк за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів зобов’язався надати Позичальнику фінансовий кредит шляхом відкриття кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 10400000 грн. на умовах передбачених цим договором (п. 1.1) зі строком повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 20.02.2010 або 10 днів з моменту отримання письмової вимоги Банку про повернення кредиту та сплати відсотків у визначених договором випадках (п.1.2), на умовах використання кредиту за цільовим призначенням на придбання транспортних засобів (1.3), а Позичальник зобов’язався використати кредитні кошти за цільовим призначенням і у встановлений строк повернути отримані кошти, своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом, комісію за управління кредитом у встановленому розмірі, а також виконувати інші зобов’язання передбачені Кредитним договором.

Згідно з п. 2.1 Кредитного договору кредит надається Банком Позичальнику шляхом оплати в межах сум та відповідно до термінів, визначених даним договором, розрахункових документів (платіжних доручень) Позичальника безпосередньо з відповідних рахунків Банку на рахунки контрагентів Позичальника, відповідно до цільового призначення кредиту.

Сторони домовились, що відсотки за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком відсоткової ставки у розмір 18% річних. Нарахування Банком відсотків здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів Позичальника з відповідного рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод «факт/факт», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. Відсотки за користування кредитом нараховуються Банком у передостанній робочий день звітного місяця за період попередній даті нарахування та сплачуються Позичальником не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. У грудні відсотки нараховуються Банком 29 грудня (або в останній робочий день до 29 грудня) за період попередній даті нарахування по 30 грудня включно та сплачуються Позичальником не пізніше останнього робочого дня місяця (п. 2.2 Кредитного договору).

Крім того, відповідно до умов Кредитного договору за надання фінансового кредиту Позичальник протягом трьох робочих днів з дати підписання Кредитного договору одноразово сплачує Банку комісійну винагороду в розмірі 500 грн. (ч. 3 п. 2.1), та за управління фінансовим кредитом у формі кредитної лінії Позичальник сплачує Банку щомісячно, до закінчення звітного місяця, комісійну винагороду у розмірі 300 грн. (п. 2.3).

13.03.2007 між Баком та ТОВ «АП «Максімус» укладено Договір про внесення змін №1 до Кредитного договору відповідно до якого п. 1.3 викладено в наступній редакції: «кредит надається із наступним цільовим призначення: виробничі потреби, а саме: розрахунки з постачальниками, сплата послуг та інші виробничі потреби».

10.07.2007 між Баком та ТОВ «АП «Максімус» укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору відповідно до якого збільшено ліміт кредитної лінії збільшено до 23400000 грн., а також Позичальник зобов’язався протягом 3 робочих днів сплатити Банку комісійну винагороду в розмірі 1000 грн. за збільшення ліміту кредитної лінії.

22.01.2008 між Баком та ТОВ «АП «Максімус» укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору відповідно до якого відсоткова ставка за користування кредитом була зменшена до 15% річних.

27.11.2008 між Баком та ТОВ «АП «Максімус» укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору відповідно до якого відсоткова ставка за користування кредитом була встановлена у розмірі 16% річних.

30.12.2008 між Баком та ТОВ «АП «Максімус» укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору відповідно до якого встановлено, що відсотки нараховані в грудні 2008 року за період з 27.11.2008 до 31.12.2008 сплачуються Позичальником не пізніше 31.01.2008.

Судом встановлено, що Банком було виконано свої договірні зобов’язання у повному обсязі.

Проте, відповідач, в супереч договірним умовам, у встановлений Кредитним договором строк свого зобов’язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом належним чином не виконав.

11.11.2009 Банком було направлено на адресу відповідача вимогу №17-30/092 від 04.11.2009, відповідно до якої останній, у зв’язку з порушенням відповідачем умов Кредитного договору та керуючись пунктами 1.2, 2.2, 3.3.4, 3.2.2 та 3.2.6 Кредитного договору, вимагав на протязі 10 днів з моменту одержання даної вимоги повернути Банку всі отримані суми кредиту, сплатити проценти за користування ними, а також сплатити суми комісійних винагород, передбачені Кредитним договором. Будь-якої відповіді на зазначені вимогу Банком отримано не було.

Заборгованість відповідача за Кредитним договором становить 23364626,99 грн. заборгованості за кредитом, 5265249,02 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом та 3600 грн. заборгованості щодо сплати комісійної винагороди Банку.

Відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 Кредитного договору сторонами погоджено, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за надання кредиту, та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин.

У забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між ТОВ «АП «Максімус»(Заставодавець) та Банком (Заставодержатель) 23.02.2007 укладено договір застави майна № 15-94/17-1319/07 з наступними змінами згідно договорів про внесення змін від 12.04.2007, від 05.06.2007, від 10.07.2007, від 08.10.2007, від 22.01.2008, від 27.11.2008 (далі - Договір застави 1), а також договір застави майна № 15-94/17-1684/07, з наступними змінами згідно договорів про внесення змін від 05.06.2007, від 10.07.2007, від 08.10.2007, від 22.01.2008, від 27.11.2008. (далі - Договір застави 2).

Відповідно до п. 1.1 Договорів застави 1 та 2, з урахування винесених змін та доповнень, ці договори забезпечують вимоги Заставодержателя, що випливають з Кредитного договору (а також усіх договорів про внесення змін до нього), укладеного між Заставодержателем та Заставодавцем. Основні умови якого є: розмір кредитної лінії –23400000 грн.; процентна ставка за користування кредитом -16 % річних у гривні; термін повернення боргів по Кредитному договору –20.02.2010 або 10 днів з моменту настання випадків, передбачених у пп. 3.3.4. Кредитного договору; строки сплати відсотків - відсотки за користування кредитом нараховуються Заставодержателем у передостанній робочий день звітного місяця за період попередній даті нарахування та сплачуються Заставодавцем не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. У день остаточного погашення кредиту відсотки нараховуються Заставодержателем в день погашення кредиту за період, попередній даті нарахування та сплачуються Заставодавцем у день нарахування. У грудні відсотки нараховуються Заставодержателем 29 грудня (або в останній робочий день до 29 грудня) за період попередній даті нарахування по 31 грудня включно та сплачуються Заставодавцем не пізніше останнього робочого дня місяця. Відсотки нараховані в листопаді 2008 року за період з 30.10.2008 до 26.11.2008 сплачуються позичальником не пізніше 31.12.2008.

Предметом застави відповідно до Договору застави 1, з урахуванням договорів про внесення змін до нього є майно а саме: 5 (п'ять) автокранів КС-45717К-1 на базі автомобіля КамАЗ 53215, заставною вартістю 2 203116 грн., що придбані Заставодавцем за рахунок кредитних коштів згідно договору № ИМУ-КП-80/07 від 20.02.2007 укладеному з ТОВ „Іванівська Марка України", ЄДРЮФОП 33736466; а також майно, право власності на яке виникне у Заставодавця в майбутньому, а саме: бетонозмішувачі Volvo РМ, кількістю 10 одиниць, заставною вартістю7 422610 грн., що будуть придбані Заставодавцем за рахунок кредитних коштів згідно договору купівлі-продажу № UKR 03/0207 VU від 20.02.2007 з ТОВ „Вольво Україна", ЄДРЮФОП 30176505; 1 дизель-генератор установка Olympian СЕР88-1, заставною вартістю 60 305,50 грн.; 1 дизель-генератор установка Olympian GEH250, заставною вартістю 122 572,82 грн..; 1 дизель-генератор Olympian GEH275, заставною вартістю 122 572,82 грн.; 2 міні навантажувача Катерпил. 248В, заставною вартістю 457 605,18 грн.; 1 міні навантажувач Катерпил. 246В, заставною вартістю 130 744,34 грн.; 2 екскаватора-навантажувача CAT 428Е, заставною вартістю 441262,14 грн.; 2 навантажувача телескопічних Caterpillar ТН360В, заставною вартістю 650440 грн., що будуть придбані Заставодавцем за рахунок кредитних коштів згідно договору купівлі-продажу на умовах розстрочки платежу № 03/04 від 03.04.2007 з ТОВ "ПСК "Максімус" (ЄДРЮФОП 33194914); 4 навантажувачі телескопічних Caterpillar ТН360В, заставною вартістю 1 361 499,20 грн., що будуть придбані Заставодавцем за рахунок кредитних коштів згідно Договору купівлі-продажу № С/С/31-07 від 05.04.2007; 3 одиниці самоскидних шасі Volvo FM 8x4 з кузовом Carnehl, заставною вартістю 1 976 678 грн., що будуть придбані Заставодавцем за рахунок кредитних коштів, згідно договору купівлі-продажу № UKR 19/0707 VU від 04.07.2007 з ТОВ „Вольво Україна", (ЄДРЮФОП 30176505); автобетононасос фірми "Путцмайстер", тип BSF 42-5.14Н заставною вартістю 2979048 грн. та бетононасос фірми "Путцмайстер", тип BSA-1407-D заставною вартістю 510476 грн., що будуть придбані Заставодавцем за рахунок кредитних коштів згідно договору купівлі-продажу на умовах розстрочки платежу № 02/07-07 від 02.07.2007 з ТОВ "ПСК "Максімус" (ЄДРЮФОП 33194914); телескопічний навантажувач Caterpillar, модель ТН360, заставною вартістю 732 395 грн., що будуть придбані Заставодавцем за рахунок кредитних коштів згідно договору купівлі-продажу № С/С/80-07 від 05.07.2007 з ТОВзІІ "Цепелін Україна ТОВ" (ЄДРЮФОП 30178004). Відповідно до умов Договору застави 1 після набуття прав власності на майно, воно стає предметом застави без внесення змін до Договору застави 1. Згідно з п. 1.3. Договору застави 1 сторони оцінили предмет застави у 19171325 грн.

Предметом застави відповідно до Договору застави 2 є обладнання, що буде придбане Заставодавцем за рахунок кредитних коштів згідно договору купівлі-продажу №01/02 від 01.02.2007 з 1111 «Елюматек Україна», код ЄДРПОУ 32494378, та обладнання, що буде придбано Заставодавцем згідно договорів поставки № 02/3 та №03/3 від 06.03.2007 з ТОВ «Вітрал», код ЄДРПОУ 31350366.

30.03.2010 між Банком (Первісний кредитор) та ТОВ «КУА «І3І ЛАЙФ»(Новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги №20-0534/2-1, відповідно до умов якого Банк відступив, а позивач набув належне Банку право вимоги за Кредитним договором укладеним з ТОВ «АП «Максімус»та Договорами про внесення змін до Кредитного договору (від 13.03.2007, від 10.07.2007, від 22.01.2008, від 04.09.2008, від 27.11.2008, від 30.12.2008), що є його невід’ємними частинами.

Крім того, 30.03.2010 між Банком (Первісний кредитор) та ТОВ «КУА «І3І ЛАЙФ»(Новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги №20-0562/3-1, відповідно до якого Банк відступив, а позивач набув належне Банку право вимоги за Договором застави 1 із договорами про внесення змін до нього, та Договір відступлення права вимоги №20-0561/3-1, відповідно до якого Банк відступив, а позивач набув належне Банку право вимоги за Договором застави 2 із договорами про внесення змін до нього.

02.04.2010 на адресу відповідача Банком було направлено повідомлення (№17-30/1262 від 31.03.2010) про укладення Договорів відступлення права вимоги, зокрема, №20-0534/2-1, №20-0562/3-1 та №20-0561/3-1 від 30.03.2010.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 512 ЦК України передбачено можливість зміни кредитора у зобов’язанні, зокрема, в наслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

При зміні кредитора у зобов’язання, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Договори про відступлення права вимоги №20-0534/2-1, №20-0562/3-1 та №20-0561/3-1 від 30.03.2010 відповідає вимогам вищезазначених норм ЦК України.

Первісний кредитор у зобов’язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).

Таким чином, позивач набув всіх прав Банку як кредитора за Кредитним договором та Договорами застави 1 та 2 та є належним стягувачем (Кредитором) заборгованості за Кредитним договором.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач у порушення зазначених норм та умов Кредитного договору свого зобов’язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом не виконав.

Факт наявності у відповідача заборгованості за кредитом у сумі 23364626,99 грн., заборгованості по відсотках за користування кредитом у сумі 5265249,02 грн. та заборгованості щодо сплати комісійної винагороди у сумі 3600 грн. позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктами 4.1 та 4.2 Кредитного договору сторонами погоджено, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за надання кредиту, та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. В той же час, судом встановлено, що сторонами визначено інший порядок нарахування штрафних санкцій.

Таким чином, позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню за прострочення строку повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та комісійної винагороди за період з 22.02.2010 до 11.05.2010.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за прострочення виконання відповідачем зобов’язань за Кредитним договором у сумі 1595092,10 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача судом встановлено, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних за прострочення виконання останнім зобов’язань за Кредитним договором у сумі 213109,20 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 589 ЦК України та Договорів застави 1 та 2 у разі невиконання зобов’язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно з частиною 1 статті 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов’язання за Кредитним договором, однак позивач не просить звернути стягнення на предмет застави.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Отже, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Максімус»(04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 10, код ЄДРПОУ 33791401) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «І3І ЛАЙФ»(03040, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 92/1, код ЄДРПОУ 35379813), що діє в інтересах та за рахунок коштів пайового венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Гамма»не диверсифікованого виду закритого типу заборгованість за кредитним договором № 15-93/17-555/07 від 23.02.2007 р. у сумі 30 441 677 (тридцять мільйонів чотириста сорок одна тисяча шістсот сімдесят сім) грн. 31 коп., з яких:

- 23 364 626 (двадцять три мільйони триста шістдесят чотири тисячі шістсот двадцять шість) грн. 99 коп. заборгованості за кредитом;

- 5 265 249 (п'ять мільйонів двісті шістдесят п'ять тисяч двісті сорок дев'ять) грн. 02 коп. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом;

- 3 600 (три тисячі шістсот) грн. заборгованості по сплаті комісійної винагороди;

- 1 595092 (один мільйон п'ятсот дев'яносто п'ять тисяч дев'яносто дві) грн. 10 коп. пені;

- 213 109 (двісті тринадцять тисяч сто дев'ять) грн. 20 коп. –3% річних;

а також 25500 (двадцять п’ять п’ятсот) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б. Повний текст рішення підписано (у зв’язку з перебуванням судді на лікарняному) 22.09.2010 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б, тел. 486-65-72