Справа № 464/2256/24
пр.№ 2/464/987/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.06.2024 м. Львів
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючої судді - Сабари Л.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
позивач ТОВ «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» звернулося до суду з позовом, поданим представником ОСОБА_2 , до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за договором №230613-62524-1 від 13.06.2023 станом на 27.03.2024 у розмірі 31 000,00 грн., а також 9 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2 422,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що між ТОВ «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір №230613-62524-1 від 13.06.2023, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 5 000,00 грн., строком на 150 днів, а саме до 10.11.2023, шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «А-БАНК», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,5% від суми кредиту за кожен день користування. Вказаний кредитний договір укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.ua або https://monetka.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Кредитний договір підписано відповідачем 13.06.2023 о 12:17:05 год. шляхом введення одноразового ідентифікатора 121887 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.com.ua та/або https://monetka.ua/, а кредитні кошти відправлено відповідачу 13.06.2023 на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «А-БАНК», що підтверджується відповідним чеком. Разом з тим, відповідач не повернула своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов кредитного договору, таким чином зобов`язання за вказаним договором не виконала, у зв`язку із чим в останньої станом на 27.03.2024 наявна заборгованість у розмірі 31 000,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 26 000,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, яка підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 03.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 03.04.2024 клопотання представника позивача задоволено, витребувано у АТ «А-БАНК» наступні докази: інформацію чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) платіжну картку № НОМЕР_1 ; виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів відкритого до платіжної картки № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 13.06.2023 до 18.06.2023 з відображенням часу зарахування коштів; інформацію про номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 за період з 13.06.2023 до 18.06.2023; інформацію чи перебуває номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Копію ухвали суду про відкриття провадження від 03.04.2024 надіслано учасникам справи, відповідачу також копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
При цьому, вказана кореспонденція скеровувалась відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за зареєстрованим місцем проживання останньої. У зв`язку із проставленням у поштовому повідомленні відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою» відповідач, в силу положень ч. 6 ст. 272 ЦПК України, вважається такою, якій вручено судове рішення.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подала, будь-яких заяв чи клопотань до суду не скеровувала.
Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч. 13 ст. 7 ЦПК України. На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
З`ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 16 ЦК України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Положеннями ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Частиною 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк. За умовами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Згідно з ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом встановлено наступне.
13.06.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» та ОСОБА_1 укладено договір №230613-62524-1, відповідно до умов якого товариство надає позичальникові грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн. (кредит), шляхом здійснення переказу таких на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 , що належить позичальникові, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені цим договором (п. п. 1.1, 1.6 договору).
Відповідно до п. п. 1.2, 1.3 договору №230613-62524-1 від 13.06.2023 процентна ставка за користування кредитом становить 3,5% від суми кредиту за кожний день (річна процентна ставка - 1277,50%) користування кредитом у межах строку надання кредиту, що становить 150 днів, який може бути продовжено в порядку та на умовах, визначених правилами та договором, з періодичністю платежів зі сплати процентів 30 днів.
Кредитний договір укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача ОСОБА_1 на веб-сайті monetka.ua та підписання такого електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 121887 відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», що підтверджується витягом з інформаційно-телекомунікаційної системи.
Як вбачається з інформації, наданої А-Банк на ухвалу суду від 03.04.2024, на ім`я ОСОБА_1 відкрито картку № НОМЕР_4 та підтверджено, що номер телефону останньої НОМЕР_3 зазначено в анкетних даних клієнта для отримання комунікацій банку. Також з наданої банком виписки з вказаного карткового рахунку про рух коштів за період з 13.06.2023 до 18.06.2023 вбачається, що 13.06.2023 о 12.17 год. на такий відбулось зарахування коштів у розмірі 5 000,00 грн.
З огляду на наведене встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» свої зобов`язання за договором №230613-62524-1 від 13.06.2023 виконало в повному обсязі, перерахувавши на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 , зазначений у договорі, грошові кошти (кредит) у розмірі 5 000,00 грн., про що також свідчить чек №592204672 від 13.06.2023.
Водночас, отримавши грошові кошти, відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором перед ТОВ «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» не виконала належним чином, у зв`язку із чим, згідно з розрахунком, наданим позивачем, в останньої станом на 27.03.2024 виникла заборгованість у розмірі 31 000,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 26 000,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами. За відсутності відзиву на позовну заяву та будь-яких доказів на спростування розрахунку заборгованості, суд приймає наданий позивачем розрахунок заборгованості як належний доказ розміру наявного боргу у відповідача.
З огляду на вищевикладене та те, що відповідач допустила порушення умов кредитного договору, в добровільному порядку ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань, не погашає заборгованість, будь-яких доказів повернення коштів банку чи спростування розрахунку позивача не надала, таким чином суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» заборгованості за договором №230613-62524-1 від 13.06.2023 станом на 27.03.2024 у розмірі 31 000,00 грн. є підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
При вирішенні питання розподілу судових витрат, суд зважає на наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Так, згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Згідно з ч. 3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Встановлено, що стороною позивача у позовній заяві заявлено розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача ОСОБА_2 надано наступні докази: довіреність ТОВ «Фінансова компанія «РІАЛЬТО», видану 12.02.2024, якою уповноважено адвоката Руденка К.В. представляти інтереси товариства в судах, договір №02/06/2022 про надання юридичних послуг від 02.06.2022, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» та фізичною-особою підприємцем ОСОБА_2 , копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2412, платіжну інструкцію №1100 від 12.01.2024, акт приймання-передачі наданих послуг №203 від 10.01.2024 до договору №02/06/2022 про надання юридичних послуг від 20.06.2022, витяг з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №203 від 10.01.2024 до договору №02/06/2022 про надання юридичних послуг від 02.06.2022.
Разом з тим, відповідно принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з реальності та розумності розміру таких.
Враховуючи те, що представником позивача складено та подано до суду дві процесуальні заяви, зокрема позовну заяву а також клопотання про витребування доказів, докази, що подані позивачем, перебували у володінні останнього, оскільки дані про протилежне до матеріалів справи не додані, беручи до уваги малозначність спору, його ціну, те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а тому, з урахуванням вказаних обставин, суд, зважаючи на співмірність розміру витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правову допомогу до 1 500,00 грн., оскільки такий розмір витрат на оплату послуг адвоката відповідатиме критеріям, закріпленим ЦПК України.
Окрім цього, суд, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, приходить до висновку про те, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2 422,40 грн.
На підставі ст. ст. 11, 16, 205, 207, 526, 530, 610, 612, 626, 628, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 354, 354, 355 ЦПК України, суд,
ухвалив:
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» заборгованість за договором №230613-62524-1 від 13.06.2023 у розмірі 31 000 (тридцять одна тисяча) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500 (одна тисяча п`ятсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано суддею 12 червня 2024 року.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО», місцезнаходження: м. Київ, б-р Вацлава Гавела, 4, код ЄДРПОУ 43492595;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Головуюча Сабара Л.В.
Судове рішення № 119681745, Сихівський районний суд м. Львова було прийнято 12.06.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 464/2256/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: