Рішення № 11968170, 16.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/33516.09.10 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікон Трейд 2" до           Відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" про                     стягнення 3 488,05 грн.

Суддя Катрич В.С.

Представники:

від позивача Горобець М.А. за довіреністю №7 від 29.12.2009р.

від відповідача Нейчев О.А. за довіреністю №8 від 13.01.2010р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 2950,45 грн. заборгованості за договором №091 від 01.03.2008р., 293,31 грн. пені, 44,25 грн. трьох відсотків річних, 200,04 грн. інфляційних збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2010р. порушено провадження по справі №8/335 та призначено її розгляд на 02.09.2010 року.

02.09.2010 року до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2010 року розгляд справи відкладений на 10.09.2010р. у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у судове засідання, неподанням усіх витребуваних документів.

Через загальний відділ суду від відповідача надійшов письмовий відзив, в якому він просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю та наголошував про застосування позовної давності, а саме, строку встановленого ст. 315 ГК України та ст. 258 ЦК України у зв’язку з отриманням відповідачем претензії відповідача 03.11.2009р., тобто через вісім місяців після закінчення строку дії договору.

У судове засідання, призначене на 10.09.2010р., з’явились представники сторін, було оголошено перерву до 16.09.2010р. для оголошення повного тексту рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.03.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Юнікон Трейд" правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю „Юнікон Трейд 2" (замовник) та Відкритим акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (виконавець) було укладено договір №091 про надання послуг, пов’язаних із перевезенням вантажів залізничним транспортом (далі – договір).

Відповідно до статті 6 Статуту ТОВ „Юнікон Трейд 2" (зареєстрованого 29.09.2009 року), товариство є правонаступником ТОВ „Підприємство „Юнікон Трейд" в частині переданого згідно з розподільчим балансом майна, активів, пасивів, прав та обов'язків, вимог, що випливають з цих активів та майна відповідно до Розподільчого балансу, включаючи право вимоги.

Згідно п.1.1 договору виконавець зобов’язується за рахунок замовника надати послуги/виконати роботи або організувати надання послуг/виконання робіт, пов’язаних із перевезенням вантажів залізничним транспортом (надання інформації про наявність залізничного рухомого складу, подавання та забирання рухомого складу, маневрова робота, зберігання вантажів, комісійний огляд залізничних колій, здійснення вантажних операцій тощо), якість яких повинна відповідати вимогам ТУ У 60.1-04737111-005:2005.

Для забезпечення можливості надання послуг замовник щодекадно, але не пізніше ніж у день початку декади, здійснює попередній платіж на розрахунковий рахунок виконавця в розмірі 100% від суми, на яку планується отримання основних послуг у конкретній декаді поточного місяця (п.2.2 договору).

У випадку надання замовнику послуг у меншому від запланованого обсягу, надлишкову суму, сплачену замовником, може бути повернуто на його вимогу, а при відсутності такої вимоги,- зараховано в рахунок майбутніх платежів за договором (п.2.4 договору).

Згідно п.4.6 договору він набирає чинності з моменту його підписання й діє до 01.03.2009р.

Так, відповідно до договору, позивачем було здійснено попередній платіж в розмірі 3097,43 грн., що підтверджується виписками з обслуговуючого банку позивача (містяться в матеріалах справи).

Відповідач, в свою чергу, виконав роботи за договором на суму 147,48 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 15.12.2008р.

На даний час заборгованість за вищезазначеним договором становить 2949,95 грн. (3097,43 грн.- 147,48 грн.).

Також головними бухгалтерами сторін був підписаний та завірений печатками акт звірки взаєморозрахунків та станом на 31.12.2008р., що підтверджує заборгованість відповідача перед позивачем.

Позивачем надано довідку з обслуговуючого банку позивача №561 від 30.08.2010р. (міститься в матеріалах справи), в якій вказано, що за період з 01.03.2008р. по 30.08.2010р. від відповідача на рахунок позивача кошти не надходили.

Позивач направляв відповідачу листи-вимоги №3 від 21.10.2009р. (яка отримана відповідачем 03.11.2009р. за вхідним №664) та №9 від 29.03.2010р. (яка отримана відповідачем 23.04.2010р.) з вимогою повернути надлишково сплачені грошові кошти за договором.

У зв’язку з відсутністю відповіді від відповідача щодо задоволення вимоги стосовно повернення 2950,45 грн., позивач звернувся до суду з проханням стягнути зазначені грошові кошти, посилаючись на безпідставність їх нарахування.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не обґрунтував та не надав доказів надання послуг за договором на суму 2950,45 грн. та не надав доказів повернення коштів списаних з особового рахунку позивача.

Разом з тим, відповідачем подано заяву про застосування позовної давності. Відповідач в обґрунтування свого клопотання посилається на ч.2 ст. 315 ГК України, якою встановлено, що претензії можуть пред’являтись у шестимісячний строк з наступного дня після закінчення строку дії договору, а також на п.6 ч.2 ст. 258 ЦК України щодо встановлення позовної давності в один рік для подання позову у зв’язку з перевезенням вантажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідно до статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Згідно ч. 5 статті 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього закону, Статуту залізниць України, та інших актів законодавства України.

Пунктом 2.12 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" від 29.05.2002 р. № 04-5/601 визначено загальні та скорочені строки позовної давності встановлені ЦК України. Однак частиною другою статті 9 ЦК України визначено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання, таким законом є ГК України. З урахуванням частини другої статті 9 ЦК України, статті 315 ГК України та статті 136 Статуту позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний строк, який обчислюється відповідно до статті 134 Статуту - з дня встановлення обставин, що спричинили заявлення позову (складання комерційного акта, акта загальної форми, списання коштів з особового рахунку тощо).

Також, відповідно до п. 5.1 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" від 29.05.2002 року № 04-5/601 господарським судам слід враховувати, що для повернення зайво нарахованих грошових коштів застосовується скорочений 6-місячний строк позовної давності, який обраховується з дня списання коштів з особового рахунка платника в ТехПД.

Статтею 134 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2010 р. № 457 (надалі –Статут) визначені терміни з яких починається обчислення пред’явлення претензії до залізниць.

В силу пункту "ж" статті 134 Статуту претензії до залізниць можуть бути заявлені протягом шести місяців з дня встановлення обставин, що спричинили заявлення претензії, зокрема, для претензій про повернення коштів з дня списання коштів з особового рахунку платника.

Згідно статті 136 Статуту позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою лише 06.07.2010 р.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що останнє відрахування коштів за договором та взагалі строк дії договору будо більше ніж за рік до моменту звернення позивача з позовом до суду і про порушення свого права позивач дізнався більш ніж рік до моменту звернення до суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку про сплив позовної давності.

Поважних причин пропуску позовної давності позивачем в порядку ст. ст. 33, 34 ГПК України, ст. 267 ЦК України не наведено та не обґрунтовано, а суд поважних причин не вбачає.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи положення ст. ст. 258, 267 ЦК України, ст. ст. 134, 136 Статуту, приймаючи до уваги заяву відповідача про застосування позовної давності, а також відсутність поважних причин пропуску строку позовної давності, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 3 488,05 грн. у зв’язку із спливом позовної давності.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяВ.С. Катрич