Рішення № 11968050, 09.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/22009.09.10

За позовом          Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Західно-Українська Лізингова компанія»

про стягнення заборгованості в розмірі 43159,40 грн.

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Божук Д.А.

Представники сторін:

від позивача:           Стремецький Т.К., довіреність від 19.02.2010 року;

від відповідача: Пікуль В.О., довіреність № 29-10/09 від 29.10.2009 року;

В судовому засіданні 09.09.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»(надалі ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Західно-Українська Лізингова компанія»(надалі ТОВ «Перша Західно-Українська Лізингова компанія», відповідач) заборгованості за кредитним договором № 72-01-07 від 08.06.2007 року та звернення стягнення на предмет застави – 633665,81 грн.

В ході розгляду справи позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог вих. № 1872 від 07.09.2010 року, згідно з якою позивач просив стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 633655,81 грн. На вирішенні заявлених вимог щодо звернення стягнення на заставлене майно не наполягав.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач в порушення умов кредитного договору № 72-01-07 від 08.06.2007 року допустив прострочення сплати за користування кредитними коштами, що призвело до виникнення заборгованості.

Клопотання про колегіальний розгляд справи на підставі ст. 4-6 ГПК України, яке отримано судом 04.08.2010 року від відповідача, судом розглянуто та у його задоволенні відмовлено, оскільки спір між сторонами у даній справі не відноситься до категорії складних і представником відповідача не наведено жодних обґрунтованих пояснень, які б свідчили про складність цієї справи.

Під час розгляду справи суд не знайшов підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти відповідача, а подана заява судом відхилена через наступне.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову»у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Відповідач відзиву на позов не надав, представник в судовому засіданні проти позову заперечив.

Дослідивши наявні у справі докази, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

8 червня 2007 року між «Банк «Фінанси та Кредит»товариство з обмеженою відповідальністю (правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») та ТОВ «Перша Західно-Українська Лізингова компанія»укладено кредитний договір № 72-01-07 за умовами якого банк надає позичальнику кредит у сумі 1293600,00 грн., а позичальник (відповідач у справі) зобов'язується повернути отримані кредитні кошти до 8 червня 2010 року та сплатити за користування кредитом проценти в розмірі 13 % річних (а за користування кредитом з моенту, зазначеного в підпунктах «б», «в»пункту 3.1 цього договору, сплатити проценти в підвищеному розмірі.

Згідно з п. 2.1 видача кредиту проводиться відповідно до письмової заявки позичальника за згодою банку шляхом перерахування коштів для оплати вартості автомобілів відповідно до договору купівлі-продажу, вказаному в п. 4.1 договору, з позичкового рахунку, відкритого позичальнику, на поточний рахунок продавця –ПП «ВКП «АльфаТекс». Погашення основної суми боргу за кредитом проводиться позичальником, згідно погодженого графіку. Позичальник зобовязується повністю повернути кредит банку 8 червня 2010 року, шляхом перерахування коштів на транзитний рахуно банку № 29093011540980, код банку 325923, код ЄДРПОУ 22403603, які далі зараховуються банком на позичковий рахунок позичальника, відповідно до регламенту роботи банку.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).

Належне виконання позивачем своїх зобов’язань по договору підтверджується наявними у матеріалах справи заявкою на отримання траншів від 08.06.2007 року на суму 1293600,00 грн. та меморіальним ордером № 1 від 08.06.2007 року щодо оплати за автомобілі на суму 1293 60,00 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідачем сплата процентів за користування кредитом здійснювалась з порушенням умов договору: несвоєчасно та не у повному обсязі належних до сплати сум, у зв’язку з чим кредитною комісією позивача 20.04.2010 року було прийнято рішення про відмову відповідачу в продовжені строку дії кредитного договору № 72-01-07 від 08.06.2007 року з вимогою дострокового повернення кредитних ресурсів, сплати нарахованих процентів по них, неустойки відповідно до умов договору.

У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з положенням договору (п. 3.1) позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у валюті кредиту за відсотковими ставками: а) 13% річних за період із дня видачі до дати повернення кредиту, зазначеної в пункті 2.2 договору; б) у випадку порушення позичальником термінів погашення згідно графіку –26% річних від суми невиконаного вчасно зобов’язання по кредиту відповідно до вищевказаного графіку, за період часу: з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї кредитної заборгованості, але не більше остаточного терміну погашення кредиту, встановленого в п. 2.2 договору; в) 26% річних за період з 8 червня 2010 року до дня фактичного погашення основної заборгованості за кредитом.

Нарахування процентів проводиться за період користування кредитними коштами з моменту надання кредитних коштів з позичкового рахунку позичальника, до моменту повернення коштів на позичковий рахунок позичальника…; нарахування та сплата відсотків за користування кредитними коштами проводиться щомісяця; позичальник сплачує відсотки в термін з 26 числа кожного місяця, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця (п. 3.3, 3.4).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сума простроченої заборгованості станом на 2 червня 2010 року по простроченим процентам складала 54698,20 грн. та 2487,73 грн. по несплачених процентах за користування кредитними коштами; прострочена заборгованість по кредиту становила 480945,81 грн. та 35933,45 грн. заборгованість по кредиту.

Питання дострокового повернення кредиту врегульовані у розділі 6 договору, де згідно з п. 6.1 банк має право вимагати повернення виданого кредиту та сплати процентів за весь період користування кредитом до настання терміну, зазначеного в пункті 2.2 цього договору, а позичальник зобов’язаний повернути отриманий кредит і сплатити усі проценти протягом 1 робочого дня з моменту одержання вимоги від банку в таких випадках: позичальник у період дії цього договору порушив будь-які умови цього договору, у тому числі не сплатив проценти за користування кредитом; був факт прострочення сплати процентів за користування кредитом (п. б) п. 6.1 договору)…

Наведені положення договору кореспондуються зі статтею 1050 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

У листі-вимозі вих. 779 від 28.04.2010 року, який міститься у матеріалах справи з доказами отримання їх відповідачем 11.05.2010 року (поштове повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції), позивач вимагав усунути порушення зобов’язань за кредитним договором шляхом сплати заборгованості.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Заборгованість, яка виникла згідно договору по сплаті кредиту, нарахованих процентів ТОВ «Перша Західно-Українська Лізингова компанія»на вимоги банку погашена не була, доказів зворотнього суду не представлено. В силу зазначених обставин з урахуванням умов договору (п. 6.1) термін повернення кредиту вважається таким, що настав і у відповідача виник обов’язок сплатити наявну заборгованість за кредитом в повному обсязі.

Предметом даного спору є стягнення з відповідача суми заборгованості за наданим кредитом в сумі 516879,26, яка відповідачем станом на час вирішення спору не погашена, доказів зворотнього суду не представлено, що з урахуванням направленого листа-вимоги є підставою для задоволення позовних вимог.

Згідно п. 6.3 договору дострокове повернення кредиту та сплата процентів не звільняє позичальника від передбаченої розділом 7 договору відповідальності за порушення умов цього договору.

В силу положень п. 7.1 кредитного договору за прострочення повернення кредитних коштів і/або сплати процентів за користування кредитом позичальник сплачує банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення. Ця пеня сплачується у випадках порушення позичальником термінів платежів, передбачених пунктами 2.2, 2.6, 3.4, 3.6, 3.7, 4.5, 6.1, 8.3 цього договору, а також будь-яких інших термінів сплати, передбачених договором. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов’язання сплатити проценти за весь період фактичного користування кредитом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 57065,85 грн. за несвоєчасне повернення кредиту та пеня в сумі 2534,77 грн. за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту.

Факт прострочення погашення суми кредиту підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростований, належних доказів погашення суми заборгованості за договором № 72-01-07 від 08.06.2007 року, суду не представлено у зв’язку з чим, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Судові витрати позивача у сумі 6336,66 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Західно-Українська Лізингова компанія»(04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, 7 підїзд, 6 пов.; 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 4-а, корпус А, 4 пов., п/р 26505014726 980 у філії «Західне РУ»ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», код банку 325923, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 31362539) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»(04050, м. Київ, вул. Артема, 60, к/р 39008010010980 у АТ «Банк «Фінанси та кредит», код банку 325923, ідент. код 22403603) 633665,81 грн. (шістсот тридцять три тисячі шістсот шістдесят п’ять гривень 81 копійка) заборгованості по кредитному договору № 72-01-07 від 08.06.2007 року, 6336,66 грн. (шість тисяч триста тридцять шість гривень 66 копійок) державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

дата підписання повного тексту рішення 23.09.2010р.