Рішення № 11967985, 20.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/45720.09.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства "БГ Банк"

до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Логопарк Хаджибей"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Логопарк Бориспіль"

простягнення 183 648,17 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Просенюк С.М.

від відповідача 1:не з'явився

від відповідача 2:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство "БГ Банк" (надалі –ВАТ "БГ Банк") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Логопарк Хаджибей" (надалі –ТОВ "Логопарк Хаджибей") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Логопарк Бориспіль" (надалі –ТОВ "Логопарк Бориспіль") про стягнення 183 648,17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач 1 неналежним чином виконує умови кредитного договору №50 від 29.12.2008 р., у зв’язку з чим позивач на підставі договору про заставу майнових прав №151 від 29.12.2008 р. вказує на солідарний обов’язок відповідачів по сплаті заборгованості по поверненню кредиту, а також пені та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.08.2010 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 25.08.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.08.2010 р. у зв’язку із неявкою представників відповідачів розгляд справи відкладено до 20.09.2010 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, витребуваних ухвалами суду доказів та відзивів на позовну заяву не подали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце судового засідання були належним чином повідомлені, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та повідомленнями про вручення поштових відправлень відповідачу 2 - №10551521 та відповідачу 1 - №10551530 від 27.08.2010 р., що отримані відповідачами 01.09.2010 р. та 03.09.2010 р., відповідно.

Місцезнаходження відповідача 1 за адресою: 67600, Одеська область, м. Біляївка, вул. Леніна, 139, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №6715999 від 17.08.2010 р. та вказано в позові.

Місцезнаходження відповідача 2 за адресою: 03115, м. Київ, просп. Перемоги, 136, кім. 34, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №6715942 від 17.08.2010 р. та вказано в позові.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачі повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідачі були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2008 р. між ВАТ "БГ Банк" (Банк) та ТОВ "Логопарк Хаджибей" (Позичальник) було укладено кредитний договір №50 (надалі –"Кредитний договір").

У період з 04.09.2009 р. по 15.05.2010 р. сторонами було укладено договори №1, №2, №3, №4 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору.

Як вбачається із Кредитного договору та договорів №1, №2, №3, №4 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору Банк зобов’язався, на підставі письмової заяви Позичальника, надати йому кредит в національній валюті України в сумі –7 744 000,00 грн. для ведення статутної діяльності, зі сплатою –23,9% річних, за користування кредитом, та строком повернення кредиту до 01.10.2010 р., а Позичальник зобов’язався повернути Банку кредит в строк погашення та своєчасно сплатити суму нарахованих відсотків (п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 2.4, 5.1 Кредитного договору з урахуванням договорів №1, №2, №3, №4).

На виконання умов Кредитного договору та на підставі заяви ТОВ "Логопарк Хаджибей" від 29.12.2008 р. позивачем було надано відповідачу 1 кредит на загальну суму 7744000,00грн., а також нараховані відсотки за його користування у період з 29.12.2008 р. по 17.06.2010 р.

В якості забезпечення виконання ТОВ "Логопарк Хаджибей" зобов’язань за Кредитним договором 29.12.2008 р. між ВАТ "БГ Банк" (заставодержатель) та ТОВ "Логопарк Бориспіль" (заставодавець) було укладено договір про заставу майнових прав №151 (надалі –"Договір застави"), відповідно до якого, з урахуванням договору про внесення змін та поповнень до Договору застави №1 від 01.10.2009 р., заставодавець передає в заставу заставодержателю майнові права по зобов’язанням, яке виникло і належить заставодавцю у відповідності до договору №57 банківського вкладу "Гарант" з юридичною особою від 29.12.2008 р. (п. 3.1 Договору застави), а випадку недостатності майнового права для задоволення вимог заставодержателя, заставодавець несе відповідальність всім своїм іншим майном (п. 3.4 Договору застави).

Листами від 03.06.2010 р., що отримані відповідачами 07.06.2010 р., позивач звернувся з вимогою погасити заборгованість за Кредитним договором по сплаті відсотків у розмірі 320962,28 грн., нарахованих за користування відповідачем 1 кредитом у період з квітня по травень 2010 року.

18.06.2010 р. позивачем на підставі Кредитного договору та Договору застави було звернено стягнення на грошові кошти ТОВ "Логопарк Бориспіль" у загальному розмірі 7971141,70 грн., що підтверджується розпорядженнями ВАТ "БГ Банк" від 18.06.2010 р.

Спір у справі виник у зв’язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачами грошового зобов’язання за Кредитним договором та Договором застави по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитними коштами, у зв’язку з чим позивач вказує на існування заборгованості.

Договір є кредитним договором, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем своїх зобов’язань за Кредитним договором та надання кредиту на загальну суму 7 744 000,00 грн.

Із змісту договору №4 про внесення доповнень до Кредитного договору від 15.05.2010 р. вбачається, що сторони домовилися, що Позичальник зобов’язаний сплатити відсотки, нараховані Банком за користуванням кредитом у квітні, травні 2010 року у розмірі 320962,28грн. у строк до 17.06.2010 р. (абз.1 п.1 договору №4). Сторони домовилися, що до розрахунку відсотків за травень місяць 2010 року приймається сума заборгованості Позичальника перед Банком, що станом на 15.05.2010 р. становить 7 744 000,00 грн. (абз.2 п.1 договору №4).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Листами від 03.06.2010 р., що отримані відповідачами 07.06.2010 р., позивач звернувся з вимогою погасити заборгованість за Кредитним договором по сплаті відсотків у розмірі 320962,28 грн., нарахованих за користування відповідачем 1 кредитом у період з квітня по травень 2010 року.

Відповідач 1 свого обов’язку по сплаті відсотків за користуванням кредитними коштами, нарахованих у період з квітня по травень 2010 року, у розмірі 320 962,28 грн. у визначений строк не виконав.

Статтею 526 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 1052 Цивільного кодексу України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Сторони погодили та в п. 2.8 Кредитного договору (з урахуванням договору №4 від 15.05.2010 р.) зазначили, що згідно ст.ст. 212, 1050, 1052 Цивільного кодексу України, Банк має право вимагати від Позичальника, а Позичальник має право повернути Банку кредит раніше календарної дати, визначеної п. 1.3 цього договору, в разі настання наступних обставин, зокрема, несплати або часткової несплати Позичальником в передбачений цим договором строк: відсотків та/або суми/частини суми кредиту та/або штрафних санкцій, а строком погашення кредиту в даному випадку є наступний календарний день за останнім днем строку, в який позичальник повинен був виконати відповідні зобов’язання (п.п. 2.8.1; ч. 2 п.2.8 Кредитного договору).

Згідно із п. 2.9 Кредитного договору сторони домовилися, що виникнення зобов’язання позичальника повернути Банку суму кредиту згідно п. 2.8 цього договору тягне за собою виконання всіх передбачених цим договором зобов’язань позичальника в строки, передбачені п. 2.8 цього договору для повернення кредиту.

У зв'язку з невиконанням Позичальником умов Кредитного договору у визначені строки (сплати відсотків до 17.06.2010 р.) та згідно листа позивача, відповідач 1 був зобов'язаний достроково повернути суму кредиту та сплатити відсотки з 18.06.2010 р.

Зобов'язання по поверненню кредиту та сплати відсотків виконано частково, шляхом звернення позивачем стягнення на предмет застави згідно Договору застави та здійснення списання грошових коштів з рахунків ТОВ "Логопарк Бориспіль" у загальному розмірі 7 971 141,70 грн., у зв’язку з чим було повністю погашено заборгованість відповідача 1 за Кредитним договором по сплаті відсотків та частково по поверненню кредиту у розмірі 7 560 730,92 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача 1 по поверненню кредиту становить 183269,08грн.

Оскільки судом встановлено прострочення відповідача 1 по поверненню кредиту, то позивачем на підставі ст.ст. 548, 625 Цивільного кодексу України та п. 6.2 Кредитного договору правомірно нараховано пеню у розмірі 183,27 грн. та 3% річних у розмірі 195,82 грн.

Доказів на спростування викладеного відповідачами не надано.

Отже, на момент розгляду справи судом загальний розмір заборгованості відповідача 1 за Кредитним договором по поверненню кредиту, сплаті пені та 3% річних становить 183648,17грн.

Згідно із ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

В якості забезпечення виконання ТОВ "Логопарк Хаджибей" зобов’язань за Кредитним договором між ВАТ "БГ Банк" та ТОВ "Логопарк Бориспіль" було укладено Договір застави.

В силу статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Виходячи із змісту укладеного між сторонами Договору застави, він за своєю правовою природою є змішаним, що містить елементи договору застави(ст. 572 Цивільного кодексу України) за умовами якого кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави), та елементи договору поруки (ст. 553 Цивільного кодексу України), за умовами якого поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Суд відзначає, що позовні вимоги до відповідача 2 мотивовані наявністю саме правовідносин поруки.

Згідно із ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до п. 2.4 Договору застави заставодавець та боржник несуть солідарний обов’язок перед заставодержателем за виконання зобов’язань за п. 2.1 цього договору.

Пунктом 3.4 Договору застави погоджено, що у випадку недостатності майнового права для задоволення вимог заставодержателя, заставодавець несе відповідальність всім своїм іншим майном.

Частинами 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За приписами ст. 555 Цивільного кодексу України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

Матеріалами справи підтверджується існування заборгованості відповідача 1 перед позивачем за Кредитним договором та звернення Банку до ТОВ "Логопарк Бориспіль" з вимогою погасити дану заборгованість.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідачів грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 183 648,17 грн. на підставі Кредитного договору та Договору застави. Відповідачами заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

За таких обставин, позовні вимоги ВАТ "БГ Банк" про стягнення в солідарному порядку з ТОВ "Логопарк Хаджибей" та ТОВ "Логопарк Бориспіль" заборгованості за кредитом у розмірі 183 269,08 грн., пені у розмірі 183,27 грн. та 3% річних у розмірі 195,82 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Відкритого акціонерного товариства "БГ Банк" задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Логопарк Хаджибей" (67600, Одеська область, м. Біляївка, вул. Леніна, 139; ідентифікаційний код 35452149) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Логопарк Бориспіль" (03115, м. Київ, просп. Перемоги, 136, кім. 34; ідентифікаційний код 35416949) на користь Відкритого акціонерного товариства "БГ Банк" (04112, м. Київ, вул.Дегтярівська, 48; ідентифікаційний код 20717958) заборгованість за кредитом у розмірі 183 269,08 грн., пеню у розмірі 183,27 грн., 3% річних у розмірі 195,82 грн., державне мито у розмірі 1 836,48 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                     Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –22.09.2010 р.