Рішення № 11967861, 25.10.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.10 Справа № 28/242/10

Суддя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський горфотарний комбінат», м.Луганськ

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Вільнянський маслозавод», Запорізька область, м.Вільнянськ

Суддя О.В. Яцун

Представники:

від позивача: Коршун В.В., довіреність №б/н від 10.11.2009р.

від відповідача: не з’явився

Заявлено вимоги про спонукання до виконання мирової угоди затвердженої ухвалою суду №28/229/09 від 10.08.2009р.

Ухвалою суду від 29.09.2010р. порушено провадження у справі № 28/242/10, судове засідання призначено на 25.10.2010р.

Представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 25.10.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог посилається на ст.ст. 11, 202, 525, ЦК України, ст.ст. 193 ГК України та на умови мирової угоди.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з’явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб –учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Також матеріали справи містять поштове повідомлення від 01.10.10р., відповідно до якого копію ухвали було отримано уповноваженою особою ВАТ «Вільнянський маслозавод»- Даниловою. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

На підставі чого, у відповідності до ст.85 ГПК України представнику позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив,

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.08.2009р. у справі №28/229/09 було затверджено мирову угоду укладену між ТОВ «Луганський гофротарний комбінат»(позивач) та ВАТ “Вільнянський маслозавод” (відповідач).

Пунктом 2 мирової угоди встановлено, що відповідач приймає на себе зобов’язання, з моменту затвердження Мирової угоди господарським судом погасити суму заборгованості перед позивачем у розмірі 91.936грн.88коп. протягом чотирьох місяців рівними платежами.

Пунктом 3 мирової угоди встановлено, що відповідач приймає на себе зобов’язання, з моменту затвердження Мирової угоди господарським судом відшкодувати до 25 грудня 2009р. позивачу витрати пов’язані із сплатою державного мита у розмірі 1.147грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 312,5грн.

Мирова угода –це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не призводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спору, не здійснюють правосуддя, що є прерогативою судової влади, а, досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт через самостійне (без державного втручання) врегулювання розбіжностей на погоджених умовах.

Згідно з ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Аналогічні приписи міститься в ст. 202 ЦК України.

Отже, виходячи з вищевикладеного, слід зазначити, що укладаючи мирову угода між сторонами виникли правовідносини, які регулюються нормами чинного законодавства та умовами цієї угоди.

Відповідач (ВАТ “Вільнянський маслозавод” зобов’язався протягом вересня-грудня 2009р. здійснити погашення заборгованості рівними частками та у строк до 25.12.2009р. відшкодувати витрати позивача пов’язані зі сплатою державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.

Як свідчать надані до суду документи, відповідач зобов’язання щодо погашення заборгованості в установлені строки не здійснив, чим порушив умови мирової угоди.

Невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов’язань за мировою угодою стали підставою для звернення поповича з позовом до суду про спонукання відповідача до виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Запорізької області у справі №28/229/09 від 10.08.2009р.та стягнення з ВАТ “Вільнянський маслозавод” заборгованість у розмірі 91.936,88грн., а також витрати пов’язані зі сплатою державного мита у розмірі 1.147грн. та 312,50грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

Заслухавши пояснення позивача, оцінивши надані документи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення заборгованості у розмірі 91.936грн.88коп. та судових витрат у розмірі 1.459,50грн., оскільки глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити заборгованість та судові витрати не припинено.

На день розгляду спору відповідач належне виконання умов мирової угоди в повному обсязі не довів, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 91.936грн.88коп. та судові витрати у розмірі 1.459,50грн. суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо спонукання відповідача до виконання мирової угоди, слід зазначити наступне:

Відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 84 ГПК України у мотивувальній частині рішення вказуються обставини справи, докази на підставі яких прийнято рішення. Таким чином, рішення господарського суду не може бути викладено нечітко та ґрунтуватися на припущеннях. Зважаючи на вищевикладені обставини, представлені позивачем докази не можуть бути прийняті судом як належні.

Також суд звертає увагу, що у відповідності до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Нормами ст. 115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

З урахуванням наведеного, захист цивільного права позивача полягає у виконанні захищеного судом права позивача у примусовому порядку відповідними органами. Тобто, виконання такого примусу має бути реальним.

Виходячи з вищезазначеного, суд не знаходить, підстав для задоволення вимог про спонукання до виконання мирової угоди, оскільки механізм виконання судового рішення в разі задоволення таких позовних вимог відсутній.

Судові витрати відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідно до ст.3 Декрету Кабінета Міністрів України суд вважає за необхідне стягнути з позивача в доход Державного бюджету державне мито за заявлену майнову позовну вимогу.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, ст.ст.82-85 ГПК України, ст.509,526ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Вільнянський маслозавод” (70002, Запорізька область, м.Вільнянськ, вул. Запорізька, буд65, р/р 26007176595 в ЗОД ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313827, код ЄДРПОУ 00445593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганський гофротарний комбінат” (91047, м.Луганськ, вул. Ровєньковська, буд.82-а, код ЄДРПОУ 30642763, р/р 260070133621 в ПАТ “Сбербанк Росії”, МФО 320627) 91.936 (дев’яносто одна тисяча дев’ятсот тридцять шість) грн.88коп.заборгованості, 1147 (одна тисяча сто сорок сім)грн.00коп. державного мита, 312(триста дванадцять)грн. 50коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за мировою угодою.

Видати наказ.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Вільнянський маслозавод” (70002, Запорізька область, м.Вільнянськ, вул. Запорізька, буд65, р/р 26007176595 в ЗОД ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313827, код ЄДРПОУ 00445593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганський гофротарний комбінат” (91047, м.Луганськ, вул. Ровєньковська, буд.82-а, код ЄДРПОУ 30642763, р/р 260070133621 в ПАТ “Сбербанк Росії”, МФО 320627) 933(дев’ятсот тридцять три)грн. 96коп. державного мита та 236(двісті тридцять шість)грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганський гофротарний комбінат” (91047, м.Луганськ, вул. Ровєньковська, буд.82-а, код ЄДРПОУ 30642763, р/р 260070133621 в ПАТ “Сбербанк Росії”, МФО 320627) на користь Державного бюджету Орджонікідзевського району, банк отримувач Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, р/р 31119095700007, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку – 095) 933(дев’ятсот тридцять три)грн. 96коп. державного мита.

Видати наказ.

Суддя О.В. Яцун

Рішення підписано: 27 жовтня 2010р.