Рішення № 11967847, 11.10.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.10 Справа № 27/182/10

Суддя

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Бердянського міського району електричних мереж, м. Бердянськ Запорізької області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Бердянськ Запорізької області

про стягнення 9 806 грн. 56 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники:

Від позивача: Довгорук І.С., дов. № 235 від 22.10.09 р.

Від відповідача: ОСОБА_3, посвідчення № 251 від 25.01.1995 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні 11.10.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” в особі Бердянського міського району електричних мереж, м. Бердянськ Запорізької області звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Бердянськ Запорізької області про стягнення 9 806 грн. 56 коп. заборгованості за понад договірну величину споживання електричної енергії.

Ухвалою господарського суду від 19.08.2010 р. порушено провадження у справі № 27/182/10 та призначено судове засідання на 29.09.2010 р.

У судовому засіданні, відкритому 29.09.2010 р. оголошувалася перерва до 11.10.2010 р., з метою надання сторонами додаткових доказів та документів, необхідних для повного та всебічного розгляду справи.

11.10.2010 р. продовжено розгляд справи № 27/182/10.

11.10.2010 р. до початку розгляду справи представники позивача та відповідача заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та розяснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Представник позивача 11.10.2010 р. підтримав позовні вимоги, на підставах викладених у позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні, відкритому 11.10.2010 р. проти позову заперечив, письмового відзиву не надав.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Позивач у справі - ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Бердянського міського району електричних мереж (є невідокремленим виробничим структурним підрозділом ВАТ “Запоріжжяобленерго”) створено відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 25.04.2000р. з Державної акціонерної енергопостачальної компанії “Запоріжжяобленерго”, заснованої відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 03.07.1995р. № 115 та Указу Президента України від 04.08.1995р. № 282/95 “Про структурну перебудову в електричному комплексі України”. Метою діяльності ВАТ “Запоріжжяобленерго” є одержання прибутку шляхом задоволення потреб споживачів електричної енергії, насичення ринку товарами та послугами відповідно до предмету діяльності, в умовах функціонування єдиної енергосистеми України.

Основною метою ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Бердянського міського району електричних мереж є участь у виробничо-господарській діяльності ВАТ “Запоріжжяобленерго” для здійснення статутної мети ВАТ “Запоріжжяобленерго”.

Відповідач у справі Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - має право на здійснення підприємницької діяльності.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється субєктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст.42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється субєктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Господарським судом встановлено, що 22.11.2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго»в особі Бердянського міського району електричних мереж (постачальник електричної енергії) та ФОП ОСОБА_1 (споживач), був укладений договір про постачання електричної енергії № 238.

Відповідно до розділу 1 договору, постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

П.2.1 договору № 238 передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

У відповідності зі ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», п. 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 (в редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005р. № 910), договір про поставку електричної енергії є основним документом, який регламентує відношення між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем, і визначає смисл правових відносин, прав і обов'язків сторін.

Відповідно до ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником, споживач енергії зобовязаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, а також несе відповідальність за порушення умов договору та правил користування електричною енергією.

Пункт 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.96р. № 28, визначає, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», абзац 2 п. 5.1, п.п. 1 та 2 п.10.2 Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України "Про затвердження Правил користування електричною енергією" № 28 від 31.07 1996р. зі змінами та доповненнями внесеними Постановою НКРЕ від 25.12.08р. № 1449, зареєстрованими в Мін'юсті України 18.11.2005р. за № 1399/11679 споживачі електричної енергії зобов'язані користуватися електричною енергією виключно на підставі договору та оплачувати обсяги спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно умов договору .

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»споживач зобов'язаний додержуватися вимог нормативно - технічних документів та договору про постачання електричної енергії.

Згідно із ч. 5 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»споживачі ( крім населення, професійно - технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І - IV рівні акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до абз. 1 п. 6.16 Правил користування електричною енергією обсяг перевищення договірної величини споживання електричної енергії протягом розрахункового періоду оплачується відповідно до законодавства України та договору.

Відповідно до п. 4.2.2 договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно вимогам розділу 5 даного договору, споживач сплачує постачальнику електричної енергії двократну вартість різниці фактично спожитої договірної величини.

Згідно з розділом 5 п. 5.1 договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії.

Відповідно до п. 4.2 Правил користування електричною енергією відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовленим договором.

На підставі заяви відповідача від 23.02.2010р. про зміну режиму роботи підприємства були внесені зміни до договору додатковою угодою від 23.02.2010р. (в додаток № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу»та додаток № 5 «Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії».

Відповідно з додатком 1 від 23.02.2010р. до договору заявлений очікуваний споживачем обсяг споживання електричної енергії у лютому 2010 р. складає 1 680 кВт. год.

20 лютого 2010 р. було складено акт про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії, згідно якого показання приладу обліку на 20.02.2010р. склали 027574 по приладу обліку № 187168 типу СО- ЭА05\/1.

Акт від 20.02.2010 р. було надано для розрахунку до відділу збуту електричної енергії для виставлення рахунку за спожиту електричну енергію в лютому 2010 р.

З метою з'ясування кількості спожитої електричної енергії у лютому 2010р. була визначена різниця показання електричного лічильника між актом про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії (027574) та актом № 238 про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію (010429) за грудень 2009 р. та виставленим самостійно рахунком за спожиту електричну енергію (257 кВт.г.) за січень 2010р. від 01.02.2010р. на підставі п. 8 додатку № 4 до договору.

Кількість спожитої електричної енергії у лютому 2010р. склала 16936 кВт.г. (027574 -010429+ 48( 0,28 % втрати в лініях згідно додатку № 10 до договору)-257 = 16936).

На підставі ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», п. 6.16 Правил користування електричною енергією, п. 4.2.2 договору, п. 7, 8 додатку № 4 до договору відповідач зобов'язаний оплатити остаточний розрахунок у 5-денний термін (п.11 додатку № 4 до договору) після отримання рахунку що надається (направляється) йому.

Рахунок № 238 від 01.03.2010р. до оплати за перевищення електричної енергії у лютому 2010р. у розмірі 9806 грн. 56 коп.(без ПДВ) було отримано відповідачем 26.02.2010р.

Згідно Постанови НКРЕ від 06.06.2002р. № 6.08, абзацу 2 п. 6.16 Правил користування електричною енергією, оплата суми по перевищенню договірної величини споживання електричної енергії, зараховується на розподільний рахунок енергопостачальної організації.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано належних доказів, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, встановлюється господарським судом на підставі доказів - фактичних даних, що встановлюються певними засобами доказування.

Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” в особі Бердянського міського району електричних мереж, правомірно звернулося до господарського суду Запорізької області, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, тому як спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33,34,49, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код № НОМЕР_1, розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Бердянського міського району електричних мереж (71118 Запорізька область м. Бердянськ пл. 12 Грудня, 25, код ЄДРПОУ 00130926, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 260333141415 у Філії Запорізького обласного управління ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 313957) 9 806 (девять тисяч вісімсот шість) грн. 56 коп. заборгованості за понад договірну величину споживання електричної енергії. Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код № НОМЕР_1, розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Бердянського міського району електричних мереж (71118 Запорізька область м. Бердянськ пл. 12 Грудня, 25, код ЄДРПОУ 00130926, поточний рахунок № 260054184 в ПАТ ЗОД “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313827, код ЄДРПОУ 00130926) 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя С.С. Дроздова

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 18.10.2010р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.