Рішення № 11967763, 01.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.11.10 р. Справа № 29/70

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, ЄДРПОУ 21560766,

м.Київ в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної

телекомунікаційної мережі №3 Філії „Дирекція первинної мережі”,

ЄДРПОУ 16479714, м.Донецьк

до відповідача Комунального комерційного підприємства „Маріупольтепломережа”,

ЄДРПОУ 33760279, м.Маріуполь

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

ОСОБА_1, м.Маріуполь

про стягнення 24412 грн. 00 коп.

Головуючий суддя Левшина Г.В.

Суддя Попков Д.О.

Суддя Риженко Т.М.

Представники:

від позивача: Трухина Л.Є.- юрисконсульт

від відповідача: Богінська Т.М.-нач. юр. від.

від третьої особи: ОСОБА_1

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувалась перерва з 13.09. по 18.09.2007р.

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком”, м.Київ в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №3 Філії „Дирекція первинної мережі”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Комунальне комерційне підприємство „Маріупольтепломережа”, м.Маріуполь, про стягнення з відповідача збитків в сумі 24412,00 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 09.06.2009р. відмовлено повністю в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Київ в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №3 Філії „Дирекція первинної мережі”, м.Донецьк до Комунального комерційного підприємства „Маріупольтепломережа”, м.Маріуполь про стягнення з відповідача збитків в сумі 24412,00 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.10.2009р. рішення господарського суду Донецької області від 09.06.2009р. по справі №29/70 скасовано, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Київ в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №3 Філії „Дирекція первинної мережі”, м.Донецьк до Комунального комерційного підприємства „Маріупольтепломережа”, м.Маріуполь про стягнення з відповідача збитків в сумі 24412,00 грн. задоволено.

Згідно з постановою Вищого господарського суду України від 16.02.2010р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.10.2009р. та рішення господарського суду Донецької області від 09.06.2009р. по справі №29/70 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Як було зазначено Вищим господарським судом України, вирішуючи спір суди не дали оцінки локальному кошторису, відсутності доказів щодо понесення позивачем витрат на відновлення кабельної лінії зв'язку на дату прийняття рішення. Зокрема, як вказує касаційна інстанція, в обґрунтування розміру збитків позивачем до матеріалів справи було надано локальний кошторис №2-1-1, затверджений начальником РЦТЕТТМ №3, який складений по поточним цінам станом на 17.06.2008р., в той час як пошкодження кабелю сталося 22.10.2008р. При цьому, розрахунок цін станом на 22.10.2008р. позивачем до справи не надано. Крім того, за висновками Вищого господарського суду України, матеріали справи взагалі не містять доказів проведення позивачем будь-яких робіт щодо усунення пошкоджень кабельних ліній звязку, а отже і понесення позивачем реальних збитків.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на пошкодження відповідачем волоконно-оптичного кабелю під час проведення 22.10.2008р. земляних робіт, внаслідок чого позивачеві було заподіяно збитки в сумі 24412,00 грн.

Відповідач у запереченнях на позов від 26.05.2009р. №207/01, поясненнях від 17.05.2010р. №195/01, проти позовних вимог заперечує, посилаючись на відсутність з його боку будь-яких правопорушень у сфері господарювання, внаслідок чого позовні вимоги до нього про стягнення збитків є неправомірними.

Ухвалою від 12.10.2010р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_1, м.Маріуполь.

Третя особа надала в судовому засіданні 01.11.2010р. усні пояснення, згідно яких повідомила суд про проведення робіт на власний розсуд.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та третьої особи, господарський суд встановив:

Виходячи зі змісту позовної заяви, 22.10.2008р. працівниками Комунального комерційного підприємства “Маріупольтепломережа”, м.Маріуполь під час проведення робіт на магістралі тепломережі по усуненню течії було допущено порушення Правил охорони ліній звязку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №135 від 29.01.2005р., що призвело до пошкодження волоконно-оптичних кабельних ліній звязку ДЦ13/8 АТС-22АТС-52.

Як вказує позивач, земляні роботи, які спричинили вказані ушкодження в порушення положень п.п.6, 8, 19 Правил охорони ліній звязку, сталися внаслідок того, що проводилися відповідачем без письмового дозволу підприємства електрозвязку і виклику представника підприємства електрозвязку на місце проведення робіт.

З приводу пошкодження ліній звязку, було складено протокол про причини порушення Правил охорони ліній звязку від 22.10.2008р., який підписаний начальником ДЕЛКС-312 Коробко А.О., представником ККП “Маріупольтепломережа” ст. майстром ОСОБА_1 та ел. механіком цеху ТЕЛЗіР - Прудниковою Т.В. без зауважень.

За твердженням позивача, враховуючи наявний у матеріалах справи локальний кошторис, йому було заподіяно збитки на суму 24412,00 грн., які складаються із витрат на відновлення кабельної лінії звязку.

31.10.2008р. позивач звернувся до відповідача з претензією №05/562 про сплату суми збитків у розмірі 24412,00 грн.

У звязку з відмовою відповідача від відшкодування нанесених збитків, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача збитків в сумі 24412,00 грн.

Відповідач у запереченнях на позов від 26.05.2009р. №207/01, поясненнях від 17.05.2010р. №195/01, позовні вимоги не визнав. Зокрема, як вказує відповідач, 22.10.2008р. планові ремонтні роботи, а також аварійні роботи з усунення течії на магістральній лінії пр.Металургів, вул.Каффайська в м.Маріуполі ним не проводились, внаслідок чого відповідачем не могло бути пошкоджено майно позивача. При цьому, за поясненнями відповідача, роботи з встановлення колодязів були ініційовані інженером позивача, а виконані майстром відповідача, проте, не за завданням позивача та не під час виконання його працівником трудових обовязків.

Виходячи з принципу повного, всебічного та обєктивного розгляду всіх обставин справи, суд приймає до уваги заперечення відповідача та вважає позовні вимоги недоведеними та такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

При цьому, статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.54 Господарського процесуального кодексу України у позові повинні міститися обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, а також законодавство, на підставі якого подається позов.

Як встановлено судом, обгрунтовуючи позовні вимоги до відповідача про стягнення збитків позивач посилається, зокрема, на норми ст.ст.22, 1166 Цивільного кодексу України.

За приписом ст.22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, при заявленні вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем майнових прав позивача, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного звязку між ними. В свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

Одночасно, відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування шкоди за правилами ст.1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

З урахуванням вищевикладеного, обов'язок довести наявність елементів складу цивільного правопорушення покладається на позивача.

Як встановлено судом, в обґрунтування факту наявності неправомірної поведінки відповідача позивач посилається на надані до матеріалів справи претензію від 31.10.2008р. №05/562, відповіді на претензії від 06.01.2009р. №05/08, від 05.12.2008р. №305/01, локальний кошторис №2-1-1 на усунення пошкоджень на кабелі ОКЛБг, усунення пошкоджень на кабелі ОКЛБГ-12 від 23.10.2008р., протокол про причини порушення Правил охорони ліній звязку від 22.10.2008р., пояснювальні від 22.10.2008р., 23.10.2008р., довідку №4/0 про охоронно-розяснювальну роботу, наказ №08 від 04.08.2008р., списки осіб відповідальних за виконання земляних робіт по підприємству ККП “Маріупольтепломережа”, попередження на ОСОБА_1. від 27.03.2008р., довідку про нанесення трас кабельної лінії звязку на карту, витяг з планів робіт ККП “Маріупольтепломережа”.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За висновками суду, надані позивачем до матеріалів справи документи не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів наявності неправомірної поведінки з боку відповідача, в результаті якої позивачеві було заподіяно збитки.

Зокрема, як встановлено судом, згідно протоколу від 22.10.2008р. про причини порушення Правил охорони ліній звязку при аварійно-відновлюваних роботах по усуненню течії траси тепломережі по вул.Кафайській 22.10.2008р. о 14.30 год. були порушені п.п.6, 8, 19 умов проведення робіт №3, 4, 5, 6, 7, 8, 10, 14 Правил охорони ліній звязку, що викликало пошкодження міжстанційної зєднувальної мережі АТС 52-АТС22. За змістом вказаного протоколу встановлено, що при розриванні грунту використовувався металевий інструмент (лом), яким був пошкоджений канал та волоконно-оптичний кабель, роботи проводились без письмового узгодження та без виклику представника позивача.

Вказаний вище протокол від імені Комунального комерційного підприємства „Маріупольтепломережа” підписаний, зокрема, старшим майстром ККП “Маріупольтепломережа” ОСОБА_1 та начальником теплофікаційного району підприємства „Маріупольтепломережа” Шишкіним О.С.

Згідно наказу №08 від 04.08.2008р. „Про забезпечення безперебійної роботи електрозвязку” ККП „Маріупольтепломережа” наказано призначити відповідальним за збереження кабельних ліній електрозвязку при здійсненні будівельних робіт старших майстров т/районів (у разі їх відсутності начальників т/районів), на кожній ділянці майстров.

За змістом списку осіб, відповідальних за виробництво земляних робіт по підприємству „Маріупольтепломережа” на 2008р. у Жовтневому районі м.Маріуполя відповідальними особами є Шишкін О.С. (начальник т/району Ж-3), ОСОБА_1 (ст. майстер району).

Таким чином, за висновками суду, працівники відповідача Шишкін О.С. (начальник т/району Ж-3) та ОСОБА_1 були визначені відповідальними особами за збереження кабельних ліній електрозвязку при здійсненні будівельних робіт.

Проте, як встановлено судом, 21.10.2008р. ОСОБА_1 було надано заяву про надання відгулу на 22.10.2008р. за раніше відпрацьований час.

Наказом від 22.10.2008р. №145-а/к ККП „Маріупольтепломережа” надано відгул 22.10.2008р. ОСОБА_1. Вказаний наказ зареєстрований у книзі реєстрації наказів ККП „Маріупольтепломережа” (а.с.46, т.2).

Відповідно до наявного в матеріалах справи табеля обліку робочого часу (а.с.91 т.2) 22.10.2008р. ОСОБА_1 не працював на підприємстві.

Згідно з посадовою інструкцією начальника теплофікаційного району підприємства „Маріупольтепломережа”, останній зобовязаний вести контроль за обліком аварій в роботі обладнання та аналізувати причини їх виникнення, забезпечувати виконання районом планових завдань виробничої програми, здійснювати контроль за здійсненням земляних робіт згідно ордеру, технічної документації та вимог Правил охорони праці, здійснювати організацію та контроль видачі сменних завдань робочим, організовувати роботи з ліквідації аварійних ситуацій на котельних та теплових мережах тощо.

За змістом службової записки начальника теплофікаційного району підприємства „Маріупольтепломережа” Шишкіна О.С., 22.10.2008р. він не був присутній при складанні протоколу від 22.10.2008р. про причини порушення Правил охорони ліній звязку при аварійно-відновлюваних роботах по усуненню течії траси тепломережі по вул.Кафайській. За даною адресою 22.10.2008р. аварійні роботи на теплотрасах ККП „Маріупольтепломережа” не проводились, завдання ст. майстру ОСОБА_1. не видавалось, враховуючи знаходження останнього у відгулі.

Відповідно до усних пояснень ОСОБА_1 наданих у судовому засіданні 29.04.2010р., роботи, внаслідок проведення яких було пошкоджено телефонний кабель позивача, були виконані 22.10.2008р. ним самовільно за особистою домовленістю з інженером Токієм Г.Н.

Виходячи зі змісту наданої до матеріалів справи пояснювальної від 22.10.2008р. ОСОБА_1. (а.с.17 т.1), відсутні відомості про проведення робіт саме відповідачем, а лише викладено загальні обставини проведення 22.10.2008р. робіт по усуненню аварії.

Одночасно, згідно заходів з підготовки теплових мереж в осінньо-зимовий період 2008-2009рр. по Жовтневому району №3 (а.с.99-102, т.1) відповідачем були заплановані певні ремонтні роботи п.34 (територія хлібокомбінату). Проте, відповідно до акту наряд-допуск від 25.08.2008р. (а.с.104, т.1) вказані роботи проводились з 26.08.2008р. по 26.09.2008р.

При цьому, за висновками суду, враховуючи початок 15.10.2008р. опалювального сезону 2008-2009р.р., проведення будь-яких робіт на теплотрасі вимагало б зупинення котельної та ЦТП. Проте, 22.10.2008р. котельна 138 та ЦТП 41, 42 не зупинялись, що підтверджується журналом обліку аварійних служб.

З урахуванням викладеного, як встановлено судом, матеріали справи містять у собі докази проведення 22.10.2008р. певних робіт працівником ККП „Маріупольтепломережа” ОСОБА_1 по вул.Кафайській у м.Маріуполі. Одночасно, за наданими до справи матеріалами в момент проведення вказаних робіт ОСОБА_1 діяв не як працівник ККП „Маріупольтепломережа”, який виконує свої посадові обовязки, а як приватна особа у вільний від роботи час.

Будь-яких документів, які б підтверджували проведення земляних робіт 22.10.2008р. по вул.Кафайській у м.Маріуполі саме ККП „Маріупольтепломережа”, за завданням останнього його працівниками під час виконання службових обовязків у робочий час, позивачем до матеріалів справи не надано.

Посилання позивача на наявний у справі ордер №669, виданий 25.08.2008р., на виконання земляних та інших видів робіт, повязаних з тимчасовим пошкодженням існуючого благоустрію на території м.Маріуполя, судом також до уваги не приймаються. Зокрема, згідно вказаного ордеру відповідачеві дозволено проводити роботи з заміни теплотраси. Проте, строк дії вказаного ордеру закінчується 12.09.2008р., внаслідок чого, враховуючи, що пошкодження майна позивача сталося 22.10.2008р., вказаний ордер не може бути прийнятий судом до уваги як доказ вчинення неправомірних дій саме відповідачем.

За таких обставин, враховуючи викладене, за висновками суду, позивачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено належними засобами доказування факту наявності неправомірної поведінки з боку відповідача, в результаті якої майну позивача було заподіяно шкоду.

Відповідно до ст.1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Виходячи зі змісту вказаної статті, для покладення на юридичну або фізичну особу відповідальності необхідною є наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправної поведінки працівника, завданої шкоди, причинного зв'язку та вини), так і певних спеціальних умов, лише за наявності яких може бути застосована зазначена стаття. До таких спеціальних умов відносяться:

а) перебування завдавача шкоди в трудових (службових) відносинах з юридичною або фізичною особою - роботодавцем, незалежно від характеру таких відносин: постійні, тимчасові, сезонні тощо;

б) завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов'язків. Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків треба розуміти виконання роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами, протягом усього робочого часу.

Проте, як встановлено судом вище, пошкодження майна позивача відбулось не під час виконання ОСОБА_1 своїх службових обовязків, внаслідок чого, за висновками суду, у відповідача відсутній обовязок відшкодувати завдану шкоду.

Як встановлено судом, розрахунок збитків проведений позивачем на підставі локального кошторису №2-1-1, складеного в цінах станом на 22.10.2008р., довідки про нарахування заробітної плати від 29.03.2010р. №05/254, наряду №2 на виконання робіт по усуненню пошкодження, затвердженого 28.10.2008р., табелю обліку робочого часу, видаткових накладних.

Одночасно, за висновками суду, позивачем, всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, документально не доведено того факту, що внаслідок неправомірних дій саме відповідача позивачу було заподіяно збитки на суму 24412,00 грн.

Тобто, позивачем не доведено причинного звязку між діями/бездіяльністю відповідача та сумою заявлених до стягнення збитків.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків в сумі 24412,00 грн. підлягають залишенню без задоволення.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача повністю.

Усне клопотання Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Київ в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №3 Філії „Дирекція первинної мережі”, м.Донецьк, заявлене в судовому засіданні 01.11.2010р., щодо зупинення провадження по справі та направлення останньої до міліції судом залишено без задоволення як безпідставне.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Київ в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №3 Філії „Дирекція первинної мережі”, м.Донецьк до Комунального комерційного підприємства „Маріупольтепломережа”, м.Маріуполь про стягнення збитків в сумі 24412 грн. 00 коп.

В судовому засіданні 01.11.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 01.11.2010р.

Головуючий суддя

Суддя Риженко Т.М.

Суддя Попков Д.О.