Постанова № 11966751, 07.06.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 червня 2010 року <Час проголошення >№ 2а-6546/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-КО ЛТД»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м Києва

про визнання недійсним та скасування рішення про анулювання реєстрації

платника ПДВ, зобовязання вчинити певні дії

Суддя Смолій І.В.

Секретар Бузінова І.Ю.

Представники:

від позивача: Поліщук Я.В. п\к (дов.від 25.02.10р. № б/н)

від відповідача : Кліща А.О. п\к (дов. від 29.03.2010р. № 5205/9/10-109)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 07.06.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-КО ЛТД»звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м Києва про визнання недійсним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, зобовязання вчинити певні дії

Ухвалою суду від 28.04.10р. відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті на 26.05.10р.

В судовому засіданні 26.05.10р. судом оголошувалось перерву до 07.06.10р. за клопотанням представника позивача ля долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав, просив позов задоволити.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийнятий відповідачем акт суперечить чинному законодавству, оскільки таке було прийнято на підставі рішень податкового органу про не прийняття податкової звітності, які на момент винесення акту не були узгодженими а перебували на стадії апеляційного узгодження.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, вважає що оскаржуваний акт прийнятий в межах повноважень та на підставі чинного законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СВ-КО ЛТД»згідно з копією свідоцтва про державну реєстрацію зареєстровано як юридична особа 26.01.2007року Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією за місцем знаходження м. Київ вул. П. Мирного 10, к 24, ідентифікаційний код 34881658. Згідно з копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100079381 від 26.11.07р. позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість у ДПІ у Печерському районі м. Києва з 26.11.2007року.

Державною податковою інспекцією в Печерському районі міста Києва було винесено Акт № 2128/15-3 від 29 грудня 2009 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у відповідності до п.п. ґ п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97 ВР із змінами та доповненнями, а саме у звязку із не подачею ТОВ «СВ-КО ЛТД»до податкового органу декларацій з податку на додану вартість з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців з 01.11.2008р. по 29.12.2009р.

Проаналізувавши обставини справи, пояснення представників сторін, ознайомившись з доказами, які наявні у матеріалах справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктами 2.1, 2.2 та підпунктами 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті. Будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.

Особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Судом встановлено, що позивач належним чином був зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Крім того судом встановлено, що свідоцтво платника податку на додану вартість позивача було анульовано на підставі п.п. «ґ»п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», у звязку із не подачею ТОВ «СВ-КО ЛТД»до податкового органу декларацій з податку на додану вартість з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців з 01.11.2008р. по 29.12.2009р.

Відповідно до п.п. ґ п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»реєстрація платника податку на додану вартість може бути анульована у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання. Анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

Судом встановлено, що відповідно до наявних в матеріалах справи копій податкових декларацій з податку на додану вартість, такі позивачем подавались протягом усього 2009року до податкового органу, дана обставина підтверджується наявними на податкових деклараціях печатками ДПІ у Печерському районі м. Києва про їх отримання. Дана обставина відповідачем не заперечується.

Підпунктом 4.1.2 п. 4.1.ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.

Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

З наявних матеріалів справи вбачається, що податковим органом виносились рішення про невизнання звітних документів за № 814/10/15-311 від 16.01.09р., № 1157/10/28-511 від 20.01.09р., № 9048/10/28-511 від 20.02.09р., № 13219/10/28-611 від 20.03.09р., № 18155/10/28-611 від 22.04.09р., № 21964/10/28-611 від 20.05.09р., № 27987/10/28-411 від 23.06.09р., № 33463/10/28-611 від 21.07.09р., № 39962/10/28-511 від 20.08.09р., №43858/10/28-511 від 21.09.09р., 49151/10/28-611 від 20.10.09р., 9925/10/28-511 від 20.11.09р., № 63427/10/15-211 від 23.12.09р.. Як встановлено судом з перечислених вище листів та пояснень представника відповідача причиною невизнання поданих позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість податковою звітністю, послужило порушення позивачем при подачі податкових декларацій п.п. 4.2 п.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість (із змінами та доповненнями), затвердженого наказом ДПА України №166 від 30.05.1997р. зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09.07.1997р. за №250/2054, а саме до декларації не наданий додаток 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Зокрема підпунктом 4.2. цього порядку визначено, що У складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, у тому числі розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)/(спеціальної)). У разі подання уточнюючих розрахунків, у яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі самі розшифровки подаються на суму уточнення.

Аналізуючи наведені вище обставин, судом встановлено, що оскільки позивачем протягом календарного року подавались до податкового органу декларації з податку на додану вартість без додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», то така податкова звітність не може бути прийнята податковим органом. За таких обставин суд погоджується з рішенням відповідача про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість у звязку із не подачею ТОВ «СВ-КО ЛТД»до податкового органу декларацій з податку на додану вартість з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців з 01.11.2008р. по 29.12.2009р.

Однак суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду справи судом встановлено, що податкові листи за № 814/10/15-311 від 16.01.09р., № 1157/10/28-511 від 20.01.09р., № 9048/10/28-511 від 20.02.09р., № 13219/10/28-611 від 20.03.09р., № 18155/10/28-611 від 22.04.09р., № 21964/10/28-611 від 20.05.09р., № 27987/10/28-411 від 23.06.09р., № 33463/10/28-611 від 21.07.09р., № 39962/10/28-511 від 20.08.09р., №43858/10/28-511 від 21.09.09р., 49151/10/28-611 від 20.10.09р., 9925/10/28-511 від 20.11.09р., № 63427/10/15-211 від 23.12.09р. «Про невизнання звітних документів»у відповідності до частини 5 підпункту 4.1.2 п. 4.1.ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивачем були оскаржені в порядку апеляційного узгодження.

Зокрема з наявних матеріалів справи судом встановлено, що станом на 29.12.2009 р., тобто на момент анулювання реєстрації Позивача як платника ПДВ, рішення про визнання декларацій за звітні періоди: «серпень 2009 р.», «вересень 2009 р.»та «жовтень 2009 р.»перебували на стадії апеляційного узгодження відповідно до ч. 5 пп. 4.1.2. п. 4.1. ст. 4 Закону України № 2181, а саме : повторна скарга Позивача на рішення Відповідача про невизнання податковою декларації за звітний період «серпень 2009 р.»була направлена в ДПА України 30.12.2009 р. Рішення ДПА України за результатами розгляду повторної скарги було отримано Позивачем 28.01.2010 р.; повторна скарга Позивача на рішення Відповідача про невизнання податковою декларації за звітний період «вересень 2009 р.»була направлена в ДПА України 03.02.2009 р. Рішення ДПА України за результатами розгляду повторної скарги було отримано Позивачем 24.04.2010 р.; Повторна скарга Позивача на рішення Відповідача про невизнання податковою декларації за звітний період «жовтень 2009 р.»була направлена в ДПА України 26.03.2009 р. Рішення ДПА України за результатами розгляду повторної скарги було отримано Позивачем 19.04.2010 р.

З наявної в матеріалах справи копії Акту про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість № 2128/15-3 від 29 грудня 2009 року вбачається, що він прийнятий на підставі Довідки «Про результати документальної невиїзної перевірки на підставі поданих податкових декларацій з податку на додану вартість»№ 2215/15-3 від 29.12.09р. якою встановлено, що платник податку на додану вартість починаючи з 01.11.2008року по 29.12.2009року.

Таким чином виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що на момент винесення податковим органом Акту про анулювання свідоцтва платника ПДВ рішення відповідача « Про невизнання звітних документів»не були узгодженими.

Аналізуючи вище зазначені норми та наявні матеріали справи суд прийшов до переконання, що оскільки прийнятий відповідачем Акт про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість № 2128/15-3 від 29 грудня 2009 року прийнятий на підставі рішень № 814/10/15-311 від 16.01.09р., № 1157/10/28-511 від 20.01.09р., № 9048/10/28-511 від 20.02.09р., № 13219/10/28-611 від 20.03.09р., № 18155/10/28-611 від 22.04.09р., № 21964/10/28-611 від 20.05.09р., № 27987/10/28-411 від 23.06.09р., № 33463/10/28-611 від 21.07.09р., № 39962/10/28-511 від 20.08.09р., №43858/10/28-511 від 21.09.09р., 49151/10/28-611 від 20.10.09р., 9925/10/28-511 від 20.11.09р., № 63427/10/15-211 від 23.12.09р. «Про невизнання звітних документів», які на момент винесення акту не були узгоджені, тому суд приходить до переконання про підставність позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного акту.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Скасувати Акт № 2128/15-3 від 29 грудня 2009 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість прийнятого Державною податкової інспекцією у Печерському районі міста Києва;

4. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі міста Києва поновити дію свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість виданого 26.11.07р. Товариству з обмеженою відповідальністю «СВ-КО ЛТД»(м. Київ, вул. П. Мирного 10, к 24) № 100079381 з дати початку дії 26 листопада 2007 року;

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя Смолій І.В.