Постанова № 11966650, 13.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 жовтня 2010 року 12:00 № 2а-7095/10/2670

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сорбес Україна»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 14.10.2009р.

№ 0001992230/2 в частині

Суддя Смолій І.В.

Секретар Бузінова І.Ю.

Представники:

Від позивача: Котляров А.Ю. (довіреність № 19/5 від 19.05.10)

Від відповідача: Шкодич Ю.В. п/к (довіреність від 29.03.10р. № 5202/9/10-109),

Соколовська Н.І. (довіреність № 10404/9/10-209 від 18.06.10)

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариства з обмеженою відповідальність «Сорбес Україна»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції Печерському районі м. Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 14.10.2009р. № 0001992230/2 в частині.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 травня 2010 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду.

Згідно з п. 2.5.15 «Положення про автоматизовану систему документообігу в адміністративних судах», у звязку з припиненням повноважень судді Кишинського М.І.., призначено суддю повторно, справу відповідно до Протоколу розподілу справ між суддями було передано судді Смолію І.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2010 року суддею Смолієм І.В. справи прийнято до свого провадження та призначено судовий розгляд на 21 червня 2010 року.

В судове засідання 21 червня 2010 року позивача не зявився розгляд справи відкладено на 2 серпня 2010 року.

В судових засіданнях 2 серпня 2010 року та 9 вересня 2010 року оголошувалась перерва.

В судове засідання 13 вересня 2010 року представник позивача не зявився, розгляд справи відкладено на 13 жовтня 2010 року.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав з урахуванням додаткових пояснень, в обґрунтування позовних вимог пояснив, що відповідачем при скасуванні податкового повідомлення-рішення № 0001992230 в частині основного платежу, не приділено увагу штрафним санкціям. В звязку з чим позивач просить позов задовольнити та скасувати зазначено повідомлення-рішення в частині нарахування штрафних санкцій.

Представник відповідача проти позову заперечував, надавши суду письмові заперечення та пояснив, що зазначено повідомлення-рішення винесено правомірно в звязку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Сорбес Україна»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року.

За результатами перевірки складено акт № 132/22-3/33303758 від 16 квітня 2009 року, яким встановлено порушення пп. 7.9.6 п. 7.9 ст. 7, пп. 5.3.3, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та винесено податкове повідомлення-рішення від 30 квітня 2009 року № 0001992230/0 на суму податкового зобовязання 92870 грн. 00 коп. (за основним платіжем 61913 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 30957 грн. 00 коп.).

Не погоджуючись з зазначеним повідомленням-рішенням, ТОВ «Сорбес Україна»оскаржило до ДПА у м. Києві.

За результатами розгляду скарги ТОВ «Сорбес Україна»ДПА у м. Києві рішенням від 5 жовтня 2009 року № 4166/10/25-114 задовольнила скаргу директора ТОВ «Сорбес Україна» частково та скасувала податкове повідомлення-рішення від 30 квітня 2009 року № 0001992230/0 в частині податку на прибуток у сумі 55744 грн. 50 коп., а іншій частині залишено рішення без змін.

На підставі акту перевірки № 132/22-3/33303758 від 16 квітня 2009 року та рішення ДПА у м. Києві 5 жовтня 2009 року № 4166/10/25-114 ДПІ у Печерському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 14 жовтня 2009 року № 0001992230/2 на суму податкового зобовязання 37126 грн. 00 коп. (за основним платежем 6169 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовим) санкціями 30957 грн. 00 коп.).

ТОВ «Сорбес Україна»вважає податкове повідомлення-рішення від 14 жовтня 2009 року № 0001992230/2 вважає неправомірним в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій 30957 грн. 00 коп.

Суд не може погодитися з доводами відповідача про правомірність застосування до відповідача штрафної (фінансової) санкції у розмірі 30957 грн. 00 коп., виходячи з наступного.

Підпунктом 2 п. 9 Положенням про порядок подання та розгляд скарг платників податків органами державної податкової служби передбачено, що Державна податкова адміністрація (інспекція) при розгляді скарги (заяви) платника податків перевіряє законність і обґрунтованість рішення (податкового повідомлення, податкової вимоги), що оскаржується, і приймає одне з таких рішень: скасовує в певній частині рішення (податкове повідомлення, податкову вимогу), яке оскаржується, і не задовольняє скаргу (заяву) платника податків в певній частині.

Відповідно до пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4,2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 даного Закону, визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Отже, після скасування ДПА у м. Києві податкового повідомлення-рішення від 30 квітня 2009 року № 0001992230/0 винесеного ДПІ у Печерському районі м. Києва в частині основного платежу на суму 55744 грн. 00 коп. та залишення до сплати за основним платежем в сумі 6169 грн. 00 коп., то враховуючи положення пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», штрафні санкції не можуть бути більшими за п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тому суд вважає неправомірним застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 30957 грн. 00 коп., оскільки 50% відсотків від суми основного платежу 6169 грн. 00 коп., який залишено до сплати є 3085 грн. 00 коп. (згідно розрахунку ДПІ в Печерському районі м. Києва, аркуш 34).

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 9, 11, 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 жовтня 2009 року № 0001992230/2 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 27 872 грн. 00 коп.

В іншій частині відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Смолій І.В.