Постанова № 11966646, 13.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 жовтня 2010 року <Час проголошення >№ 2а-13393/10/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Шкребтій І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства «Досвід»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення від 10.09.2010р. №0001832310/0

за участю представників сторін:

від позивача: Колбасов Л.В., представника

від відповідача: Пантела Л.В., представника

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено ступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «Досвід»з позовом про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення від 10.09.2010р. №0001832310/0. Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивач мав всі передбачені Законом підстави до віднесення сум податку на додану вартість, сплачені ТОВ «Компанія «РЕАЛБУД»до податкового кредиту.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність прийнятого рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва (далі відповідач) була проведена невиїзну документальну перевірку Приватного підприємства «Досвід» (далі позивач) з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за травень 2010р.3а результатами перевірки складено акт № 153/23-50/32251657 (далі акт перевірки).

Актом перевірки зазначено, що за результатами автоматизованого співставлення по ПП «Досвід»встановлено розбіжності між сумою задекларованого податкового зобов'язання ТОВ «Компанія»РЕАЛБУД»та сумою податкового кредиту ПП «Досвід» за травень 2010 року та становить 104960,8 грн., причиною розбіжностей є віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ ПП «Досвід»в травні 2010р. по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія»РЕАЛБУД»(код 36678051) яким не задекларовано суму ПДВ в складі податкових зобов'язань за травень 2010р. Причиною даної розбіжності в акті перевірки визначено, що згідно бази АІС ОР ТОВ «Компанія»РЕАЛБУД»декларація з ПДВ за травень 2010р. до ДПІ де зареєстрований платник не подано.

На підставі викладеного, актом перевірки сформульовано висновок про те, що законодавчо обґрунтованого формування податкового кредиту підприємством ПП «Досвід»на суму 104960,8 грн., не задекларовану контрагентом ТОВ «Компанія»РЕАЛБУД»в складі податкових зобов'язань, що не може надати права платнику на формування податкового кредиту звітного періоду.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 10 вересня 2010 р № 0001832310/0, яким ПП «Досвід», за порушення підпунктів 7.2.3 пункту 7.2 та підпункту 7.4.1, пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 146945,12 грн. втому числі сума основного платежу 107960,80 грн. та штрафні санкції на суму 41984,32 грн.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та ТОВ «Компанія»РЕАЛБУД»було укладено договір №15/03 від 15.03.2010р. на виконання будівельно-монтажних робіт, на умовах даного договору позивачу було надано послуги, що підтверджується актом виконаних робіт від 07.05.2010р. №1, та виписані позивачу податкові накладні від 06.05.2010р. №050603 та від 07.05.2010р. № 050708, платіжні доручення від 06.05.2010р. №309, від 06.05.2010р. №305, від 17.05.2010р. №343, від 19.05.2010р. №355, від 27.05.2010р. №382, від 31.05.200р. №389, ід 03.06.2010р. №411, від 04.06.2010р. №414.

Зазначені послуги було прийнято замовником позивача.

Відповідачем зазначені обставини не перевірялися, обставини фактичного надання позивачу послуг, отримання даних послуг у звязку з господарською діяльністю позивача, відображення операції контрагентом позивача у податковому обліку відповідачем не перевірялися.

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі у відповідача витребовувалося пояснення щодо проведення перевірки та направлення запитів щодо контрагентів позивача.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем проведено невиїзну перевірку, у позивача та його контрагента документів не витребовувалося, обставини укладення та виконання договорів не перевірялися.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.2.1. пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Оскільки матеріали справи містять податкові накладні, надані позивачу його контрагентом, відповідачем в акті перевірки та відзиві на позов не зазначено жодних посилань щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ контрагента позивача або несплати ним податку на додану вартість до бюджету, судом вбачаються неправомірними посилання відповідача, викладені в акті перевірки.

Відповідно до п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», реєстр платників податку веде центральний податковий орган. Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Відповідачем не спростовувалось, що реєстрація контрагента позивача, як платника податку на додану вартість, була здійснена податковим органом відповідно до діючого законодавства, а на період проведення господарської операції контрагент позивача перебував на податковому обліку як платник ПДВ.

Сама по собі обставина неподання звітності з податку на додану вартість контрагентом позивача не вбачається судом підставою для визначення позивачу податкових зобовязань, оскільки нормами спеціального Закону встановлено відповідальність за таке діяння.

Так, нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. Для фізичних осіб, які займають посади, що підпадають під визначення суб'єктів корупційних діянь відповідно до закону, за неподання або несвоєчасне подання декларації про доходи таких фізичних осіб, отриманих протягом зайняття такої посади, штраф застосовується у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. (підпункт 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону).

Крім того, неподання звітності нормами підпункту «а»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 вищезазначеного Закону визначено підставою для визначення податкових зобовязань платника податків, який не подає таку декларацію, а не осіб, які мали правовідносини з таким платником податків.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов приватного підприємства "Досвід" задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 10.09.2010р. №0001832310/0.

Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Приватного підприємства "Досвід" за рахунок Державного бюджету України

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян