Постанова № 11966551, 15.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № 27/294

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 жовтня 2010 року 14:27 Справа № 2а-11272/10/2670

за позовомДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва

до

3-я особаТовариства з обмеженою відповідальністю "Брайн"

Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація

провизнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, припинення юридичної особи,

Суддя Головань О.В.

Секретар Тітова Г.А.

Представники:

Від позивача: Капустіна А.А. довіреність № 3944/9/10-114 від 27.07.10р.;

Від відповідача: не з'яв.;

Від 3-ї особи: не з'яв. (клопотання про розгляд справи за відсутності його представника),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайн" (ідентифікаційний код 36690503).

Ухвалою суду від 29 липня 2010 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14 вересня 2010 року.

В судовому засіданні 14 вересня 2010 року оголошувалась перерва до 15 жовтня 2010 року.

До судового засідання 15 жовтня 2010 року представник відповідача не з'явився; поштова кореспонденція направлена судом 30.07.10 р. за адресою, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 04050, м. Київ, вул.Мельникова,12 - повернулася до суду з поміткою "за зазначеною адресою не значиться". Крім того, в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якого уповноважений представник відповідача отримав судову кореспонденцію 02.08.10 р.

Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

В судовому засіданні 15 жовтня 2010 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови про відмову у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Брайн" зареєстроване Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією як юридична особа 23 вересня 2009 року за адресою: 04050, м.Київ, вул. Мельникова, 12.

Відповідно до реєстраційної картки відповідача єдиним засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайн" є ОСОБА_2.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні СВ МП ДПІ у Шевченківському районі м. Києва перебуває кримінальна справа № 80-0224, порушена за фактом створення невстановленими особами з метою покриття незаконної діяльності фіктивного підприємства.

У ході слідства було встановлено, що вказана група невстановлених осіб причетна до реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайн".

Також, слідством встановлено, що свідоцтво з платників ПДВ в ДПІ у Шевченківському районі м.Києва Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайн" отримував ОСОБА_3

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що зазначена фізична особа ніякого відношення до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайн" не має, з службовими особами ТОВ "Брайн" не знайома, свідоцтво платника податку на додану вартість зазаначеного підприємства отримувала за грошову винагороду від невідомих йому осіб.

Згідно з частиною другою статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Суд доходить висновку, що даний перелік підстав для припинення юридичної особи є виключним, та розширеному тлумаченню не підлягає.

Статтею 110 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом (пункт другий частини першої). Згідно з частиною другою зазначеної правової норми, вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств - також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

З огляду на викладене, суд приходить до висновків, що право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, передбачене пунктом 17 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", не включає права на вимоги щодо визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути.

Такого висновку суд дійшов з урахуванням норм статті 110 Цивільного кодексу України, якими чітко визначено обмежений перелік кола субєктів, що мають право предявляти вищезазначені вимоги.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, вирішуючи питання можливого закриття провадження у справі в частині визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації юридичної особи, суд, враховує наступне.

Перелік підстав для можливого закриття провадження у справі, визначений частиною першою статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Відповідно до частини другої зазначеної правової норми, у випадку, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Частиною другою зазначеної правової норми визначено, що компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.

Однією з Конституційних засад судочинства є поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, згідно з частиною другою статті 124 Конституції України.

На підставі викладеного, суд доходить висновків, що у випадку подання позову субєктом владних повноважень з перевищенням наданих повноважень, суд повинен відмовити у задоволенні позову.

Щодо посилання позивача на здійснення відповідачем протиправної діяльності суд зазначає наступне.

Згідно з частиною четвертою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд доходить висновків, що згідно з вищенаведеною нормою процесуального права, доказом вчинення злочину може бути лише документ передбачений Кримінальнопроцесуальним кодексом України, зокрема, постанова слідчого (прокурора) або вирок, якими, у визначеному Законом порядку, встановлюється можлива або доведена участь особи у вчиненні злочину.

Позивач посилається на створення без мети зайняття підприємницькою діяльністю з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, що є злочином, передбаченим статтею 205 Кримінального кодексу України; участі відповідача в проведенні фінансових операцій, направлених на легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом, що є злочином, передбаченим статтею 209 КК України; участі відповідача в ухиленні від сплати податків, що є злочином, передбаченим статтею 212 КК України.

Проте, позивачем не надано жодних доказів відносно порушень діяльності відповідача, які знайшли б своє підтвердження у судовому рішенні.

Письмові пояснення ОСОБА_3 про те, що він не має відношення до здійснення підприємницької діяльності та отримав свідоцтво платника податку на додану вартість зазаначеного підприємства за грошову винагороду, не можуть бути належним доказом порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Такі пояснення могли би бути належним доказом, якщо би знайшли своє підтвердження у судовому рішенні з відповідного питання, наприклад, у вироку суду з кримінальної справи щодо звинувачення особи у вчиненні діянь, передбачених ст. 205, 209, 212 КК України.

В даному випадку такі підстави відсутні.

Щодо другої позовної вимоги - припинення державної реєстрації юридичної особи - то вона є похідною від першої вимоги про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, оскільки позивач не наводить окремих підстав на її обгрунтування.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, то, відповідно, не може бути задоволена і друга позовна вимога.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 160-163, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.В задоволенні позовних вимог відмовити.

2.Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя Головань О.В.

Повний текст постанови

виготовлено і підписано 18.10.10