Постанова № 11966507, 05.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 жовтня 2010 року 15:25 № 2а-5560/09/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Україна"

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

Суддя Смолій І.В.

Секретар с/з Бузінова І.Ю.

представники :

від позивача : Коршун Т.О. п/к(дов.від 01.11.08р. № 01-11/08);

від відповідача : Шарко І.С. п/к(дов.від 08.01.09р. № 5/10-021);

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 05.10.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою суду від 11.09.09р. відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в попередньому судовому засіданні на 14.07.09р.

Ухвалою суду від 14.07.09р. по справі завершено підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 08.09.09р.

В судових засіданнях 08.09.09р, 14.10.09р. 25.11.09р. та 21.01.10р. оголошувались перерви для витребування та приєднання до матеріалів доказів необхідних для повного та всебічного зясування обставин справи.

Ухвалою суду від 16.03.10р. провадження по справі зупинено до набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 16/157-2008

Ухвалою суду від 26.08.10р. провадження по справі поновлено та призначено до судового розгляду на 15.09.10р.

Розгляд справи 15.09.10р. відкладався до 05.10.10р. за клопотанням сторін.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав. В обґрунтування позовних вимог зіслався на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечив, в обґрунтування зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях та акту перевірки.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В:

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Україна»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 30.09.2008. За результатами перевірки складено Акт від 23.02.2009 р. №31/23-210/32048331 (надалі Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено допущення позивачем порушень ст.1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” № 185/94-ВР від 23.09.1994р. (із змінами та доповненнями) ), а саме ненадходження валютної виручки та порушення ст.9 ДКМУ “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” №15-93 від 19.02.1993р.

На підставі висновків Акту перевірки, ДПІ у Святошинському районі міста Києва прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000132200/0 від 06.03.09р., яким позивачу нараховано пеню у сфері ЗЕД в розмірі 101654,0грн.

- № 0000142200/0 від 06.03.09р. яким за порушення ст.9 ДКМУ “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” №15-93 від 19.02.1993р. на позивача накладено штраф в розмірі 170,00грн.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи та наявні докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

З наявних матеріалів справи та пояснень сторін, зокрема з акту перевірки, судом встановлено, штрафні санкції зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями на позивача накладено в розрізі його взаємовідносин з нерезидентом фірмою ТОВ "Agro-trans" (Польща).

Так зокрема ТОВ "Магістраль Україна" (Продавець) укладено контракт №КРК/1-05077 від 05.07.2007 з фірмою ТОВ "Agro-trans" (Польща) (Покупець) в особі ОСОБА_4. Згідно з умов контракту ТОВ "Магістраль Україна" забезпечує Покупцю безперешкодне отримання палива по карткам Магістраль-Карт на АЗС.

Як встановлено судом з заявленого позову, а також з пояснень представника позивача в судовому засіданні позивач вважає, що оскільки зазначений договір укладено на території України і безпосередньо позивачем експорт товару не здійснювався, тому застосування до даного контракту вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»є безпідставним.

Суд не може погодитись з такими доводами виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»Експорт (експорт товарів) це продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. При цьому зовнішньоекономічна діяльність це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами;

З наявної в матеріалах справи копії контракт №КРК/1-05077 вбачається, що такий укладено 05.07.2007р. в м. Києві, Україна, між позивачем та не резидентом України ТОВ "Agro-trans" (Польща). Так за умовами даного договору продавець передає у власність паливо яке покупець отримує на АЗС продавця по карткам Магістраль-Карт, при цьому право власності на паливо згідно з умов даного контракту переходить покупцю в момент отримання ним цього палива на АЗС продавця.

Аналізуючи зазначені норми та сам контракт суд приходить до висновку, що такий укладений про експорт товару, а тому застосування у даному випадку податковим органом норм Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»є цілком правомірно.

Доводи позивача з приводу відсутності вантажно митних декларацій, які на його думку є єдиним підтвердженням експорту товару є безпідставними, оскільки в розумінні Митного кодексу України є підтвердженням переміщення товару через митний кордон України, при цьому як вже встановлено судом вище згідно умов контракту на позивача не покладався обовязок забезпечити поставку палива покупцю, право власності на паливо переходило в момент отримання покупцем товару на АЗС позивача, а подальше його використання чи вивезення за межі України здійснювалось лише покупцем тому вантажно митна декларація не може в даному випадку бути підтвердженням експортної операції.

Що стосовно доводів позивача про порядок застосування строків визначених у ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»у звязку із внесенням до нього відповідних змін та з урахуванням здійснення продажу позивачем товарів ТОВ "Agro-trans" (Польща) суд вважає за необхідне зазначити наступне.

На виконання умов даного контракту ТОВ "Магістраль Україна" передано ТОВ trans»(Польща) паливо-мастильних матеріалів за допомогою пластикових карток на загальну суму 73 038,07 євро (511 907,80 грн.), а саме:

- згідно акту здачі - приймання товару від 31.08.2007р. №КРК\1 -05077 отримано товару на суму 38 598,27 євро (265 287,84 гри.), при цьому 90-денний термін надходження валютної виручки наступає 29.11.2007р.

- згідно акту здачі - приймання товару від 30.09.2007р. №КРК\1 -05077 отримано товару на суму 34 439,80 євро (246 619,96 грн.) при цьому 90-денний термін надходження валютної виручки припадає на 29.12.2007р.

- згідно акту здачі - приймання товару від 31.10.2007р. №КРК\1 -05077 отримано товару на суму 27197,74 євро (214 208,86 грн.), при цьому 180-денний термін надходження валютної виручки наступив 28.04.2008р.

На валютний рахунок ТОВ «Магістраль Україна»надійшли валютні кошти від нерезидента фірми ТОВ "Agro-trans " (Польща) в загальній сумі 44 050,07 євро (310 750,22 грн.) згідно виписок банку:від 11.09.2007 в сумі 22 177,80 євро (154 501,08 грн.);від 19.09.2007 в сумі 3 532,27євро (24 735,90 грн.);від 25.09.2007 в сумі 3 790,00євро (27 011,57 грн.);від 18.10.2007 в сумі 8 550,00євро (61 312,05 грн.);від 24.10.2007 в сумі 6 000,00 євро (43 189,62 грн.).

Відповідно статті 1 Закону Україну «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 №185/94-ВР (із змінами та доповненнями) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

1 січня 2008 року набрав чинності Закон України від 31.05.2007 N1108-V "Про внесення змін до Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", яким зокрема передбачається збільшення законодавчо встановленого терміну зарахування виручки в іноземній валюті (терміну відстрочення імпортних поставок) до 180 днів.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність. Тобто до події, факту застосовується той закон (нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Згідно з наданими до перевірки актами прийомки - здачі товару 90-термін надходження валютної виручки в сумі 28988,0 євро настав 29.12.2007, тобто до набрання чинності Закону України від 31.05.2007 №1108-V „Про внесення змін до Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

В порушення ст.1 Закону №185/94-ВР кошти від нерезидента в сумі 28 988,0 євро на валютний рахунок ТОВ „Магістраль-Україна" у встановлений строк не надійшли.

Згідно ст.4 Закону №185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

З аналізу наведених обставин справ та норм чинного законодавства суд приходить до висновку, що рішення про застосування штрафних фінансових санкцій від 06.03.2009р. №0000132200/0 в сумі 101654,0 грн. відповідає вимогам чинного законодавства.

Крім того податковим повідомленням рішенням № 0000142200/0 від 06.03.09р. за порушення ст.9 ДКМУ “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” №15-93 від 19.02.1993р. на позивача накладено штраф в розмірі 170,00грн.

Так зокрема ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», згідно спільного листа НБУ від 09.01.1998р. № 13-226/53-188, ДПА України від 09.01.1998р. № 206/10/22-0117, Держмитслужби України від 12.01.1998р. № 11/3-247 „Щодо подання декларації про валютні цінності та майно" валютні кошти в сумі 56 185, 74 євро, що не надійшли від нерезидента у законодавчо встановлені терміни розрахунків по договору № КРК/ 1-05077 від 05.07.2007р., укладеному з фірмою ТОВ trans»(Польща), підлягають декларуванню у III розділі „Майно та товари за кордоном" Декларації „Про валютні цінності, доходи та майно...".

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Указу Президента України від 18.06.1994р. № 314/94 „Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" ( із змінами та доповненнями ) декларування суб'єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, здійснюється щоквартально.

Пунктом 2 ст. 16 Декрету КМУ від 19.02.1993р. № 15-93 „Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (із змінами та доповненнями ) встановлено, що до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Згідно п.2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ від 08.02.2000р. №49, невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність: порушення строків декларування - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.

Відповідно ст.3 Указу Президента України від 27.06.1999р. №734/99 „Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" санкції, передбачені статтею 2 цього Указу та пунктом 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", застосовуються Національним банком України до банків та інших фінансово-кредитних установ, органами державної податкової служби - до інших резидентів і нерезидентів України.

Судом встановлено, що декларація станом на 01.07.2008р. позивачем до ДПІ у Святошинському районі м. Києва не подавалась, тому рішення про застосування штрафних фінансових санкцій від 06.03.2009 №0000142200/0 у сумі 170,0 грн. відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163, 167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України.

Суддя Смолій І.В.