Постанова № 119664719, 04.04.2024, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1001/16-к

Провадження № 1-кп/309/195/23

У Х В А Л А

про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду

04 квітня 2024 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі колегії суддів :

головуючого ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2

ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Хуст матеріали кримінального провадження № 12016070110000409 про обвинувачення ОСОБА_6 , який обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.187 КК України ,

В С Т А Н О В И В:

До Хустського районного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12016070110000409 про обвинувачення ОСОБА_6 , який обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, складеного у відповідності з вимогами чинного процесуального законодавства, клопотань не заявляв.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 заперечили щодо призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта . Адвокат ОСОБА_7 подав суду письмове клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.

У своєму клопотанні про повернення обвинувального акту адвокат вказує на те , що з обвинувального акту вбачається, що вимоги закону щодо викладу фактичних обставин та формулювання обвинувачення не дотримано.

Обставини, які, відповідно частини першої статті 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема, подія кримінального правопорушення (час і місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням належним чином - не викладено.

В обвинувальному акті не наведено точного, чіткого формулювання звинувачення із зазначенням встановленої об`єктивної сторони, способу вчинення злочину як підзахисним, так і іншими особами, матеріали якої виділені в окреме провадження, не розділено їх ролі, в обвинувальному акті описані загальні дані про вчинення дій, які підзахисний вчиняв, на думку сторони обвинувачення, на заволодіння майном без конкретизації обставин вчинення кримінального правопорушення.

Наведені в обвинувальному акті щодо підзахисного фактичні дані у своїй сукупності не дають повного уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, не дає можливості зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Фактичний аналіз змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно підзахисного, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, свідчить про те, що у ньому незрозуміло викладено суть обвинувачення, фактичні обставини кримінального правопорушення встановленого за результатами досудового розслідування кримінального провадження, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення частини статті закону України про кримінальну відповідальність.

Прокурор ОСОБА_5 проти вказаного клопотання заперечував, вважаючи, що порушені у ньому питання мають вирішуватись виключно під час судового розгляду на підставі матеріалів кримінального провадження та наданих сторонами доказів, а обвинувальний акт повністю відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

В судове засідання потерпіла не з`явилася надіславши суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту прокурору не підлягає до задоволення, а кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, в підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам Кодексу.

Отже, повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому і таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Статтею 291 КПК України передбачені вимоги, які ставляться до обвинувального акту, отже із вимог ч. 2 ст. 291 КПК України випливає, що обвинувальний акт повинен обов`язково містити відомості, які передбачені п. п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, зокрема, анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство), а також, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Тобто, після отримання обвинувального акту суд зобов`язаний перевірити його на відповідність вимогам ст. 291 КПК України, з`ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття одного з рішень, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК України, та вирішити питання, пов`язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.

Згідно п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.

Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна та об`єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі.

Статтею 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Таким чином, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення викладається в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за правильне прокурор.

Питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті, власне, фактичних обставин справи, а також про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацію кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації кримінального правопорушення не можуть бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин.

Суд звертає увагу, що питання доведеності кримінального правопорушення, правильності його кваліфікації, в тому числі щодо його об`єктивної та суб`єктивної сторони, суд має вирішувати під час розгляду справи по суті та постановлення вироку в нарадчій кімнаті. За змістом кримінально-процесуального закону під час підготовчого судового засідання суд не дає оцінки фактичним обставинам, доказам та правовій кваліфікації кримінального правопорушення, визначеного обвинувальним актом, оскільки ці питання вирішуються на стадії судового розгляду та оформлюються відповідним судовим рішенням.

На переконання суду зазначені в клопотанні сторони захисту доводи , за своєю суттю, зводяться до неповноти та неконкретності викладу в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення, правової кваліфікації кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, та недоведеності в обвинувальному акті обставин, які становлять предмет доказування у кримінальному провадженні.

У вказаному обвинувальному акті, хоча і з певними недоліками, наведена правова кваліфікація кримінального правопорушення та фактичні дані, що в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою, а правильність логіко-граматичного побудування цих даних не може оцінюватися судом в контексті відповідності обвинувального акта вимогам КПК України. Конкретність та доведеність обвинувачення досліджуються під час судового розгляду та оцінюються судом в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення і не можуть бути предметом оцінки під час підготовчого судового засідання.

Суд також зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України суд має право, але не зобов`язаний, повернути прокурору обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України. Із зазначеного обвинувального акта, незважаючи на наявність певних недоліків, не убачається суттєвих та очевидних підстав для його повернення прокурору.

Отже, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт відповідає вимогам чинного Кримінального процесуального кодексу України, суттєвих порушень, за яких суд має повернути обвинувальний акт прокурору, судом не встановлено, а тому клопотання про повернення обвинувального акта прокурору не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду.

Підстав для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження немає.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_6 до судового розгляду.

Зазначене судове засідання слід проводити у закритому режимі на підставі п.1 ч.2 ст. 27 КПК України

Коло осіб, які беруть участь, у судовому розгляді - прокурор, обвинувачений, , захисник, потерпіла.

Клопотань про зміну, обрання чи скасування запобіжного заходу щодо обвинуваченого не надходило.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314-316, 369 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 про повернення обвинувального акту прокурору відмовити.

Призначити судовий розгляд за обвинувальним актом по кримінальному провадженню №12016070110000409 про обвинувачення ОСОБА_6 , який обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.187 КК України у відкритому судовому засіданні в залі суду Хустського районного суду на «11» червня 2024 року на "09" год. "00" хв.

В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника.

Ухвала оскарженню не підлягає .

Повний текст ухвали головуючим виготовлено 7 червня 2024 р . та підписано всім складом суду 12 червня 2024 р.

Головуючий суддя ОСОБА_1

судді ОСОБА_2

ОСОБА_3