Постанова № 11966399, 29.09.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 вересня 2010 року 12:13 № 2а-10170/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Ізраїльська фірма «Он Лайн Комплект»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

проскасування податкового повідомлення - рішення № 0000502330/0 від 30.04.2010

за участю:

представників позивача -Наумочкіної О.А. (керівник);

Малишева Д.Є. (довіреність №б/н від 06.07.2010);

Сіпкіної Ю.О. (довіреність №б/н від 06.07.2010);

представника відповідача -Сича Є.Ю. (довіреність від 11.01.2010 №1/9/10-017). ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-Ізраїльська фірма "Он Лайн Комплект" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.04.2010 №0000502330/0.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2010 провадження у адміністративній справі було відкрито, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 27.07.2010.

У судових засіданнях оголошувались перерви у зв'язку з необхідністю одержання нових доказів.

29.09.2010 у судовому засіданні, у порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представники позивача у судових засіданнях підтримали позовні вимоги та просили задовольнити адміністративний позов повністю.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог позивача заперечували, у судовому засіданні 27.07.2010 представником позивача було надано суду письмові заперечення проти позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд,-

В С Т А Н О В И В:

З 22.03.2010 по 12.04.2010 Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва було проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Ізраїльська фірма «Он Лайн Комплект») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 по 30.09.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 30.09.2009.

Перевірку було проведено на підставі направлень від 22.03.2010 №395/23-30 та від 06.04.2010 №477/23-30, виданих Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва. Направлення були вручені 22.03.2010 під розписку директору товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Ізраїльська фірма «Он Лайн Комплект»ОСОБА_2. Перевірку проведено з відома директора ОСОБА_2, у журналі реєстрації перевірок товариства з обмеженою відповідальність «Українсько-Ізраїльська фірма «Он Лайн Комплект»вчинено запис 30.06.2009 за №20.

Перевірку не було розпочато у терміни, визначені планом-графіком у звязку з надходженням листа повідомлення про те, що відповідальна особа за фінансово-господарську діяльність, ОСОБА_2 перебуває у черговій щорічній відпустці з 22.02.2010 по 17.03.2010. Перевірку розпочато 22.03.2010. Термін проведення перевірки подовжено на 5 робочих днів з 06.04.2010 по 12.04.2010 на підставі наказу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від 02.04.2010 №447.

Вказані факти позивач у своєму адміністративному позові не оскаржував.

Під час перевірки фахівцями Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва було встановлено, що за період з 01.10.2006 по 30.09.2009 товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-Ізраїльська фірма «Он Лайн Комплект»задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 9112476 грн., при цьому перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період 01.10.2006 по 30.09.2009 встановлено його завищення у сумі 161150 грн. за вересень 2009 року.

До такого висновку податковий орган дійшов у звязку з тим, що у складі податкового кредиту за вересень 2009 року відображені суми податку на додану вартість по операціях з ПВКФ «Проксин»у розмірі 161150 грн., що підтверджено реєстром отриманих податкових накладних та додатком 5 до Декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року, що була подана до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва 20.10.2009.

До перевірки надано податкові накладні, отримані від постачальника ПВКФ «Проксин»: податкова накладна від 09.02.2009 №2.93 сума податку на додану вартість 5866,67 грн., податкова накладна від 12.02.2009 №2.122 сума податку на додану вартість 11666,67 грн., податкова накладна від 18.02.2009 №2.181 сума податку на додану вартість 121166,67 грн., податкова накладна від 25.02.2009 №2.254 сума податку на додану вартість 12883,33 грн., податкова накладна від 23.04.2009 №4.235 сума податку на додану вартість 9566,67грн.) які відображені у реєстрі отриманих податкових накладних за вересень 2009р. (номер записів №410-416 від 01.09.2009).

На думку відповідача у разі отримання податкових накладних, що виписані в різних податкових періодах, а надійшли із запізненням в одному періоді (за наявності документального підтвердження такого запізнення), платник податку-покупець товарів (робіт, послуг) повинен на дату отримання зазначених документів відобразити їх у графі 2 реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.05 №244, та за умови виконання норм підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»має право відобразити такі податкові накладні в податковій декларації з ПДВ в поточному періоді. Відображення у податковій звітності таких податкових накладних має здійснюватися шляхом відображення їх у рядку 16.4 «інші випадки»податкової декларації з податку на додану вартість. Оскільки податкова накладна згідно із підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до пункту 2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.1997 року №799 звіти, розрахункові документи і декларації приймаються до відправлення листами з оголошеною цінністю з позначкою «Звіт»та з рекомендованим повідомленням про вручення, то податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення.

У даному випадку товариство з обмеженою відповідальністю «Українсько-Ізраїльська фірма «Он Лайн Комплект» отримало вищевказані податкові накладні від приватного підприємства «Проксин»01.09.2009 не поштою, а особисто та відповідно до вимог підпункту 9.2 пункту 9 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.2005 №244 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2005 за №770/11050, включило в реєстр отриманих та виданих податкових накладних за вересень 2009 року. Даний реєстр став підставою для складання позивачем додатку 5 до Декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року.

Представник відповідача у судовому засіданні, обґрунтовуючи свою правову позицію, наголошував на тому, що оскільки податкові накладні позивачем отримані особисто, а не листом з рекомендованим повідомленням про вручення, то немає доказів такого отримання саме у період зазначений позивачем.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва було складено акт від 15.04.2010 №179/1-23-30-32042895, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 30.04.2010 №0000502330/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 161150,00 грн. (основний платіж) та 80575,00 грн. (за штрафними (фінансовими) санкціями) за порушення підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2 та підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Позивач, не погодившись з рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позов. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що придбання ним товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підтверджується видатковими накладними отриманими від постачальника ПВКФ «Проксин»№2402.1 від 24.02.2009 на суму придбання товару з урахуванням ПДВ 105200,00 грн. (ПДВ 17533,33 грн.), №0104.1 від 01.04.2009 на суму придбання товару з урахуванням ПДВ 255000,00 грн. (ПДВ 42500 00 грн.), №0906.1 від 09.06.2009 на суму придбання товару з урахуванням ПДВ 472000,00 грн. (ПДВ 78666,67 грн.), №1603.2 від 16.03.2009 на суму придбання товару з урахуванням ПДВ 77300,00 грн. (ПДВ 12883,33 грн.) №0505.2 від 05.05.2009 на суму придбання товару з урахуванням ПДВ 57400,00 грн. (ПДВ 9566,67 грн.).

Позивач вказує, що у даному випадку дата виникнення права на податковий кредит є дата списання коштів з банківського рахунку в оплату товарів, яка підтверджується наступними виписками платіжними дорученнями: від 18.02.2009 за №13434 на суму 727000,00 грн. (ПДВ 121166,67 грн.), від 25.02.2009 за №13450 на суму 77300,00 грн. (ПДВ 12883,33 грн.), від 23.04.2009 за №13579 на суму 47800,00 грн. (ПДВ 7966,67 грн.). від 23.04.2009 за №13580 на суму 9600,00 грн. (ПДВ 1600,00 грн.).

Датою виникнення підстав для нарахування податкового кредиту, у даному випадку, позивач вважає дату отримання податкових накладних від 09.02.2009 №2.93 від 12.02.2009 №2.122 від 18.02.2009 №2.181 від 25.02.2009 №2.254 від 23.04.2009 №4.235, а саме, 01.09.2010.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, крім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону встановлено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги). У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Відповідно до абзацу першого підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг), а підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті визначено, що суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними не підлягають включенню до складу податкового кредиту. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством.

Отже, Законом України «Про податок на додану вартість»окремо визначено момент виникнення права платника податку на податковий кредит та момент виникнення права для нарахування податкового кредиту. Після оплати придбаних товарів позивач отримав право на податковий кредит, але без податкових накладних не мав права його нараховувати. Водночас, отримання платником податків податкових накладних з запізненням (у іншому податковому періоді ніж їх було оформлено) не означає відмову від права на податковий кредит або втрату такого права.

Факт отримання позивачем від ПВКФ «Проксин»товарів та оплати такого товару підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем. Також, на момент перевірки у позивача були належним чином оформленні податкові накладні видані ПВКФ «Проксин»на всю суму придбаного товару, які було відображено позивачем у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних датою отримання зазначених документів, що відповідає вимогам підпункту 9.2 пункту 9 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.2005 №244 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2005 за №770/11050.

Посилання відповідача на те, що позивач, у звязку з невчасним отриманням податкових накладних, мав звернутися до податкового органу зі скаргою на ПВКФ «Проксин»суд вважає помилковими, оскільки підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено право платника податку звернутися з такою скаргою, а не обовязок. Крім того, позивач зазначив, що ПВКФ «Проксин»не відмовлялося видати йому податкові накладні, а лише затримувало таку видачу.

Також, суд не погоджується з твердженням відповідача щодо обовязковості направлення ПВКФ «Проксин»на адресу позивача податкових накладних поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення. Порядком ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.2005 №244 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2005 за №770/11050, встановлено, що розрахункові документи і декларації приймаються до відправлення листами з оголошеною цінністю з позначкою «Звіт»та з рекомендованим повідомленням про вручення але зазначена норма розповсюджується на випадки коли розрахункові документи і декларації відправляються листами. У даному випадку ПВКФ «Проксин»було передано позивачеві податкові накладні особисто. Водночас, суд зазначає, що законодавством не передбачено обовязковість направлення розрахункових документів поштою та не заборонено їх особисте вручення.

З огляду на викладене, суд вважає, що у позивача було право на податковий кредит по операціях з ПВКФ «Проксин»у розмірі 161150,00 грн. та підстави для нарахування такого податкового кредиту.

Керуючись вимогами статтей 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Ізраїльська фірма «Он Лайн Комплект»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000502330/0 від 30.04.2010 - задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000502330/0 від 30.04.2010.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 04.10.2010

Суддя О.П. Огурцов