Постанова № 11966374, 23.09.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 вересня 2010 року 10:00 № 2а-11615/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.

за участю представників:

позивача Лобанова О.В. (довіреність від 01.09.2010 р. № 12-142)

відповідача Карпенко О.В. (довіреність від 15.04.2010 р. № 665/9/10-206)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомУкраїнського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків

провизнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19 січня 2010 року № 0000014210,-

ВСТАНОВИВ:

Українське державне підприємство поштового звязку «Укрпошта»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19 січня 2010 року № 0000014210.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуваним рішенням відповідачем було безпідставно застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4856,85 грн. за порушення п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР.

Не оскаржуючи спірне рішення по суті, позивач вказує на процедурні порушення, вчинені на його думку у звязку з проведенням перевірки та прийняттям оскаржуваного рішення.

Зокрема, позовні вимоги обґрунтовані тим, що проведення відповідачем перевірки додержання порядку проведення готівкових розрахунків суперечило п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року», якою заборонено здійснення планових перевірок субєктів господарювання до 31 грудня 2010року.

Крім того, позивач вказує на порушення відповідачем порядку проведення перевірки, яке полягало, на його думку, у ненаданні направлення на перевірку платника податків, яким є Миколаївська дирекція УДППЗ «Укрпошта»(направлення було надано начальнику відділення звязку, де проводилась перевірка), а також у неповідомленні вказаного платника податків про проведення перевірки у 10-денний термін. Крім того, позивач вказує на те, що акт перевірки № 0057/14/24/23/25382899 від 10.11.2009 р. був підписаний з боку позивача не уповноваженою особою начальником відділення поштового звязку, а не відповідною посадовою особою Миколаївської дирекції УДППЗ «Укрпошта».

Зазначені порушення, допущені при проведенні перевірки та оформленні акта перевірки, на думку позивача, вказують на протиправність рішення, прийнятого за наслідками такої перевірки.

В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем на порушення п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не було забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО, у розмірі 971,37 грн., що стало підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Стосовно посилань позивача на неправомірність проведення перевірки відповідач зазначає, що при проведенні перевірки контролю за проведенням готівкових розрахунків органи державної податкової служби керуються вимогами Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Зазначені перевірки проводяться без попередження субєкта господарювання за десять днів до дати проведення такої перевірки, групою у складі не менше двох посадових осіб, за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку. Вказані вимоги закону, як зазначає відповідач, були дотримані під час проведення перевірки. Оформлення результатів перевірки та вручення копії акта перевірки, як зазначає відповідач, також було здійснено з дотриманням вимог чинного законодавства.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23 вересня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

10 листопада 2009 року Новобузькою міжрайонною державною податковою інспекцією у Миколаївській області було проведено перевірку дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій відділенням поштового звязку центру поштового звязку № 4 Миколаївської дирекції Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта», розташованого за адресою: Миколаївська область, с. Жовтневе, вул. Островського, 1 за результатами якої складено Акт № 0057/14/24/23/25382899 від 10 листопада 2009 року.

Зазначений акт отриманий начальником відділення звязку 10.11.2010 року, про що свідчить підпис цієї особи на останній сторінці Акта.

Як вбачається з Акту перевірки, реєстрацію реєстратора розрахункових операцій (заводський номер БЕ 10008332, фіскальний номер 1424000298), який використовується вищезгаданим відділенням поштового звязку, здійснено в Новобузьській МДПІ.

Перевіркою встановлено порушення п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягало у незабезпеченні відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО, у розмірі 971,37 грн. Суть порушення полягала в тому, що згідно поданого відділенням звязку Х-звіту РРО від 10.11.2009 р. сума готівкових коштів складала 1271,98 грн., а згідно складеного опису від 10.11.2009 р. загальна сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків становить 300,61 грн.

Відповідно до вказаного акту відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000014210 від 19 січня 2010 року, яким позивачу на підставі п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4856,85 гривень.

Зміст порушення, вказаного в акті перевірки, позивачем не заперечувався, про що свідчить підписання вказаного акту без зауважень

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі - Закон № 265/95) контроль за застосуванням РРО здійснюється податковими органами у вигляді планових і позапланових перевірок згідно із законодавством України.

У питаннях застосування РРО і контролю за їх застосуванням цей закон є спеціальним та має пріоритет над іншими нормативно-правовими актами в контексті регулювання спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 цього Закону перевірки здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до статті 16 зазначеного Закону планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Права, функції податкових органів щодо проведення перевірок, а також порядок здійснення перевірок, регулюються Законом України № 509-XII від 04 грудня 1990 року "Про державну податкову службу в Україні", в редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин (далі Закон України № 509-XII).

Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 10 цього Закону, до функцій міжрайонних державних податкових інспекцій, віднесено, зокрема, здійснення у межах своїх повноважень контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Пунктом 2 частини 1 статті 11 Закон України № 509-XII органам державної податкової служби надано право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Отже, при здійсненні контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), органи державної податкової служби керуються вимогами Закону № 265/95, яким контроль за проведенням готівкових розрахунків покладено на органи державної податкової служби, який застосовується з урахуванням положень статті 112 Закону 509-XII, в частині дотримання умов допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до ст. 112 Закону України № 509-XII посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки, зокрема, за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем при проведенні перевірки не було надано направлення на перевірку.

В той же час, як вбачається із матеріалів справи, при проведенні планової перевірки відділення поштового звязку Новобузькою міжрайонною державною податковою інспекцією у Миколаївській області надавалися направлення на перевірку № 117/23, № 118/23 від 10 листопада 2009 року при здійсненні перевірки за місцем здійснення діяльності (відділення поштового звязку), про що зазначено в акті перевірки та надання яких підтверджується також наявністю вказаних документів у позивача, додані до позовної заяви.

Таким чином, перевірка була здійснена співробітниками Новобузької МДПІ у Миколаївській області на законних підставах.

Стосовно посилання позивача на те, що направлення на проведення перевірки повинно було видано безпосередньо до Миколаївської дирекції УДППЗ «Укрпошта», яка є центром поштового звязку, а не на відділення поштового звязку, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»реєстратори розрахункових операцій застосовуються, зокрема, юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Отже у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема статей 1, 15, 16, в кореспонденції з приписами ст. 112 Закону 509-XII, при застосуванні реєстраторів розрахункових операцій філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи є самостійними обєктами перевірки щодо дотримання правил використання та застосування РРО і податковий орган має право проводити перевірки за місцем здійснення діяльності (в данному випадку за місцем знаходження відділення поштового звязку).

Тому проведення Новобузькою МДПІ перевірки відділення звязку УДППЗ «Укрпошта», розташованого у с. Жовтневе Миколаївської області, по вул. Островського, 1, з наданням вказаному відділенню направлення на перевірку не суперечить чинному законодавству України.

З вищенаведених підстав правомірним є також надсилання зазначеному відділенню звязку повідомлення про проведення перевірки та вручення йому акту перевірки, складеного за результатами перевірки.

При цьому, виходячи із змісту Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», при організації перевірок, які проводяться на виконання цього закону, не передбачається попереднє інформування обєкту перевірки про проведення такої перевірки, оскільки б в іншому випадку таке попередження суперечило суті і призначенню таких перевірок, якими передбачається здійснення контролю за дотриманням закону на певний час та певну дату.

Суд також не приймає до уваги посилання позивача на порушення відповідачем вимог постанови КМУ від 22.05.2009 р. № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року»(надалі за текстом - постанова КМУ) з огляду на таке.

Відповідно до абз. 2 п.п. 1 п. 1 постанови КМУ органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2010 р. установлено обмеження щодо проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок, що проводяться за зверненням фізичних і юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства або поданням суб'єктом господарювання до відповідного органу письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням.

В той же час, як зазначалось вище, правові підстави і порядок проведення перевірок, повноваження податкових органів на проведення таких перевірок, визначаються Законами України «Про державну податкову службу в України»та «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». При цьому, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Попри встановлене постановою КМУ обмеження у проведенні позапланових перевірок, будь-які зміни Верховною Радою України у вищезазначені Закони, внесені не були. Тому, оскільки Закон України має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету міністрів України (підзаконний акт), він має пріоритет у правозастосуванні.

Суд вважає також безпідставними посилання позивача в контексті спірних правовідносин на положення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки відповідно до частини 2 статті 2 цього закону, його дія не поширюється на відносини, що виникають, зокрема, під час здійснення заходів контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків.

Крім того, заперечуючи проти процедури проведення перевірки, в той же час позивач не спростував висновків акта перевірки та законності оскаржуваного рішення по суті.

Як зазначалося вище, під час перевірки податковою інспекцією встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до вказаної норми суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Під час розгляду справи позивачем не заперечувалось порушення відділенням звязку зазначеної норми та розмір виявленої невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Факт невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків представник позивача в судовому засіданні не спростував і сам підтвердив. Відтак факт порушення позивачем вимоги п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»слід вважати встановленим. Розмір штрафних (фінансових) санкцій за вказане порушення становить 4856,85 грн. (971,37 грн. х 5 ).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що працівники ДПІ при проведенні ними перевірки за дотриманням суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, в результаті якої складено акт № 0057/14/24/23/25382899 від 10.11.2009 р. та прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19 січня 2010 року № 0000014210 на суму 4856,85 грн., діяли відповідно наданої їм компетенції, правомірно, та у спосіб, передбачений законом.

З урахуванням виявлених в ході перевірки порушень, суд приходить до висновку, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19 січня 2010 року № 0000014210 є обґрунтованим, прийнято з дотриманням встановленої законом компетенції, в межах повноважень та у визначений законом спосіб, у зв'язку з чим позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладені обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки орган державної податкової служби довів законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 158-163, 167, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта»відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін