Постанова № 11966358, 02.09.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 вересня 2010 року 12:58 № 2а-26/10/2670

за позовом: Приватного підприємства «Консалтингова фірма «Егіда»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень

Суддя Смолій І.В.

Секретар с/з Бузінова І.Ю.

представники :

від позивача : Копейчиков М.В. п/к(дов.від 28.12.09р. № б/н);

Очеретяна Ю.В. директор

від відповідача : Кліща А.О. п/к (дов.від 01.12.09р. № 16278/9/10-109)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 02.09.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою суду від 26.02.10р. відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті на 24.03.10р.

В судових засіданнях 24.03.10р, 19.05.10р., 10.06.10р. та 11.08.10р. оголошувались перерви для витребування та приєднання до матеріалів доказів необхідних для повного та всебічного зясування обставин справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав. В обґрунтування позовних вимог зіслався на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень на позов зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях на позов та в акті перевірки.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватного підприємства «Консалтингова фірма «Егіда», ідентифікаційний номер 32382960, 28.05.03р. зареєстровано Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією як юридична особа, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про державну реєстрацію. Згідно з копією довідки з ЄДРСПОУ вид діяльності позивача : оптова торгівля паливом, добування нафти, роздрібна торгівля пальним, посередництво в торгівлі пальним, посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами, інші види оптової торгівлі, транспортування сирої нафти та нафтопродуктів трубопроводами.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва було проведено планову виїзну перевірку Приватного підприємства «Егіда»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007року по 31.12.2008 рік. За результатами перевірки складено Акт від 28.05.2009р. № 3070/23-10/32382960(надалі Акт перевірки).

Актом перевірки зафіксовано допущення позивачем порушень вимог пп. 4.1.6 п. 4.1 ст.4, п.5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 75132,00грн., в т.ч. по періодам: за 4 квартал 2007р. на суму 13781,00грн., за 1-й квартал 2008р. на суму 1312,00грн., за 2-1 квартал 2008р. на суму 1313,00грн., за 3-й квартал 2008р. на суму 28500,00грн. за 4-й квартал 2008р. на суму 30226,00грн., порушення вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. в результаті чого занижено податок на додану вартість в період що перевірявся, всього на суму 24525,00грн. у тому числі за жовтень2007року 5265,00грн., за листопад 2007року 5445,00грн., за грудень 2007року -315,00грн., за січень 2008р. в сумі 350,00грн., за лютий 2008р. в сумі 350,00грн., за березень 2008р. в сумі 350,00грн., за квітень 2008р. в сумі 350,00грн., за травень 2008р. в сумі 350,00грн., за червень 2008р. в сумі 350,00грн., за липень 2008р. в сумі 350,00грн., за серпень 2008р. в сумі 10700,00грн., за вересень 2008р. в сумі 350,00грн.

На підставі висновків Акту перевірки, ДПІ у Печерському районі міста Києва прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0004432310/0 від 05 червня 2009р., в якому визначено за ПП «Егіда»суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в розмірі 99177,00грн. в т.ч. за основним платежем 75132,00грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 24045,00грн.;

- № 00004442310/0 від 05 червня 2008р. в якому визначено суму податкового зобовязання за ПП «Егіда»з податку на додану вартість у розмірі 36 788,00 грн., в тому числі 24525,00грн. основний платіж та 12263,00грн. штрафні (фінансові) санкції

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії акту перевірки податковий орган прийшов до висновку про заниження позивачем податку з прибутку підприємств в період що перевірявся, у звязку із : не включенням позивачем до складу валового доходу суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника ПП «Консалтингова фірма «Егіда»ОСОБА_4 згідно договору займа № 1-05/08/08 ( безвідсоткового) від 05.08.2008року в розмірі 177 000 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 44250 грн.; віднесенням до складу валових витрат кошти сплачені згідно договору № 17/8 від 09.01.2008 року укладеного з АТЗТ "Авіоніка" про надання послуги з ведення бухгалтерського обліку на загальну суму 62100 грн., в тому числі ПДВ-10350 грн.; віднесенням до складу валових витрат кошти сплачені згідно договору №17 від 01.02.2007 року АТЗТ "Авіоніка" про надання послуги оренди зали для переговорів за адресою АДРЕСА_2. на загальну суму 60480 грн.; віднесенням до складу валових витрат кошти сплачені згідно договору №12 від 04.01.2007р. укладеного з АТЗТ "Авіоніка" щодо здійснення обслуговування, поточної настройки комп'ютерної мережі та техніки під користувача, перепрограмування міні АТС, навчання і надання поточних рекомендацій персоналу, та ін. на загальну суму 5670 грн., а також у звязку з віднесенням до складу валових витрат кошти сплачені згідно договору № 134-П/2008 від 29.12.2007року спільного використання нежитлового приміщення та надання послуг з отримання кореспонденції з ТОВ" Київський бізнес центр" на суму 904грн.. Податковий орган прийшов до висновку, що кошти сплачені за зазначеними вище договорами безпідставно віднесені до валових витрат, оскільки зазначені витрати не повязані з господарською діяльністю позивач а тому відсутнє документальне підтвердження таких витрат.

Пунктом 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пунктом 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу визначаються як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 названого Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку-день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Враховуючи зазначені норми права а також обставини справи суд не може погодитись з висновками податкового органу виходячи в з наступного.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що Господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Судом досліджено надані позивачем копії договорів № 17 від 01.02.07р. та № 134-П/2008 від 29.12.07р., ці ж договори надавали до перевірки.

Так зокрема з договору № 17 від 01.02.07р. вбачається, що він укладений між позивачем та АТЗТ «Авіоніка»про надання послуги оренди зали для переговорів за адресою АДРЕСА_2

Як встановлено перевіркою в перевіряємому періоді позивач за вказаним договором сплатив кошти на загальну суму 60480 грн.

Отримання послуг за зазначеним договором та здійснення оплати підтверджується актами виконаних робіт, а саме : акт №9 від 31.10.2007 на суму без ПДВ 24750грн. (ПДВ 4950 грн.), в якому зазначено, що згідно картки обліку погодинного користування приміщення за жовтень 2007р. фактично використано 55 годин. Вартість однієї години оренди 540 грн. (з ПДВ); акт №10 від 30.11.2007 на суму без ПДВ 25650 грн. (ПДВ 5130грн.), в якому зазначено, що згідно картки обліку погодинного користування приміщення за листопад 2007 фактично використано 57 години. Вартість однієї години оренди 540 грн. (з ПДВ). Зазначені обставини встановлені перевіркою та відповідачем не заперечуються.

Крім того судом досліджено договір 134-П/2008 від. 29.12.07р. що був укладений між позивачем та ТОВ "Київський бізнес центр" предметом договору виступає спільне використання нежитлового приміщення та надання послуг з отримання кореспонденції за адресою АДРЕСА_3 Вартість послуг склала 904 грн. за рік, або 75 грн. за місяць. Факт здійснення господарських операцій за договором 134-П/2008 від 29.12.2007 р. підтверджується актом виконаних робіт від 31.12.08р. за 2008рік на суму без ПДВ 904грн., наявність такого акту підтверджується актом перевірки.

Оскільки судом встановлено, що позивачем належним чином підтверджено здійснення розрахунку та виконання зобовязань за зазначеними вище договорами, тому твердження податкового органу, щодо не підтвердження позивачем валових витрат, цілком спростовано актом перевірки та наданими позивачем доказами, що були досліджені як під час перевірки та і в судовому засіданні.

Як вбачається з наявних матеріалів справи та сторонами не заперечується позивач зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, при цьому позивачем використовуються на підставі договорів оренди приміщення АДРЕСА_2, по АДРЕСА_3.

Податковий орган прийшов до висновку про недоцільність використання позивачем такої кількості приміщень з врахуванням того, що на підприємстві позивача працевлаштовано лише троє осіб.

Суд не може погодитись з таким висновком податкового органу, оскільки питання такого роду відносяться до повноважень керуючого органу позивача.

Крім того судом встановлено, що приміщення по АДРЕСА_1, позивачем не використовувалося і жодних витрат за договором не було крім того відповідно до наявної в матеріалах справи копії договору № 2-П від 14.02.06р. укладеного між позивачем та фізичною особою ОСОБА_6 з приводу спільного використання приміщення по АДРЕСА_1 дія такого договору завершилась 31.01.07р. таким чином зазначене приміщення не могло використовуватись.

Приміщення по вул. Рибальській, 13, в м. Києві відповідно до умов договору №134-П від 29.12.07р. використовувалося позивачем виключно для приймання поштових відправлень та іншої інформації.

Необхідно зазначити, що кількість працівників позивача не має жодного значення для встановлення факту придбання послуг для використання у господарській діяльності позивача.

Крім того суд вважає безпідставним посилання податкового органу на пояснення фінансового директора АТЗТ "Авіоніка" ОСОБА_7, виходячи з наступного.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії пояснень ОСОБА_7, що були надані ним старшому оперуповноваженому ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва, вбачається, що такі пояснення були надані ним з приводу взаємовідносин позивача з АТЗТ "Авіоніка" в період з 01.10.06р. по 30.09.07р. (абз. 3 пояснень), при цьому суд зазначає, що предметом проведення перевірки було дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007року по 31.12.2008 рік.

За таких обставин суду не відомо яким чином податковим орган перевіряючи дотримання вимог законодавства позивачем у цілком встановленому періоді приміняються відомості про господарську діяльність позивача за попередній період.

Судом встановлено, що відповідно до договору № 17/8 від 09.01.2008 року АТЗТ "Авіоніка" надано позивачу послуги з ведення бухгалтерського обліку , а саме надало послуги з ведення обліку та перевірці достовірності і правильності ведення бухгалтерського обліку в обсязі та на умовах, передбачених договором. Строк виконання робіт з 09.01.08 по 31.08.08р. Період , за який перевіряється документація -з 01.10.2007-30.06.2008 ( 9 календарних місяців). Винагорода виконавцю становить 5750 грн. в місяць без ПДВ , крім того ПДВ-1150 грн. Виконання умов даного договору підтверджується актом надання послуг № 1 від 29.08.2008 року на загальну суму 62100 грн., в тому числі ПДВ-10350 грн. дана обставина відповідачем не заперечується.

Однак податковий орган прийшов до висновку про недоцільність таких витрат у звязку з тим, що у зазначений період на підприємстві працював головний бухгалтер та отримував заробітну плату.

Суд не може погодитись з таким висновком податкового органу оскільки рішення про необхідність залучення фахівців до перевірки ведення бухгалтерського обліку належить до компетенції керівництва позивача. Жодним нормативним актом не обмежено право керівника визначати доцільність участі сторонніх фахівців в процесі перевірки правильності організації бухгалтерського обліку та звітності. Крім того не зрозуміло яким чином податковий орган визначив необхідну для ведення бухгалтерського обліку та звітності кількість працівників на підприємстві позивача.

Крім того з пояснень представника позивача судом встановлено, що зазначений головний бухгалтер в перевіряємий період тільки приступив до виконання службових обовязків, а тому був потрібний час для належного ознайомлення з справами та організацію ведення бухгалтерського обліку, та донарахування за наслідками планової перевірки позивача податкових зобов'язань.

Також судом було досліджено договір №12 від 04.01.2007р. укладеного з АТЗТ "Авіоніка" щодо здійснення обслуговування, поточної настройки комп'ютерної мережі та техніки під користувача, перепрограмування міні АТС, навчання і надання поточних рекомендацій персоналу, та ін. на загальну суму 5670 грн.. Доказом виконання сторонами договору його умов, є наявні в матеріалах справи копії актів здачі-прийому робіт від 31.10.07р., 30.11.07р. та 29.12.07р., також в матеріалах справи наявні копії податкових накладних виданих АТЗТ «Авіоніка»за № 0000153 від 31.10.07р., №0000165 від 30.11.07р. та № 0000183 від 29.12.07р.

Як встановлено судом, податковий орган вважає, що вид діяльності позивача не виникає потреби поточної настройки комп'ютерної мережі та техніки під користувача, але жодних встановлених законом підстав для такого висновку не наводить. При цьому як вбачається з акту перевірки та поданих заперечень податковим органом встановлено, що в штатному розписі позивача відсутній спеціаліст з інформаційного та компютерного забезпечення.

Крім того з пояснень представника позивача судом встановлено. що на балансі у позивача знаходиться оргтехніка: компютери, факс, телефони, міні-АТС, принтер, ксерокс, програмне забезпечення (1-С, Клієнт-банк, тощо), все це обладнання позивачем використовується у господарській діяльності. Зазначені обставини в супереч вимогам ч. 1 ст. 71 КАС України відповідачем не спростовані.

Враховуючи те, що комп'ютери та інша техніка іноді виходить з ладу, тож потреба у поточних настройках комп'ютерної мережі чи перепрограмуванні АТС не виклакає в суду жодного сумніву.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що періодичність здійснення подібних дій визначається керівництвом підприємства по мірі виникнення такої необхідності. Яким чином податковий орган встановлював відсутність необхідності у ремонті чи налаштування наявної позивача оргтехніки встановити не виявилось можливим.

Аналізуючи наведені обставини справи, наявні матеріали справи та норми чинного законодавства, суд приходить до висновку що витрати понесені позивачем за оплату товарів (робіт та послуг) згідно наведеним вище договорам були необхідні для забезпечення нормальної та продуктивної господарської діяльності, а тому висновки податкового органу є безпідставними та необгрунтованими.

Як встановлено судом з акту перевірки а також пояснень сторін податковий орган прийшов до висновку про заниження позивачем у перевіряємий період податку з прибутку підприємств у звязку із не включенням позивачем до складу валового доходу суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника ПП «Консалтингова фірма «Егіда»ОСОБА_4 згідно договору займа № 1-05/08/08 ( безвідсоткового) від 05.08.2008року в розмірі 177 000 грн.

Відповідно до п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Підпунктом 4.1.6 п. 4.1. ст. 4 цього ж Закону визначено, що валовий доход включає сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів.

Як вбачається з копії договору займу № 1-05/08/08 ( безвідсоткового) від 05.08.2008року, копія якого наявна в матеріалах справи, такий укладено між позивачем та засновником ПП «Консалтингова фірма «Егіда»ОСОБА_4, згідно умов договору позивачу передано в тимчасове користування грошові засоби в розмірі 177 000,00грн. терміном до 05.08.10р.

Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Таки чином відповідно до умов договору позивач отримав позику, яка є фінансовим кредитом. Класифікація відповідачем позики як фінансової допомоги не відповідає вимогам законодавства та суперечить обставинам справи, оскільки на підставі зазначеного договору засновник надав в тимчасове користування грошові кошти без передачі права власності, а кошти, отримані за договорами позики, не повинні включатися до валового доходу та бути об'єктом оподаткування, оскільки сам факт отримання грошових коштів за договором позики не свідчить про отримання доходу.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору", - тобто, згідно з Цивільним кодексом України правове регулювання кредиту здійснюється за тими самими правилами, що і правове регулювання позики, застосування в даному випадку норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є хибним. Таким чином, позика не може розцінюватись як доход підприємства, оскільки отримання позики передбачає обов'язок щодо її повернення. Та обставина, що вказані суми на момент перевірки не повернені позикодавцю (термін повернення (за договором 05.08.2010р.), не свідчить про те, що вказані суми є безповоротними та підлягають оподаткуванню.

Рішенням № 00004442310/0 від 05 червня 2008р. Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва визначено суму податкового зобовязання за ПП «Егіда»з податку на додану вартість у розмірі 36 788,00 грн., в тому числі 24525,00грн. основний платіж та 12263,00грн. штрафні (фінансові) санкції за допущення порушень п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р.

Як встановлено судом з акту перевірки податковий орган прийшов до висновку про заниження податку на додану вартість в період що перевірявся, всього на суму 24525,00грн. у тому числі за жовтень2007року 5265,00грн., за листопад 2007року 5445,00грн., за грудень 2007року -315,00грн., за січень 2008р. в сумі 350,00грн., за лютий 2008р. в сумі 350,00грн., за березень 2008р. в сумі 350,00грн., за квітень 2008р. в сумі 350,00грн., за травень 2008р. в сумі 350,00грн., за червень 2008р. в сумі 350,00грн., за липень 2008р. в сумі 350,00грн., за серпень 2008р. в сумі 10700,00грн., за вересень 2008р. в сумі 350,00грн. у звязку із віднесенням до податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість, при оплаті отриманих товарів (робіт, послуг), які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства. А саме до суми податкового кредиту на думку податкового органу безпідставно включено суми сплаченого ПДВ при розрахунку за договорами № 17/8 від 09.01.2008 року укладеного позивачем з АТЗТ "Авіоніка" про надання послуги з ведення бухгалтерського обліку на загальну суму 62100 грн., в тому числі ПДВ-10350 грн., №17 від 01.02.2007 року укладеного з АТЗТ "Авіоніка" про надання послуги оренди зали для переговорів, на загальну суму 60480 грн., №12 від 04.01.2007р. укладеного з АТЗТ "Авіоніка" щодо здійснення обслуговування, поточної настройки комп'ютерної мережі та техніки під користувача, перепрограмування міні АТС, навчання і надання поточних рекомендацій персоналу, та ін. на загальну суму 5670 грн., та № 134-П/2008 від 29.12.2007року спільного використання нежитлового приміщення та надання послуг з отримання кореспонденції з ТОВ" Київський бізнес центр" на суму 904грн..

Як вже встановлено судом вище, податковим органом не заперечується факт виконання сторонами умов цих договорів, крім того відповідачем не доведено невідповідність актів виконаних робіт та податкових накладних нормам чинного законодавства.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судом вже встановлено, що витрати понесені позивачем при виконанні зазначених вище договорів пов'язані з господарською діяльністю підприємства, а тому і висновки податкового органу про безпідставність віднесення до податкового кредиту сум сплаченого ПДВ, згідно з цими договорами, до податкового кредиту, з врахуванням наведених судом обставин є безпідставним.

Оцінивши докази, які є у справі та норми чинного законодавства, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ПП«Консалтингова фірма «Егіда»підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 2, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 0004432310/0 від 05.06.09р.

3.Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 0004442310/0 від 05.06.09р.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України.

Суддя Смолій І.В.