Постанова № 11966348, 08.09.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 вересня 2010 року 14:46 № 2а-16295/09/2670

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Протеїн, технології, інгредієнти України»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень

Суддя Смолій І.В.

Секретар с/з Бузінова І.Ю.

представники :

від позивача : Крилов А.В. п/к(дов.від 15.12.09р. № б/н);

Очеретяна Ю.В. директор

від відповідача : не зявився

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 08.09.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою суду від 21.12.09р. відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті на 21.01.10р.

В судових засіданнях 21.01.10р, 25.01.10р. 16.03.10р., 20.04.10р., 26.05.10р., 15.06.10р., 10.08.10р., оголошувались перерви для витребування та приєднання до матеріалів доказів необхідних для повного та всебічного зясування обставин справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав. В обґрунтування позовних вимог зіслався на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 08.09.10р. не зявився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, в попередніх судових засіданнях подав до суду письмові заперечення на позов та надавав пояснення в обґрунтування заперечень зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях на позов та в акті перевірки.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 128 КАС суд розглядає справу у відсутності представника відповідача.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Протеїн, технології, інгредієнти України», ідентифікаційний номер 32903790, 16.04.04р. зареєстровано Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією як юридична особа, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про державну реєстрацію.

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «ПТІ-Україна»з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Стар-Інкомтрейд»за період з 01.07.2008року по 31.12.2008 рік. За результатами перевірки складено Акт від 23.10.2009р. № 227/23-80/32903790(надалі Акт перевірки).

Актом перевірки зафіксовано допущення позивачем порушень вимог п. 5.1 ст.5, пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 нп.5.3.9. н.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 217173 грн., в т.ч. по періодам: за 3 квартал 2008 року на суму 18807 грн., за 4 квартал 2008 року на суму 98 366 грн., порушення вимог 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 173738,00грн. у тому числі за вересень 2008 року на суму 95 046,00грн., за грудень 2008 року на суму 78693,00грн.

На підставі висновків Акту перевірки, ДПІ у Святошинському районі міста Києва прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0002732310/0 від 06.11.09р., в якому визначено за позивачем суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в розмірі 315922,90грн. в т.ч. за основним платежем 217173,00грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 98749,90грн.;

- № 0002742310/0 від 06.11.09р. в якому визначено за позивачем суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 260 607,00 грн., в тому числі 173738,00грн. основний платіж та 86869,00грн. штрафні (фінансові) санкції.

З наявних матеріалів справи та пояснень сторін судом встановлено, що податковий орган прийшов до висновку про порушення позивачем податкового законодавства у звязку із віднесенням до валових витрат та податкового кредиту сум сплачених за договором поставки №0209-КИ від 01.09.2008р. укладеного між ТОВ «ПТІ-Україна»та ТОВ «Стар - Інкомтрейд».

З наявної в матеріалах справи копії договору №0209-КИ від 01.09.2008р. вбачається, що такий було укладеного між ТОВ «ПТІ-Україна»та ТОВ «Стар - Інкомтрейд». Згідно умов договору ТОВ «Стар - Інкомтрейд»продає позивачу товар на умовах визначених у договорі.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу визначаються як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 названого Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Відповідно до п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку-день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом досліджено наявні в матеріалах справи копії податкових накладних виписаних ТОВ «Стар-Інкомтрейд»на виконання договору поставки №0209-КИ від 01.09.2008р. від 08.09.08р. № 080907 на загальну суму 326843,52грн. в тому числі ПДВ на суму 54473,92грн.; № 290949 від 29.09.08р. на загальну суму 243430,38грн. в тому числі ПДВ на суму 40571,73грн.; № 685 від 03.12.08р. на загальну суму 315015,06грн. в тому числі ПДВ на суму 52502,51грн.; № 735 від 18.12.08р. на загальну суму 157142,70грн. в тому числі ПДВ на суму 26190,30грн. Зазначені податкові накладні в повній мірі відповідають вимогам чинного законодавства та Порядку заповнення податкової накладної затвердженому наказом ДПА України № 165 від 30.05.97р..

Крім того судом досліджено копії видаткових накладних якими підтверджується витрати позивача по договору поставки №0209-КИ від 01.09.2008р., а саме: № 427 від 08.09.08р. на за загальну суму 326843,52грн., № 492 від 26.09.08р. на за загальну суму 243430,38грн., № 685 від 03.12.08р. на за загальну суму 315015,06грн., № 735 від 18.12.08р. на за загальну суму 157142,70грн., а також позивачвем надано до суду копії виписок з банку про перерахування ТОВ «Стар-Інкомтрейд»згідно з договором поставки №0209-КИ від 01.09.2008р. коштів.

Вказані податкові та видаткові накладні, є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-XIV (зі змінами і доповненнями), та є належним доказом на підтвердження валових витрат позивача за цим епізодом, що вказує на те, що позивач правомірно включив ці витрати до складу валових витрат по факту оплати.

За таких обставин суд не вбачає підстав для донарахування позивачу податку на прибуток.

Також за позивачем визнано податкове зобовязання за порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»на суму 260 607,00 грн., в тому числі 173738,00грн. основний платіж та 86869,00грн. штрафні (фінансові) санкції.

Підпунктом п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. встановлено право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п.п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вже встановлено судом податкові накладні виписані ТОВ «Стар-Інкомтрейд»на виконання договору поставки №0209-КИ від 01.09.2008р. від 08.09.08р. складені належним чином та підписані директором ТОВ «Стар-Інкомтрейд»ОСОБА_5 та завірені печаткою підприємства.

Таким чином і право на віднесення сум сплачених при придбанні товарів у ТОВ «Стар-Інкомтрейд»позивачем також доведено в повному обсязі.

Як вбачається з акту перевірки податковий орган прийшов до висновку, що договір на поставку товару, укладено без волевиявлення уповноваженої особи ТОВ «Стар-Інкомтрейд», яке значиться стороною (Продавцем) за зазначеним договором, а тому такий правочин не відповідає обов'язковим умовам чинності правочину, а саме: ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що до такого висновку податковий орган прийшов до висновку у звязку з там, що співробітниками СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, встановлено, що засновник, директор та головний бухгалтер ТОВ «Стар - Інкомтрейд»ОСОБА_5 згідно протоколу допиту свідка від 04.05.2009р. по справі №58-2064 повідомила, що до фінансово-господарської діяльності товариства ніякого відношення не має; жодного документу фінансово-господарської діяльності товариства не підписувала, у тому числі договорів, податкових накладних, декларацій про прибуток підприємства, актів виконаних робіт та будь-яких інших документів.

Суд не може погодитись з таким висновком податкового органу виходячи з наступного.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, в іншому випадку такий правочин буде фіктивним, і на підставі ст. 234 ЦК України визнається недійсним.

Згідно вимог ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

До нікчемних правочинів належать такі як: односторонній правочин, у якому недодержано вимоги закону про нотаріальне посвідчення (ст. 219 ЦК України); договір, у якому сторони не додержали вимог закону про його нотаріальне посвідчення (ст. 220 ЦК України); правочин, вчинений малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності (ст. 221 ЦК України); правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (ст. 224 ЦК України); правочин, вчинений недієздатною фізичною особою (ст. 226 ЦК України); правочин, який порушує публічний порядок (ст. 228 ЦК України); а також, правочини, якими скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми та, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки.

Як вбачається з акту перевірки та пояснень представника відповідача, податковий орган вважає договір поставки №0209-КИ від 01.09.2008р. таким, що порушує публічний порядок, оскільки він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, а саме укладення невідомими особами з боку ТОВ «Стар -Інкомтрейд»договору на поставку товарів проведено з порушенням конституційних прав і свобод громадянки ОСОБА_5, так як укладено всупереч її волевиявленню.

Суд не може погодитись з такими висновками податкового органу, оскільки ст. 228 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Судом з досліджених договору та податкових накладних вбачається, що такі підписані директором ТОВ «Стар -Інкомтрейд»ОСОБА_5, доказів що підписи під зазначеними документами були підробленими чи вчинені під тиском відповідачем не надано.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що на момент укладення договору поставки ТОВ «Стар-Інкомтрейд»належним чином зареєстровано як юридична особа та платник податку на додану вартість в податковому органі, свідоцтво платника було скасовано лише 20.07.09р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акта про анулювання свідоцтва платника ПДВ, йому було присвоєно індивідуальний податковий номер. Відомостей про припинення юридичної особи ТОВ «Стар-Інкомтрейд»відповідачем не надано.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. N 755-ІУ визначено, що відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесено до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На час здійснення господарських операцій ТОВ «Стар-Інкомтрейд»було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. За таких обставин позивач не може нести відповідальність ні за несплату податків ТОВ «Стар-Інкомтрейд», ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Аналізуючи наведені в постанові суду обставини, надані сторонами докази а також норми чинного законодавства, суд приходить до переконання, що винесені податкові повідомлення-рішення № 0002732310/0 від 06.11.09р. та № 0002742310/0 від 06.11.09р. є безпідставними та такими що підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки позивач в судовому засіданні відмовився від позовних вимог в часті стягнення з відповідача судових витрат у вигляді сплаченого державного мита за розгляд справи в суді в сумі 3, 40грн., тому вказана сума не підлягає відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва № 0002732310/0 від 06.11.09р.

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва № 0002742310/0 від 06.11.09р.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України.

Суддя Смолій І.В.