Постанова № 11966313, 17.08.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 серпня 2010 року 15:50 № 2а-5382/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:

позивача: Даниленко Т.В.;

Гавриляки А.В.;

відповідача: Галієвої Д.Г.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомКонтрольно-ревізійного управління в місті Києві

до Комунального підприємства “Притулок для тварин”

простягнення заборгованості На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17серпня2010року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02квітня2010року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Контрольно-ревізійне управління в місті Києві (далі по тексту позивач, КРУ в м. Києві) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Комунального підприємства “Притулок для тварин” (далі по тексту відповідач, КП“Притулок для тварин”), в якому просить стягнути незаконно використані бюджетні кошти у розмірі 16600,00грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07квітня2010року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-5382/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 01червня2010року.

В судовому засіданні 01червня2010року представником відповідача заявлено клопотання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 4 частини другої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства, в задоволенні якого судом відмовлено; оголошено перерву до 20липня2010року.

У звязку з клопотанням представника відповідача, 20липня2010року судом оголошено про відкладення розгляду справи на 17серпня2010року.

В судовому засіданні 17 серпня 2010 року представники позивача позовні вимоги підтримали, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

КП “Притулок для тварин” створене рішенням Київської міської ради від 24квітня2003року №336/526 шляхом реорганізації комунального підприємства Київський міський центр “Тварини в місті”, засноване на комунальній власності територіальної громади міста Києва та підпорядковується Головному управлінню охорони здоровя та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради. Формування майна відповідача здійснюється, крім іншого, через асигнування з бюджету міста Києва, що підтверджується матеріалами справи.

Контрольно-ревізійним відділом у Дніпровському районі міста Києва КРУ у м. Києві відповідно до доручення КРУ в м. Києві та на підставі направлення від 31 серпня 2009 року №64 проведено ревізію фінансово-господарської діяльності КП “Притулок для тварин” за період з 01 січня 2008 року по 01 липня 2009 року, про що складено акт від 28 вересня 2009року №23-30/34 (далі по тексту - Акт ревізії).

В Акті ревізії встановлено, що КП “Притулок для тварин” укладено угоду від 16квітня 2008 року №22-04-08 із субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 щодо монтажу огороджувальних конструкцій (вольєрів для вигулу тварин) в смт. Бородянка на суму 99,5 тис. грн.

Відповідно до акту прийому-передачі №1 від 23 квітня 2008 року керівництвом КП “Притулок для тварин” прийняті виконані роботи, які були оплачені платіжним дорученням від 25 квітня 2008 року №177.

Дані роботи виконані на підставі зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва, згідно якого вартість робіт склала 99,5 тис. грн.

Згідно акту прийому-передачі №1 від 23 квітня 2008 року вартість матеріалів огороджувальних конструкцій склала 33,5 тис. грн. Під час проведення ревізії надано документи щодо придбаних матеріалів на загальну суму 16,8 тис. грн.

Ревізією актів виконаних робіт (форми КБ-2 та КБ-3) встановлено, що до цих актів було включено податок на додану вартість у сумі 16,6 тис. грн.

Оскільки субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_4 є платником єдиного податку, на думку позивача, до актів виконаних робіт безпідставно включено податок на додану вартість у розмірі 16 583,33 грн. або 16,6 тис. грн.

Враховуючи викладене, в Акті ревізії зроблено висновок про порушення відповідачем вимог пунктів 1, 8 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” при будівництві вольєрів для вигулу тварин в смт. Бородянка, що призвело до незаконних витрат бюджетних коштів у загальній сумі 16,6 тис. грн.

З метою усунення виявлених під час ревізії порушень відповідачу надіслано вимогу про усунення порушень і недоліків, виявлених ревізією від 20 жовтня 2009 року №23-14/321.

Позовні вимоги КРУ у м. Києві обґрунтовує невиконанням відповідачем законних вимог державної контрольно-ревізійної служби станом на дату підписання позову.

Відповідач своїм правом надати письмові заперечення проти позову не скористався, під час розгляду справи проти порушення, встановленого в Акті ревізії, не заперечує, однак заперечує проти позову з підстав звернення ним до прокуратури Подільського району міста Києва про вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, які допустили виявлені ревізією порушення.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги КРУ у м. Києві обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, керуючись наступним.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 19 Господарського кодексу України, держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю субєктів господарювання у таких сферах, зокрема у збереженні та витрачанні коштів і матеріальних цінностей субєктами господарських відносин - за станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності. Органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.

Законом, що визначає статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.

Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби, згідно з частиною першою статті 2 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобовязань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі по тексту - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Згідно з пунктами 2 та 5 частини першої статті 8 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі виконують такі функції, крім іншого, проводять у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності; здійснюють контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених під час проведення державного фінансового контролю.

Відповідно до пункту 1.1 Положення про Контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі”, затвердженого наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 09січня2001року №111, контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі (надалі - Управління) є органами виконавчої влади, входять до складу державної контрольно-ревізійної служби в Україні (надалі по тексту - ДКРС) і підпорядковуються Головному контрольно-ревізійному управлінню України.

Згідно пунктом 1.3 цього Положення до складу Управління входять контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) в районах, містах, районах у містах.

Таким чином, контрольно-ревізійний відділ у Дніпровському районі міста Києва входить до складу КРУ у м. Києві.

Як встановлено судом, позивачем проведено ревізію фінансово-господарської діяльності КП “Притулок для тварин” за період з 01 січня 2008 року по 01 липня 2009 року, про що свідчить відповідний Акт перевірки.

Відповідно до пунктів 42 та 43 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550,у разі підписання акта ревізії із запереченнями (зауваженнями) керівник об'єкта контролю у строк не пізніше ніж 5 робочих днів після повернення органу служби акта ревізії повинен подати йому письмові заперечення (зауваження). Якщо протягом цього строку заперечення (зауваження) щодо акта не надійдуть, то орган служби має право вжити відповідних заходів для реалізації результатів ревізії. Рішення про розгляд заперечень (зауважень), що надійшли з порушенням встановленого строку, приймає керівник органу служби.

Орган служби аналізує правильність обґрунтувань, викладених у запереченнях (зауваженнях), і в строк не пізніше ніж 15 робочих днів після отримання заперечень (зауважень) дає на них письмовий висновок, який затверджується керівником органу служби або його заступником.

Як стверджує позивач та не заперечується відповідачем, заперечення КП “Притулок для тварин” стосовно вище встановленого порушення щодо незаконних витрат бюджетних коштів у сумі 16,6 тис. грн., не надавалися; не заперечувався відповідачем факт зазначеного порушення і під час розгляду даної справи.

Пункт 46 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550, передбачає, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей обєкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган служби з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

В матеріалах справи міститься копія вимоги позивача від 20 жовтня 2009 року №23-14/321, адресована КП “Притулок для тварин” про усунення порушень і недоліків, виявлених ревізією, згідно з якою до відповідача поставлені вимоги, зокрема, забезпечити відшкодування проведення зайвих виплат бюджетних коштів внаслідок завищення обсягу виконаних ремонтно-будівельних робіт у сумі 16,6 тис. грн., та встановлено строк повідомлення інформації про вжиті заходи до 16 листопада 2009 року.

Факт отримання зазначеної вимоги відповідачем не заперечується.

Відповідно до частини третьої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначається про те, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Згідно зі статтею 13 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” дії або бездіяльність службових осіб державної контрольно-ревізійної служби можуть бути оскаржені в судовому або адміністративному порядку.

Доказів про оскарження в судовому або адміністративному порядку дій службових осіб державної контрольно-ревізійної служби, зокрема, щодо вимоги про усунення порушень і недоліків, виявлених ревізією, відповідачем не надано.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обовязковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Враховуючи матеріали справи та наведені правові норми, суд приходить до висновку, що вимога позивача забезпечити відшкодування проведення зайвих виплат бюджетних коштів внаслідок завищення обсягу виконаних ремонтно-будівельних робіт у сумі 16,6 тис.грн. є законною, тому є обовязковою для виконання відповідачем.

Суд враховує наявність в матеріалах справи листа КП “Притулок для тварин” від 04грудня 2009 року №632, адресованого начальнику контрольно-ревізійного відділу у Дніпровському районі м. Києва, в якому зазначається, що відповідальним за безпідставне понесення витрат коштів у сумі 16,6 тис. грн. є колишній директор КП “Притулок для тварин” ОСОБА_5, та повідомляється про звернення до цієї особи з проханням вирішити питання відшкодування безпідставно витрачених коштів; та листа від 27 листопада 2009року №616, адресованого прокурору Подільського району м. Києва, про вжиття заходів щодо притягнення, в тому числі ОСОБА_5, до відповідальності та надання допомоги у поверненні державних коштів, однак вважає, що зазначені листи не є доказом усунення позивачем порушень, виявлених ревізією.

Таким чином, станом на день розгляду спору доказів про виконання законних вимог позивача стосовно відшкодування проведення зайвих виплат бюджетних коштів у сумі 16,6 тис. грн. (копій первинних, розпорядчих та інших документів) відповідач не надав.

З приводу заявленого відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту клопотання від 01 червня 2010 року, відповідач просить зупинити провадження у справі на підставі пункту 4 частини другої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України з підстав проведення перевірки прокуратурою Подільського району міста Києва за зверненням КП “Притулок для тварин” від 27 листопада 2009 року №616 про притягнення винних осіб до відповідальності та відшкодування ОСОБА_6 безпідставно витрачених коштів згідно Акта ревізії, до вирішення прокуратурою Подільського району міста Києва вказаного питання.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - до терміну, встановленого судом.

В заявленому клопотанні відповідач не зазначив яким чином прокуратура Подільського району міста Києва має вирішити питання про відшкодування ОСОБА_6 безпідставно витрачених коштів та як зазначене вплине на результат вирішення даної справи.

За таких підстав, на думку суду клопотання відповідача про зупинення провадження у справі є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 10 статті 10 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позовні вимоги позовні вимоги КРУ у м. Києві про стягнення з КП “Притулок для тварин” 16 600,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Контрольно-ревізійного управління в місті Києві задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства “Притулок для тварин” (04073, м. Київ, пров. Бондарський13-19-А, ідентифікаційний номер 32620706) на користь загального фонду бюджету міста Києва (розрахунковий рахунок №31413544700010, код бюджетної класифікації 24060300, банк одержувач ГУ ДК України у місті Києві, МФО 820019, одержувач УДК у Соломянському районі міста Києва) незаконно використаних бюджетних коштів у розмірі 16600,00 грн. (шістнадцять тисяч шістсот гривень 00 копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко